ІСТОРИЧНІ ПАРАЛЕЛІ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ АБО ЩО ЗА ПОДАТКІВЦІВ МИ МАЄМО?

   
    Що ми мали тоді...
    
    «Чтобы сборы за несостоятельных, малолетних сирот, равно за обременённых большими семействами и неимущих, разложены были на наличных плательщиков к мещанскому обществу принадлежащих… чтобы мещане облагаемы были сбором по мере состояния каждого.… При соблюдении сих установленных законом правил затруднения встречаться не должны.»
    (Фрагмент Указу Імператора Миколая ІІ)
    
    Було це в ті часи, коли податковій системі була притаманна мораль. Прямий оброк у колишній Малоросії складав всього 6 відсотків. І зрозуміло, що майже всі підприємці сплачували його. Економіка Російської імперії переживала значне піднесення, і держава ставала більш соціальною. Активно зростав середній клас - міщани. Багатіли купці. Тож виходячи ніби з добрих міркувань Його Імператорська Величність, вирішив підтримати сірих та убогих.... за рахунок середніх.....Проте ця, добра справа, мала й зворотній бік : у результаті дії цього указу, для підтримання малозабезпечених, держава змушена була збільшувати прибутковий податок. Тим самим знижуючи ділову активність середнього класу . І до 1910 року, тодішні підприємці щорічно недораховували у своїх кишенях - 64, 5 мільйона карбованців. Що, зрештою, негативно відбивалось на їх виробничій діяльності і життєвому рівні, та спустошувало податковий банк держави.
    
    Маємо те що маємо...
    З тих пір минуло багато років. Перестала існувати велика країна, мешканці якої протягом десятиліть навіть не уявляли собі: що таке податки. З приходом незалежності почалось формування нових принципів життя і нової системи оподаткування. За кілька років в Україні була створена потужна система під назвою - податкова адміністрація. Вона покликана забезпечувати життєздатність держави та утримувати її численний бюджетний апарат. Сплачувати податки – потрібно, але їх обсяг та розмір не повинні перевищувати розумних та сприятливих для бізнесу меж. Бо у такому випадку підприємці завжди уникатимуть їх сплати.
    Фахівці вважають, що головна фінансова проблема України полягає в тому, що обсяг державних витрат, без яких не можна обійтись, перевищує обсяг податків, які можна зібрати. Протягом останніх кількох років податки збиралися надзвичайно погано. Більше того, наша податкова система й досі вважається неефективною. Таке враження, що вона ніби спеціально створена для того, щоб змусити підприємців ухилятися від сплати податків. Тому наразі нам конче необхідна податкова реформа. Окрім того, за винятком останніх півтора року, різке падіння рівня виробництва в Україні, призводило до зменшення товарної та грошової маси, яка знаходиться в обігу. А це ще більше скорочувало податкову базу. Про необхідність податкової реформи говорять зараз всі - депутати, міністри, податківці, самі платники, зрештою. Адже відомо, що стабільність будь-якої держави базується на ґрунті свідомості платників податків. З яких же чинників складається така свідомість? З них можна було б скласти гасло – інформація, захист, справедливість.
    
    Система податкової поінформованості
    Не варто думати, що у консультаційному відділі податкової інспекції щиро дбатимуть про Ваші інтереси. Пам’ятайте, що податкові консультанти, згідно зі своїми службовими обов’язками, завжди відстоюватимуть позиції Адміністрації. І трактуватимуть закони та інструкції, саме в руслі державних, а не приватних інтересів. Щоб отримати найбільш змістовну і незалежну консультацію, Вам потрібно звернутись до недержавного консультанта. Тому що він може виступити справжнім партнером у вирішенні Вашої проблеми. Партнером, бо Ви замовник, а він виконавець! Зацікавленість у об’єктивному висвітленні Ваших відносин з державними фіскальними органами - є складовою частиною його роботи. Це може бути фінансовий консультант або консалтингова фірма, аудитор, якщо це стосується бухгалтерських перевірок, нарешті це може бути юрист відповідної спеціалізації. Ну і найскладніший випадок - це АДВОКАТ
    
    Класичний приклад “отмазки від наїзду” через суд (майже документальна історія)
    Ігор почав займатися підприємництвом не дуже давно, через півроку після того, як його скоротили з державного підприємства, де він працював бухгалтером. За фахом влаштувався у приватну фірму. Робота йшла жваво. Фірма перепродавала цукор і тару під нього. Його завданням було мінімізувати податки, тобто, просто кажучи ухилятися від них. За рік, фірму накрила податкова міліція і наш герой знов лишився без роботи. Тоді й вирішив він почати свій, чесний бізнес. Трохи грошей у нього було та й у своєму досвіді Ігор був цілком певен. У своєму ПП він вирішив все робити сам. Працював непогано, справа розвивалася. Відкрив ще декілька торгових лотків…банани-апельсини
    І ось перевірка. Маючи багатий бухгалтерський досвід Ігор повністю з нею впорався. Та допитливі податківці, як завжди щось віднайшли, щось нарахували. Ігор почав сперечатись, доводити, проте все що йому запропонували це – заплатити. У його діях було знайдено порушення статті 19 Декрету Кабінету Міністрів від 26. 12.92. “ Про прибутковий податок з громадян”. Воно полягало у тому, що Ігор не підтвердив документально, віднесену на статтю затрат суму товарів, чим викривив звітність. Та завдав державному бюджету збитків на значну суму. Проте, після тривалих та безплідних пошуків правди. Ігор вирішив звернутися до суду.
    Суд Старокиївського районного суду м. Києва після тривалого розгляду цієї справи, взяв до уваги аргументи адвоката Ігоря, про те, що купівля відповідних товарів, справді була затратами для фірми. Причому інспектор при проведенні перевірки не визнавав ці документи, як докази.
    Згідно рішення суду, бізнесмена було виправдано, рішення фіскального органу відмінено.
    
    Система податкової міліції: “о бедном инспекторе замолвите слово”
    Податкова міліція. Організація з такою незвичною, капіталістичною назвою з’явилась як складова податкової служби України наприкінці 1996 року. І ось вже 5 років підрозділи міліціонерів - податківців охороняють наш податковий спокій в кожному малому й великому місті. А головне їх завдання – запобігання злочинам у сфері оподаткування. Появу нових податківців можна сприймати по-різному. Підприємці важко зітхнули, бо на їхні голови звалилася ще одна контролююча організація. З іншого боку, вже за перший рік своєї роботи податкова міліція повернула державі один мільярд гривень. А це – зарплата вчителям, лікарям, пенсії та інші соціальні виплати. Для боротьби із “податковими” злочинцями податковій міліції надані й відповідні повноваження. Їх коло досить широке і не обмежується лише законом “Про державну податкову службу в Україні”. Значною мірою вони користуються нормами закону “Про міліцію”. Крім того, оперативним підрозділам надані повноваження, передбачені законом “Про оперативно-розшукову діяльність”. Проте, необхідно знати, що на податкову міліцію не можуть бути покладені обов’язки, не передбачені законодавством. Ні в якому разі вона не повинна використовуватись для залякування чи примусового стягнення податків, якщо немає кримінального чи адміністративного правопорушення. Роботу спрямовану на поповнення державного бюджету із боку податкової міліція, безперечно треба оцінити як дуже потрібну, але силові методи притягнення податків в казну все ж не можуть бути нормою життя. Тому гасло: “інформація, захист, справедливість” – повинно стати основним у справі проведення податкової реформи.
    
    ОЛЕГ СПОРНИКОВ
    

Публікація від 21 жовтня, 2003 р.