Уповноважений Верховної Ради України Ніна Карпачова

11 травня, 2004 р.

    ***
    Звернення
    
    Шановні народні депутати України!
    
    Звернутися до Вас змушують останні події в Іраку, що привернули до себе пильну увагу світової громадськості. Не можна мовчати і робити вигляд, ніби нічого не відбувається, коли йдеться про брутальні й масові порушення фундаментальних прав людини.
    Ще до початку бойових дій в Іраку Уповноважений Верховної Ради України з прав людини попереджала, зокрема тодішнього посла США в Україні Карлоса Паскуаля, що одним з наслідків війни в Іраку будуть значні жертви, насамперед, серед мирного населення країни, та наголошувала, що після цієї війни світ стане ще більш вразливим, а глобальних загроз побільшає, в першу чергу - таких, як міжнародний тероризм.
    На жаль, збуваються найгірші прогнози і побоювання. Так, на сьогоднішній день в Іраку представники ООН, міжнародних правозахисних організацій, а також незалежних ЗМІ зафіксували численні випадки серйозних порушень окупаційними силами IV Женевської конвенції 1949 р. про захист цивільного населення під час війни.
    Нещодавно стали відомі вражаючі факти, маю на увазі жахливі тортури іракців у в'язниці Абу-Грейб у Багдаді. Без сумніву, ганебні дії американських військових дискредитують не лише їх самих, але й коаліційні сили в цілому.
    Для шановних народних обранців не секрет, що направлення українських вояків до Іраку від самого початку йшло всупереч настроям українського суспільства. Попри неодноразові заяви високих посадовців про суто миротворчу місію українського військового контингенту, насправді українцям в Іраку часто доводиться брати участь у бойових діях на боці окупаційних сил. Як наслідок, на сьогодні, тільки за офіційними даними, в Іраку вже загинуло 6 українських військовослужбовців; близько 20 осіб дістали поранення, зокрема й важкі.
    Сам же Указ Президента України № 459/2003 від 2 червня 2003 р. “Про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції в Республіці Ірак” є підставою для конституційного подання заради унеможливлення у майбутньому прийняття подібних рішень, які не відповідають чинному законодавству.
    Окрім того, на тлі людських втрат, які несе наша країна, особливо принизливим виглядає той факт, що американська сторона відверто ігнорує будь-які інтереси України в Іраку, зокрема щодо захисту прав і свобод українських громадян. Досі так і не сплачена компенсація сім'ї українського громадянина, відомого журналіста Тараса Процюка, вбитого американцями рік тому в Багдаді.
    Як з’ясувалося, двоє українських моряків Микола Мазуренко та Іван Сощенко з судна "Навстар-1", утримуються у тій самій в'язниці Абу-Грейб, де зазнали жорстоких тортур заарештовані іракці. Умови тримання наших співвітчизників не відповідають елементарним людським вимогам. Сьогодні існує пряма загроза не тільки їхньому здоров’ю, а й життю. Крім того, хворий на цукровий діабет 70 – річний капітан судна не має можливості в умовах війни отримувати необхідні ліки. На жаль, всі спроби МЗС України і Уповноваженого з прав людини домогтися їхнього звільнення досі не знайшли позитивного відгуку в американської сторони.
    Акцентую вашу увагу, шановні народні депутати, й на такому важливому для України аспекті, як стосунки з мусульманським світом. Приєднавшись до антиіракської коаліції, Україна поставила своїх громадян перед цілком реальною загрозою терористичних акцій з боку ісламських екстремістів як у самому Іраку, так і в інших країнах світу, а також - на власній території. Відомі трагічні події в Іспанії мають стати для всіх нас серйозним застереженням. До речі, під час терактів у цій країні стали жертвами й наші співвітчизники, які знаходилися там на заробітках.
    Чим би не “освячувалося” перебування українських військ в Іраку, все це стає другорядним, коли на карту ставиться безпека мирного населення на теренах України, а на іракській землі гинуть наші співвітчизники у військовій формі за реальні або примарні економічні вигоди, як ніколи не варті життя людини.
    Звертаюся до вас, шановні народні обранці, як до людей, яким небайдужа доля громадян нашої держави, з проханням прийняти єдино виправдане у даній ситуації рішення щодо виводу українських військових з Іраку.
    
    
    З повагою,
    
    Ніна Карпачова