Екологічні публікації наших авторів - ПОРУЧ З НАМИ ЖИВУТЬ МАЛЕНЬКІ КАНІБАЛИ!

   
    Абсолютна більшість людства з огидою ставиться до цих маленьких і практично нешкідливих істот. І якщо вони з’являються, всіма засобами намагаються їх знищити. Їх б’ють хлопавками, травлять різними отрутами, давлять капцями тощо. Між іншим, кажуть, що навіть “цивілізована” Америка не може вивести цих беззахисних комах. Безперечно, ви здогадалися, що мова йде про звичайних рижуватих тарганів. Щоправда, є винятки з правил. Я маю на увазі людей, що мирно співіснують із цими вічними істотами Землі. Наприклад мої знайомі, в котрих я колись купував квартиру, спокійно жили з цілою колонією тарганів. Навіть коли вони їли (маються на увазі люди), “вусаті” могли спокійно повзати поруч біля тарілки. Хіба вже якийсь нахаба намагався залізти посмакувати борщу, Андрій спокійно зганяв його зі столу. Мовляв, ну дай хоч поїсти. Думаю, ті таргани дуже поважали цих людей, хіба що пам’ятник не могли поставити за такі райські умови життя.
    
    Біографічні відомості
    З’ясовується, що таргани – дуже древня група комах. На нашій планеті вони з’явилися, коли ще не було сучасних птахів і звірів, квіткових рослин і звичайно, людини. Ще в середині кам’яновугільного періоду біля 300 мільйонів років тому зустрічаються представники роду, а в його кінці з’явились види, яких можна віднести до нині існуючих (сімейство Blattidae). Схожість із сучасними тарганами просто вражаюча.
    Зараз на планеті існує більше чотирьох тисяч видів тарганів, що розповсюджені майже у всіх географічних зонах. На території СНД зустрічається більше 55 видів цих комах. Більшість з них – істоти вільні й людині не заважають. Живуть собі в лісах під корою гниючих дерев, як і сотні мільйонів років тому в період створення вугілля. Деякі з них надзвичайно великі – в половину олівця. І лише десять видів тарганів є паразитами, що живуть поруч з людиною. Решта зовсім не схожі на своїх кухонних родичів. Вони по-своєму граціозні, є досить рідкі та, до речі, дорогі. Колекціонери комах оцінюють деяких в тисячі доларів. А нашими сусідами є поширений всюди рудий тарган або прусак і чорний тарган. Також Європу почав заселяти американський тарган.
    Звідки й коли таргани з’явилися у нас? Точка зору фахівців різниться. Одні стверджують, що родина його Південна Азія. Інші вважають, що він переселився з Африки на кораблях слідом за людьми. Також існує думка, що його справжньою батьківщиною є Крим, де він мешкає окремо від людини, зовні від будівель і квартир. У нас розповсюджені рижі таргани або прусаки. Вперше в Росії вони з’явились в 60-ті роки XVIII століття. Скоріше за все ці комахи були завезені солдатами, що поверталася після війни з Прусією. Можна також зустріти чорного таргана, він більше прусака. В європейських містах чорний кухонний тарган відомий більше 400 років. Декілька десятиріч тому житлові будови старої Європи почали заселяти американські – попільні, коричнево-полосаті таргани, яких завозять з-за кордону з різними вантажами. До речі, як повідомили спеціалісти санстанції, в Києві американські таргани вперше з’явилися десь в 1978-80 роках разом з вантажами. А місцем проживання вони обрали чомусь Оболонь – саме там боротьбу з ними вели лікари-дезінфектологи.
    Хліб + пиво = любов таргана
    Таргани абсолютно невибагливі. Ці маленькі руді тварі однаково комфортно почувають себе в старих дерев’яних бараках і в суперсучасних новобудовах. Головне для них – тепло, вологість та їжа. Сьогодні вологу та тепло їм дарують наші кухні. Прусаків зазвичай можна зустріти в ванних кімнатах, коридорах, кухнях, де вони живуть в щілях стін, шафів, за батареями. Вдень вони ховаються за кахлем, під штукатуркою та в інших укромних містечках. Головним чином таргани ведуть нічний спосіб життя. Коли наступає темнота таргани покидають свої схованки і розбігаються в пошуках їжі. Хлібна крихітка або навіть погано витертий стіл для них справжній ресторан. Таргани практично всеїдні. Їдять вони залишки хліба, крупи, овочі, люблять варення, цукор. Не відкажуться наші “сусіди” від паперу, мила, кожі і навіть крему для взуття. Проте є у «рижих» свої вподобання – білий хліб та пиво. (Ха, губа не дура!) Тому для життя вони зазвичай обирають кухні, пекарні та пивзаводи. Дорослі таргани переносять своєрідний піст в 40 днів досить легко. Маленькі прусаки без їжі, що, в принципі, неможливо, можуть жити 22 дні. До речі, якщо ви не знаєте, це найчистіші комахи. Таргани постійно умиваються власною слиною. Вони набагато чистіше людини! (Неподобство якесь!)
    Тарганам притаманна властивість до “комунального співжиття”. Свої схованки та шлях до них таргани мітять так званим феромоном агрегації – чорними крапками. Це субстанція, що приваблює та примушує до спілкування та розмноження. Якщо умови життя сприятливі, то живуть таргани від чотирьох місяців до року. Живучість цієї “огиди” пояснюється не тільки невибагливістю, але й великою розмножуваністю. Запліднена самка відкладає від 28 до 56 яєць в спеціальний кокон, що у вигляді багажу носить на кінці живота. Кокон або “оотека” у прусака – надзвичайно міцний і захищає майбутнє потомство від фізичних ушкоджень та “погодних” негараздів. Коли личинки готові вилупитися самка кладе кокон в тихе тепле місце. Через 15-40 днів із нього з’являється біля сорока маленьких білих тарганчиків. Личинки після шести линьок (в залежності від температури), вологості та харчування через 2,5-4 місяці закінчують процес розвитку и перетворюються в звичайних повноцінних комах. За доросле життя самка прусака відкладає до 12 кладок, а це від 400 до 700 тарганів. Зазначимо, що самка таргана більша за розмірами й руда, а самець – менший і більш темніший.
    Чорні таргани зустрічаються рідше і ведуть більш скритий спосіб життя. Вони менш плодовиті, а перевагу надають теплим і вологим підвальним приміщенням. Зазвичай вони не живуть разом з прусаками.
    Спостерігаючи за тарганами, здається, що вони швидко бігають. Насправді, швидкість його пересування всього 1 км/год. Головний інструмент пізнання у таргана – вуса, що виконують функції осязання та обоняння. Дихають таргани животом. Ніжки прусаків закінчуються кігтями та присосками, що дозволяє їм пересуватися по гладких поверхнях.
    Є у тарганів дуже погані звички. Вони – канібали. Дорослі таргани поїдають малих, а також можуть спокійно харчуватися трупами родичів. Як зазначає лікар-дезінфектолог Павліна Онікієнко, причиною цьому є перенаселення та відсутність їжі, а також природний тваринний канібалізм.
    
    Як “воювати” з тарганами?
    Випробувано безліч способів боротьби з тарганами. Із старих та перевірених – це борна кислота. Щороку з’являється безліч нових сучасних хімікатів: "китайський олівець", аерозолі, мазі, механічні ловушки, електрошок. Щоправда, до всіх цих отрут через декілька поколінь у тарганів виробляється стійкий імунітет. Таргани не сприймають радіацію в декілька тисяч рентген. Проте треба сказати, що значно погіршує здоров’я цим комахам відсутність води та холод. Без води їм стає зовсім погано через 48 годин. А при мінус 5-7 градусах таргани гинуть за 5-10 хвилин. Отже, робіть висновки. Необхідно лишити тарганів можливості находити собі їжу, воду та сприятливі умови для життя. Для цього треба замазати щілини та маленькі дірки в стінах за плінтусами, на підлозі. Продукти треба закривати в буфети, холодильники, в посуді з кришкою. Потрібно завчасно прибирати залишки їжі, харчові відходи і, безперечно, підтримувати усюди чистоту.
    Таргани небезпечні тим, що вони розносять різні бактерії та яйця паразитів. Бактерії викликають дизентерію, тиф, холеру, туберкульоз та інші захворювання.
    Американці вважають також, що таргани є однією з основних причин, яка викликає астму в дітей. Таргани виділяють із залоз речовину неприємного запаху, котра лишається на поверхні предметів і є причиною алергічної реакції у 10-15 % населення США. Реакція може викликати як чхання, так і ускладнення дихання або астму.
    Але не виключено, що фармацевти майбутнього будуть сушити тарганів, щоби робити з них ефективні ліки. Адже ще в минулому столітті була захищена докторська дисертація про найсильніший сечогінний ефект, що дають чорні таргани. В древності на Русі порошок тарганів застосовували при лікуванні плевриту. А на Ямайці в настоянку з тарганів додавали цукор, щоби діти не випльовували цей сильний глистогінний засіб.
    
    Тарган жив, тарган живе, тарган буде жити
    Їх не змогли знищити ані зміни клімату, ані зсуви земної кори, ані науково-технічний прогрес. Вони як жили 300 мільйонів років тому, так спокійно і продовжують жити. За мільйони років свого існування таргани навчились пристосовуватися практично до будь-яких умов. Ось би нам, homo sapiens навчитися так само пристосовуватися до оточуючого середовища.
    
    
    Михайло Городецький
    
    Коментар фахівця
    Павліна Брониславівна Онікієнко, лікар-дезінфектолог
    Щоби убеспечити помешкання від вторгнення прусаків, необхідно ущільнити двері, замастити тріщини, позбавивши, таким чином,тарганів укриття. Миття, замітання, витирання поверхонь дуже непокоїть комах. Знищення тарганів потрібно розпочати з визначення їхньої кількості. Якщо вони з”являються тільки вночі й лише дорослі – значить прусаків небагато. Якщо ж протягом дня ви бачите комах різних стадій розвитку, то маєте справу з колонією. В першому випадку вистачить застосувати отруту. Наприклад “алстар” 0,5 %, “комбат” одна на 10 квадратів. Надійним є старий перевірений спосіб з борною кислотою. Її змішують з манною кашою або картопляним пюре і намащують на плінтусах за шафами, рукомийниками, біля холодильників. Можна використовувати вельми ефективні ловушки. В банку (0,5 літра) наливають трошки пива і кидають шматочок білого хліба. З середини горловину банки намащують вазелиновою олією. До банки треба приставити якісь сходини. Чекайте на улов.
    Якщо ж тарганів безліч, застосовують аерозольні препарати або емульсійні для зрошення. Використовують їх згідно з рекомендаціями на упаковці. Але ядохімікати не знищують личинок в коконах. Для них потрібен ще один етап обробки отрутою.
    

Публікація від 19 січня, 2004 р.