Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ІНТЕГРО
Фонд Країна Добродій
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 ПУБЛІКАЦІЇ -- З української преси


ГАЗЕТА “УКРАЇНА-БІЗНЕС”

   
    Президент секції “Автомобіль України” народний депутат Стаженко: “Щороку на дорогах України гине 5 000 наших громадян, хіба ми не в змозі щось зробити хоча б для їх близьких…”
    
    Щодня сотні надзвичайних ситуацій трапляються на дорогах України. Головними діючими особами у цих невеселих пригодах стають водії та потерпілі у ДТП. Перші намагаються уникнути відповідальності, другі – отримати відшкодування за збитки. Чи існує цивілізоване вирішення проблеми?
    Щороку в Україні трапляється більше 150 тисяч дорожніх аварій. Кількість потерпілих перевищує 35 тисяч, загиблих - 5 тисяч чоловік. За мовчазними статистичними даними людські долі, трагедії. Травмовані діти, каліцтва, загиблі пішоходи, розбиті машини. А потім довгі сумні дні у лікарняній палаті сам на сам із своїми проблемами.
    Дорожньо-транспортна пригода, ДТП. Кожного дня, щохвилини звіти Державтоінспекції поповнюються новими жахливими цифрами.
    Хто захистить конституційні права потерпілого? Хто відшкодує шкоду життю, здоров’ю та майну жертв аварій? Скільки ж ми будемо жити за принципом: кожний вирішує свої проблеми сам.
    Для багатьох українців придбання “легковушки” є чимось надзвичайним, такою собі знаменною подією у житті. Так повелося ще за часів Радянського Союзу. Машина у нас завжди коштувала дорого і була заповітною мрією для багатьох сімей. Запчастини та ремонт відбирають чимало нервів і коштів. А тому дорожня аварія, якщо така, не дай Боже, трапляється, то стає справжньою трагедією для автовласників. Єдине, що їх хвилює – це стан машини. Про потерпілого думають в останню чергу. А якщо живий, то й взагалі наче ніяких проблем. Погодьтесь, це ненормально.
    Згідно Цивільного кодексу України водій, що заподіяв ДТП, зобов’язаний компенсувати постраждалому усі витрати. Безперечно, винуватець повинен мати чималу суму грошей. А якщо її немає?
     Світова практика захисту конституційних прав потерпілих в ДТП має напрацьований цивілізований механізм відшкодування збитків. В сорока чотирьох країнах діє так звана “зелена картка”. В Європі вже понад 50 років існує страхування цивільної відповідальності. Що це значить? Все просто. Водії страхуються, купують страховий поліс на випадок неприємних пригод на дорогах. В разі ДТП страхова компанія відшкодовує потерпілому заподіяну йому водієм шкоду. Пристойно і цивілізовано.
    В Україні страхування цивільної відповідальності щодо третіх осіб затверджено декількома Постановами Кабінету Міністрів. Серпнева 2000 року постанова Кабінету Міністрів України зобов’язала всіх водіїв з 1 жовтня мати страховий поліс. Безумовно, такі непопулярні методи подобаються не всім. Наводяться приклади на захист водіїв. А хто подбає про потерпілого, хто захистить його права? До речі, Уряди багатьох країн світу силовими методами запроваджували обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів перед третіми особами – потенційними потерпілими та жертвами ДТП. Адже демократія – це, насамперед дотримання законних прав. Той, хто сідає за кермо автомобіля, повинен усвідомити і пам’ятати, що у будь-який момент він може стати винуватцем ДТП. А крім того: сьогодні ти водій, а завтра пішохід і потерпілий. Боронь Боже, але від цього не застрахований ніхто.
    Багато хто думає, що вартість страхового полісу надмірно висока, але насправді це не так, адже вона дорівнює вартості двох каністр бензину - 98 гривень 60 копійок. Невже це багато? Невже життя, здоров’я того не варті? Невже у разі аварії водій обійдеться такою сумою, щоб відшкодувати збитки? Безперечно – ні!
    Певна частина автовласників, особливо від’їжджаючих за кордон, вже звикла користуватись послугами страхових компаній. Думається, що вони на власному досвіді відчули ефективність страховки. Адже в разі ДТП такий водій виймає з кишені поліс, а не гроші. Постраждалий же отримує відшкодування за збитки, а водій не відчуває провини та зрештою його не мучить сумління.
     У першу чергу, саме страхування цивільної відповідальності створює механізм соціального захисту потерпілого.
    
    Уже більш як півроку, це найважливіше питання є предметом роботи Всеукраїнського Парламентського клубу народних депутатів України у Верховній Раді України та його секції “Автомобіль України”. В листопаді місяці минулого року секція розглянувши звернення Моторного (транспортного) страхового бюро України, своїм рішенням доручила народним депутатам - членам клубу, вивчити це питання і розробити відповідний законопроект.
    І от 30 березня цього року на своєму в’їздному засіданні у Харкові, секція “Автомобіль України” розглянула підготовлений законопроект й доручила депутатові В.Я. Стаженку, президенту секції, подати його від імені клубу на розгляд Верховної Ради.
    У засіданні секції прийняли участь фахівці автомобілебудування, керівники автопідприємств України, народні депутати, представники міністерства транспорту.
    Представляючи законопроект “Про цивільну відповідальність власників транспортних засобів” Володимир Якович Стаженко зауважив: “ Суть цього документу полягає в тому, що він спрямований на захист не лише потерпілих, але і водіїв, що стали учасниками дорожньо-транспортних пригод. При наявності страхового полісу водій має можливість отримати відшкодування за шкоду заподіяну потерпілому, а останній без нервів і проблем отримає матеріальну компенсацію на лікування або ремонт машини. Таким чином відбувається цивілізоване вирішення автотранспортної пригоди”.
    На харківському засіданні присутні одностайно зійшлись на тому, що безпека дорожнього руху безпосередньо пов’язана з обов’язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а тому прийняття Закону “Про цивільну відповідальність власників транспортних засобів” є на сьогодні питанням величезної соціальної ваги.
    
    Михайло Городецький
    Олег Спорников
    

Публікація від 21 жовтня, 2003 р.

Чи вважаєте ви за необхідне реформувати ООН?
Так
Ні
ООН потрібно ліквідувати, а не реформувати