Київ найгучніше місто на землі?!

   
    Шум, без перебільшення – проблема сучасності. Його не можна побачити, поторкати, визначити за запахом чи смаком. Сьогодні шум турбує населення не менше, ніж всі інші види забруднення навколишнього середовища. Несамовитий гавкіт собаки, голосна музика, сирена автосигналізації, гуркіт трамвая – усе це стало невід'ємною частиною нашого життя.
    За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я часткова втрата слуху спостерігається в третини трудящих зі стажем роботи 10 років. У Києві більш п'яти тисяч чоловік підлягають обов'язковому медичному огляду в зв'язку з погіршенням слуху, що пов'язано з виробничою діяльністю. А самими шумними вулицями визнані Борщагівська, Індустріальна, проспект Перемоги і бульвар Лесі Українки.
    
    Шуму багато. Вистачить усім.
     Як не дивно, але на шум скаржилися з давніх часів. У древньому Римі це були вози з дерев'яними кованими залізом колесами, що грюкотіли по бруківках. Лондон у 16 столітті вважався самим гучним містом Європи. Перше, що вражало всіх приїжджаючих – невтихаючий гамір. З тисяч майстерень доносився стукіт молотків, грюкіт інструментів, кричали коробейники, мукали корови... У 18 столітті, з приходом промислової революції, шум став іншої властивості. В наші дні однією з найважливіших є проблема «шумоізоляції» від проїзної частини доріг. Дослідження в Німеччині показали, що шум такого роду дратує 64% населення. І становище з кожним роком погіршується, тому що збільшується кількість автомобілів і на вулицях у десятки разів гучніше. В Європі організації з захисту навколишнього середовища домагаються прийняття законів, спрямованих на зниження “шумового забруднення”.
    - В Україні також давно визнано, що шум – фактор екологічний, - розповідає Сергій Тимошенко, завідувач відділом гігієнічних проблем екології і здоров'я населення Київської міської СЕС. – У СРСР, до речі, вперше ще в 1956 році були введені санітарні норми по обмеженню шуму на виробництві. Проводилися ретельні дослідження і у такий спосіб визначили той рівень шуму, що нешкідливий для здоров'я людини. В квартирі, офісі гігієнічна норма складає 30-40 децибел. Виробничий шум не повинний перевищувати 80 дБа.
    
    Вулиці імені Шуму.
     Сьогодні основним джерелом шуму у великих містах є вуличний транспорт. Він переривається всього на три - п’ять годин вночі. В інший час доби на вулицях стоїть нестримана какофонія: шум моторів, вереск гальм, ревіння сигналів, гуркіт трамваїв. Часто до цього шумового букета додається противна сигналізація, що чомусь переважно спрацьовує ввечері, коли хочеться відпочити. Особливо від вуличного шуму страждають ті будинки, що стоять уздовж автомагістралей. При закритих вікнах рівень шуму може і не перевищувати 30-40 децибел, але все одно, хочемо ми того чи ні, він впливає на центральну нервову систему. Від шуму страждають практично всі, хоча більшість людей не завжди приділяють цьому значення.
     - Наші фахівці постійно проводять заміри рівня шуму, - розповідає завідуючий відділенням фізичних факторів Київської міський СЕС Анатолій Олексенко, - і виявляють несприятливі в цьому відношенні місця. Що стосується вулиць, то самими гучними в столиці є проспект Перемоги, де вісім рядів автомагістралі, Борщагівська. Тут із самого ранку до пізнього вечора гримотить швидкісний трамвай. Такі ж шумні вулиці Саксаганського, Індустріальна, Хрещатик, бульвар Лесі Українки і Верховної Ради. Тут рівень шуму коливається від 87 до 93 децибелів. Це, безумовно, багато. Також треба враховувати зону дії аеропорту Жуляни – 90 квадратних кілометрів. Особливо від цього страждають близько розташовані будинки. У місті шум вулиці був і залишиться. Його усунути не можливо. Єдине, що можна порадити власникам квартир, не пошкодувати грошей на установку євро вікон. Якщо звичайні знижують рівень шуму на 15 дБа, то якісні євро вікна – на 40 децибел.
     У свій час в Києві прийняли правила про дотримання тиші. Ними чітко регламентовано, що шумовий режим різко обмежений з 23 годин до 6 ранку. Це означає, що всі підприємства і заклади – джерела шуму – повинні припинити свою роботу. Це відноситься до будівельних об'єктів, розважальних закладів, дискотек. Останні повинні знаходитися в окремих нежилих будинках або в районах промзон, щоб не заважати відпочинку людей. Насправді все, звичайно ж далеко не так.
    
    Ау, професійна приглухуватість.
     Виробничий шум такий же неприємний і небезпечний для людини, як і вуличний. Впливу шуму в умовах виробництва піддаються клепальники, бляхарі, обрубники, випробувачі двигунів. Згодом у цих людей розвивається «професійна приглухуватість». Доведено, що шум впливає на весь організм, але насамперед на слух, центральну нервову і серцево-судинну систему. Причому, порушення нервової системи виникають набагато раніше ніж погіршення слуху. Результати багаторічних клінічних досліджень дають підстави вважати «шумову хворобу» самостійною формою професійної патології. Звертає на себе увагу однотипність симптомів, викликаних розвитком хвороби від впливу шуму. Скаржаться на підвищену стомлюваність, головний біль, дратівливість, млявість, зниження пам'яті. Скарги на погіршення слуху приєднуються пізніше. Прогресує хвороба від стажу роботи і від тривалості впливу. В умовах високого рівня шуму (100 децибел.) після 15 років роботи втрата слуху відзначається у всіх працюючих. А нервово-судинні порушення настають вже після 10 років праці. Підвищене шумове тло призводить до звуження кровоносних судин і зменшення припливу крові до органів тіла. У відповідь починають вироблятися гормони, що сприяють підвищенню кровоносного тиску.
     - У Києві самими несприятливими за шумовими показниками підприємствами є «Ленінська Кузня», завод «Авіант», підприємства легкої промисловості та будівельної індустрії, - говорить завідуюча відділенням гігієни праці Київської СЕС Ірина Кононова. – Вони ж дають найбільшу кількість професійних захворювань, пов'язаних з погіршенням слуху. З 1993 до поточного року регреси з діагнозом кохлеарний неврит (приглухуватість) одержали 53 чоловік. Вага «шумової хвороби» серед профзахворювань складає в середньому 13 %. А постійний медогляд на предмет захворювання органів слуху обов'язково повинні проходити більш 5 тисяч чоловік.
     Зайво, мабуть доводити, що серед дарунків природи слух у людини один з найважливіших. Розмовну мову, музику, тисячі всіляких звуків навколишнього середовища ми розрізняємо саме завдяки слуху. Людина чітко відрізняє гул літака від шуму автомобіля. По тембру може дати висновок про справність двигуна, визначає напрямок звуку, відстань до нього. Велике місто – це суцільний гуртожиток. А тому варто поважати і власний спокій і спокій сусідів. «Давайте делать просто тишину», - співає в одній з пісень Андрій Макаревич. І справді, давайте хоча б на одну мить зробимо тишу. Її так не вистачає.
    
     Михайло Городецький
    

Публікація від 29 жовтня, 2003 р.