Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

ІСАР «Єднання»
Ресурсний центр ГУРТ
ГО Громадянська палата міста Києва
Журнал
Коаліція ГО Покоління демократичних перетворень
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 ПУБЛІКАЦІЇ -- Бюлетені та видання наших колег


Новини ЄС-Україна

   
    Короткострокова перспектива відносин: План дій і прогрес у реформах
    Комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер переконана, що План дій Україна-ЄС „задовольняє всі бажання України щодо підвищення наших відносин на короткострокову перспективу”. „Щодо довгострокового розвитку нашого партнерства, то коли Україна досягне справжнього прогресу в проведенні внутрішніх реформ і адаптації європейських стандартів, відносини між ЄС та Україною стануть глибшими та міцнішими”, -заявила вона після підписання документу.
    http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm
    www.euractiv.com" TARGET="_blank">www.euractiv.com
    Новини ЄС
    Єврокомісія схвалила підписання угод про вступ з Болгарією та Румунією
    „Зелене світло” підписанню угод про вступ до ЄС Болгарії та Румунії дала Європейська комісія. Комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен заявив: „Це рішення є ще однією віхою у наших відносинах і чіткий сигнал того, що Єврокомісія вітає Болгарію та Румунію в європейській сім’ї. Однак керівництво цих країн не можуть розслаблятися: у 2005 та 2006 роках є багато важкої роботи, щоб повністю і вчасно виконати умови для членства”. Після рішення комісії схвалити підписання з Софією та Бухарестом угод про вступ має 13 квітня Європарламент, а після цього 25 квітня Рада ЄС. На цей самий день заплановано і підписання документів. В обох угодах передбачені „запобіжні статті”, які дозволяють ЄС відкласти вступ кожної з країн на рік у разі неналежного виконання ними передвступних зобов’язань. Вступ Румунії і Болгарії до ЄС заплановано на 1 січня 2007 року.
    http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm
    http://euractiv.com" TARGET="_blank">http://euractiv.com" TARGET="_blank">http://euractiv.com" TARGET="_blank">http://euractiv.com
    Тепер двері відчинені і для Молдови
    Після України План дій з ЄС підписала Молдова. „Сьогодні історичний день. Підписання Плану дій надає можливість реальної інтеграції в ЄС, оскільки Молдова є однозначно європейською країною”, - заявив молдовський прем’єр-міністр Васілє Тарлєв. За його словами, 72% населення країни підтримують її інтеграцію в Євросоюз. „Двері тепер відчинені, відкриваються незаперечні переваги для Молдови, - наголосила, зі свого боку, комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та політики добросусідства Беніта Ферреро-Вальднер. - Тепер вона повинна демонструвати відданість нашим спільним цінностям, повинна прийняти виклик”. Під час підписання документу з боку ЄС було наголошено на необхідності проведення в Молдові 6 березня відкритих і чесних парламентських виборів.
    http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com http://euractiv.com
    Європейська політика сусідства робить чергові кроки
    У рамках Європейської політики сусідства Єврокомісія рекомендувала інтенсифікувати відносини з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Ліваном та Єгиптом. Рекомендації зроблено виходячи з підготовлених комісією по кожній країні доповідей. Щодо трьох закавказьких держав, то тепер Рада ЄС має ухвалити рішення щодо укладення з ними Планів дій. Подібне рішення по Лівану та Єгипту вже було ухвалене раніше, хоча переговори з Бейрутом залежатимуть від політичної ситуації в країні. „Викликом для ЄС та його партнерів буде перетворити зобов’язання й прагнення, що містять ці плани, в реальність через поступові реформи, що приносять конкретні переваги для наших країн-сусідів та їхніх громадян”, - заявила комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. Очікується, що Плани дій з усіма згаданими країнами будуть узгоджені до кінця 2005-го року.
    http://www.europa.eu.int/comm/world/enp/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/world/enp/index_en.htm
    Розклад референдумів стає яснішим
    Ще дві країни Євросоюзу - Нідерланди та Данія - визначилися з датами проведення референдумів з ухвалення Конституції ЄС. У Нідерландах голосування пройде 1 червня і матиме консультативний характер. Для нідерландців майбутній референдум стане першим в історії країни, для датчан голосування з Конституції - його заплановано на 27 вересня - буде сьомим лише щодо питань, пов’язаних із членством у Європейському союзі. Готуються до референдуму у Франції - там розпочалася кампанія, спрямована на підтримку позитивного голосування, яке має відбутися у травні чи червні.
    http://www.euobserver.com
    Створено спільний простір у сфері сімейного права
    У ЄС 1 березня набуло чинності нове регулювання (різновид закону), яке формує спільний для союзу простір у сфері сімейного права. Відтепер, зокрема, судові рішення у галузі батьківської відповідальності будуть визнаватися в усьому союзі. Закон також забезпечує регулярні контакти дітей з обома батьками в разі їхнього розлучення і проживання після цього у різних країнах-членах. Крім цього, законодавство покликане ефективно розв’язати проблему викрадення дітей одним із батьків, оскільки встановлює жорсткі зобов’язання країн-членів щодо повернення дитини. „Закон є важливим кроком уперед у політиці ЄС щодо захисту та пропаганди прав дітей”, - заявив з приводу набуття регулюванням чинності віце-президент Єврокомісії, комісар з питань юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні.
    http://europa.eu.int/comm/justice_home/ejn/parental_resp_ec_en.htm" TARGET="_blank">http://europa.eu.int/comm/justice_home/ejn/parental_resp_ec_en.htm
    Євросоюз розпочав потужну антитютюнову кампанію
    ЄС розпочав антитютюнову кампанію під назвою “ДОПОМОЖИ: за життя без тютюну”, на яку протягом 2005-2008 років буде витрачено 72 млн. євро. „Спричинені палінням хвороби та смерті коштують країнам ЄС 100 млрд. євро щорічно, - наголосив комісар ЄС з питань здоров’я та захисту споживачів Маркос Кипріану. – Пропагуючи молодим людям вільне від цигарок життя, кампанія також акцентує на небезпеці пасивного куріння й підтримує тенденцію заборони паління в громадських місцях”. Антитютюнові заходи передбачають спеціальний тур всіма 25 країнами-членами, який супроводжуватиметься потужною рекламою на телебаченні та в кіно. „ДОПОМОЖИ” розрахована насамперед на підлітків та молодих людей віком до 30 років, За статистикою, 650 тисяч громадян країн ЄС помирають щороку від пов’язаних із палінням хвороб.
    http://europa.eu.int/comm/health/ph_determinants/life_style/Tobacco/help_en.htm" TARGET="_blank">http://europa.eu.int/comm/health/ph_determinants/life_style/Tobacco/help_en.htm
    У ЄС будуть нові посвідчення водія і нові правила взаємного визнання штрафів
    Європейський парламент схвалив закон, який запроваджує в Євросоюзі єдині водійські „права”. Вони матимуть форму кредитної картки і посилений захист від підробки, повинні будуть поновлюватися власниками кожні 10 років. Процес запровадження нових посвідчень у країнах-членах триватиме протягом 20 років. Тим часом міністри юстиції країн-членів ЄС досягли угоди щодо взаємного визнання штрафів за порушення правил дорожнього руху. На практиці це означатиме, що порушивши правила більш ніж на 70 євро в іншій країні ЄС, водії не зможуть сховатися від сплати штрафу у себе вдома. Нові правила мають набути чинності до 2007 року.
    http://www.europarl.eu.int" TARGET="_blank">http://www.europarl.eu.int http://www.euobserver.com
    Європейський ордер на арешт доводить свою ефективність
    Європейська комісія загалом позитивно оцінює застосування в країнах-членах Європейського ордеру на арешт, який з 1 січня минулого року замінив в ЄС процедуру екстрадиції. „Незважаючи на певні початкові затримки, ЄОА нині спрацьовує у більшості передбачених для нього випадків, - заявив віце-президент Єврокомісії, комісар ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні. – І його вплив є позитивним у сенсі деполітизації, ефективності та швидкості процедур передачі людей, які розшукуються для допитів у країнах-членах”. У першому звіті щодо імплементації ЄОА, який оприлюднила комісія, зазначено: лише за 9 місяців минулого року було видано 2 603 Європейські ордери на арешт, 653 особи заарештовано і 104 видано до інших країн-членів.
    http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm
    Іспанська імміграційна амністія: очікується 255 тисяч заяв
    Протягом перших 16 днів після початку в Іспанії масової амністії нелегальних іммігрантів, заяви на „узаконення” подали понад 48 тисяч осіб: про це повідомив міністр праці та з соціальних питань Жезус Салдера. Він зазначив, що якщо справа триватиме такими ж темпами, то до 7 травня (кінцева дата подачі прохань) очікується 255 000 заяв. Це значно менше, аніж прогнозувалося: говорили про вісімсот тисяч потенційних прохачів. Щодо тих, хто вже подав заявки на легалізацію, понад третина є вихідцями з Еквадору, понад 16 відсотків - з Колумбії, понад 13- марокканці та цигани. Новий закон дозволяє легалізуватися в Іспанії всім, хто проживає у країні з серпня минулого року і має контракт із роботодавцем. Амністія розпочалася 7 лютого, викликавши стурбованість у деяких інших країн-членів ЄС, які побоювалися розпорошення легалізованих в Іспанії іммігрантів по всьому союзу.
    http://www.euobserver.com
    Європейці хочуть лідерства ЄС у співробітництві зі світом, що розвивається
    Громадяни країн-членів Європейського союзу демонструють великі очікування від ЄС у його політиці розвитку – про це свідчить проведене Євробарометром опитування. 36% опитаних переконані, що найефективнішою допомога ЄС була б у боротьбі зі СНІД та іншими захворюваннями, 35% - що в галузі освіти, 25% - у подоланні бідності. Європейський союз є найбільшим у світі донором країн, що розвиваються. Ухвалена ним чотири роки тому програма Тисячолітні цілі розвитку має на меті до 2015-го зменшити наполовину той мільярд людей, що живуть сьогодні в умовах екстремальної бідності – менше ніж на один долар в день.
    http://www.europa.eu.int/comm/public_opinion/index.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/public_opinion/index.htm
    Стаття
    Шлях до членства в Євросоюзі: чи варто зараз жонглювати датами?
    Бажаючих взяти участь у дискусії щодо можливості членства України в Євросоюзі останнім часом не бракує. Одні гіпотетичні дати можливого приєднання міняють інші, терміни можливого підписання асоційованої угоди або ж подачі заявки на вступ продовжують гіпнотизувати суспільство видимістю близькості омріяної мети: входження до спільного європейського дому. Здається, бракує у цьому одного – усвідомлення досвіду розширення Євросоюзу, складності й тривалості самої процедури розширення і, відповідно, складності завдань, що стоять перед кожною державою, яка оголошує про амбіції приєднання до справді найпривабливішого у світі союзу.
    Офіційна процедура приєднання до ЄС є усталеною: країна-аплікант подає заявку до Ради ЄС і та, в разі позитивного рішення, передає заявку Європейській комісії, яка повинна підготувати оцінку здатності країни до виконання Копенгагенських критеріїв і внести рекомендації щодо дати початку переговорів, або ж щодо недоцільності таких. У випадку позитивної рекомендації Єврокомісії Рада проводить консультації зі, знову-таки, комісією та Європейським парламентом, після чого повинна одноголосно ухвалити рішення щодо початку переговорів. Документами ЄС жодним чином не регламентується тривалість кожного етапу процесу приєднання чи всієї процедури в цілому, і про можливі терміни та передумови для успішного початку і продовження вступного шляху можна судити хіба що з практики попередніх етапів розширення.
    Насамперед: коли тій чи іншій країні слід подавати заявку? Недавно, під час неформального спілкування з журналістами один високопоставлений чиновник Єврокомісії відповів на запитання „Що буде, якщо Україна подать заявку на вступ найближчими місяцями?” так: „Розумний політик завжди знає, коли настав час ставити важливе питання”. У випадку з проханням на вступ до ЄС такий час може означати згоду про бажаність приєднання до ЄС тієї чи іншої країни між усіма членами союзу – просто без цього не буде позитивного рішення Ради ЄС, головного його органу. На практиці, яка склалася після падіння Берлінської стіни у відносинах з країнами колишнього соціалістичного табору, така згода означає як мінімум укладення між ЄС та тією чи іншою країною угоди асоційованого типу.
    Але підготовка й підписання такого документу – це також процедура, започаткувати яку повинно політичне рішення Ради. Наприклад, таким стало укладення 1999 року Пакту про асоціацію і стабілізацію між ЄС і п’ятьмя західнобалканськими державами: Сербією, Македонією, Албанією, Боснією і Герцеговиною та Югославією (нині Сербія і Чорногорія). Пакт передбачав і укладення угод про асоціацію і стабілізацію. Після подібного рішення Європейська комісія ґрунтовно вивчає саму можливість укладення асоційованої угоди. Наприклад, коли вже мова зайшла за Західні Балкани, у випадку з Боснією і Герцеговиною це триває від 2003 року, і поки що рішення комісії немає. У випадку ж позитивного рішення комісії розпочинаються переговори про укладення асоційованої угоди і, після цього, підписання. Скажімо, з Албанією такі переговори розпочалися у січні 2003-го, але коли документ буде підписаний, ще не ясно. Щодо Хорватії, то висновок комісії було зроблено у травні 2000 року, а угоду було підписано у жовтні 2001-го, приблизно стільки ж часу зайняли „передасоційовані” переговори і з Македонією. Далі - після підписання документу розпочинається процес ратифікації угоди парламентами країн-членів, який, як правило, триває протягом приблизно двох-трьох років.
    Практика свідчить, що вже маючи чинні, або принаймні підписані асоційовані угоди (читай – маючи тверду і офіційну політичну згоду ЄС на приєднання до нього в майбутньому), бажаючі вступити до союзу подають заявки. Так, подібні угоди між ЄС та Румунією і Болгарією набули чинності 1995 року , і того ж року країни офіційно запросили членства в ЄС. Щоправда, порушують цю традицію західнобалканські держави: Македонія подала заявку на вступ до ЄС 22 березня минулого року, а Угода про асоціацію і стабілізацію набула чинності 1 квітня. Угода з Хорватією набула чинності лише на початку лютого цього року, але заявку на вступ Загреб подав ще у лютому 2003-го ( щоправда, „асоційований” документ з Хорватією було підписано ще в жовтні 2001-го, і процес набуття ним чинності дещо затягнувся). У будь-якому разі – від моменту підписання асоційованої угоди і подачі заявки на вступ до ЄС проходить, як правило, 2-3 роки.
    Досить тривалою є й процедура розгляду заявки, який здійснює на доручення Ради ЄС Європейська комісія. Наприклад, заявку Польщі Єврокомісія розглядала понад три роки – від квітня 1994-го до липня 1997-го. Якщо звернутися до пізніших прикладів, то понад два роки думав Брюссель над заявкою Румунії і Болгарії, близько півтора роки – над заявкою Хорватії, і приблизно стільки ж планує думати над проханням Македонії – її, подана у квітні 2004-го року заявка є на сьогодні єдиною на розгляді в Єврокомісії. Очікується, що свою думку вона оприлюднить восени, а в грудні Європейська рада ухвалить остаточне рішення щодо початку або непочатку переговорів.
    Коли є позитивне рішення Ради щодо прийнятності заявки тієї чи іншої країни на вступ до ЄС і про початок переговорів, країна-аплікант набуває статусу кандидата. Як правило, рішення про початок переговорів супроводжується визначенням принаймні орієнтовної дати цього початку. Причому між нею і рішенням Ради також проходить досить значний підготовчий період: наприклад, рішення про початок переговорів з Туреччиною було ухвалене у грудні минулого року, а розпочнуться вони (якщо, до того ж, Анкара виконає поставлені їй умови) у вересні 2005-го. Рішення щодо початку переговорів з Хорватією Рада ухвалила у червні 2004-го, а розпочатися вони повинні 17 березня – знову ж таки, якщо Хорватія виконає поставлені їй умови, пов’язані зі співробітництвом з Міжнародним трибуналом по колишній Югославії.
    Нарешті – переговори. Це – найважливіша частина вступної процедури, в результаті якої узгоджуються умови приєднання держави до ЄС і , водночас, країна-кандидат приводить до союзних стандартів своє внутрішнє господарство. Вона, зокрема, повинна ухвалити й ефективно застосовувати на практиці все законодавство союзу – а це, якщо взяти паперовий еквівалент, біля 80 000 сторінок! Переговорна робота побудована на розбитті всього законодавства на глави – як правило, на 31 (хоча у випадку з Хорватією комісія запропонувала 34). Кожна з них стосується окремої сфери (юстиції, сільського господарства, митниці і так далі). Переговори – надзвичайно важкий і тривалий процес. Наприклад, Румунія розпочала його у лютому 2000-го року, а завершила у грудні 2004-го, тобто переговори тривали майже 5 років. Трохи менше часу забрали вони у випадку з Болгарією: лютий 2000-го – червень 2004-го.
    Коли переговори про вступ завершено, Єврокомісія, а згодом і Європарламент санкціонують підписання Угоди про вступ між країною-кандидатом та ЄС. Документ підписує Рада ЄС.У квітні цього року це має статися з Румунією та Болгарією. Сама процедура схвалення угоди різними інституціями союзу також забирає певний час, але і підписання документів не означає автоматичного приєднання до союзу: ті ж Софія і Бухарест мають вступити до нього лише 1 січня 2007-го року. Причому майбутні угоди про їхнє приєднання до ЄС міститимуть так звані „запобіжні глави” – в них союз залишив за собою право відкласти приєднання цих держав на рік у разі, коли в них виникнуть якісь суттєві проблеми у час між підписанням і запланованим приєднанням. Можливо, така практика стане для ЄС традиційною. Хоча слід наголосити на ще одному: якщо дата приєднання до ЄС минулорічних новачків, а також Румунії і Болгарії називалася зарання, то щодо Хорватії та Туреччини, тим більше щодо Македонії та інших західнобалканських країн, Брюссель жодних дат не називає.
    Отже, такою є процедура вступу до Євросоюзу. Скільки, в підсумку, вона може тривати – жодного фіксованого часу немає. Скажімо, від подачі заявки до вступу Угорщини та Польщі минуло 10 років, Кіпру та Мальти – 14, , Словенії – 8. У Румунії та Болгарії, якщо все піде за планом, цей відрізок вступного шляху забере 12 років. Але це – від часу подачі заявки. Фактично ж членський шлях до ЄС розпочинається від визнання ним так званих „чітких перспектив членства” тієї чи іншої країни – а між цим і подачею заявки проходить, як свідчить практика, 4-5 років. Щоправда, бувають і винятки: Туреччини має асоційовану угоду з ЄС з 1963 року, заявку на вступ подала 1987-го, а коли приєднається до союзу – невідомо.
    http://www.europa.eu.int/comm/enlargement/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/enlargement/index_en.htm
    Новости EС-Украина
    Краткосрочная перспектива отношений: План действий и прогресс в реформах
    Комиссар ЕС по вопросам внешних отношений и политики соседства Бенита Ферреро-Вальднер убеждена, что План действий Украина-ЕС «удовлетворяет все желания Украины относительно повышения наших отношений на краткосрочную перспективу”. «Что касается долгосрочного развития нашего партнерства, то когда Украина достигнет настоящего прогресса в проведении внутренних реформ и адаптации европейских стандартов, отношения между ЕС и Украиной станут более глубокими и более крепкими”, - заявила она после подписания документа.
    http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm
    www.euractiv.com
    Новости ЕС
    Еврокомиссия одобрила подписание соглашений о вступлении с Болгарией и Румынией
    «Зеленый свет” подписанию соглашений о вступлении в ЕС Болгарии и Румынии дала Европейская Комиссия. Комиссар ЕС по вопросам расширения Олли Рен заявил: «Это решение является еще одной вехой в наших отношениях и четким сигналом того, что Еврокомиссия приветствует Болгарию и Румынию в европейской семье. Однако руководство этих стран не может расслабляться: в 2005 и 2006 годах предстоит много трудной работы, чтобы полностью и вовремя выполнить условия для членства”. После решения Комиссии одобрить подписание с Софией и Бухарестом соглашений о вступлении его должен рассмотреть 13 апреля Европарламент, а после этого 25 апреля Совет ЕС. На этот же день запланировано и подписание документов. В обоих соглашениях предусмотрены «предохранительные статьи”, которые разрешают ЕС отложить вступление каждой из стран на год в случае ненадлежащего выполнения ими предвступительных обязательств. Вступление Румынии и Болгарии в ЕС запланировано на 1 января 2007 года.
    http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm http://euractiv.com
    Теперь дверь открыта и для Молдовы
    После Украины План действий с ЕС подписала Молдова. «Сегодня исторический день. Подписание Плана действий предоставляет возможность реальной интеграции в ЕС, поскольку Молдова является однозначно европейской страной”, - заявил молдовский премьер-министр Василе Тарлев. По его словам, 72% населения страны поддерживают ее интеграцию в Евросоюз. „Дверь теперь открыта, открываются неопровержимые преимущества для Молдовы, - подчеркнула, со своей стороны, комиссар ЕС по вопросам внешних отношений и политики добрососедства Бенита Ферреро-Вальднер. – Теперь она должна демонстрировать преданность нашим общим ценностям, должна принять вызов”. При подписании документа со стороны ЕС была подчеркнута необходимость проведения в Молдове 6 марта открытых и честных парламентских выборов.
    http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm http://www.euobserver.com http://euractiv.com
    Европейская политика соседства делает очередные шаги
    В рамках Европейской политики соседства Еврокомиссия рекомендовала интенсифицировать отношения с Азербайджаном, Арменией, Грузией, Ливаном и Египтом. Рекомендации сделаны исходя из подготовленных Комиссией по каждой стране докладов. Относительно трех закавказских государств, то теперь Совет ЕС должен принять решения относительно заключения с ними планов действий. Такое решение по Ливану и Египту уже было принято ранее, хотя переговоры с Бейрутом будут зависеть от политической ситуации в стране. „Вызовом для ЕС и его партнеров будет превратить обязательства и стремления, содержащиеся в этих планах, в реальность через постепенные реформы, которые приносят конкретные преимущества для наших стран-соседей и их граждан”, - заявила комиссар ЕС по вопросам внешних отношений и политики соседства Бенита Ферреро-Вальднер. Можно ожидать, что планы действий со всеми упомянутыми странами будут согласованы до конца 2005-го года.
    http://www.europa.eu.int/comm/world/enp/index_en.htm
    Расписание референдумов становится яснее
    Еще две страны Евросоюза - Нидерланды и Дания - определились с датами проведения референдумов по принятию Конституции ЕС. В Нидерландах голосование состоится 1 июня и будет иметь консультативный характер. Для нидерландцев будущий референдум станет первым в истории страны, для датчан голосование по Конституции – оно запланировано на 27 сентября - будет седьмым только относительно вопросов, связанных с членством в Европейском Союзе. Готовятся к референдуму во Франции - там началась кампания, направленная на поддержку положительного голосования, которое должно состояться в мае или июне.
    http://www.euobserver.com
    Создано общее пространство в сфере семейного права
    В ЕС 1 марта вступило в силу новое регулирование (разновидность закона), формирующее общее для Союза пространство в сфере семейного права. Отныне, в частности, судебные решения в области родительской ответственности будут признаваться во всем Союзе. Закон также обеспечивает регулярные контакты детей с обоими родителями в случае их развода и проживания после этого в разных странах-членах. Кроме этого, законодательство призвано эффективно решить проблему похищения детей одним из родителей, поскольку устанавливает жесткие обязательства стран-членов относительно возвращения ребенка. „Закон является важным шагом вперед в политике ЕС относительно защиты и пропаганды прав детей”, - заявил по поводу вступления в силу регулирования вице-президент Еврокомиссии, комиссар по вопросам юстиции, свободы и безопасности Франко Фраттини.
    http://europa.eu.int/comm/justice_home/ejn/parental_resp_ec_en.htm
    Евросоюз начал мощную антитабачную кампанию
    ЕС начал антитабачную кампанию под названием “ПОМОГИ: за жизнь без табака”, на которую в течение 2005-2008 гг. будет израсходовано 72 млн. евро. «Болезни и смерти, причиной которых является курение, стоят странам ЕС 100 млрд. евро ежегодно, - подчеркнул комиссар ЕС по вопросам здоровья и защиты потребителей Маркос Киприану. - Пропагандируя молодым людям свободную от сигарет жизнь, кампания также акцентирует внимание на опасности пассивного курения и поддерживает тенденцию запрета курения в общественных местах”. Антитабачные мероприятия предусматривают специальный тур всеми 25 странами-членами, который будет сопровождаться мощной рекламой на телевидении и в кино. „ПОМОГИ” рассчитана прежде всего на подростков и молодых людей в возрасте до 30 лет. Согласно статистике, 650 тысяч граждан стран ЕС умирают ежегодно от болезней, связанных с курением.
    http://europa.eu.int/comm/health/ph_determinants/life_style/Tobacco/help_en.htm
    В ЕС будут новые удостоверения водителя и новые правила взаимного признания штрафов
    Европейский парламент одобрил закон, который вводит в Евросоюзе единые водительские «права”. Они будут иметь форму кредитной карточки и усиленную защиту от подделки, должны будут обновляться собственниками каждые 10 лет. Процесс внедрения новых удостоверений в странах-членах продлится в течение 20 лет. Тем временем министры юстиции стран - членов ЕС достигли соглашения относительно взаимного признания штрафов за нарушение правил дорожного движения. На практике это будет означать, что нарушив правила больше чем на 70 евро в другой стране ЕС, водители не смогут спрятаться от уплаты штрафа в себя дома. Новые правила должны вступить в силу до 2007 года.
    http://www.europarl.eu.int
    http://www.euobserver.com
    Европейский ордер на арест (ЕОА) доказывает свою эффективность
    Европейская Комиссия в целом положительно оценивает применение в странах-членах Европейского ордера на арест, который с 1 января прошлого года заменил в ЕС процедуру экстрадиции. „Несмотря на определенные начальные задержки, ЕОА ныне срабатывает в большинстве предусмотренных для него случаев, - заявил вице-президент Еврокомиссии, комиссар ЕС по вопросам юстиции, свободы и безопасности Франко Фраттини. - И его влияние является положительным в смысле деполитизации, эффективности и скорости процедур передачи людей, которые разыскиваются для допросов в странах-членах”. В первом отчете относительно имплементации ЕОА, оглашенном Комиссией, отмечено: только за 9 месяцев прошлого года было выдано 2 603 Европейские ордера на арест, 653 лица арестованы и 104 выданы в другие страны-члены.
    http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm
    Испанская иммиграционная амнистия: можно ожидать 255 тысяч заявлений
    В течение первых 16 дней после начала в Испании массовой амнистии нелегальных иммигрантов, заявления на «приобретение законности” подали свыше 48 тысяч лиц: об этом сообщил министр труда и по социальным вопросам Жезус Салдера. Он указал, что если дело будет продолжаться такими же темпами, то до 7 мая (конечная дата подачи просьб) можно ожидать 255 000 заявлений. Это значительно меньше, чем прогнозировалось: говорили о восьмистах тысячах потенциальных просителей. Что касается тех, кто уже подал заявки на легализацию, то более трети из них являются выходцами из Эквадора, более 16 процентов - из Колумбии, более 13 - марокканцы и цыгане. Новый закон разрешает легализироваться в Испании всем, кто проживает в стране с августа прошлого года и имеет контракт с работодателем. Амнистия началась 7 февраля, вызвав обеспокоенность в некоторых других странах - членах ЕС, которые опасались распыления легализованных в Испании иммигрантов по всему Союзу.
    http://www.euobserver.com
    Европейцы хотят лидерства ЕС в сотрудничестве с развивающимся миром
    Граждане стран - членов Европейского Союза демонстрируют большие ожидания от ЕС в его политике развития – об этом свидетельствует проведенный Евробарометром опрос. 36% опрошенных убеждены, что наиболее эффективной помощь ЕС была бы в борьбе со СПИДом и другими заболеваниями, 35% - что в области образования, 25% - в преодолении бедности. Европейский Союз является самым крупным в мире донором для развивающихся стран. Принятая им четыре года назад программа Тысячелетние цели развития преследует цель до 2015-го уменьшить наполовину тот миллиард людей, которые живут сегодня в условиях экстремальной бедности - меньше чем на один доллар в день.
    http://www.europa.eu.int/comm/public_opinion/index.htm
    Статья
    Дорога к членству в Евросоюзе: стоит ли сейчас жонглировать датами?
    Желающих принять участие в дискуссии относительно возможности членства Украины в Евросоюзе в последнее время предостаточно. Одни гипотетические даты возможного присоединения сменяют другие, строки возможного подписания ассоциированного соглашения или же подачи заявки на вступление продолжают гипнотизировать общество видимостью близости цели, о которой долго мечтали: вхождения в общий европейский дом. Кажется, не хватает в этом одного - осознания опыта расширения Евросоюза, сложности и продолжительности самой процедуры расширения и, соответственно, сложности задач, которые стоят перед каждым государством, объявляющим об амбициях присоединения к действительно самому привлекательному в мире союзу.
    Официальная процедура присоединения к ЕС является неизменной: страна-апликант подает заявку в Совет ЕС и, в случае положительного решения, передает заявку Европейской Комиссии, которая должна подготовить оценку способности страны к выполнению Копенгагенских критериев и внести рекомендации относительно даты начала переговоров, или же относительно нецелесообразности таковых. В случае положительной рекомендации Еврокомиссии Совет проводит консультации с, опять-таки, Комиссией и Европейским парламентом, после чего необходимо единогласно принять решение относительно начала переговоров. Документами ЕС никак не регламентируется продолжительность каждого этапа процесса присоединения или всей процедуры в целом, и о возможных сроках и предпосылках для успешного начала и продолжения вступительного пути можно судить разве что по практике предыдущих этапов расширения.
    Прежде всего: когда той или иной стране следует подавать заявку? Недавно, во время неформального общения с журналистами один высокопоставленный чиновник Еврокомиссии на вопрос „Что будет, если Украина подаст заявку на вступление в ближайшие месяцы? ” ответил так: „Умный политик всегда знает, когда настало время ставить важный вопрос”. В случае с просьбой на вступление в ЕС такое время может означать согласие по поводу желательности присоединения к ЕС той или иной страны между всеми членами Союза - просто без этого не будет положительного решения Совета ЕС, главного его органа. На практике, сложившейся после падения Берлинской стены в отношениях со странами бывшего социалистического лагеря, такое согласие означает как минимум заключение между ЕС и той или иной страной соглашения ассоциированного типа.
    Но подготовка и подписание такого документа - это также процедура, положить начало которой должно политическое решение Совета. Например, таким стало заключение в 1999 году Пакта об ассоциации и стабилизации между ЕС и пятью западнобалканскими государствами: Сербией, Македонией, Албанией, Боснией и Герцеговиной и Югославией (ныне Сербия и Черногория). Пакт предусматривал и заключение соглашений об ассоциации и стабилизации. После подобного решения Европейская Комиссия основательно изучает саму возможность заключения ассоциированного соглашения. Например, когда речь уже идет о Западных Балканах, то в случае с Боснией и Герцеговиной это длится от 2003 года, и пока что решения Комиссии нет. В случае же положительного решения Комиссии начинаются переговоры о заключении ассоциированного соглашения и, после этого, подписание. Скажем, с Албанией такие переговоры начались в январе 2003-го, но когда документ будет подписан, еще не ясно. Относительно Хорватии, то вывод Комиссии был сделан в мае 2000 года, а соглашение подписано в октябре 2001-го, приблизительно столько же времени заняли „предассоциированные” переговоры и с Македонией. Дальше - после подписания документа начинается процесс ратификации соглашения парламентами стран-членов, который, как правило, продолжается в течение приблизительно двух-трех лет.
    Практика свидетельствует, что уже имея действующие, или по крайней мере подписанные ассоциированные соглашения (читай - имея твердое и официальное политическое согласие ЕС на присоединение к нему в будущем), желающие вступить в Союз подают заявки. Да, подобные соглашения между ЕС и Румынией и Болгарией вступили в силу в 1995 году, и в тот же год эти страны официально попросили членства в ЕС. Правда, нарушают эту традицию западнобалканские государства: Македония подала заявку на вступление в ЕС 22 марта прошлого года, а Соглашение об ассоциации и стабилизации вступило в силу 1 апреля. Соглашение с Хорватией вступило в силу лишь в начале февраля этого года, но заявку на вступление Загреб подал еще в феврале 2003-го (правда, „ассоциированный” документ с Хорватией был подписан еще в октябре 2001-го, и процесс вступления его в силу несколько затянулся). В любом случае - от момента подписания ассоциированного соглашения и подачи заявки на вступление в ЕС проходит, как правило, 2-3 года.
    Довольно продолжительной является и процедура рассмотрения заявки, осуществляющейся по поручению Совета ЕС Европейской Комиссией. Например, заявку Польши Еврокомиссия рассматривала более трех лет - с апреля 1994-го по июль 1997-го. Если взять более поздние примеры, то более двух лет думал Брюссель над заявками Румынии и Болгарии, почти полтора года - над заявкой Хорватии, и приблизительно столько же планирует думать над просьбой Македонии - представленная ей в апреле 2004-го года заявка является на сегодня единственной, рассматривающейся в Еврокомиссии. Можно ожидать, что свое мнение она огласит осенью, а в декабре Европейский Совет примет окончательное решение относительно начала или неначала переговоров.
    Когда есть положительное решение Совета относительно приемлемости заявки той или иной страны на вступление в ЕС и о начале переговоров, страна-апликант получает статус кандидата. Как правило, решение о начале переговоров сопровождается определением по крайней мере ориентировочной даты этого начала. Причем между ней и решением Совета также проходит довольно значительный подготовительный период: например, решение о начале переговоров с Турцией было принято в декабре прошлого года, а начнутся они (если, вдобавок, Анкара выполнит поставленные ей условия) в сентябре 2005-го. Решение относительно начала переговоров с Хорватией Совет принял в июне 2004-го, а начаться они должны 17 марта - опять же, если Хорватия выполнит поставленные ей условия, связанные с сотрудничеством с Международным трибуналом по бывшей Югославии.
    Наконец - переговоры. Это - самая важная часть вступительной процедуры, в результате которой согласовываются условия присоединения государства к ЕС и, вместе с тем, страна-кандидат приводит к союзным стандартам свое внутреннее хозяйство. Она, в частности, должна принять и эффективно применять на практике все законодательство Союза - а это, если взять бумажный эквивалент, около 80 000 страниц! Переговорная работа построена на разбитии всего законодательства на главы - как правило, на 31 (хотя в случае с Хорватией Комиссия предложила 34). Каждая из них касается отдельной сферы (юстиции, сельского хозяйства, таможни и так далее). Переговоры - чрезвычайно трудный и продолжительный процесс. Например, Румыния начала его в феврале 2000-го года, а завершила в декабре 2004-го, то есть переговоры продолжались почти 5 лет. Немного меньше времени забрали они в случае с Болгарией: с февраля 2000-го по июнь 2004-го.
    Когда переговоры о вступлении завершены, Еврокомиссия, а со временем и Европарламент санкционируют подписание Соглашения о вступлении между страной-кандидатом и ЕС. Документ подписывает Совет ЕС. В апреле этого года это должно произойти с Румынией и Болгарией. Сама процедура одобрения соглашения различными институциями Союза также забирает определенное время, но и подписание документов не означает автоматического присоединения к Союзу: те же София и Бухарест могут вступить в него лишь 1 января 2007-го года. Причем будущие соглашения об их присоединении к ЕС будут содержать так называемые «Предохранительные главы” - в них Союз оставил за собой право отложить присоединение этих государств на год в случае, если в них возникнут какие-то существенные проблемы во время между подписанием и запланированным присоединением. Возможно, такая практика станет для ЕС традиционной. Хотя следует подчеркнуть еще одно: если дата присоединения к ЕС прошлогодним новичкам, а также Румынии и Болгарии называлась заблаговременно, то относительно Хорватии и Турции, тем более относительно Македонии и других западнобалканских стран, Брюссель никаких дат не называет.
    Следовательно, такова процедура вступления в Евросоюз. Сколько, в итоге, она может длиться - ни одного фиксированного времени нет. Скажем, от подачи заявки до вступления Венгрии и Польши прошло 10 лет, Кипра и Мальты - 14, Словении - 8. В Румынии и Болгарии, если все пойдет по плану, этот отрезок вступительного пути заберет 12 лет. Но это - от времени подачи заявки. Фактически же членский путь в ЕС начинается от признания им т. н. „четких перспектив членства” той или иной страны - а между этим и подачей заявки проходит, как свидетельствует практика, 4-5 лет. Правда, бывают и исключения: Турция имеет ассоциированное соглашение с ЕС с 1963 года, заявку на вступление подала в 1987-м, а когда присоединится к Союзу - неизвестно.
    http://www.europa.eu.int/comm/enlargement/index_en.htm
    Бюлетень "Європейський вісник" видається кожні два тижні й містить інформацію про події, які відбуваються у Європейському союзі та у його відносинах з іншими країнами.
    Бюлетень готує Академія української преси на замовлення Представництва Європейської комісії в Україні, Молдові та Бєларусі.
    Джерела інформації, на які можна за потреби посилатися, зазначено під кожною заміткою окремо. З усіх пов'язаних зі змістом бюлетеня або його розповсюдженням питань звертайтеся до координатора проектів Представництва Європейської комісії в Україні, Молдові та Бєларусі Аньє Шуберт та до автора текстів, журналіста-міжнародника Анатолія Марциновського.
    

Публікація від 10 березня, 2005 р.

Чи порушуються державою права людини під час дії карантину?
Так
Ні
Це є необхідністю