Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ІНТЕГРО
Фонд Країна Добродій
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 НОВИНИ


Боротьба з корупцією вимагає жорсткості

23 жовтня, 2006 р.

    *** В усьому світі корупція визнається однією із найнебезпечніших загроз правам людини, правопорядку, демократії, чесності та соціальній справедливості. Вона перешкоджає економічному розвиткові держави та загрожує належному і справедливому функціонуванню країн із ринковою економікою. Це явище має негативні фінансові наслідки для громадян, компаній і держав, а також для міжнародних установ.
    
    Проблема корумпованості влади в оцінках наших громадян виступає навіть більш гостро, ніж традиційно болючі для українського суспільства високий рівень цін, безробіття та ріст злочинності. На міжнародному рівні Україна також користується репутацією однієї із найкорумпованіших держав світу.
    
    Подолання корупції визначено Президентом нашої держави В.А.Ющенком одним із найголовніших завдань влади. Це є життєво необхідним для нашої держави у ситуації, коли корупція стала, на жаль, способом її існування. Тобто, для розв’язання цієї гострої проблеми існує реальна політична воля керівництва країни. Більше того, вже зроблено рішучі кроки та визначено приоритетні напрями запобігання корупції в схваленій 11 вересня цього року Указом Президента України Концепції подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності". Міністерством юстиції розроблено пакет антикорупційних законопроектів, які у вересні цього року надійшли від Президента України до Верховної Ради України, а саме:
    
    три закони про ратифікацію основних антикорупційних конвенцій:
    
    
    Конвенції ООН проти корупції,
    Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією Ради Європи
    Додаткового протоколу до цієї Конвенції,
    
    три закони, що пропонують узгодити засади вітчизняного антикорупційного законодавства із зазначеними міжнародними стандартами:
    
    
    Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень,
    Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення,
    Про засади запобігання та протидії корупції.
    
    Останній законопроект є основним. Його головна ідея – перехід від ідеології боротьби з корупцією тисячами адміністративних протоколів щодо секретарок і водіїв (тобто принципів радянського кримінального права середини минулого століття) до реального запобігання корупції. Час та досвід інших держав світу довели, що репресивні заходи є неефективним способом боротьби з корупцією. На створення саме такого механізму, який унеможливлював би вчинення корупційних правопорушень, спрямовані:
    
    
    встановлення комплексу обмежень для осіб, які займають посади, пов’язані із виконанням функцій держави,
    запровадження спеціальних перевірок осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави,
    обмеження щодо прийняття подарунків,
    запровадження обов’язку декларування як доходів, так і видатків відповідних осіб,
    визначення вимог щодо доброчесної поведінки у кодексах етики відповідних посадових осіб,
    запровадження антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів,
    залучення громадськості до участі у запобіганні корупції та встановлення обов’язку влади інформувати населення щодо антикорупційної політики,
    врегулювання конфлікту інтересів та інші положення.
    
    При цьому, уперше встановлюються вимоги щодо боротьби з корупцією не лише у сфері державного управління(публічній), а і у сфері приватно-правових відносин – що прямо випливає як з Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією Ради Європи, так і з Конвенції ООН проти корупції.
    
    Основними завданнями проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" є диференціація відповідальності за корупцію в приватних юридичних особах та у державних органах. Звісно, що у корупція у приватному секторі не може каратися так жорстко, як у державному секторі. Сьогодні Кримінальний кодекс України за ці діяння передбачає покарання майже як за умисне вбивство.
    
    Крім того, пропонується обмежити випадки безпідставного втручання правоохоронних органів у діяльність приватних осіб під виглядом нібито розслідування корупції у цих особах. Так, кримінальна справа за корупцію в приватній особі буде порушена лише тоді, коли сам керівник цієї особи або інша особа, яка наділена відповідними повноваженнями, подадуть відповідну заяву до правоохоронних органів. Лише у разі, коли корупційним злочином заподіяно шкоду державі, кримінальну справу може бути порушено без згоди керівника особи.
    
    Важливими є норми щодо встановлення відповідальності за торгівлю впливом, як того вимагають положення статті 7 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією Ради Європи. Мова йде, зокрема, про так звані способи „вирішення питань", коли посадовець сприяє корупціонеру шляхом використання своїх знайомств чи впливу на іншу особу, до компетенції якої і входить прийняття відповідних рішень.
    
    Також варто наголосити на встановленні відповідальності за незаконне збагачення. Мова йде про випадки, коли доходи особи, що вона декларує, явно не відповідають її видаткам. Встановлення такої відповідальності є, знову ж таки, вимогою все тих же Конвенцій та сприятиме прозорості доходів посадовців. Слід також наголосити на тому, що не особа повинна доводити законність походження свого майна, а правоохоронні органи зобов’язані довести її вину в незаконному збагаченні. Тобто принцип презумпції невинуватості у цій нормі проекту не порушується.
    
    Наступний проект Закону стосується встановлення адміністративної відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення. Україна є однією з не багатьох держав Європи, що ігнорують такий важливий механізм боротьби з корупцією. Для прикладу, у Великобританії відповідна доктрина сформувалась, а інститути запроваджені ще у першій половині минулого століття.
    
    Представленим проектом його пропонується запровадити в національну правову систему. Передбачається, що юридична особа притягуватиметься до відповідальності за корупційний злочин, вчинений:
    
    
    її керівником,
    який діяв від імені цієї юридичної особи, та
    в її інтересах.
    При цьому є обов’язковою наявність вироку суду щодо керівника юридичної особи, яким підтверджується вчинення злочину.
    
    При підготовці цього проекту за основу взято доктрину відповідальності юридичних осіб, прийняту в таких державах як Канада, США, Великобританія, Швейцарія, Данія, Корея, Франція, Німеччина, Польща.
    
    Значення проекту є надзвичайно важливим і з тієї точки зору, що діяльність окремих підприємств, організацій перетворилась на реалізацію суцільних корупційних схем. При цьому, такі корпорації є настільки потужними, що здатні суттєво впливати на політичне та економічне життя держави.
    
    Хочеться сподіватися, що прийняття вказаних законопроектів сприятиме забезпеченню захисту громадян від злочинних посягань, запобіганню втратам держави і суспільства від дій правопорушників (корупціонерів), рішучого усунення ганебних явищ, які гальмують розвиток економіки, становлення ринкових відносин і формування громадянського суспільства, сприяють створенню негативного іміджу України за її межами, а також подальшого удосконалення діяльності правоохоронних, інших органів щодо подолання злочинності і корупції.
    
    Департамент законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність та боротьбу із злочинністю


Чи вважаєте ви за необхідне реформувати ООН?
Так
Ні
ООН потрібно ліквідувати, а не реформувати