Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ІНТЕГРО
Фонд Країна Добродій
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 ПУБЛІКАЦІЇ -- З української преси


ДІАГНОЗ: РАК ФІНАНСУВАННЯ

   
    В Україні “на онкологію”, щороку захворює більш як 160000 людей. На обліку в онкодиспансерах перебувають 850000 співвітчизників. Зростання онкозахворювань є стабільним, але, тішить, що спостерігається це не лише в Україні, а й по всьому світі. Цей зріст розглядається фахівцями не як успіхи чи невдачі онкологічної науки або медичних адміністрацій тієї чи іншої країни, а як природній процес незалежний від людини. Процес, який насамперед пов’язується із середньостатистичним “старінням населення”, тобто зростанням відсотку людей похилого віку на душу населення, як в Україні, так і в інших державах. А ракові захворювання, це переважно хвороба людей старших. 50 – 60 - річні пацієнти – ось основний контингент Сергія Олександровича Шалімова, головного онколога України, Директора інституту онкології АМН України. З професором, ми розмовляли у його кабінеті, невеликій кімнатці із сірими, смутними стінами та шафами, що завалені науковими працями, як власними, так й його колег зі всього світу. Обстановка поволі підштовхувала від оптимізму до песимізму.
    
    - Сергію Олександровичу, найперше та найактуальніше питання: рак – це вирок, чи діагноз?
    – Зразу скажу вам, що часи, коли людина, якої діагностували рак вважалась приреченою, давно минули. Сучасне суспільство мислить вже іншими категоріями, більше прагматичними, ніж емоціональними. Люди повинні боротись із хворобою, навіть у самих безнадійних ситуаціях, і так воно, наразі й відбувається. І статистика свідчить, що дуже багато онкологічних хворих почало виліковуватись. Я цілком офіційно стверджую, що сьогодні, від цієї жахливої хвороби, за допомогою лікарів, одужують від 60 до 70 % пацієнтів!
    - ????????
    - Але за умов вчасного звертання по таку допомогу. От скажімо, наш інститут, в змозі надати хворому, практично усі сучасні медичні послуги по діагностиці та лікуванню раку. Це і хіміотерапія, за допомогою найсучасніших препаратів, і кріо-лікування, коли пухлину “заморожують”, і навпаки лікування розігрівом крові до 44 градусів, коли завдяки великий температурі структура злоякісного утворення руйнується. Нарешті хірургічний шлях. Ми, в Україні не робимо лишень найскладніших операцій, на кшталт пересадки печінки. А все решта нам під силу. До речі сучасний рівень одужання від раку, ще 5 років тому, сприймався як велике диво.
    - Слухаю Вас і радуюсь, за ваші успіхи. Напевне і увага з боку держави вам гарантована?
    - Увага?! Наразі такі часи, що найголовніша увага для будь-якої галузі це гідне фінансування. Фінансування науки, досліджень, і самих закладів, безперечно. Найбільше, що потрібно, так це забезпечити медичні заклади ліками, для того, щоб людина, з якою трапилось таке горе, могла хоч якось сконцентруватись на власному здоров’ї, а не на кишені. А ми в цьому році із обіцяних бюджетних 114 мільйонів, на закупку ліків, не отримали жодної копійки. Так трапилося і в минулому році. Тому люди змушені купувати препарати самі, а , скажімо для хіміотерапії, ліки коштують ой як не дешево. Між іншим у нас в державі прийнята ціла державна програма під назвою “Онкологія”, котра систематично не виконується. Не оновлюється медичне обладнання, не збільшується кількість стаціонарних місць. Це відбувається, навіть в нашому інституті, а що вже казати за райлікарню, де люди місяцями не бачать заробітної плати. А наші народні обранці, котрі напередодні виборів, так жваво роздавали обіцянки щодо негайного вирішення проблеми медичної галузі, наразі якось позамовкали. Це особливо лякає напередодні прийняття бюджету.
    – Тут так і хочеться спитати, а де ж гроші?
    - Я не знаю! От уявіть собі, я головний онколог України, і я не знаю! Доходило до смішного. До нас тут приходили якісь комісії перевіряти як ми витрачаємо отримані кошти, а нам їх навіть не перераховували. До речі у зв’язку із припиненням фінансування, ми зупинили побудову нового корпусу онкоцентру, котрий перебуває у 90 – відсотковій готовності. Вставлені вікна, двері! Не вистачає щонайменшої частинки грошей! А введення в експлуатацію цього корпусу, дозволить нам розмістити хворих не по 5-6 людей в одній палаті, як це робиться зараз, а більш комфортно, принаймні згідно санітарних норм. Адже ці люди й без того весь час перебувають на межі життя та смерті. Зараз же, для хворого ми можемо зробити тільки те що в наших силах! Ми ж не можемо, із своєї, і без того, мізерної платні, купувати людям ліки. Це абсурд.
    - Сергію Олександровичу, давайте від ракової пухлини бюджетних неплатежів, перейдемо до питань елементарної безпеки і порадимо нашим читачам, як вберегти себе від раку або принаймні, вчасно віднайти його симптоми. Борони Боже!
    - Елементарні знання з безпеки власного здоров’я, повинні бути в кожної людини, вони повинні набуватись ще в школі. І найперше, це - при будь-якому захворюванні чи зміні самопочуття, потрібно одразу звертатися до лікарів. Друге. Є певні захворювання, коли усім необхідно ставати на облік. Я знаю є багато людей, які бояться самого слова “онкологія”. Але ставати на облік потрібно, якщо не до онколога, то принаймні до терапевта, при будь яких передракових захворюваннях, скажімо при виразці шлунку або хворобі жовчного міхура. Ці захворювання не завжди перетворюються на рак, але підлягають постійному моніторингу із боку лікаря та пацієнта. Звертатись до лікарів – онкологів потрібно і в менш серйозних випадках, скажімо невеликих пухлинках на шкірі. За нинішніх умов лікування, скажімо у нас в інституті, ці проблеми, які тільки згодом можуть стати великими - лікуються елементарно. А жінкам, які повинні особливо уважно доглядати за станом свого здоров’я, раджу перевірятись не менше двох раз на рік. Бо рак молочної залози, це єдина форма раку, яка, при вчасному звертанні виліковується на 100 відсотків. Словом ми повинні прагнути до розвитку “культури звернення до лікаря”, так як це вже природньо відбувається в усьому цивілізованому світі. Саме тоді, у нас не буде такої великої смертності від раку, яка наразі збільшується паралельно зростанню кількості “пізніх звернень”. Знаєте часто-густо до нас звертаються люди, в яких вже розвились метастази.
    - Відомо, що, окрім традиційного лікування, в сучасній медицині, розповсюдились знахарі, екстрасенси, диво – ліки, рятівні методи: від пріснопам’ятного “Катрекса” до Марії Деві. Ваше ставлення до цієї проблеми?
    - Знаєте, ми живемо на зламі історії. В “смутні часи”, коли руйнуються вибудовані роками системи цінностей. Люди стають іншими. Деякі з них у боротьбі зі жахливими хворобами чіпляються за кожну соломинку. Їх не можна засуджувати за це. На тлі занепаду традиційної науки, фундаментальних досліджень, згортання державних програм фінансування галузі, пишно буяють різного роду шахраї та пройдисвіти, основа лікування котрих побудована на тимчасовому задурманені свідомості хворого, створення лише ілюзії його одужання. Хоча ми придивляємось, в міру можливостей, доглядаємо за діяльністю знахарів. Їх до речі багато чергує прямо під нашими вікнами. В пошуках своїх жертв, нишпорять новоявлені рятівники поміж людей, яких спіткала страшна хвороба...
    А вам і вашому виданню бажаю здоров’я!
    Насамкінець
    За словами професора Шалімова, в нашій країні, поки що, Слава Богу, не зруйнована, так звана система онкологічної диспансеризації, тобто така, при який онкологічне лікування існує окремо від інших видів медичної допомоги. Так ось, за умов відсутності фінансування, збереження нинішнього підходу до галузі, ця система може бути зруйнована. І тоді якість онкологічної допомоги суттєво погіршиться. А відтак нам не допоможе, навіть вчасне звертання до лікаря.
    
    РОЗМОВЛЯВ ОЛЕГ СПОРНИКОВ
    

Публікація від 21 жовтня, 2003 р.

Чи вважаєте ви за необхідне реформувати ООН?
Так
Ні
ООН потрібно ліквідувати, а не реформувати