Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

ІСАР «Єднання»
Ресурсний центр ГУРТ
ГО Громадянська палата міста Києва
Журнал
Коаліція ГО Покоління демократичних перетворень
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 ПУБЛІКАЦІЇ -- З української преси


Що таке Сільгоспризики і як з ними боротись? (газета

   
    Посібник на майбутні жнива
    Україна - держава аграрна. І тому багатьом з нас відомо - якою важкою та інколи невдячною буває селянська праця. Однак для більшості наших громадян й досі залишається невідомими той факт, що сільське господарство - одна з найбільш непевних та ризикованих галузей. Господарювання на землі, значною мірою залежить від сторонніх сил та факторів, вплив яких на селянський труд неможливо відвернути та дуже важко передбачити. З огляду на це, сільське господарство стає більш непривабливим, а праця у ньому ще важчою. Адже гіршим за все є ризик не побачити результати свого труда, що були знищені скажімо природною катастрофою. Можна згадати хоча б цьогорічні закарпатські повені або житомирські шквали, що в багатьох господарствах цих областей знищили до 90 відсотків врожаю. І якщо в інших галузях господарювання ризики в основному складаються з нещасних випадків або техногенних аварій, то у сільському господарстві найпершими є чинники, що не залежать від заходів з охорони праці - кліматичні зміни, шкідники, хвороби та епідемії.
    Сьогодні на допомогу селянам приходять нові технології. Вчені винаходять нові добрива, що здатні поліпшувати родючість землі, розробляється нова, більш якісна техніка сільгосптехніка, але все це може захистити сільського трудівника від різких температурних коливань, збільшення кількості опадів або пристосування хвороб до існуючих ліків.
    Вихід є…
    Як же діяти українському селянинові у ситуації, коли зібравши гарний врожай у цьому році, хочеться застрахувати себе від негараздів у майбутньому. В західних країнах проблеми тамтешнього АПК, а разом і державної продовольчої безпеки, вирішуються за допомогою двох інструментів - державної підтримки сільгоспвиробника у вигляді дотацій та страхування, що є суттєвим чинником стабілізації економіки. В Україні ж ситуація є доволі складною. Держава обіцяє в 2002 році відновити обов'язкове страхування ризиків у сільському господарстві. За словами директора філіалу СК "Україна" в Житомирі В.В.Рудюка, відновлення страхування ризиків у сільському господарстві передбачене законопроектом "Про внесення змін у Закон України "Про страхування". "Законопроект передбачає введення обов'язкового страхування всіх об'єктів державних сільськогосподарських підприємств, а також таких стратегічних культур, таких як зерно і цукровий буряк у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності." - зазначив В.В.Рудюк. Однак, і у цьому випадку, говорити сьогодні про реальну допомогу сільгоспвиробникові із боку держави навряд чи доводиться, тому що сама ідея будь - яких державних дотацій на селі дискредитована роками їх хронічних невиплат, очікуване ж держстрахування має обмеження не лише за асортиментом а й розмірами - 70%.
    Із цієї ситуації таки є цивілізований вихід - перекласти проблеми, що пов'язані із відшкодуванням можливих витрат на страховика.
    Механізми виплати грошей
    За роки функціонування сільського господарства України в ринкових умовах, деякі господарства навіть можуть похвалитись своїм досвідом співпраці із страховиками, але переважна більшості сільських керівників асоціюють страхування з "роковою необхідністю" при отриманні банківського кредиту. при цьому не розуміючи самої суті роботи страховика. Можна сказати, що страхова компанія дуже подібна до банку, але сповідує іншу філософію. Скажімо, якщо банк надає кредит, то звісно через деякий час його треба обов'язково повернути із процентами. Проте страхова компанія спочатку визначає ту невелику суму, яку треба заплатити за страховий захист, а потім, у випадку настання нещастя, бере на себе ВСЕ ВІДШКОДУВАННЯ, що із ним пов'язане. Тобто вашому господарству КРЕДИТ на ліквідацію наслідків цього нещастя буде просто НЕПОТРІБЕН. Окрім того послуги банку по запозиченню кредиту обійдуться господарству в 5-10 разів дорожче ніж страховий платіж. Й певно найважливішим є те, що на відміну від кредиту страхове відшкодування повертати не треба.
    Причому зараз застрахувати можна все у сільському господарстві - проведення посівної, вирощування та збирання врожаю, сільськогосподарських тварин, від усіх видів падежу, крадіжок, заборони на продаж продукції сільгосппідприємства, пожежі, хвороби та навіть вдару блискавкою. Страхування від хвороби стає особливо актуальним з огляду на цьогорічну епідемію великої рогатої худоби на сибірку у деяких районах Київської області. Нездоланним до кінця залишається і коров’ячий сказ, який вже гукнувся страховим компаніям на Заході в чималу копійку, але страхове відшкодування дало змогу тамтешнім фермерам не загубити тваринництво як вид сільгоспвиробництва. В Україні далеко не всі страховики беруться страхувати тварин від “коров’ячого сказу” (губчатого енцефаліту), але є компанії, що практикують і це. Стосовно цін, то щоб не хвилюватись за своє поголів’я, сільгоспвиробникові потрібно сплатити від 2,5 до 2,8 відсотків від загальної вартості стада.
    Щоб не лишитись з “рогами та копитами”
    Не дивлячись на великий урожай, фінансова ситуація в українському сільському господарстві залишається доволі складною. Сільгоспвиробники зазвичай економлять гроші на страхуванні. Багато хто з них, і не безпідставно, не вірить в можливість виплат у випадку настання страхової відповідальності. Ті ж з селян - хто мав достатньо обігових коштів традиційно робили резервний запас насіння. Сьогодні інші часи, інші розрахунки і ніхто не подбає про селянина більше ніж він сам. А цивілізований вихід і про це свідчить світовий досвід – страхування свого врожаю та господарства. З плином часу, на сучасному страховому ринку України встановлюються світові стандарти й методики роботи. Скажімо від несплати страховки існує доволі міцна система перестрахування. Це коли свої страхова компанія укладену з вашим господарством угоду, розміщує на першокласних західноєвропейських ринках з високим рейтингом надійності. А це значить, що у випадку виникнення скажімо пожежі на вашому корівнику – збитки вам будуть компенсовані спільно з закордонним перестраховиком. Дуже важливо також враховувати й те, що при видачі кредитів сільгоспвиробникам, на умовах застави скажімо під посіви, усі українські банки неодмінно враховують наявність страхового полісу. І його наявність суттєво підвищить ваші шанси отримати кредит.
    Замість епілогу
    По мірі поглиблення процесу реформування в сільському господарстві України і появи в українському селі приватного власника, питання, що пов’язані із страхуванням врожаїв, поставатимуть усе гостріше. Держава, особливо із прийняттям Закону України “Про стимулювання сільгоспвиробництва на період 2001 – 2004 роки”, фактично поклала основу під розвиток системи сільськогосподарського страхування. Залишається сподіватись, що спільні зусиллям держави, страховиків та селян нарешті призведуть до становлення в Україні цивілізованої системи захисту урожаю.
    Олег Спорников
    Фундація “Чинність закону”
    

Публікація від 29 жовтня, 2003 р.

Ваша оцінка перспективи вступу України до ЄС:
5 років
10 років
20 років
Ніколи