Відкритий лист

8 червня, 2005 р.

    *** Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко
    голові Служби безпеки України Олександру Турчинову
    голові Антимонопольного комітету України Олексію Костусєву
    
    щодо ситуації в галузі послуг телефонного зв’язку, передачі даних та ІР-телефонії
    
     Приводом до написання цього відкритого листа послугувало ненормальне становище на ринку телекомунікацій в Україні, яке призвело до дискримінації мільйонів громадян України державним монополістом "Укртелекомом", а також спричинило останнім часом надмірну "увагу" до "ІР-телефоністів" з боку Служби безпеки України. Все, про що йдеться в листі, наболіло за останні п’ять років моєї діяльності не лише як керівника Інтернет-провайдера, але й як одного з багатьох громадських активістів у Чернівцях.
     Ситуація на ринку телекомунікацій за останні роки стає дедалі загрозливою з огляду на шалену монополізацію та адміністратизацію послуг телефонного зв’язку. Замість лібералізації та "європеїзації" цього ринку ми отримуємо щорік дедалі жорсткіший адміністративний, ба навіть силовий тиск з боку держави. Це не лише заганяє цей вид бізнесу, а особливо ІР-телефонію, в щораз чорнішу "тінь", але й змушує багатьох молодих і перспективних спеціалістів телекомунікацій та інформатиків (як у нас висловлюються одним словом - "програмістів") шукати застосування своїм головам за кордоном. Тож тепер їх доводиться шукати вдень зі свічкою, особливо в регіонах...
     Дійшло навіть до того, що з надр Міністерства транспорту і (!) зв’язку виходить директива щодо реєстрації (?!) Інтернет-ресурсів в Україні - до такої цензури не відважився вдаватися навіть старий "кучмівський" режим!
     Спершу хочу пояснити для нефахівців суть терміну "ІР-телефонія" (Ай-Пі телефонія). Ця абревіатура означає передачу голосових даних через Інтернет-Протоколи. В чинному українському законодавстві взагалі немає визначення цього терміну, однак він існує в повсякденному житті як в розмовах простого та офіційного люду, так і в ЗМІ. Найголовніше, що всі розуміють, про що йде мова.
    А йдеться про новий виду зв’язку, тобто про спілкування людей за допомогою геніального винаходу – Інтернету. Елементарними засобами – навушники з мікрофоном, які під’єднуються до звукової карти в комп’ютері з доступом до Інтернету, ми отримуємо можливість спілкування з рідними, близькими, знайомими і незнайомими людьми в усьому світі. При цьому нам не потрібно використовувати послуги міжнародного телефонного зв’язку, які надаються монопо¬лістом наземних телефонних послуг "Укртелекомом" чи "Утелом" (яке є тим же "Укртелекомом" з доданням ДП – дочірнє підприємство). Природно, що це викликає їхнє шалене роздратування.
    На сьогодні прогрес в ІР-телефонії пішов ще далі. Замість універсального комп’ютера було розроблено його обрізаний варіант – голосовий шлюз, який виконує функції комп’ютера щодо обробки пакетів даних та має звукову карту для прийому-передачі людського голосу. При цьому замість навушників і мікрофону використовується звичайний телефонний апарат. Це дає підстави "Укртелекому" зчиняти галас – мовляв, де є телефонний апарат, там є і телефонний зв’язок!!!
     Та зась вам, дорогі монополісти! Україна є членом Міжнародного Телекомунікаційного союзу (ITU) (http://www.itu.int/), який на своїй сесії 7-9 березня 2001 року в Женеві дав визначення та роз¬межу¬вання традиційної телефонії (комутації каналів) і IP-телефонії (комутації пакетів). При¬чому остання однозначно винесена до розряду послуг мереж передачі даних, якими, зокрема, є і Інтернет.
     Але яке діло нашим монополістом до підписаних державою Україна міжнародних угод! Вони і не гадають рахуватися з цими угодами і взагалі не беруть їх до уваги, беручи собі на підмогу Державним комітет зв’язку і інформатизації, Міністерством транспорту і (!) зв’язку, Кабінет Міністрів, а через останнього і наших доблесних силовиків: Службу безпеки України та Міністерство внутрішніх справ України.
     Шановна Владо! Куди ж ми йдемо: у Європу, або в ЄЕПу?...
    
     З наведеної преамбули випливає і відповідь на запитання – чи потрібне ліцензування для ІР-те¬ле¬фонії в Україні? Однозначно ні, оскільки ані Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяль¬ності", ані Законом України "Про телекомунікації" чи іншими чинними Законами не перед¬ба¬чено ліцен¬зування послуг передачі даних. Отож ліцензуванню не підлягає діяльність ані Інтернет-про¬вай¬дерів, ані "ІР-телефоністів", які принципово і повністю є тими ж Інтернет-про¬вай¬дерами. Але всупе¬реч цьому видаються різні незрозумілі Постанови Кабінету Міністрів щодо розміру оплати за ліцензії для ІР-телефонії та інші нормативні документи Державного комітету зв’яз¬ку та інформатизації щодо ІР-телефонії, хоча такий термін в чинних Законах України не виз¬на¬чено. До честі Антимонопольного комітету України та Державного комітету з питань ре¬гу¬ляторної політики та підприємництва – вони неодноразово листами наголошували Кабінету міністрів України на невідповідність нормативних актів чинним Законам України. Але віз і нині там.
    
     Наслідком такого єралашу стає відкриття кримінальних справ Службою безпеки України за фактами порушення маршрутизації міжнародного телефонного (!!!) трафіку... Проводяться обшуки в офісах Інтернет-провайдерів (не "ІР-телефоністів" – ні!), ба навіть обшуки в квартирах керівників Інтернет-провайдерів з подальшим вилученням особистого комп’ютера (для встановлення істини!), модему і хабу (розгалужувача мережі) під назвою "модем", усіх азерних дисків (?!), блокнотів і шматочків паперу. Причому це неодмінно повинно відбуватися о пів на сьому ранку в присутності неповнолітніх дітей (чи не так влада виховує майбутніх опозиціонерів?! Врешті-решт ця вакханалія беззаконня без жодної санкції завершується перерізанням багатопарного кабелю, тож керівник Інтернет-провайдера мусить засукати рукави і власноруч напомацки скручувати пари в кабелі ізоляційною стрічкою, бо монтери монополіста не хочуть маратися перед силовиками.
     В цю мить керівник Інтернет-провайдера згадує "не злим, тихим словом" помаранчеву владу і своє стояння в мороз на Майдані в Києві... Він ледве гасить в собі думки про те, чому ж не послухав мудрих порад своїх молодших, собою ж навчениих працівників, чому не плюнув на свою патріотичність і бажання будувати нашу Україну, і не поїхав вслід за ними до Польщі, Німеччини, Люксембургу, США, Канади або Ізраїлю...
     І що ж таке "хохол", як не той самий українець, який заважає росіянам і євреям будувати Україну...
     Але це так – ліричний відступ...
    
     Так чим же врешті-решт заважають "ІР-телефоністи" нашому монополісту – "Укртелекому"?
     А тим, що пропонують нашому багатостраждальному люду можливість поспілку¬ватися між собою за мізерними цінами. Поясню це на прикладі людини, яка о 12.00 забажала переговорити з Чернівців з іншою людиною в Києві за допомогою телефонного зв’язку. Для цього їй потрібно:
     А) підняти слухавку і отримати місцевий телефонний зв’язок з місцевою АТС в Чернівцях;
     Б) передати сигнал до АТС в Києві;
     В) передати по місцевому телефонному зв’язку сигнал від АТС в Києві до квартири іншої людини в Києві.
     За ці послуги "Укртелеком" виставить рахунок по тарифу 0.01 грн. за секунду без ПДВ, а отже 72 коп. за хвилину з ПДВ. (Тарифи "Укртелекому" з сайту http://www.ukrtelecom.ua/).
    
    Порівняємо ці тарифи з тими, які пропонує цій же людині "ІР-телефонія" з розбивкою по зазначеним вище етапам.
     А) Тариф "Укртелекому" на місцевий телефонний зв’язок в Чернівцях становить 0,0005 грн. за секунду без ПДВ, а отже 3,6 коп. за хвилину з ПДВ.–
     Б) Послуга передачі даних Інтернет за хвилину становить 0,8 коп. за хвилину з ПДВ.
     Тут необхідно додати пояснення. "Утел" називає послугою бізнес-зв’язку найвищої якості - передачу голосу на швидкості 64 Кбіт/с. "Укртелеком" надає доступ до Інтернет "Інтернет без обмежень – Max Office" (асинхронний порт зі швидкістю 115,2 Кбіт/с, якої цілком достатньо для надання послуги бізнес-зв’язку найвищої якості), тобто необмежений доступ цілодобово до Інтернету, за 279,53 грн. за місяць без ПДВ. Отже, 335,44 грн. за місяць з ПДВ. Переводячи в тариф за хвилину отримуємо 0,8 коп. за хвилину з ПДВ.
     В) Тариф "Укртелекому" на місцевий телефонний зв’язок в Києві становить 0,0005 грн. за секунду без ПДВ, а отже 3,6 коп. за хвилину з ПДВ.
     Просумувавши всі три етапи, отримаємо, що сумарний тариф 1 хвилини розмови через "ІР-телефоніста" становить 3,6+0,8+3,6 коп = 8 копійок!!! І це при тому, що "Укртелеком" отримав і свою собівартість, і свою рентабельність. Це означає, що "Укртелеком" отримує на простому багатостраж¬дальному люді 800% прибутку!!! (72 коп. – 8 коп. = 64 коп. за хвилину) І це при тому, що телефонний зв’язок "Укртелекому" в межах України важко назвати послугою бізнес-зв’язку найвищої якості.
    
     Ще більше обдирає "Укртелеком" українських громадян, надаючи йому послуги міжнародного зв’язку. Наскільки обґрунтовані його тарифи в цьому випадку?
     Етапи А) і Б) ті ж самі, оскільки за допомогою Інтернет (пункт Б) отримуємо доступ у будь-яку точку світу. Тобто, 3,6 + 0,8 = 4,4 коп. за хвилину.
     В) Беремо, наприклад, Канаду. Канадський оператор ІР-телефонії пропонує доступ до традиційного телефону в Канаді (а також в США та Європі) за ціною 2 центи за хвилину. http://compass-inc.net/.
     Сумарно отримуємо 4,4 коп. ($0,01) + $0,02 = 0,03 долари США за хвилину.
     Натомість тариф "Укртелекому" становить $0,0092 за секунду без ПДВ, а отже 0,66 долари США за хвилину з ПДВ.
     Тож при наданні "Укртелекомом" послуг міжнародного зв'язку українцям він отримує 2100% прибутку! ($0,66 – $0,03 = $0,63 = 3 грн. 18 коп. За хвилину! при зв’язку з абонентом в Канаді).
    
    Звідси й зрозуміла ненависть, яку викликають "ІР-телефоністи" у нашого монополіста "Укртелекому". Однак незрозуміло, чому наша українська влада дивиться крізь пальці на таке знущання над українськими громадянами. Ми розуміємо, що політика "державного капіталізму" – це святе для держави, але шановні Владо та Силовики, вашим основним обов’язком є відстоювання інтересів громадян України, а не корпоративних інтересів державних монополій. Ви отримуєте заробітну плату від нас, громадян України - платників податків. І я, громадянин України, платник податків, вимагаю, щоб Ви відстоювали в цій галузі інтереси громадян України, а не "державного" монополіста "Укртелекому"!!!
    Я вимагаю від посадових осіб Кабінету Міністрів пояснення, чому "Утел" продає іноземним громадянам доступ до телефонної мережі в Україні за ціною $0,08 за хвилину, а мені, громадянину України, за ціною $0,14 (72 коп.) за хвилину?
    Куди дивиться Антимонопольний комітет України і Служба безпеки України, якщо такий шалений грабунок громадян України продовжується вже не один рік?
    Невже Служба безпеки України створена для того, щоб обстоювати недобросовісну конкуренцію та корпоративні інтереси монополіста "Укртелекому"? Невже Вам цікавіше давити "ІР-телефоністів", які пропонують вільне та дешеве спілкування для українських громадян з їхніми родичами за кордоном, які не з власної волі, в з вини старого режиму мільйонами виїхали на заробітки в "америки"? Невже такі страшні ці "ІР-телефоністи", невже такий страшний Юрій Луценко, який був членом Ради однієї з Асоціацій провайдерів ІР-телефонії?
    Де хвалена хода в Європу, в якій існує повна лібералізація ринку ІР-телефонії?
    І чому існує до цього часу Міністерство транспорту і (!) зв’язку, яке відношення має Інтернет до ям на наших дорогах?
    
    Пані Юля Тимошенко та пане Олександре Турчинов! Я вірив Вам, коли за вашим дорученням створював та очолював обласну організацію партії ВО "Громада" в 1997 році, доки її не монополізував П.Лазаренко. Я співчував вашим закликам до захисту інтересів громадян України та вітчизняних виробників, до створення цивілі¬зо¬ва¬ного, гуманістичного суспільства, які ми разом обговорювали і несли до людей. Я все ще вірю, що нова влада повернеться обличчям до нас, і стане владою гуманною, тобто людяною і для людей.
    
    Прошу вважати мого листа офіційним запитом від громадянина України.
    
    З повагою, директор Інтернет-провайдера
    ТОВ "Вестком" (Чернівці) Віталій Крохта