Новини ЄС-Україна
Короткострокова перспектива відносин: План дій і прогрес у реформах
Комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер переконана, що План дій Україна-ЄС „задовольняє всі бажання України щодо підвищення наших відносин на короткострокову перспективу”. „Щодо довгострокового розвитку нашого партнерства, то коли Україна досягне справжнього прогресу в проведенні внутрішніх реформ і адаптації європейських стандартів, відносини між ЄС та Україною стануть глибшими та міцнішими”, -заявила вона після підписання документу.
http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm
www.euractiv.com" TARGET="_blank">www.euractiv.com
Новини ЄС
Єврокомісія схвалила підписання угод про вступ з Болгарією та Румунією
„Зелене світло” підписанню угод про вступ до ЄС Болгарії та Румунії дала Європейська комісія. Комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен заявив: „Це рішення є ще однією віхою у наших відносинах і чіткий сигнал того, що Єврокомісія вітає Болгарію та Румунію в європейській сім’ї. Однак керівництво цих країн не можуть розслаблятися: у 2005 та 2006 роках є багато важкої роботи, щоб повністю і вчасно виконати умови для членства”. Після рішення комісії схвалити підписання з Софією та Бухарестом угод про вступ має 13 квітня Європарламент, а після цього 25 квітня Рада ЄС. На цей самий день заплановано і підписання документів. В обох угодах передбачені „запобіжні статті”, які дозволяють ЄС відкласти вступ кожної з країн на рік у разі неналежного виконання ними передвступних зобов’язань. Вступ Румунії і Болгарії до ЄС заплановано на 1 січня 2007 року.
http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm
http://euractiv.com" TARGET="_blank">http://euractiv.com" TARGET="_blank">http://euractiv.com" TARGET="_blank">http://euractiv.com
Тепер двері відчинені і для Молдови
Після України План дій з ЄС підписала Молдова. „Сьогодні історичний день. Підписання Плану дій надає можливість реальної інтеграції в ЄС, оскільки Молдова є однозначно європейською країною”, - заявив молдовський прем’єр-міністр Васілє Тарлєв. За його словами, 72% населення країни підтримують її інтеграцію в Євросоюз. „Двері тепер відчинені, відкриваються незаперечні переваги для Молдови, - наголосила, зі свого боку, комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та політики добросусідства Беніта Ферреро-Вальднер. - Тепер вона повинна демонструвати відданість нашим спільним цінностям, повинна прийняти виклик”. Під час підписання документу з боку ЄС було наголошено на необхідності проведення в Молдові 6 березня відкритих і чесних парламентських виборів.
http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com" TARGET="_blank">http://www.euobserver.com http://euractiv.com
Європейська політика сусідства робить чергові кроки
У рамках Європейської політики сусідства Єврокомісія рекомендувала інтенсифікувати відносини з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Ліваном та Єгиптом. Рекомендації зроблено виходячи з підготовлених комісією по кожній країні доповідей. Щодо трьох закавказьких держав, то тепер Рада ЄС має ухвалити рішення щодо укладення з ними Планів дій. Подібне рішення по Лівану та Єгипту вже було ухвалене раніше, хоча переговори з Бейрутом залежатимуть від політичної ситуації в країні. „Викликом для ЄС та його партнерів буде перетворити зобов’язання й прагнення, що містять ці плани, в реальність через поступові реформи, що приносять конкретні переваги для наших країн-сусідів та їхніх громадян”, - заявила комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. Очікується, що Плани дій з усіма згаданими країнами будуть узгоджені до кінця 2005-го року.
http://www.europa.eu.int/comm/world/enp/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/world/enp/index_en.htm
Розклад референдумів стає яснішим
Ще дві країни Євросоюзу - Нідерланди та Данія - визначилися з датами проведення референдумів з ухвалення Конституції ЄС. У Нідерландах голосування пройде 1 червня і матиме консультативний характер. Для нідерландців майбутній референдум стане першим в історії країни, для датчан голосування з Конституції - його заплановано на 27 вересня - буде сьомим лише щодо питань, пов’язаних із членством у Європейському союзі. Готуються до референдуму у Франції - там розпочалася кампанія, спрямована на підтримку позитивного голосування, яке має відбутися у травні чи червні.
http://www.euobserver.com
Створено спільний простір у сфері сімейного права
У ЄС 1 березня набуло чинності нове регулювання (різновид закону), яке формує спільний для союзу простір у сфері сімейного права. Відтепер, зокрема, судові рішення у галузі батьківської відповідальності будуть визнаватися в усьому союзі. Закон також забезпечує регулярні контакти дітей з обома батьками в разі їхнього розлучення і проживання після цього у різних країнах-членах. Крім цього, законодавство покликане ефективно розв’язати проблему викрадення дітей одним із батьків, оскільки встановлює жорсткі зобов’язання країн-членів щодо повернення дитини. „Закон є важливим кроком уперед у політиці ЄС щодо захисту та пропаганди прав дітей”, - заявив з приводу набуття регулюванням чинності віце-президент Єврокомісії, комісар з питань юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні.
http://europa.eu.int/comm/justice_home/ejn/parental_resp_ec_en.htm" TARGET="_blank">http://europa.eu.int/comm/justice_home/ejn/parental_resp_ec_en.htm
Євросоюз розпочав потужну антитютюнову кампанію
ЄС розпочав антитютюнову кампанію під назвою “ДОПОМОЖИ: за життя без тютюну”, на яку протягом 2005-2008 років буде витрачено 72 млн. євро. „Спричинені палінням хвороби та смерті коштують країнам ЄС 100 млрд. євро щорічно, - наголосив комісар ЄС з питань здоров’я та захисту споживачів Маркос Кипріану. – Пропагуючи молодим людям вільне від цигарок життя, кампанія також акцентує на небезпеці пасивного куріння й підтримує тенденцію заборони паління в громадських місцях”. Антитютюнові заходи передбачають спеціальний тур всіма 25 країнами-членами, який супроводжуватиметься потужною рекламою на телебаченні та в кіно. „ДОПОМОЖИ” розрахована насамперед на підлітків та молодих людей віком до 30 років, За статистикою, 650 тисяч громадян країн ЄС помирають щороку від пов’язаних із палінням хвороб.
http://europa.eu.int/comm/health/ph_determinants/life_style/Tobacco/help_en.htm" TARGET="_blank">http://europa.eu.int/comm/health/ph_determinants/life_style/Tobacco/help_en.htm
У ЄС будуть нові посвідчення водія і нові правила взаємного визнання штрафів
Європейський парламент схвалив закон, який запроваджує в Євросоюзі єдині водійські „права”. Вони матимуть форму кредитної картки і посилений захист від підробки, повинні будуть поновлюватися власниками кожні 10 років. Процес запровадження нових посвідчень у країнах-членах триватиме протягом 20 років. Тим часом міністри юстиції країн-членів ЄС досягли угоди щодо взаємного визнання штрафів за порушення правил дорожнього руху. На практиці це означатиме, що порушивши правила більш ніж на 70 євро в іншій країні ЄС, водії не зможуть сховатися від сплати штрафу у себе вдома. Нові правила мають набути чинності до 2007 року.
http://www.europarl.eu.int" TARGET="_blank">http://www.europarl.eu.int http://www.euobserver.com
Європейський ордер на арешт доводить свою ефективність
Європейська комісія загалом позитивно оцінює застосування в країнах-членах Європейського ордеру на арешт, який з 1 січня минулого року замінив в ЄС процедуру екстрадиції. „Незважаючи на певні початкові затримки, ЄОА нині спрацьовує у більшості передбачених для нього випадків, - заявив віце-президент Єврокомісії, комісар ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні. – І його вплив є позитивним у сенсі деполітизації, ефективності та швидкості процедур передачі людей, які розшукуються для допитів у країнах-членах”. У першому звіті щодо імплементації ЄОА, який оприлюднила комісія, зазначено: лише за 9 місяців минулого року було видано 2 603 Європейські ордери на арешт, 653 особи заарештовано і 104 видано до інших країн-членів.
http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm
Іспанська імміграційна амністія: очікується 255 тисяч заяв
Протягом перших 16 днів після початку в Іспанії масової амністії нелегальних іммігрантів, заяви на „узаконення” подали понад 48 тисяч осіб: про це повідомив міністр праці та з соціальних питань Жезус Салдера. Він зазначив, що якщо справа триватиме такими ж темпами, то до 7 травня (кінцева дата подачі прохань) очікується 255 000 заяв. Це значно менше, аніж прогнозувалося: говорили про вісімсот тисяч потенційних прохачів. Щодо тих, хто вже подав заявки на легалізацію, понад третина є вихідцями з Еквадору, понад 16 відсотків - з Колумбії, понад 13- марокканці та цигани. Новий закон дозволяє легалізуватися в Іспанії всім, хто проживає у країні з серпня минулого року і має контракт із роботодавцем. Амністія розпочалася 7 лютого, викликавши стурбованість у деяких інших країн-членів ЄС, які побоювалися розпорошення легалізованих в Іспанії іммігрантів по всьому союзу.
http://www.euobserver.com
Європейці хочуть лідерства ЄС у співробітництві зі світом, що розвивається
Громадяни країн-членів Європейського союзу демонструють великі очікування від ЄС у його політиці розвитку – про це свідчить проведене Євробарометром опитування. 36% опитаних переконані, що найефективнішою допомога ЄС була б у боротьбі зі СНІД та іншими захворюваннями, 35% - що в галузі освіти, 25% - у подоланні бідності. Європейський союз є найбільшим у світі донором країн, що розвиваються. Ухвалена ним чотири роки тому програма Тисячолітні цілі розвитку має на меті до 2015-го зменшити наполовину той мільярд людей, що живуть сьогодні в умовах екстремальної бідності – менше ніж на один долар в день.
http://www.europa.eu.int/comm/public_opinion/index.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/public_opinion/index.htm
Стаття
Шлях до членства в Євросоюзі: чи варто зараз жонглювати датами?
Бажаючих взяти участь у дискусії щодо можливості членства України в Євросоюзі останнім часом не бракує. Одні гіпотетичні дати можливого приєднання міняють інші, терміни можливого підписання асоційованої угоди або ж подачі заявки на вступ продовжують гіпнотизувати суспільство видимістю близькості омріяної мети: входження до спільного європейського дому. Здається, бракує у цьому одного – усвідомлення досвіду розширення Євросоюзу, складності й тривалості самої процедури розширення і, відповідно, складності завдань, що стоять перед кожною державою, яка оголошує про амбіції приєднання до справді найпривабливішого у світі союзу.
Офіційна процедура приєднання до ЄС є усталеною: країна-аплікант подає заявку до Ради ЄС і та, в разі позитивного рішення, передає заявку Європейській комісії, яка повинна підготувати оцінку здатності країни до виконання Копенгагенських критеріїв і внести рекомендації щодо дати початку переговорів, або ж щодо недоцільності таких. У випадку позитивної рекомендації Єврокомісії Рада проводить консультації зі, знову-таки, комісією та Європейським парламентом, після чого повинна одноголосно ухвалити рішення щодо початку переговорів. Документами ЄС жодним чином не регламентується тривалість кожного етапу процесу приєднання чи всієї процедури в цілому, і про можливі терміни та передумови для успішного початку і продовження вступного шляху можна судити хіба що з практики попередніх етапів розширення.
Насамперед: коли тій чи іншій країні слід подавати заявку? Недавно, під час неформального спілкування з журналістами один високопоставлений чиновник Єврокомісії відповів на запитання „Що буде, якщо Україна подать заявку на вступ найближчими місяцями?” так: „Розумний політик завжди знає, коли настав час ставити важливе питання”. У випадку з проханням на вступ до ЄС такий час може означати згоду про бажаність приєднання до ЄС тієї чи іншої країни між усіма членами союзу – просто без цього не буде позитивного рішення Ради ЄС, головного його органу. На практиці, яка склалася після падіння Берлінської стіни у відносинах з країнами колишнього соціалістичного табору, така згода означає як мінімум укладення між ЄС та тією чи іншою країною угоди асоційованого типу.
Але підготовка й підписання такого документу – це також процедура, започаткувати яку повинно політичне рішення Ради. Наприклад, таким стало укладення 1999 року Пакту про асоціацію і стабілізацію між ЄС і п’ятьмя західнобалканськими державами: Сербією, Македонією, Албанією, Боснією і Герцеговиною та Югославією (нині Сербія і Чорногорія). Пакт передбачав і укладення угод про асоціацію і стабілізацію. Після подібного рішення Європейська комісія ґрунтовно вивчає саму можливість укладення асоційованої угоди. Наприклад, коли вже мова зайшла за Західні Балкани, у випадку з Боснією і Герцеговиною це триває від 2003 року, і поки що рішення комісії немає. У випадку ж позитивного рішення комісії розпочинаються переговори про укладення асоційованої угоди і, після цього, підписання. Скажімо, з Албанією такі переговори розпочалися у січні 2003-го, але коли документ буде підписаний, ще не ясно. Щодо Хорватії, то висновок комісії було зроблено у травні 2000 року, а угоду було підписано у жовтні 2001-го, приблизно стільки ж часу зайняли „передасоційовані” переговори і з Македонією. Далі - після підписання документу розпочинається процес ратифікації угоди парламентами країн-членів, який, як правило, триває протягом приблизно двох-трьох років.
Практика свідчить, що вже маючи чинні, або принаймні підписані асоційовані угоди (читай – маючи тверду і офіційну політичну згоду ЄС на приєднання до нього в майбутньому), бажаючі вступити до союзу подають заявки. Так, подібні угоди між ЄС та Румунією і Болгарією набули чинності 1995 року , і того ж року країни офіційно запросили членства в ЄС. Щоправда, порушують цю традицію західнобалканські держави: Македонія подала заявку на вступ до ЄС 22 березня минулого року, а Угода про асоціацію і стабілізацію набула чинності 1 квітня. Угода з Хорватією набула чинності лише на початку лютого цього року, але заявку на вступ Загреб подав ще у лютому 2003-го ( щоправда, „асоційований” документ з Хорватією було підписано ще в жовтні 2001-го, і процес набуття ним чинності дещо затягнувся). У будь-якому разі – від моменту підписання асоційованої угоди і подачі заявки на вступ до ЄС проходить, як правило, 2-3 роки.
Досить тривалою є й процедура розгляду заявки, який здійснює на доручення Ради ЄС Європейська комісія. Наприклад, заявку Польщі Єврокомісія розглядала понад три роки – від квітня 1994-го до липня 1997-го. Якщо звернутися до пізніших прикладів, то понад два роки думав Брюссель над заявкою Румунії і Болгарії, близько півтора роки – над заявкою Хорватії, і приблизно стільки ж планує думати над проханням Македонії – її, подана у квітні 2004-го року заявка є на сьогодні єдиною на розгляді в Єврокомісії. Очікується, що свою думку вона оприлюднить восени, а в грудні Європейська рада ухвалить остаточне рішення щодо початку або непочатку переговорів.
Коли є позитивне рішення Ради щодо прийнятності заявки тієї чи іншої країни на вступ до ЄС і про початок переговорів, країна-аплікант набуває статусу кандидата. Як правило, рішення про початок переговорів супроводжується визначенням принаймні орієнтовної дати цього початку. Причому між нею і рішенням Ради також проходить досить значний підготовчий період: наприклад, рішення про початок переговорів з Туреччиною було ухвалене у грудні минулого року, а розпочнуться вони (якщо, до того ж, Анкара виконає поставлені їй умови) у вересні 2005-го. Рішення щодо початку переговорів з Хорватією Рада ухвалила у червні 2004-го, а розпочатися вони повинні 17 березня – знову ж таки, якщо Хорватія виконає поставлені їй умови, пов’язані зі співробітництвом з Міжнародним трибуналом по колишній Югославії.
Нарешті – переговори. Це – найважливіша частина вступної процедури, в результаті якої узгоджуються умови приєднання держави до ЄС і , водночас, країна-кандидат приводить до союзних стандартів своє внутрішнє господарство. Вона, зокрема, повинна ухвалити й ефективно застосовувати на практиці все законодавство союзу – а це, якщо взяти паперовий еквівалент, біля 80 000 сторінок! Переговорна робота побудована на розбитті всього законодавства на глави – як правило, на 31 (хоча у випадку з Хорватією комісія запропонувала 34). Кожна з них стосується окремої сфери (юстиції, сільського господарства, митниці і так далі). Переговори – надзвичайно важкий і тривалий процес. Наприклад, Румунія розпочала його у лютому 2000-го року, а завершила у грудні 2004-го, тобто переговори тривали майже 5 років. Трохи менше часу забрали вони у випадку з Болгарією: лютий 2000-го – червень 2004-го.
Коли переговори про вступ завершено, Єврокомісія, а згодом і Європарламент санкціонують підписання Угоди про вступ між країною-кандидатом та ЄС. Документ підписує Рада ЄС.У квітні цього року це має статися з Румунією та Болгарією. Сама процедура схвалення угоди різними інституціями союзу також забирає певний час, але і підписання документів не означає автоматичного приєднання до союзу: ті ж Софія і Бухарест мають вступити до нього лише 1 січня 2007-го року. Причому майбутні угоди про їхнє приєднання до ЄС міститимуть так звані „запобіжні глави” – в них союз залишив за собою право відкласти приєднання цих держав на рік у разі, коли в них виникнуть якісь суттєві проблеми у час між підписанням і запланованим приєднанням. Можливо, така практика стане для ЄС традиційною. Хоча слід наголосити на ще одному: якщо дата приєднання до ЄС минулорічних новачків, а також Румунії і Болгарії називалася зарання, то щодо Хорватії та Туреччини, тим більше щодо Македонії та інших західнобалканських країн, Брюссель жодних дат не називає.
Отже, такою є процедура вступу до Євросоюзу. Скільки, в підсумку, вона може тривати – жодного фіксованого часу немає. Скажімо, від подачі заявки до вступу Угорщини та Польщі минуло 10 років, Кіпру та Мальти – 14, , Словенії – 8. У Румунії та Болгарії, якщо все піде за планом, цей відрізок вступного шляху забере 12 років. Але це – від часу подачі заявки. Фактично ж членський шлях до ЄС розпочинається від визнання ним так званих „чітких перспектив членства” тієї чи іншої країни – а між цим і подачею заявки проходить, як свідчить практика, 4-5 років. Щоправда, бувають і винятки: Туреччини має асоційовану угоду з ЄС з 1963 року, заявку на вступ подала 1987-го, а коли приєднається до союзу – невідомо.
http://www.europa.eu.int/comm/enlargement/index_en.htm" TARGET="_blank">http://www.europa.eu.int/comm/enlargement/index_en.htm
Новости EС-Украина
Краткосрочная перспектива отношений: План действий и прогресс в реформах
Комиссар ЕС по вопросам внешних отношений и политики соседства Бенита Ферреро-Вальднер убеждена, что План действий Украина-ЕС «удовлетворяет все желания Украины относительно повышения наших отношений на краткосрочную перспективу”. «Что касается долгосрочного развития нашего партнерства, то когда Украина достигнет настоящего прогресса в проведении внутренних реформ и адаптации европейских стандартов, отношения между ЕС и Украиной станут более глубокими и более крепкими”, - заявила она после подписания документа.
http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm
www.euractiv.com
Новости ЕС
Еврокомиссия одобрила подписание соглашений о вступлении с Болгарией и Румынией
«Зеленый свет” подписанию соглашений о вступлении в ЕС Болгарии и Румынии дала Европейская Комиссия. Комиссар ЕС по вопросам расширения Олли Рен заявил: «Это решение является еще одной вехой в наших отношениях и четким сигналом того, что Еврокомиссия приветствует Болгарию и Румынию в европейской семье. Однако руководство этих стран не может расслабляться: в 2005 и 2006 годах предстоит много трудной работы, чтобы полностью и вовремя выполнить условия для членства”. После решения Комиссии одобрить подписание с Софией и Бухарестом соглашений о вступлении его должен рассмотреть 13 апреля Европарламент, а после этого 25 апреля Совет ЕС. На этот же день запланировано и подписание документов. В обоих соглашениях предусмотрены «предохранительные статьи”, которые разрешают ЕС отложить вступление каждой из стран на год в случае ненадлежащего выполнения ими предвступительных обязательств. Вступление Румынии и Болгарии в ЕС запланировано на 1 января 2007 года.
http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm http://euractiv.com
Теперь дверь открыта и для Молдовы
После Украины План действий с ЕС подписала Молдова. «Сегодня исторический день. Подписание Плана действий предоставляет возможность реальной интеграции в ЕС, поскольку Молдова является однозначно европейской страной”, - заявил молдовский премьер-министр Василе Тарлев. По его словам, 72% населения страны поддерживают ее интеграцию в Евросоюз. „Дверь теперь открыта, открываются неопровержимые преимущества для Молдовы, - подчеркнула, со своей стороны, комиссар ЕС по вопросам внешних отношений и политики добрососедства Бенита Ферреро-Вальднер. – Теперь она должна демонстрировать преданность нашим общим ценностям, должна принять вызов”. При подписании документа со стороны ЕС была подчеркнута необходимость проведения в Молдове 6 марта открытых и честных парламентских выборов.
http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm http://www.euobserver.com http://euractiv.com
Европейская политика соседства делает очередные шаги
В рамках Европейской политики соседства Еврокомиссия рекомендовала интенсифицировать отношения с Азербайджаном, Арменией, Грузией, Ливаном и Египтом. Рекомендации сделаны исходя из подготовленных Комиссией по каждой стране докладов. Относительно трех закавказских государств, то теперь Совет ЕС должен принять решения относительно заключения с ними планов действий. Такое решение по Ливану и Египту уже было принято ранее, хотя переговоры с Бейрутом будут зависеть от политической ситуации в стране. „Вызовом для ЕС и его партнеров будет превратить обязательства и стремления, содержащиеся в этих планах, в реальность через постепенные реформы, которые приносят конкретные преимущества для наших стран-соседей и их граждан”, - заявила комиссар ЕС по вопросам внешних отношений и политики соседства Бенита Ферреро-Вальднер. Можно ожидать, что планы действий со всеми упомянутыми странами будут согласованы до конца 2005-го года.
http://www.europa.eu.int/comm/world/enp/index_en.htm
Расписание референдумов становится яснее
Еще две страны Евросоюза - Нидерланды и Дания - определились с датами проведения референдумов по принятию Конституции ЕС. В Нидерландах голосование состоится 1 июня и будет иметь консультативный характер. Для нидерландцев будущий референдум станет первым в истории страны, для датчан голосование по Конституции – оно запланировано на 27 сентября - будет седьмым только относительно вопросов, связанных с членством в Европейском Союзе. Готовятся к референдуму во Франции - там началась кампания, направленная на поддержку положительного голосования, которое должно состояться в мае или июне.
http://www.euobserver.com
Создано общее пространство в сфере семейного права
В ЕС 1 марта вступило в силу новое регулирование (разновидность закона), формирующее общее для Союза пространство в сфере семейного права. Отныне, в частности, судебные решения в области родительской ответственности будут признаваться во всем Союзе. Закон также обеспечивает регулярные контакты детей с обоими родителями в случае их развода и проживания после этого в разных странах-членах. Кроме этого, законодательство призвано эффективно решить проблему похищения детей одним из родителей, поскольку устанавливает жесткие обязательства стран-членов относительно возвращения ребенка. „Закон является важным шагом вперед в политике ЕС относительно защиты и пропаганды прав детей”, - заявил по поводу вступления в силу регулирования вице-президент Еврокомиссии, комиссар по вопросам юстиции, свободы и безопасности Франко Фраттини.
http://europa.eu.int/comm/justice_home/ejn/parental_resp_ec_en.htm
Евросоюз начал мощную антитабачную кампанию
ЕС начал антитабачную кампанию под названием “ПОМОГИ: за жизнь без табака”, на которую в течение 2005-2008 гг. будет израсходовано 72 млн. евро. «Болезни и смерти, причиной которых является курение, стоят странам ЕС 100 млрд. евро ежегодно, - подчеркнул комиссар ЕС по вопросам здоровья и защиты потребителей Маркос Киприану. - Пропагандируя молодым людям свободную от сигарет жизнь, кампания также акцентирует внимание на опасности пассивного курения и поддерживает тенденцию запрета курения в общественных местах”. Антитабачные мероприятия предусматривают специальный тур всеми 25 странами-членами, который будет сопровождаться мощной рекламой на телевидении и в кино. „ПОМОГИ” рассчитана прежде всего на подростков и молодых людей в возрасте до 30 лет. Согласно статистике, 650 тысяч граждан стран ЕС умирают ежегодно от болезней, связанных с курением.
http://europa.eu.int/comm/health/ph_determinants/life_style/Tobacco/help_en.htm
В ЕС будут новые удостоверения водителя и новые правила взаимного признания штрафов
Европейский парламент одобрил закон, который вводит в Евросоюзе единые водительские «права”. Они будут иметь форму кредитной карточки и усиленную защиту от подделки, должны будут обновляться собственниками каждые 10 лет. Процесс внедрения новых удостоверений в странах-членах продлится в течение 20 лет. Тем временем министры юстиции стран - членов ЕС достигли соглашения относительно взаимного признания штрафов за нарушение правил дорожного движения. На практике это будет означать, что нарушив правила больше чем на 70 евро в другой стране ЕС, водители не смогут спрятаться от уплаты штрафа в себя дома. Новые правила должны вступить в силу до 2007 года.
http://www.europarl.eu.int
http://www.euobserver.com
Европейский ордер на арест (ЕОА) доказывает свою эффективность
Европейская Комиссия в целом положительно оценивает применение в странах-членах Европейского ордера на арест, который с 1 января прошлого года заменил в ЕС процедуру экстрадиции. „Несмотря на определенные начальные задержки, ЕОА ныне срабатывает в большинстве предусмотренных для него случаев, - заявил вице-президент Еврокомиссии, комиссар ЕС по вопросам юстиции, свободы и безопасности Франко Фраттини. - И его влияние является положительным в смысле деполитизации, эффективности и скорости процедур передачи людей, которые разыскиваются для допросов в странах-членах”. В первом отчете относительно имплементации ЕОА, оглашенном Комиссией, отмечено: только за 9 месяцев прошлого года было выдано 2 603 Европейские ордера на арест, 653 лица арестованы и 104 выданы в другие страны-члены.
http://www.europa.eu.int/comm/press_room/index_en.htm
Испанская иммиграционная амнистия: можно ожидать 255 тысяч заявлений
В течение первых 16 дней после начала в Испании массовой амнистии нелегальных иммигрантов, заявления на «приобретение законности” подали свыше 48 тысяч лиц: об этом сообщил министр труда и по социальным вопросам Жезус Салдера. Он указал, что если дело будет продолжаться такими же темпами, то до 7 мая (конечная дата подачи просьб) можно ожидать 255 000 заявлений. Это значительно меньше, чем прогнозировалось: говорили о восьмистах тысячах потенциальных просителей. Что касается тех, кто уже подал заявки на легализацию, то более трети из них являются выходцами из Эквадора, более 16 процентов - из Колумбии, более 13 - марокканцы и цыгане. Новый закон разрешает легализироваться в Испании всем, кто проживает в стране с августа прошлого года и имеет контракт с работодателем. Амнистия началась 7 февраля, вызвав обеспокоенность в некоторых других странах - членах ЕС, которые опасались распыления легализованных в Испании иммигрантов по всему Союзу.
http://www.euobserver.com
Европейцы хотят лидерства ЕС в сотрудничестве с развивающимся миром
Граждане стран - членов Европейского Союза демонстрируют большие ожидания от ЕС в его политике развития – об этом свидетельствует проведенный Евробарометром опрос. 36% опрошенных убеждены, что наиболее эффективной помощь ЕС была бы в борьбе со СПИДом и другими заболеваниями, 35% - что в области образования, 25% - в преодолении бедности. Европейский Союз является самым крупным в мире донором для развивающихся стран. Принятая им четыре года назад программа Тысячелетние цели развития преследует цель до 2015-го уменьшить наполовину тот миллиард людей, которые живут сегодня в условиях экстремальной бедности - меньше чем на один доллар в день.
http://www.europa.eu.int/comm/public_opinion/index.htm
Статья
Дорога к членству в Евросоюзе: стоит ли сейчас жонглировать датами?
Желающих принять участие в дискуссии относительно возможности членства Украины в Евросоюзе в последнее время предостаточно. Одни гипотетические даты возможного присоединения сменяют другие, строки возможного подписания ассоциированного соглашения или же подачи заявки на вступление продолжают гипнотизировать общество видимостью близости цели, о которой долго мечтали: вхождения в общий европейский дом. Кажется, не хватает в этом одного - осознания опыта расширения Евросоюза, сложности и продолжительности самой процедуры расширения и, соответственно, сложности задач, которые стоят перед каждым государством, объявляющим об амбициях присоединения к действительно самому привлекательному в мире союзу.
Официальная процедура присоединения к ЕС является неизменной: страна-апликант подает заявку в Совет ЕС и, в случае положительного решения, передает заявку Европейской Комиссии, которая должна подготовить оценку способности страны к выполнению Копенгагенских критериев и внести рекомендации относительно даты начала переговоров, или же относительно нецелесообразности таковых. В случае положительной рекомендации Еврокомиссии Совет проводит консультации с, опять-таки, Комиссией и Европейским парламентом, после чего необходимо единогласно принять решение относительно начала переговоров. Документами ЕС никак не регламентируется продолжительность каждого этапа процесса присоединения или всей процедуры в целом, и о возможных сроках и предпосылках для успешного начала и продолжения вступительного пути можно судить разве что по практике предыдущих этапов расширения.
Прежде всего: когда той или иной стране следует подавать заявку? Недавно, во время неформального общения с журналистами один высокопоставленный чиновник Еврокомиссии на вопрос „Что будет, если Украина подаст заявку на вступление в ближайшие месяцы? ” ответил так: „Умный политик всегда знает, когда настало время ставить важный вопрос”. В случае с просьбой на вступление в ЕС такое время может означать согласие по поводу желательности присоединения к ЕС той или иной страны между всеми членами Союза - просто без этого не будет положительного решения Совета ЕС, главного его органа. На практике, сложившейся после падения Берлинской стены в отношениях со странами бывшего социалистического лагеря, такое согласие означает как минимум заключение между ЕС и той или иной страной соглашения ассоциированного типа.
Но подготовка и подписание такого документа - это также процедура, положить начало которой должно политическое решение Совета. Например, таким стало заключение в 1999 году Пакта об ассоциации и стабилизации между ЕС и пятью западнобалканскими государствами: Сербией, Македонией, Албанией, Боснией и Герцеговиной и Югославией (ныне Сербия и Черногория). Пакт предусматривал и заключение соглашений об ассоциации и стабилизации. После подобного решения Европейская Комиссия основательно изучает саму возможность заключения ассоциированного соглашения. Например, когда речь уже идет о Западных Балканах, то в случае с Боснией и Герцеговиной это длится от 2003 года, и пока что решения Комиссии нет. В случае же положительного решения Комиссии начинаются переговоры о заключении ассоциированного соглашения и, после этого, подписание. Скажем, с Албанией такие переговоры начались в январе 2003-го, но когда документ будет подписан, еще не ясно. Относительно Хорватии, то вывод Комиссии был сделан в мае 2000 года, а соглашение подписано в октябре 2001-го, приблизительно столько же времени заняли „предассоциированные” переговоры и с Македонией. Дальше - после подписания документа начинается процесс ратификации соглашения парламентами стран-членов, который, как правило, продолжается в течение приблизительно двух-трех лет.
Практика свидетельствует, что уже имея действующие, или по крайней мере подписанные ассоциированные соглашения (читай - имея твердое и официальное политическое согласие ЕС на присоединение к нему в будущем), желающие вступить в Союз подают заявки. Да, подобные соглашения между ЕС и Румынией и Болгарией вступили в силу в 1995 году, и в тот же год эти страны официально попросили членства в ЕС. Правда, нарушают эту традицию западнобалканские государства: Македония подала заявку на вступление в ЕС 22 марта прошлого года, а Соглашение об ассоциации и стабилизации вступило в силу 1 апреля. Соглашение с Хорватией вступило в силу лишь в начале февраля этого года, но заявку на вступление Загреб подал еще в феврале 2003-го (правда, „ассоциированный” документ с Хорватией был подписан еще в октябре 2001-го, и процесс вступления его в силу несколько затянулся). В любом случае - от момента подписания ассоциированного соглашения и подачи заявки на вступление в ЕС проходит, как правило, 2-3 года.
Довольно продолжительной является и процедура рассмотрения заявки, осуществляющейся по поручению Совета ЕС Европейской Комиссией. Например, заявку Польши Еврокомиссия рассматривала более трех лет - с апреля 1994-го по июль 1997-го. Если взять более поздние примеры, то более двух лет думал Брюссель над заявками Румынии и Болгарии, почти полтора года - над заявкой Хорватии, и приблизительно столько же планирует думать над просьбой Македонии - представленная ей в апреле 2004-го года заявка является на сегодня единственной, рассматривающейся в Еврокомиссии. Можно ожидать, что свое мнение она огласит осенью, а в декабре Европейский Совет примет окончательное решение относительно начала или неначала переговоров.
Когда есть положительное решение Совета относительно приемлемости заявки той или иной страны на вступление в ЕС и о начале переговоров, страна-апликант получает статус кандидата. Как правило, решение о начале переговоров сопровождается определением по крайней мере ориентировочной даты этого начала. Причем между ней и решением Совета также проходит довольно значительный подготовительный период: например, решение о начале переговоров с Турцией было принято в декабре прошлого года, а начнутся они (если, вдобавок, Анкара выполнит поставленные ей условия) в сентябре 2005-го. Решение относительно начала переговоров с Хорватией Совет принял в июне 2004-го, а начаться они должны 17 марта - опять же, если Хорватия выполнит поставленные ей условия, связанные с сотрудничеством с Международным трибуналом по бывшей Югославии.
Наконец - переговоры. Это - самая важная часть вступительной процедуры, в результате которой согласовываются условия присоединения государства к ЕС и, вместе с тем, страна-кандидат приводит к союзным стандартам свое внутреннее хозяйство. Она, в частности, должна принять и эффективно применять на практике все законодательство Союза - а это, если взять бумажный эквивалент, около 80 000 страниц! Переговорная работа построена на разбитии всего законодательства на главы - как правило, на 31 (хотя в случае с Хорватией Комиссия предложила 34). Каждая из них касается отдельной сферы (юстиции, сельского хозяйства, таможни и так далее). Переговоры - чрезвычайно трудный и продолжительный процесс. Например, Румыния начала его в феврале 2000-го года, а завершила в декабре 2004-го, то есть переговоры продолжались почти 5 лет. Немного меньше времени забрали они в случае с Болгарией: с февраля 2000-го по июнь 2004-го.
Когда переговоры о вступлении завершены, Еврокомиссия, а со временем и Европарламент санкционируют подписание Соглашения о вступлении между страной-кандидатом и ЕС. Документ подписывает Совет ЕС. В апреле этого года это должно произойти с Румынией и Болгарией. Сама процедура одобрения соглашения различными институциями Союза также забирает определенное время, но и подписание документов не означает автоматического присоединения к Союзу: те же София и Бухарест могут вступить в него лишь 1 января 2007-го года. Причем будущие соглашения об их присоединении к ЕС будут содержать так называемые «Предохранительные главы” - в них Союз оставил за собой право отложить присоединение этих государств на год в случае, если в них возникнут какие-то существенные проблемы во время между подписанием и запланированным присоединением. Возможно, такая практика станет для ЕС традиционной. Хотя следует подчеркнуть еще одно: если дата присоединения к ЕС прошлогодним новичкам, а также Румынии и Болгарии называлась заблаговременно, то относительно Хорватии и Турции, тем более относительно Македонии и других западнобалканских стран, Брюссель никаких дат не называет.
Следовательно, такова процедура вступления в Евросоюз. Сколько, в итоге, она может длиться - ни одного фиксированного времени нет. Скажем, от подачи заявки до вступления Венгрии и Польши прошло 10 лет, Кипра и Мальты - 14, Словении - 8. В Румынии и Болгарии, если все пойдет по плану, этот отрезок вступительного пути заберет 12 лет. Но это - от времени подачи заявки. Фактически же членский путь в ЕС начинается от признания им т. н. „четких перспектив членства” той или иной страны - а между этим и подачей заявки проходит, как свидетельствует практика, 4-5 лет. Правда, бывают и исключения: Турция имеет ассоциированное соглашение с ЕС с 1963 года, заявку на вступление подала в 1987-м, а когда присоединится к Союзу - неизвестно.
http://www.europa.eu.int/comm/enlargement/index_en.htm
Бюлетень "Європейський вісник" видається кожні два тижні й містить інформацію про події, які відбуваються у Європейському союзі та у його відносинах з іншими країнами.
Бюлетень готує Академія української преси на замовлення Представництва Європейської комісії в Україні, Молдові та Бєларусі.
Джерела інформації, на які можна за потреби посилатися, зазначено під кожною заміткою окремо. З усіх пов'язаних зі змістом бюлетеня або його розповсюдженням питань звертайтеся до координатора проектів Представництва Європейської комісії в Україні, Молдові та Бєларусі Аньє Шуберт та до автора текстів, журналіста-міжнародника Анатолія Марциновського.
Публікація від 10 березня, 2005 р.
|
