Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

Фонд Країна Добродій
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 ПУБЛІКАЦІЇ -- Бюлетені та видання наших колег


EU Newsletter 03.04.2006

   
    ЄС: Вільні і чесні вибори свідчать про консолідацію „демократичного прориву” в Україні.
    Народ України обирав між чітко визначеними альтернативами, мав доступ до інформації, що зробило можливим усвідомлений вибір, і вільно виражав свою волю біля виборчих скриньок. Такого висновку дійшов ЄС за результатами місії спостереження за парламентськими виборами в Україні. „Вибори до Ради в Україні створили новий і дуже добрий стандарт для виборів у цілому регіоні,” - йдеться у заяві головуючої у ЄС Австрії від імені всього Євросоюзу. Однак ЄС звертає увагу на деякі переважно технічні недоліки і закликає українську владу до роботи з їх виправлення. „Європейський Союз чекає на поглиблення партнерства з Україною. Це партнерство будується на спільних цінностях, виражених у якості української демократії і реформ. Вибори і наступне формування уряду створять міцну основу для оновлених зусиль, спрямованих на рух вперед шляхом ключових реформ, метою яких є зміцнення верховенства права, трансформація суспільства і зміцнення ринкової економіки, включно з критично важливими кроками, які дадуть Україні можливість якнайшвидше вступити до Світової організації торгівлі”, – такі висновки зроблено у заяві ЄС. >>> далі
    Вибори в Україні були вільні і чесні, вважає Європарламент. Європарламент у своїй декларації визнав парламентські вибори, які відбулися в Україні 26 березня, “вільними й чесними”. На відміну від ситуації річної давнини, коли масові фальсифікації спонукали українців вийти на вулиці та врешті-решт привели до третього туру президентських виборів, Європарламент, що послідовно підтримував Помаранчеву революцію, тепер цілком задоволений. “Ці вибори показали, яких значних успіхів досягла Україна у досягненні демократичних стандартів за якийсь рік”, – заявляє польський депутат Марек Сівєц, що, як і наприкінці 2004 року, очолював делегацію Європейського парламенту зі спостереження за виборами. При тому, що вибори отримали загальне схвалення, євродепутати звернули увагу на вдосконалення, які треба зробити: краще перевірити списки та відпрацювати механізми, які дозволили б підняти повагу до правил фінансування передвиборчої кампанії. >>> далі
    Баррозу закликає до конструктивнішої критики. Президент Європейської Комісії Жузе Мануель Баррозу наголошує на тому, що треба поважати загальноєвропейське право. За його словами, критика, що лунає останнім часом на адресу європейського законодавства та законодавчих ініціатив Єврокомісії, не має вигляду конструктивної, адже створює хибне враження своєрідної правової сваволі європейських інституцій. “Таким чином, пропозиція щодо складу шоколаду, з якої насміхалася британська преса, була внесена на прохання низки північноєвропейських країн, у тому числі Британії. Вимоги щодо умов виробництва сиру, проти яких виступили у Франції, було розроблено на вимогу французьких виробників сиру, що хотіли повною мірою скористатися з умов єдиного ринку. Я можу продовжити цей перелік”, – каже пан Баррозу. “Ті, хто критикує, мають уникати обернення будь-якої критики окремого законодавчого акту на критику цілої системи законодавства. Ті, хто захищає, мають уникати відкидання будь-якої критики окремого законодавчого акту як критики цілої системи законодавства. Конструктивна критика життєво важлива для справної роботи демократичних суспільств. Але так само будь-що не можна відкидати тільки тому, що воно походить від Європи, як і захищати тільки через це”, – підсумовує пан Президент. >>> далі
    ЄС розвиває прикордонну співпрацю. Європейська Комісія оголосила про надання ґрантів 21 проекту в рамках програми ARGO, яка покликана сприяти прикордонній співпраці країн ЄС у галузях візового режиму, надання притулку тощо. З 2002 року понад 21 мільйон євро було вкладено в розвиток співпраці між 23 країнами-членами (Ірландія та Данія не беруть участі в програмі). Крім того, Україна, Болгарія, Румунія, Норвегія, Швейцарія, Лівія та Туніс брали участь в окремих проектах програми. “Від початку дії програми у 2002 році представники місцевих адміністрацій познайомилися між собою та поділилися важливим досвідом”, – каже Віце-президент Комісії з юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні. За його словами, програма дозволяє спільно контролювати кордони на суші, морі та в повітрі і є чудовим зразком переваг, які надає гармонізоване та узгоджене законодавство. >>> далі
    На зміну ЄС може прийти інша надструктура? Яким завбільшки має бути Європейський Союз? Чи має він остаточні межі? Скільки членів може входити до його складу? Європарламент намагається знайти відповіді на ці дражливі питання. Зокрема, 16 березня було ухвалено резолюцію щодо майбутніх розширень ЄС. У ній ідеться про те, що перед тим, як приймати нову країну до свого складу, ЄС має бути певним, чи зможе це зробити. Також, згідно з резолюцією, нині розширення неможливе, адже після невдачі Євроконституції на торішніх референдумах немає нової угоди про ЄС. Голова Комітету Європарламенту із закордонних справ Ельмар Брок вважає, що європейці мають переконатися, що ЄС не розширюється надто швидко, інакше політичний проект єдиної Європи зазнає невдачі. “Під час попередніх розширень критерій “поглинальної здатності” ЄС, закладений від самого початку, був цілковито проігнорований. Зараз Європарламент просить Єврокомісію визначити достеменно, в чому він полягає”, - зазначає пан Брок. Він пропонує для країн, що хочуть вступити до ЄС, віднайти якусь іншу форму співпраці, без повного членства. Його колега Ян Вірсма погоджується: “Нова багатостороння структура – добра альтернатива для країн, які зможуть відповідати умовам ЄС тільки в далекому майбутньому, або ж узагалі не зможуть ніколи. Україна та Молдова виграють від такої форми співпраці. Але зобов’язання повного членства, які ми дали Туреччині та країнам Західних Балкан, має бути дотримано неухильно”. >>> далі
    Європа гуртується навколо Лісабонської стратегії. Громадянське суспільство Європи готове сприяти впровадженню Лісабонської стратегії. Президент Європейського економічно-соціального комітету Анна-Марія Зиґмунд привітала рішення, яке ухвалила Європейська Рада 23-24 березня і яке покладає на ЄЕСК відповідальність за подальше впровадження Лісабонської стратегії. Комітет має змобілізувати мережу своїх партнерів та, досягнувши поставлених завдань, відзвітувати перед Європейською Радою у 2008 році. На заклик торішньої сесії Європейської Ради ЄЕСК утворив мережу з організацій, які готові сприяти просуванню Лісабонської стратегії. Цьогорічна весняна сесія схвалила цей вияв підтримки громадянським суспільством ініціатив Єврокомісії. Тепер голова ЄЕСК пані Зиґмунд очікує плідної співпраці з неурядовими організаціями. >>> далі
    Обмеження руху: останній шанс його зняти. 28 березня у Брюсселі відбулася зустріч Комісара із зайнятості, соціальних справ і рівних можливостей Владіміра Шпідли з представниками 25 країн-членів ЄС, Європейського торгового союзу та роботодавців. Учасники обговорили стан справ на європейському ринку робочої сили. Менше місяця зосталося до того часу, коли кожен із 15 “старих” членів Євросоюзу заявить, чи збирається він і далі обмежувати доступ на свій ринок праці для громадян східноєвропейських країн ЄС. Зустріч стала, мабуть, останнім шансом вплинути на рішення урядів країн “старої Європи”. Деякі країни (Фінляндія, Іспанія, Португалія) вже повідомили, що не мають наміру продовжувати обмеження. Деякі (Австрія, Німеччина) вирішили залишити обмеження в силі. Однак решта і досі вагається. На зустрічі було остаточно з’ясовано і підсумовано інтереси, здобутки і втрати всіх зацікавлених сторін. Єврокомісар Владімір Шпідла: “Вільний рух робітників – наша мета, якої конче необхідно досягти. Я вітаю намір деяких країн не продовжувати обмеження і сподіваюсь, що до них ще багато хто приєднається до 30 квітня”. >>> далі
    Постер як спосіб підвищити правову свідомість. “Європейський Союз та права дитини” – так називається конкурс, започаткований Віце-президентом Європейської Комісії з юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні. Конкурс пропонує тінейджерам віком 10-18 років з усієї Європи створити найкращий постер на тему прав дитини в ЄС, який посилив би правову свідомість серед європейської молоді та підлітків. Після визначення та нагородження переможців на національному етапі (початок травня) буде визначено найкращі роботи на європейському рівні. Пізніше їх буде використано у кампаніях із захисту прав дітей. Уже в червні Єврокомісія збирається оприлюднити стратегію захисту дитячих прав. “Права ефективні тільки тоді, коли люди свідомі їх, відстоюють та захищають їх”, – каже пан Фраттіні. Учасники конкурсу (у двох вікових групах – до та після 14 років) мають розробити постер, що поєднає логотип та ілюстрацію ідеї захищеності прав дитини в ЄС. Приймають роботи від груп, що складаються не менш, ніж з 4 осіб. >>> далі
    Європейцями рухають гроші та кохання. Як показують останні дослідження, головними причинами, що змушують європейців змінювати місце проживання, є прагнення поліпшити умови життя та бути разом з ріднею чи коханою людиною. Тільки чверть із тих 2% європейців, хто мешкає не в рідній країні, переїхали через ліпшу ситуацію із зайнятістю. Кожен другий вже мав досвід життя за кордоном (наприклад, через участь у таких програмах, як “Еразмус”). Люди похилого віку прагнуть оселитися в Іспанії, шукаючи прийнятних життєвих умов, а молодь більше прагне до Великобританії з кращими можливостями інтелектуальної праці. Пересічний європейський мігрант – представник середнього класу, добре освічений, зі схвальним ставленням до ЄС. Ці дані було отримано за допомогою спеціального проекту з соціологічного дослідження суспільства ЄС під назвою PIONEUR, який коштував понад 1 мільйон євро і охопив близько 5 тисяч респондентів–громадян ЄС. >>> далі
    Безпека довкілля: відмовитися від звичного. Шкідливі транспортні викиди і далі загрожують здоров’ю і перешкоджають досягненню завдань Кіотського протоколу, повідомляє звіт Європейської агенції з довкілля від 28 березня. Як показує звіт, зростає кількість товарів і пасажирів, що пересуваються Європою, зростає середня відстань і частота перевезень. Внаслідок цього транспортні викиди збільшились на 22% з 1990 по 2003 рік (тоді як викиди інших газів, що спричиняють парниковий ефект, вдалося скоротити). У Ірландії викиди зросли на 130%. За словами виконавчого директора агенції професора Жаклін МакҐлейд, хоч транспорт, особливо дорожній, стає дедалі чистішим (через дедалі жорсткіші вимоги та вдосконалення технологій), стале зростання потреб часто не дає запроваджувати всі інновації. “Ми обмежені звичками, які не можна змінити швидко. Потрібна довгострокова політика, щоб змусити людей змінити свої звичаї”, – каже вона. >>> далі
    Європа задумалась над демографічною кризою. На початку нового тисячоліття Європа наштовхнулася на несподівані демографічні виклики. Тривалість життя зростає, народжуваність і кількість населення – зменшуються. Європейські інституції давно намагаються знайти прийнятний вихід із цієї ситуації. Європарламент ухвалив 23 березня звіт, що визначає ієрархію завдань у боротьбі з викликами нового часу. Ключовими аспектами євродепутати вважають збільшення зайнятості, увагу до потреб родини, узгодження роботи та особистого життя громадян, збалансовану міграційну політику та заохочення літніх людей працювати довше. Дуже важливим є також посилення розуміння та солідарності поколінь, яке полягає як в кращій інтеграції молодих людей, так і в створенні умов для постійного навчання у будь-якому віці. Єврокомісія закликає серйозно поставитися до цих проблем, наголошуючи: досі ніколи в історії економічне зростання не відбувалося без зростання населення. У контексті Лісабонської стратегії, мета якої полягає у стабільному економічному зростанні, дуже важливо знайти правильний вихід і уникнути демографічної кризи, адже і Європейська Комісія, і Європейський Парламент визначили головні завдання, яких слід досягти вже найближчим часом. >>> далі
    Наукові дані оприлюднюватимуть активніше. 31 березня Європейська Комісія опублікувала дослідження системи наукових публікацій в Європі. Це питання надзвичайно важливе, адже без оприлюднення результатів наукових пошуків неможливе їхнє широке обговорення, критика чи впровадження у вигляді технологічних інновацій. Звіт пропонує здійснити низку змін, що дозволять вдосконалити систему оприлюднення наукових даних у Європі. Підсумки буде обговорено на конференції, спеціально присвяченій цій темі, що відбудеться восени цього року. >>> далі
    Пропонуємо Вам найцікавіші веб-ресурси та інформаційні джерела, які висвітлюють політики Європейського Союзу
    САЙТ ТИЖНЯ: Опитування користувачів веб-сторінки, присвяченої зайнятості та соціальним проблемам у Європі. >>> далі
    АНОНСИ:
    10 – 11 квітня – у Люксембурзі відбудеться засідання Ради ЄС з загальних справ та зовнішніх стосунків, на якому зокрема розглядатимуться стосунки ЄС з Україною. >>> далі
    Упорядник: Роман Горбик
    Шеф-редактор: Інна Підлуська
    Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков
    Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні
    

Публікація від 21 березня, 2006 р.

Яким суспільним інституціям ви довіряєте найбільше?
Президенту
Верховній раді
Уряду
органам місцевого самоврядування
Армії
Поліції
Цекрві
Громадським організаціям
Волонтерам
Нікому не довіряю