Росія та ЄС визначили пріоритети енергетичної співпраці до 2050 року
27 марта, 2013 р.
22 березня у Москві координатори Енергетичного діалогу між ЄС та Росією Ґюнтер Г. Еттінґер (Єврокомісар з енергетики) та Олександр Новак (Міністр енергетики Російської Федерації) підписали «Дорожню карту енергетичної співпраці між ЄС та Росією до 2050 року».
У ній, зокрема, підкреслюється, що розвиток довготривалих відносин між ЄС та Росією в енергетичній сфері є необхідністю для обох сторін. У такий спосіб документ покликаний сприяти досягненню «якіснішого та масштабнішого енергетичного партнерства» між Брюсселем і Москвою.
Згідно з Дорожньою картою, до 2050 року ЄС та Росія «мають стати частиною спільного, енергетичного ринку, що охоплюватиме територію усього субконтиненту». Такий ринок потребує насамперед поступового зближення правил і стандартів у сфері енергетики.
У документі також зазначається, що стратегічною метою є створення Загальноєвропейського енергетичного простору. Він має передбачати «інтегровану мережеву інфраструктуру, що забезпечуватиме відкритість, прозорість, ефективність і конкурентоздатність ринків», а також гарантуватиме енергетичну безпеку.
Окрім того, Дорожньою картою передбачено співпрацю у напрямі розвитку і виведення на ринок технологій та енергетичних ресурсів, що не завдають шкоди довкіллю. Важливим для обох сторін є також сприяння енргоефективності та економії енергії на шляху до низьковуглецевої економіки.
Нагадаємо, що Росія є найбільшим імпортером енергоресурсів до ЄС. Зокрема, 36% від загальної кількості газу, імпортованого до ЄС, походить з Росії; 31% від загального імпорту сирої нафти також здійснюється з Росії.
Нагадаємо також, що Україна теж має довготривалі відносини з ЄС у сфері енергетики. Від 2001 року однією з цілей цих відносин є сприяння загальному використанню та безпеці української газотранспортної системи. Україна є ключовою країною-транзитером енергетичних ресурсів з Росії до ЄС.
У грудні 2005 року під час саміту Україна-ЄС Брюссель і Київ підписали Меморандум про розуміння щодо співпраці у сфері енергетики. Він, зокрема, охоплює такі питання: безпеку чинних українських атомних електростанцій; інтеграцію ринків електроенергії та газу; безпеку енергопостачань та транзиту вуглеводнів; енергоефективність і відновлювані джерела енергії; політики у сфері вугільної промисловості.
|