Скільки коштує здоров’я ? (Газета "Черкаський край")

   
    Народна мудрість каже: знав би де впадеш, соломки підстелив. Це я до того, що розумні далекоглядні люди з давніх-давен намагалися певним чином уникнути життєвих неприємностей або, принаймні, зменшити їх. Від хижого звіра та вора слугував собака, від мишей кіт. Від пожеж стріху замість соломи вкривали черепицею, а пізніше нажите майно страхували. Кажуть, здоров’я – саме дороге, що є на світі. Важко з цим не погодитися. Проте зазвичай більшість з нас згадує про нього коли вже захворів. Тоді починається гарячкове підключення усіх зв’язків, пошуки грошей, ліків. Як завжди чогось не вистачає, позичаємо долари… Кінець кінцем хвороба з героїзмом переможена. А завтра грип або раптове загострення старої забутої болячки… І знову починається те ж саме.
    У знайомого режисера виразка шлунку, сусідка довгий час страждає на цукровий діабет, у племінника астматичний бронхіт. Годі казати про підвищений тиск і гастрити, що спостерігаються майже у кожного третього. Ані науково-технічний прогрес, ані високі технології не здатні остаточно перемогти хвороби. Сьогодні, як і тисячі років тому, людина боліє. А отже треба лікуватися.
    Дещо про здоров’я
     Сьогодні бюджетні витрати на охорону здоров’я складають лише біля 3 % ВВП, що втричі менше необхідного мінімуму. Не дивлячись на задекларовану Конституцією "безкоштовність" української медицини, оплату медичної допомоги регулярно здійснює більше 70% пацієнтів. Знаючи про плачевний стан системи охорони здоров’я, ми намагаємося хоч в якийсь спосіб "захиститися" від неякісного лікування, намагаючись купити дозвіл на необхідне обстеження або зацікавленість лікаря. Існують навіть традиції сплати медичних послуг - у конверті, коробці або у пляшці. Щоправда, можна отримати певні медичні послуги на комерційній основі. Проте встановлені ціни не по кишені переважній більшості населення. Застосовуючи лексику більшовиків склалася справжня революційна ситуація: лікарі не хочуть лікувати по-старому, люди не можуть. Страждають від того як медики, що не можуть лікувати безкоштовно, але й не мають офіційного права брати гроші, так і хворі. Таке собі лицемірство загальнодержавного рівня. Що робити всі знають, але не наважуються сказати. Ми довго невідомо чому намагалися не помічати реалій, вдавали, що в нас дармова медицина. Тепер з героїзмом переборюємо створені власноруч проблеми. Причому, як завжди намагаємося винайти щось “новеньке”, забуваючи, що оптимальне рішення вже існує й ним давно користуються. Нашій “медичній анархії” є лише одна альтернатива, що працює майже у всіх країнах світу. Це – медичне страхування.
    Підстра****тесь
     Що воно таке за диковина? Нічого особливого, але вигідно. В цивілізованих країнах медична страховка – норма життя – від народження до смерті! Люди не сумніваються в її необхідності та зручності.
    Що відбувається на практиці? В разі хвороби застрахований або його рідні звертаються до страхової компанії. Та в свою чергу перераховує лікарні гроші за операцію, ліки, їжу тощо. Хворий лікується, його рідні спокійні: не треба бігати шукати гроші, ліки, сидіти біля хворого вночі, носити обіди та вечері. Це – турботи страховиків. І вони все зроблять, будьте впевнені. Якість саме медичного лікування контролює споріднена професійна структура, що називається асистанс.
     – Мене застрахували на підприємстві в травні цього року, – розповів працівник ЗАО “Кцапт” із Сум В. Б. Шалімов. – До хвороби я не дуже вірив у страховку, навіть рідні не знали. Захворів випадково у серпні. Відняло мову – в лікарні поставили діагноз: інсульт. Звичайно, лікарі склали величезний список усього необхідного для лікування. Навіть для моєї немалої зарплати це було досить обтяжливо для сімейного бюджету. Проте наступного ранку всі необхідні ліки були в моїй палаті. Їх привіз координатор страхової компанії. Тоді я згадав, що маю страховку. Найбільше мене дивує те, що вже три місяці я на лікарняному, але всі назначені ліки отримую безкоштовно від страхової компанії.
     Я зовсім не намагаюсь рекламувати діяльність медичних страхових компаній. Але це єдиний цивілізований спосіб повноцінного лікування без пляшок і хабарів. Іншого світова практика поки що не придумала.
    Існують різні страхові програми: невідкладна допомога, стоматологія, аптека, стаціонар тощо. Вони включають в себе сплату за обстеження, транспортування, ліки, операцію, реабілітацію.
     В основі страхової медицини комерційні інтереси страховика – гроші, а відтак чіткий контроль усього. Жорсткі ринкові відносини примушують його максимально задовольняти кожного клієнта. Відповідно підвищується відповідальність лікарів, чітке додержання методів лікування. Саме таким чином поступово виникають нові взаємовідносини в медицині, де є застрахований хворий, інтереси якого через матеріальну зацікавленість відстоює страховик. Принципи добровільного медичного страхування прості та зрозумілі. Ви сплачуєте за поліс, а в обмін отримуєте гроші на якісне лікування у випадку хвороби. І викиньте з голови історії про недовіру. Знайте, що страхова компанія є офіційним юридичним підприємством, що має всі відповідні документи, уставний капітал. А головне – конкуренти. Повірте – найважливіший чинник. Якщо піде недобра слава від скривдженого клієнта, то компанія втратить дуже багато.
    Закони.
     Нажаль, Україна на сьогодні – єдина країна Європи, де відсутня чітка державна концепція та законодавча база про перехід на страхову систему медицини. Закон про медичне страхування не прийнято до цього часу. Тільки, що називається днями, комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я вніс до розгляду законопроект про проведення в Києві та області експерименту по впровадженню обов’язкового соціального медичного страхування. Проектом закону запропоноване фінансування лікувальних закладів через створення грошових фондів за рахунок внесків громадян і місцевих бюджетів. Не виключено, що тимчасово це певною мірою сприятиме покращенню фінансового становища медичних закладів, але не вплине на систему організації медицини, її позитивне реформування. Для достатнього забезпечення галузі необхідно 12 мільярдів гривень. Передбачається, що сім із них буде надходити за рахунок обов’язкового медичного страхування, впровадження якого планується лише з 2004 року. Що робити до цього? Експериментувати? Думаю здоров’я кожної окремої людини не може чекати прийняття законів, указів та інших бюрократичних папірців. Лікувати необхідно зараз, терміново!!!
    Думайте самі
     Поліс медичного страхування коштує в середньому від 11 до 85 гривень на місяць. Це оптимальні розрахунки різних програм – від ліків до комплексного лікування. Навіть пенсіонери, що боліють найчастіше, можуть дозволити собі 5 гривень на програму “аптека”. Для них вона найактуальніша. Що важливо, страховики не вимагають відразу сплачувати річний внесок. Більшість компаній приймають внески саме щомісяця.
    Прихворіла донька. Це лише початок осені, а попереду зима, різні диковинні грипи, віруси. Знаєте, особиста думка: 85 гривень – складне питання, але 10-20 гривень я знайду. Якщо вони не знадобляться – дай Боже. Нехай ті гроші будуть ціною за мій спокій, за мої збережені нерви. Здоров’я того варте.
    
    Михайло Городецький
    Фундація “Чинність Закону”
    

Публікація від 29 жовтня, 2003 р.