Ніна Карпачова: у в’язницях повинні перебувати тільки найбільш небезпечні злочинці
5 квітня, 2005 р.
*** У Копенгагені завершив свою роботу 9-й „круглий стіл” Європейських Омбудсманів, організований Радою Європи за сприяння Омбудсмана Данії. В його роботі взяли участь понад 90 представників з 30 країн Європи, у тому числі Омбудсман Європейського Союзу п. Нікіфорос Діамандурос та Комісар Ради Європи з прав людини Альваро Хіль Роблес, а також представники Комітету проти тортур (СРТ) Ради Європи.
Однією з ключових тем, які обговорювалися під час „круглого столу”, стали законодавчі та практичні проблеми в’язнів, котрі скоїли тяжкі злочини.
Важливо відзначити, що головування на засіданні однієї з двох робочих груп в рамках обговорення даної теми було доручено українському Омбудсману Ніні Карпачовій, що є свідченням її високого авторитету серед колег-омбудсманів.
Виступаючи в рамках „круглого столу”, український Омбудсман зазначила, що однією з найболючіших проблем, пов’язаних з дотриманням прав ув’язнених, зокрема «складних», є переповненість пенітенціарних закладів. Так, в Україні на 158,9 тис. місць припадає 190,7 тис. в’язнів, тобто рівень перенаповнення перевищує 20,6 відсотка. Аналогічна ситуація спостерігається в абсолютній більшості країн Європи, зокрема в Польщі, Бельгії, Росії, а також Ізраїлі. І тільки на Мальті в єдиній тамтешній в’язниці утримується усього 300 в’язнів.
Попри такі проблеми, цікавим виявився досвід Угорщини, де законодавчо закріплена норма про те, що на кожного ув’язненого повинно припадати додатково не менше 3 м2 площі для руху, крім ліжка та санітарно-побутового обладнання.
У свою чергу перенаповненість призводить до виникнення низки інших проблем, пов’язаних з дотриманням прав осіб, позбавлених волі. Широко обговорювалося також питання, як зменшити кількість ув’язнених у в’язницях. Виступаючі вказували на те, що вирішення цієї проблеми лежить не лише в площині покращання умов у пенітенціарних закладах, але й в діяльності правоохоронних органів і, в першу чергу, судової системи. На думку Ніни Карпачової, вирішити цю проблему можливо, в першу чергу, шляхом максимально широкого застосування альтернативних заходів покарання, не пов’язаних з позбавленням волі, а також перебуванням у в’язницях виключно небезпечних та „складних” злочинців.
Інший аспект проблеми – бідність. Багато ув’язнених відбувають покарання за незначні злочини. Наприклад, у Фінляндії понад 200 осіб позбавлені волі лише тому, що не змогли своєчасно заплатити штраф.
Представник Комітету проти тортур Ради Європи у своєму виступі зазначив, що зміна режиму тримання „важких” в’язнів не повинна залежати тільки від суб’єктивної волі персоналу пенітенціарних установ. Це питання має бути чітко врегульоване законодавчо або у Правилах внутрішнього розпорядку. В’язень має право на оскарження такого рішення.
Обговорювалась проблема поширення наркотиків в пенітенціарних закладах. Омбудсман Швеції відзначив, що більшість „тяжких” ув’язнених мають безпосереднє відношення до наркобізнесу, і це все більше хвилює персонал в’язниць Швеції, Данії та інших скандинавських країн.
Представник Ради Європи у своєму виступі поінформував про те, що в Комітеті з юридичних питань Ради Європи завершується розробка Хартії європейських тюрем і закликав Омбудсманів взяти активну участь в її обговоренні.
У своєму виступі Комісар Ради Європи з прав людини Альваро Хіль Роблес підкреслив важливість ратифікації 14 додаткового Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини. (Україна підписала протокол в листопаді 2004 року). Згідно з положеннями цього Протоколу Комісар Ради Європи з прав людини отримає можливість виступати у Європейському Суді з прав людини в якості третьої сторони. Це означає, що національні Омбудсмани через Комісара зможуть порушувати перед Європейським Судом з прав людини актуальні питання дотримання прав людини у своїх країнах. В цьому контексті для України особливо нагальним є внесення змін до процесуальних кодексів з метою закріплення статусу Омбудсмана в цивільному та кримінальному процесах.
Предметом обговорення стало також питання можливих дій Омбудсмана в екстремальних ситуаціях, зокрема під час бунтів та актів масової непокори в пенітенціарних закладах. У зв’язку з цим, учасники відзначили важливість співпраці з персоналом цих закладів.
Учасники форуму обговорили і проблему американської військової бази Гуантанамо. Зокрема, було зазначено, що національні Омбудсмани повинні вживати заходів для повернення на батьківщину громадян своїх країн, котрі там утримуються.
В рамках роботи Форуму відбулися двосторонні переговори Омбудсмана України Ніни Карпачової з Омбудсманом Європейського Союзу Нікіфоросом Діамондуросом. Була досягнута домовленість щодо його візиту до України.
|