Бюлетень посольства Польщі в Україні

   
    Польща в Європейському Союзі: перший досвід членства
    
    *** Вступ Польщі до ЄС і попередні перспективи членства благодійно вплинули на соціально-економічне життя країни.
    По-перше. Польська економіка стала на шлях прискореного розвитку. За даними Центрального Управління Статистики ВНП, розрахований за твердими цінами 1995 року, збільшився в першому кварталі 2004 року на 7,6%, зростання в другому кварталі було на рівні 6%, а в третьому – 4,8%.
    По–друге, вступ в ЄС надав вагомих інвестиційних важелів – головним чином, для сільськогосподарського і продовольчого секторів, спонукаючи їх, разом з іншими галузями, до боротьби за ринки Європейського Союзу. Зовнішньоторговельні фірми і міжнародні перевізники стали на чолі тих суб’єктів господарювання, кошти діяльності яких зменшилися з моменту знесення митних бар’єрів. Їхні більші доходні резерви переходять в більший інвестиційний об’єм витрат. Проекти, які поступово втілюються за підтримки структурних фондів, також будуть стимулювати вітчизняних інвесторів, особливо в секторі малого і середнього бізнесу. Зростання довіри іноземних інвесторів до Польщі, що проявляється у створенні в нашій країні нових спільних товариств та їхньому посиленому інтересі протягом останніх місяців до польського ринку цінних паперів, буде й надалі добре слугувати високим темпам зростання польської економіки.
    Третє. За дев’ять місяців 2004 року показник зростання зовнішньої торгівлі значно випередив відповідний показник за такий же період рік тому. У порівнянні з 2003 роком, загальна вартість експорту за поточними цінами зросла на 31,7%, по імпорту – на 25,9%. Вартість торгового обороту з країнами- членами ЄС – з січня по вересень 2004 р. – зросла на 30,9% (експорт) і 25,1% (імпорт) порівняно з аналогічним періодом 2003 року, в той же час торговельний дефіцит Польщі скоротився в середньому наполовину, до 1,5 більйона Євро.
    Четверте. За перші шість місяців 2004 року надлишок у продажу сільськогосподарської продукції і продуктів харчування склав 937,8 мільйонів злотих, що рівнозначне зростанню в три рази порівняно з попередніми роками і віддзеркалює тенденцію, започатковану в 2003 році у торгівлі з країнами-членами ЄС. За перші шість місяців 2004 року експорт сільгоспродукції та продовольства виріс більше ніж на 36%, що в загальному зростанні експорту до країн ЄС займає частку понад 52%. Всупереч попереднім побоюванням, які звучали, вступ Польщі до Євросоюзу не призвів до обвального заповнення Польщі імпортованими з Євросоюзу продуктами. Фактично спостерігалося тільки незначне підвищення поставок понад рівень 2003 року і переважно вони становили вид продукції, яка раніше продавалася в Польщі і в принципі не конкурує з пропозицією польського ринку щодо основних видів продовольства.
    П’яте. Після 1 травня 2004 низка старих країн-членів ЄС (Данія, Італія, Нідерланди) суттєво полегшили процес працевлаштування польських працівників на своїх ринках праці, в той час коли інші (Швеція, Великобританія і Ірландія) повністю звільнили польських громадян від обов’язку одержувати дозвіл на роботу. Як передбачувалося, не сталося масового напливу робітників з Польщі, що було офіційно визнано і документально підтверджено відповідними урядовими установами багатьох держав-членів ЄС. Не здійснилися різні страшні прогнози “соціального туризму”, а також немає приводу говорити про “втечу мізків”.
    Шосте. Вступ Польщі до ЄС ліквідував основні формальні перешкоди для руху студентів – це немале досягнення, яке польська академічна спільнота бере до уваги і виявляє дедалі більше зацікавлення участю в європейських освітніх програмах. Мало того, фінансова підтримка Євросоюзу тепер більш доступна для польських науковців і студентів.
    Сьоме. На 30 листопада 2004 року баланс Польщі на рахунках в ЄС сягав 1.380.633 Євро (5.447.471 злотих). Між 1 травня і 30 листопада 2004 р. збільшився об’єм коштів з фондів Євросоюзу, які надійшли до Польщі, та одночасно змінився їхній характер. На доповнення засобів, які призначалися до часу вступу, досягши членства, Польща отримала кошти і з інших фондів, наданих їй в якості відповідних інструментів реалізації політики Європейського Союзу.
    
    
    Викладені вище позитивні тенденції повинні ще відчутно проявитися у значному покращанні умов на ринку праці. Стабільне положення провідних компаній не призвело до формування вагомого числа нових робочих місць чи підвищення зарплатні. Безробіття дещо зменшується, але залишається високим (18,7% в жовтні 2004 р.). Завдяки відсутності обмежень з боку єдиного ринку ЄС та доступу до грошей єврофондів надії на значне скорочення безробіття в Польщі грунтуються на високих і тривалих показниках рівня економічного зростання країни.
    Виразна громадська підтримка, висловлена на користь членства, за даними повторного опитування в листопаді 2004 року, була на рівні 75%. Це свідчить про позитивні наслідки вступу Польщі до ЄС. Опитування громадської думки в серпні 2004 року показало, що питання вступу країни до ЄС респонденти поставили серед основних досягнень посткомуністичної Польщі, поруч із здобуттям свободи слова і свободи подорожування за кордон. Особливо заслуговує на увагу той факт, що зросла підтримка польського членства в ЄС у сільських місцевостях – з 20% на початку 2004 до 63% восени того ж року. Початковий період членства чітко показав, що Польща буде більше одержувати коштів з бюджету Євросоюзу, ніж даватиме, причому селяни – одержуватимуть найбільше.
    Незважаючи на це, членство принесло також і конкретні негативні наслідки – зростання споживчих цін на низку товарів (в середньому на 4,5% протягом травня – жовтня), з найвищим зростанням цін на продукти. Треба відзначити, що рівень інфляції у перші декілька місяців членства був спричинений як проінфляційними побоюваннями вступу до ЄС, так і факторами, які не мають відношення до членства – це, серед іншого, відчутне зростання в світі ціни на нафту. З другого боку, вищі ціни на продукти харчування означають вищі прибутки для виробників такої продукції, включно з фермерами. Поступове виконання програми САР для польських фермерів і пов’язані з цим прямі грошові виплати будуть хорошим стимулом. Додатковим чинником є можливості, які випливають з програми САПАРД. Разом з прямими грошовими виплатами фермерам і зростаючим попитом на продукцію польських фермерів, це перекриє кошти, які протягом кількох місяців необхідно активно призначувати на інвестиційні заходи та модернізацію сільськогосподарських підприємств і сектору переробки сільгоспродукції.
    

Публікація від 24 березня, 2005 р.