Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ІНТЕГРО
Фонд Країна Добродій
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 НОВИНИ


Промова Європейського Комісара з розширення та Європейської політики сусідства щодо тиску на країни Східного партнерства

12 вересня, 2013 р.

    Штефан Фюле
    Європейський Комісар з розширення та Європейської політики сусідства
    Пленарна сесія Європейського Парламенту, Страсбург
    11 вересня
    Вступне слово
    Президенте, вельмишановні депутати!
    Стрімко наближається саміт Східного партнерства у Вільнюсі. Він обіцяє стати історичним кроком уперед у політичній асоціації та економічній інтеграції з кількома нашими східними сусідами. Очевидно – і помилково, – що у деяких колах саміт розглядається як загроза. У результаті ми стали свідками величезного тиску, що чиниться на наших партнерів.
    Європейський Союз завжди чітко формулював принципи політики щодо своїх східних партнерів. Наші спільні інтереси вимагають від нас роботи з нашими сусідами на Сході для будівництва зони достатку і стабільності на нашому континенті. Чинні Угоди про партнерство і співробітництво, підписані 1994 року, передбачали створення зони вільної торгівлі. Техніко-економічна оцінка, проведена у 2004 році, призвела до розвитку «глибоких і всеосяжних зон вільної торгівлі» (ГВЗВТ), які є невіддільними частинами «нових зміцнених угод» – згодом відомих як Угоди про асоціацію, – що були запропоновані у 2006 році. Перші перемовини щодо ГВЗВТ розпочалися з Україною у 2008 році, одразу після того, як країна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ). Згодом Повідомлення Європейської Комісії від 2008 року заклало основу для пропозиції нашим східним партнерам під час саміту у Празі, створивши у 2009 році Східне партнерство. Також воно підтвердило нашу спільну мету щодо руху у напрямі запровадження політичної асоціації та поглиблення економічної інтеграції, підкріплених Угодами про асоціацію та ГВЗВТ. Від самого початку Європейський Парламент підтримував такий підхід, що спрямований на політичну та торгівельно-галузеву трансформацію цієї частини Європи.
    Це правда, що членство у Митному союзі несумісне з ГВЗВТ, перемовини щодо яких ми вели з Україною, Республікою Молдова, Грузією та Вірменією. І це не через ідеологічні відмінності; мова не йде про зіткнення економічних блоків або «гру з нульовою сумою». Це все через правові несумісності: зокрема, ви не можете одночасно знизити ваші митні тарифи згідно з нормами ГВЗВТ та підняти їх через те, що ви є членом Митного союзу. Нове покоління Угод про асоціацію надасть величезні трансформаційні переваги – особливо, через зближення правових норм, регуляторне зближення та лібералізацію ринку. Незалежні дослідження свідчать, що ГВЗВТ надасть значні переваги і вигоди. З плином часу експорт до ЄС може подвоїтися, активізуючи у такий спосіб майже 12-відсоткове зростання ВВП. Однак, аби досягти цього, наші партнери повинні бути повністю суверенними у своїх торгівельних політиках; члени Митного союзу, навпаки, не користуватимуться таким правом.
    Безсумнівно, країни-учасниці Східного партнерства матимуть можливість зміцнювати свою співпрацю з Митним союзом, зокрема як спостерігачі. І, звичайно, участь у ГВЗВТ повністю поєднувана з чинними угодами про зону вільної торгівлі між нашими партнерами та іншими країнами СНД.
    Дозвольте бути відвертим: розвиток проекту Євразійського економічного союзу має шанувати суверенні рішення наших партнерів. Будь-які загрози Росії, пов’язані з можливим підписанням угод, є неприйнятними. Це стосується усіх форм тиску, зокрема таких:
    можливого зловживання щодо ціноутворення на енергоносії;
    застосування штучних перешкод для здійснення торгівлі, зокрема, що стосуються сумнівних з точки зору відповідності нормам СОТ заборон на імпорт і обтяжливих митних процедур;
    військової співпраці та безпекових гарантій;
    інструменталізації тривалих конфліктів.
    Це не той шлях, яким мають розвиватися міжнародні відносини на нашому континенті у двадцять першому сторіччі. Такі дії порушують принципи, під якими підписалися усі європейські держави. У Гельсінських принципах ОБСЄ ми зобов’язалися шанувати «право кожної країни вільно визначати та розвивати свої відносини з іншими державами у відповідності до міжнародного права». Європейський Союз підтримуватиме та знаходитиметься поряд з тими, хто піддається неправомірному тиску.
    Дозвольте мені підкреслити, що Угоди про асоціацію та ГВЗВТ не сконструйовані за рахунок Росії. Навпаки, Росія також матиме велику користь від інтеграції країн Східного партнерства у ширшу європейську економіку. Наше бачення полягає у тому, що згодом ці угоди мають сприяти можливому створенню спільного економічного простору, що простягатиметься від Лісабона до Владивостока і ґрунтуватиметься на правилах СОТ.
    Таким чином ми заохочуємо наших партнерів поглиблювати зв’язки з Росією – так само, як робимо це ми; проте чинити це слід у спосіб, що сумісний з зобов’язаннями, взятими ними у рамках Угод про асоціацію та ГВЗВТ. Європейський Союз готовий працювати разом зі своїми сусідами над пошуком шляхів, що сприятимуть тіснішому нормативно-правовому зближенню між ЄС та членами Митного союзу. Останню річ, яку ми хочемо побачити, – це протекціоністську стіну, яка розділяє наш континент на дві частини. За часів чи не найбільш конкурентної глобальної економіки ми не можемо дозволити собі витрачати наші зусилля на регіональне геополітичне суперництво.
    Заключне слово
    Президенте, вельмишановні депутати!
    Ми маємо краще роз’яснювати Росії, чому вона також отримає користь від створення ГВЗВТ між ЄС та його традиційними економічними партнерами. Ефекти від налагодження торгівлі будуть, безсумнівно, більш важливими за ефекти від порушення торгівельних зв’язків – всупереч тому, чого бояться деякі наші російські друзі. Ми піднімемо це питання під час нашого двостороннього діалогу з Росією.
    Я розумію, що Росія розглядає розширення норм і стандартів ЄС як потенційно проблемне питання, оскільки вони наразі не завжди ідентичні з нормами і стандартами Митного союзу. Однак наразі ми вже активно співпрацюємо з Росією щодо уніфікації багатьох норм і стандартів. Це є головним елементом Партнерства заради модернізації між Європейським Союзом і Росією. І ці стандарти все частіше приймаються Митним союзом. Норми Європейського союзу найчастіше приймаються на міжнародному рівні та є повністю сумісними або ідентичними з правилами СОТ. Таким чином ЄС насправді допомагає усім партнерам, включаючи Росію, проводити модернізацію та бути відкритими для глобалізації.
    У такий же спосіб нова угода, щодо якої ми ведемо перемовини і яка має замінити Угоду про партнерство і співробітництво між ЄС та Росією, повинна містити положення про тісніше зближення нормативно-правової бази між обома сторонами. Завдяки цьому вона допоможе встановити стабільність та передбачуваність як для російських, так і для європейських компаній.
    Коли ми розпочинали створення Східного партнерства у Празі у 2009 році, жодних розмов про проект Євразійського союзу не було. Це було рішенням Росії розбудовувати Митний та Євразійський союзи, що створило ситуацію, у якій наші європейські партнери зіштовхнулися із вибором між двома проектами регіональної економічної інтеграції. Це незбагненно, що наші партнери мають стати жертвами несумісності цих проектів. Не може бути й так, що через вільно ухвалені рішення наші партнери мають бути покарані, а їхні торгівельні відносини з членами Митного союзу можуть опинитися під загрозою розвитку на значно гірших умовах за ті, що встановлені у рамках наших власних домовленостей.
    Ми робитимемо усе можливе, аби уникнути такого сценарію та працюватимемо з нашими сусідами, аби віднайти шляхи максимізації сумісності між ЄС та структурами Євразійського союзу у спосіб, що полегшить торгівлю та економічну інтеграцію.
    Дякую за увагу!


Чи вважаєте ви за необхідне реформувати ООН?
Так
Ні
ООН потрібно ліквідувати, а не реформувати