Туристична зона "Відчуження"

   
    Нещодавно ООН запропонувала українському уряду перетворити Чорнобильську зону відчуження на туристичну
    
    У доповіді Організації Об'єднаних Націй, у якій ідеться про перспективи чорнобильського туризму, зазначено, що в "ареалі" відчуження "з'явилося багато цікавих видів флори та фауни". I хоча рівень радіації навколо ЧАЕС перевищує допустимі норми, ООН вважає за можливе запрошувати в Чорнобиль туристів. Кошти від такого справді екстремального туризму, на думку оонівських чиновників, могли б піти на допомогу та лікування постраждалих від аварії
    
    Цікава пропозиція, хіба ні? Тим паче, що туристів зі штаб-квартири ООН в зоні не очікується...
    
    "Ходаки" і "туркити"
    
    У "зоні" й справді немає п'ятизіркових готелів та екскурсій на верблюдах. Хоча "ходаки" — провідники для самодіяльних тургруп — розповідають, що сьогодні, через 17 років після аварії сюди повернулися рідкісні тварини. Ліси, які вистояли перед згубним впливом радіації, просто переповнені усілякою живністю. Щоправда, офіційне полювання тут заборонене: м'ясо тварин та риби має високий ступінь радіоактивного ураження. Так само, як і продукт "тихого полювання" — гриби, котрих тут теж хоч греблю гати.
    
    Українські закони не забороняють розвиток туризму в зоні відчуження. З іншого боку, правил радіаційного захисту населення теж ніхто не скасовував… Отже, розвиток туризму в зоні має бути ретельно досліджений. Турмаршрути можуть пролягати через міста Прип'ять та Чорнобиль, проммайданчик ЧАЕС і навіть через місця захоронення радіоактивних відходів.
    
    Втім, відвідання деяких ділянок має бути обмеженим навіть для професіоналів: особливо це стосується місць захоронення відходів і так званого "Рудого лісу" — соснового бору навколо Прип'яті, що зазнав страшенного впливу радіоактивних викидів безпосередньо з реактора. Саме у цих місцях, особливо поблизу "Укриття", можна натрапити на специфічні види рослин та тварин з явними наслідками впливу зони. І поряд — коні Пржевальського, яких тут спеціально розводять фахівці української Академії наук.
    
    Проте "ходаки" як самодіяльний прошарок підприємливого населення здебільшого відмирають. За справу беруться знані на внутрішньому та зовнішньому ринку "кити" туристичної індустрії. Наприклад, одна з найвідоміших турфірм Києва лише минулого року привезла до зони десятьох іноземців. А від західних журналістів взагалі відгону немає: торік до Чорнобиля їх завітало аж 670 осіб.
    
    Добрі люди
    
    Отже, чим є плани щодо чорнобильського туризму? Чи це божевілля, чи щире прагнення на власні очі побачити всю картину Чорнобильської трагедії? Принаймні 3 млн. українців постраждало від радіаційного забруднення, серед них 1,3 млн. — діти. 80% уражених — тяжко хворі на лейкемію, рак щитовидної залози та серцево-судинні захворювання. 15 тис. людей померли. Зараз Чорнобиль фактично порожній, покинутий. Це одне з міст-привидів, евакуйованих після найбільшої в історії людства техногенної аварії.
    
    Втім, там і досі живуть люди, які не хочуть покидати рідне місце, яким байдуже до шкідливості радіаційного фону, оскільки вони, як ніхто, розуміють: гірше вже не буде. Чорнобиль залишив після себе чимало й інших проблем. Після закриття ЧАЕС тисячі кваліфікованих працівників було звільнено. Зараз тут залишились 6150 фахівців, які обслуговують "мертву" станцію та об'єкт "Укриття" і приблизно 600 самоселів, котрі повернулися-таки в рідні домівки. На їхніх будинках часто написано: "Тут живе господар" — свідчення того, що власник обійстя не бомж, яких тут теж чимало. А ще сталкери та мародери: адже у кожному вертольоті чи автомобілі, кинутому в зоні — нержавійка, кольорові метали, дорогі деталі. Звідси тягнуть усе, незважаючи на небезпеку опромінення, тому що поза зоною вже є покупці, котрих доля людей, які "нарвуться" на опромінений метал, абсолютно не цікавить.
    
    
    Олег СПОРНІКОВ
    

Публікація від 21 жовтня, 2003 р.