Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

ІСАР «Єднання»
Ресурсний центр ГУРТ
ГО Громадянська палата міста Києва
Журнал
Коаліція ГО Покоління демократичних перетворень
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 ПУБЛІКАЦІЇ -- З української преси


ЗОЛОТІ РОКИ НАШОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

   
    “Піастри, піастри – кричав свого часу папуга на плечі капітана Флінта. Золота тема проходить і в казці про Алі-Бабу та його загін. А згадайте “золото Макени”, Індіану Джонс... Своїм блиском золото завжди немов магнітом притягувало до себе країни та народи
    ІСТОРІЯ „ЗОЛОТА УКРАЇНИ”
    Традиційне питання “чому ми бідні?”, в площині теми українського золота автоматично вимагає відомого продовження. Адже золото у нас є. То не такі ми вже й бідні. Сьогодні в Україні розвідано біля двохсот п’ятдесяти перспективних копалень золота. Загальні перспективні ресурси цього металу оцінюються в 3200 тонн. За радянських часів про українське золото майже не говорилось. Адже були Якутія, північ Далекого Сходу. Проте золото було і про це всі знали. Після 1991 року геологорозвідувальні роботи з пошуків золота активізувались. Більше всього грошей "на золото" дали в 1994 році – приблизно 97 мільйонів гривень. Була створена й лабораторно-аналітична база. Але все це були тільки геологічні дослідження, складені солідні багатотомні звіти, але руду так ніхто і не почав видобувати. Не заближчало наше українське золото. В 1996 році Кабмін затвердив цілу програму "Золото України". На той час вже все було готове для початку власного видобутку. Здавалося, ще трохи і “процес мав піти”. Але сталося все, “як завжди”. Програму недофінансували. Потім створили ДАК "Укрзолото», за нею "Українські поліметали". Але масштабні роботи так і не спромоглися почати. От і виходить, що золото в Україні ніби є, але в скарбниці його немає. Чому ж ? Сьогодні достовірна інформація є про шість українських родовищ. Сергієвське та Балка Широка на Дніпропетровщині. Шахти закладені також на родовищах Клинцовське в Кіровоградській області і Травневе в Одеській. В Донбасі активно вели розвідку на Нагольному кряжі. Проте працює й дає реальний золотий пісок лише родовище Сауляк і Мужіївське на Закарпатті.
    УКРАЇНСЬКИЙ КЛОНДАЙК
    Про те, що в горі біля села Мужієве, Берегівського району на Закарпатті, є золото, місцеві мешканці знають добре. Закарпатський обласний архів зберігає літопис від 1114 року, де згадується, що в ті далекі часи в цій горі розробляли золото. Геологи навіть приємно здивовані, що система старих штолень дуже акуратна й логічно завершена. А в деяких місцях залишені були навіть купки руди, готової до промивання. До речі, Мужіївська гора не родить самородків, а тільки золотий пісок. Миють золото на фабриці. Процес цей складний і нудний. Тому місцеві “старателі” не хворіють на “золоту лихоманку”. Поки його намиєш, то вже й золота не схочеться. Лише раз в місяць на один день вмикається плавильна піч, щоби цей пісок перетворити на зливки. Пізніше їх відвозять до заводу, де за допомогою хімічних реакцій відокремлюють золото й срібло. Ця фабрика є першою такою в Україні й працює тільки три роки. Після її запуску на хімічному факультеті, Ужгородського університеті навіть почали читати спецкурс із золота. І вже чотири випускники прийшли сюди працювати. Керівництво “Закарпатполіметалів” пророкує, що упродовж найближчих 25 років виробництво тут не припиниться. В 1999 році тут видобули 23,8 кілограмів золота, в 2000 – 134,8 кг., в 2001 – 69,2 кілограми. Зараз у Закарпатті серйозно стоїть також питання про повернення до рук держави, ще й Сауляцького золотоносного рудника, що в Рахівському районі, з приватного землекористування. Та хоч золота ще обмаль, але правові колізії щодо володіння землею вже мають місце. Наприклад: Сергієвське родовище золота на Дніпропетровщені, до речі найбільше в Європі. Але тут два роки між собою сваряться селяни — вони хочуть отримати свій законний земельний пай, під яким знаходиться золота жила. Їх бажання цілком зрозуміле: від землі, де є не лише прекрасний чорнозем, а ще й золото, ніхто не відмовиться. Проте “хура й нині там”...
    ЗОЛОТО - МЕТАЛ ПОЛІТИЧНА
    Золото і у цілому світі залишається найнадійнішим об’єктом вкладення капіталу протягом тисячоліть. Йому не загрожують війни, катастрофи. Якраз навпаки. Подорожчання на жовтий метал, котре відбулося останнім часом, якраз пов’язане з політичною ситуацією. Аналітики зазначають, що не останню роль впливу на світовий фінансовий ринок відіграли не терористичні акти що не припиняються у світі. Наприклад, біржова ціна унції (29,8 грама) золота в Нью-Йорку тільки в перший день торгів після вибуху на курортному індонезійському острові Балі, виросла майже на долар. Лондонські експерти прогнозують, що найближчим часом, золото на біржах може подорожчати до 320 доларів за унцію. Представники українських комерційних банків, котрі займаються продажем золота, зазначають, що в 2003 році мешканці України купили в два рази більше золота в зливках, на порівняння з минулим роком. Його ціна в роздрібному продажу залежить від ваги зливка. Однограмовий зливок, наприклад в банках Києва коштує 96-97 гривень, а десятиграмовий – біля 650 гривень. Таким чином, ціна грама золота в десятиграмовому зливку знижується вже до 65. Пам’ятаю, ще 1999 року, коли продаж золотих зливків в країни був ще справжньою дивиною, я співпрацював з одним з банків, котрий якраз і пропонував своїм клієнтам банківські зливки – золоті, срібні, платинові. Тоді фахівці банку акцентували увагу на тому, що банківське золото є надійним засобом збереження заощаджень від інфляції. Долари, марки, фунти стерлінгів – все таки, вибачте, папір. А от метал – є метал. Середньої руки підприємець і навіть пенсіонер можуть собі його дозволити. Нехай не золото – срібло. І час, справді, довів справедливість таких заощаджень. Люди, котрі тоді, чотири роки тому, придбали саме зливки, тепер абсолютно про це не шкодують. Адже ціна на золото різко зросла з тих пір і наразі вони не в накладі.
    НЕСТОРА МАХНА – У ЛОМБАРД
    Розповідають, що одного разу в Чернівецький ломбард жінка принесла незрівнянної краси ланцюжок. Здаючи під заставу золото, хазяйка наказувала не зводити з нього очей, тому що це був подарунок для її бабусі від самого Нестора Махна. Тому що золото – єдина цінність, котра переживає століття і не піддається руйнації. В будь-який час жовтий метал є найбільшим гарантом у випадку матеріальної скрути. Мабуть, у кожного в скрині знайдеться декілька речей з золота, які зберігають на чорний день. Обручки, каблучки, ланцюжки, сережки, ложки із срібла... Двері ломбарду відкривають різні за віком, поглядами та переконаннями клієнти. Переважно – це люди старшого віку, що змушені жити на мізерну вітчизняну пенсію. Молоді ж здають золото під заставу, сподіваючись у зазначений в закладній угоді термін викупити і повернути назад свої коштовності. Інколи за золотом так ніхто й не повертається. Все нереалізоване, а також скуплене, пізніше здається в бездонну державну скарбницю. Зручність ломбарду в тому, що ні в кого, нічого не треба просити. Відсоток за послугу – і ти нікому не винний. Але ж, не для кого не секрет, що в Україні існують два ринки золота: легальний і тіньовий. “Золотих справ лихварям” золото постачають і ті ж самі ломбарди, котрі, як відомо, скуповують його у населення за безцінь і так звані „чорні скупки”. Їхніх „агентів”, ми усі щодня бачимо в багатьох районах Києва та інших містах нашої країни. Ці зазвичай доволі пошарпані жінки та чоловіки, які немов бутерброд обвішані таблицями про “дорогу купівлю золота та срібла”, безперечно не мають ані якого відношення до скарбів Сезаму. За ними стоять, ті, хто без дозволу та ліцензій скуповують дорогоцінні метали, які потім обслуговують нелегальні каси усіх мастей і рівнів. Але це, мабуть, може стати предметом іншого журналіського дослідження.
    ЕПІЛОГ
    За словами Юрія Топтигіна, начальника відділу роботи з банківськими металами Брокбізнесбанку: Вартість золота і срібла, як й інших товарів, вимірюється кількістю праці. Золото майже в 15 разів дорожче срібла зовсім не тому, що на нього більший попит, і не тому, що закупівельних пропозицій срібла в 15 paзів більше. А виключно тому, що для отримання 1 грама золота необхідно у 15 разів більше витратити людської праці, ніж для видобування 1 грама срібла. А оскільки Клондайки й Ельдоради зникли із земної мапи ще багато років тому, „золота праця” стає дедалі важчою. Але, якщо в усьому світі, запаси шляхетного метала переважно розвідані й використані. То у нас, на жаль, а може й на щастя, усе тільки починається. Це, мабуть, якраз і є тим випадком, коли безладдя допомогло господарству... Попрацюємо?
    МИХАЙЛО ГОРОДЕЦЬКИЙ
    ДОВІДКА В ПІКУ.
    Сьогодні вітчизняний ринок банківських металів за ціновою ознакою поділяють на дві категорії. Перша – банки першої хвилі: Правекс-банк, ВАБанк, Кредитпромбанк, Форум. Вони тримають ціну на золото 63-70 гривень за грам (йдеться про стограмові зливки). Друга частина банків – ті, що пізніше вийшли на золотометалевий ринок. До них відносяться Ощадбанк, Укрсоцбанк, Брокбізнесбанк. Ці банки працюють в межах нової цінової політики, встановлюючи менші ціни на зливки – на рівні 59-60 гривень за грам „шляхетного металу”.
    ДОВІДКА В ПІКУ.
    В ломбардах Києва ціна на золото трохи коливається. В деяких за 1 грам дорогоцінного металу під залог дають 40 гривень, в деяких – 35. Що стосується скупки, то майже всюди 1 грам 583 проби приймають по 35 гривень. До речі, таку ж ціну пропонують й “чорні” скупки. Тільки тут ви ризикуєте бути „кинутим”. Округлюють як правило й вагу, й гривні.
    

Публікація від 11 грудня, 2003 р.

Чи підтримуєте ви приватизацію сільгоспземель?
Так
Ні
Треба подовжити мораторій