Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ІНТЕГРО
Фонд Країна Добродій
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 НОВИНИ


НА ВИХІДНІ ЗА ВІДСУТНІСТЮ АКТИВНИХ НОВИН, ПРОПОНУЄМО ВАМ ОЗНАЙОМИТИСЯ ІЗ ЦІКАВИМ АНАЛІТИЧНИМ МАТЕРІАЛОМ ПО ЕКОЛОГІЧНІЙ ТЕМАТИЦІ

17 квітня, 2004 р.

    ***** Передрук із сайту "Дойче Велле"
    Біодизельне пальне в Індії: дешева енергія й захист ґрунту
    
     Ерозія ґрунту зробила понад 30 відсотків землі в Індії непридатною для сільського господарства. Але вже незабаром ситуація може змінитися. Автоконцерн “ДаймлерКрайслер” і університет міста Гогенгейма розпочали торік пілотний проект. Рослина під назвою “ятрофа” має захистити індійський ґрутнт від подальшої ерозії і головне – стати джерелом горіхів, з яких виробляють екологічно чисте дизельне пальне.
    
    Потужна рослина з сімейства молочаєвих називається ”ятрофа отруйна”. Вона може бути до трьох метрів заввишки й існувати практично без води. Своїми корінням ятрофа міцно тримається за ґрунт, створюючи перепону вітру. В результаті навколо неї відтворюється шар родючої землі.
    
    Тим часом горіхи в круглих і соковитих плодах містять олію, з якої впродовж п”ятирічного пілотного проекту вироблятимуть високоякісне біодизельне пальне. Говорить Карін Тіманн, речниця німецько-американського автомобільного концерну ”ДаймлерКрайслер”:
    
    ”Метею проекту є стабільне виробництво в Індії біодизельного пального з використанням ґрунтів, що зазнали ерозії. Що стосується ”ДаймлерКрайслера”, то для нас відновлювальні джерела енергії – це особливо важлива тема, що є частиною нашої екологічної стратегії. Ми бачимо в цьому шанс розвивати виробництво екологічно чистих видів пального, які характеризуються тим, що практично не виділяють СО2”.
    
    ”Практично” в даному випадку означає, що при згорянні біодизельного пального утворюється рівно стільки вуглекислого газу, скільки його було поглинуто в процесі росту рослини. Отже, енергетичний баланс набагато позитивніший, ніж при згорянні пального, що виробляється з нафти. Біодизель – це екологічна альтернатива класичним видам пального, до того ж це відтворюване джерело енергії, пояснює Карін Тіманн:
    
    ”У Німеччині всі добре знають, що таке біодизельне пальне, і його можна купити на багатьох автозаправках..., тобто в Німеччині вже утворився ринок. В Індїі це справді новий елемент. Тому це шанс виробляти пальне й у віддалених районах. Ми бачимо перед собою нове поле діяльності, а індійський уряд з інтересом спостерігає за проектом і підтримує його”.
    
    Енергетичні потреби в Індії постійно зростають. Позитивний економічний розвиток у містах створив передумови для дедалі більшої мобільності середнього класу індійців. Число проданих за період від 1994 до 2000 року автомобілів зросло втричі. Більшість транспортних засобів, а також індійська залізниця – потребують дизельне пальне. А оскільки місцеве виробництво не задовольняє потреби ринку й індійська нафта не відповідає міжнародним стандартам якості, країна змушена імпортувати нафту й збільшувати таким чином свою енергетичну залежність. Зважаючи на це, індійський уряд виявляє неабиякий інтерес до можливості створення альтернативних джерел енерегії з місцевих рослин. Створення біодизельного пального оголошено національним пріоритетом.
    
    Індійський журнал ”GoodNewsIndia" в одній зі своїх статей покладає великі надії на майбутнє біодизельних технологій:
    
    ”Наші витрати на імпорт нафти становлять 6 мільярдів американських доларів на рік. Третину цих коштів можна було б платити селянам, їхній доробок покрив би наші потреби в нафті, а дві третини коштів можна було б заощадити. Чи є в нас земля для таких насаджень? Звичайно. В Індії 100 мільйонів гекатарів ”зіпсованих” земель. Кошти? Близько двох мільярдів доларів щороку – і через 20 років ми назавжди забезпечимо себе пальним”.
    
    Але спершу пілотний проект має з науковою точністю довести, що вироблене в Індії біодизельне пальне можна застосовувати в сучасних автомобільних двигунах. Концерн ”ДаймлерКрайслер”, виробник знаменитої марки ”Мерседес”, уже провів у своїх лабораторіях у Німеччині перші дослідження. Його висновок – індійське біодизельне пальне дуже високої якості. Тепер фірма планує перевірити це альтернативне пальне на своїх машинах.
    
    Пілотний проект також має показати, яку вигоду від вирощування ятрофи можуть мати індійські селяни. Індійський штат Орисса, де знаходиться тестова плантація, належить до найбідніших у країні. 44 відсотки населення там живе поза межею бідності, майже кожна друга родина не має електрики й чистої питної води. Розповідає Клаус Бекер, професор з університету Гогенгейма й ініціатор проекту:
    
    ”В Індії є регіони, де число безробітних сягає ста відсотків. Це означає, що людям більше нема чого робити, окрім як намагатися на їхній слабенькій землі вирощувати свій хліб. З часом це стає дедалі складніше, бо деградація ґрунту триває...В людей є потреба розвиватися, бути мобільними, але про яку мобільність можна говорити, якщо немає енергії".
    
    Співпрацюючи з одним індійським науково-дослідним інститутом, німецький вчений розробив плани виробництва дизельного пального. Зокрема пропонується, що ділянку в 900 гектарів оброблятимуть приблизно три тисячі селян. Вони збирають врожай плодів ятрофи й відвозять його велосипедами або ж волами до приймального пункту.
    
    Там горіхи переробляють і отримують біодизельне пальне. Клаус Бекер:
    
    ”Ми пропонуємо бідним селянам гарантований ринок збуту для їхніх горіхів. Дуже важливо, що вони не ризикують, а індійський уряд гарантує їм закупівлю олії. Так, це дуже важлива річ”.
    
    Колись селяни зможуть використовувати олію й для сільськогосподарських машин, мріє Бекер. Це джерело енергії принесе світло і в їхні оселі. А рештки горіхів, що залишаються після обробки, можна використовувати як корм для тварин, бо в ньому дуже багато протеїну. А на родючій землі між рядками ятрофи можна буде висадити помідори чи перець для себе або ж на продаж. Така модель дозволяє селянам самостійно вирішувати життєві проблеми, вважають учені. Адже окрім роботи та їжі в них з”являється економічний стимул, продовжує Клаус Бекер з Гугенгеймського університету:
    
    ”Те, чим ми займаємося, в кінцевому результаті – це не гуманітарна допомога. І це перевага цього проекту. Ми від самого початку поставили цей проект на економічне піґрунтя і таким чином унеможливили колапс проекту після його закінчення, як це часто буває”.
    
    Економічна підтримка повинна допомагати людям на місцях краще використовувати власні сили й ресурси. За таким принципом працює німецька система допомоги країнам, що розвиваються. Але проекти потребують фінансувавання, а в часи, коли державна скарбниця збідніла, виникає потреба пошуку нових моделей. Одна з них називається Public Private Partnership і передбачає фінансування гуманітарних проектів як державою, так і приватними фірмами.
    
    Німецьке товариство з питань інвестицій та економічної допомоги ”ДЕҐ” виконує замовлення федерального уряду й надає гроші приватним компаніям, у даному випадку – концерну ”ДаймлерКрайслер”. Схему роботи пояснює представник ”ДЕҐ” Петер Петерс:
    
    ”Товариство підтримує проект шляхом надання грошей, як потім не треба повертати. Це означає, що ми так би мовити, доповнюємо і без того економічно логічні заходи підприємства, які йому, звичайно, вигідні. Таким чином, ми просто створюємо додатковий стимул: ви отримаєте від нас гроші, якщо в своєму проекті зробите ще таку класну штуку”.
    
    Підприємтво, яке прагне інвестувати в країни, що розвиваються, для отримання державної підтримки додатково повинно займатися довкіллям, освітою або створенням робочих місць:
    
    ”Як правило, ми фінансуємо максимально 50 відсотків таких заходів. Абсолютний поріг – 250 тисяч євро. Так було і в цьому випадку. ”ДаймлерКрайслер” вклав у проект 427 тисяч євро, а ми додали ще 200 тисяч. Це фактично максимальний внесок, але він здався нам дуже доцільним з точки зору економічно-політичної допомоги”.
    
    Від співпраці на такій основі виграють усі. ”ДаймлерКрайслер” створює екологічно безпечний вид пального і таким чином себе рекламує. Індія отримує альтернативне джерело енергії, захищає ґрунт від ерозії і створює робочі місяці на селі. А організації, що підтримують економічно слабкі регіони світу, можуть похвалитися черговим успішним проектом.


Чи вважаєте ви за необхідне реформувати ООН?
Так
Ні
ООН потрібно ліквідувати, а не реформувати