Моніторинг порушень прав журналістів та ЗМІ за жовтень-листопад 2004 р.( Аналітичний огляд конфліктних ситуацій в медіа-сфері України )

   
    ***
    Ситуація у медійній сфері в останні місяці президентської кампанії, як і передбачали автори моніторингу, стала з одного боку жорсткішою щодо журналістів та ЗМІ, з іншого – загострення тиску на медіа призвело до посилення опору в журналістському середовищі. Цей процес, врешті-решт призвів до публічних заяв з боку групи журналістів провідних телевізійних каналів про незгоду надалі працювати в умовах тотальної цензури. Ці заяви, до яких згодом приєдналися кілька сотень працівників інших телевізійних каналів, мали значний публічний резонанс і справили певний вплив як на громадську думку, так і на інформаційне наповнення телеканалів напередодні першого туру виборів президента і у проміжку між першим і другим турами.
    
    Слід зазначити, що позитивні зміни і деяке просування до стандартів непідцензурної професійної журналістики, яке відбулося напередодні та в ході обох турів голосування, визначалося не тільки активністю самих журналістів.
    
    Все ж основних зрушень в інформаційній політиці і змін в позиції топ-менеджерів провідних загальнонаціональних каналів вдалося добитися вже під впливом масових громадських протестів, які стали реакцією на масштабні та системні фальсифікації результатів виборів.
    
    Крім того, безпосередньо перед виборами – особливо їх другим туром – влада дещо змінила пріоритети і зробила головну ставку не стільки на тотальну пропаганду і використання маніпулятивних інформтехнологій, скільки на жорстке застосування адміністративних важелів, які мали забезпечити фальсифікацію на користь провладного кандидата.
    
    Системне використання технологій фальсифікації результатів виборів передбачало максимальне блокування доступу на виборчі дільниці та до виборчих комісій не тільки спостерігачів чи членів комісії від опозиційних кандидатів, але й журналістів. Власне, практика тотального відсторонення від висвітлення виборчого процесу представників ЗМІ спостерігалася нами й раніше – наприклад під час одіозних виборів мера Мукачевого. Тепер ця практика була перенесена на загальнонаціональний рівень і набрала ще більш жорсткого характеру. Якщо раніше процес фальсифікацій відбувався передусім на етапі підрахунку голосів (як це було в тому ж Мукачевому), то на президентських виборах фальсифікації здійснювалися ще й протягом дня голосування – йдеться про зловживання з відкріпними талонами, голосування на дому і елементарне вкидання бюлетенів.
    
    Задля приховування цих зловживань представникам преси чинилися всілякі перешкоди в доступі на виборчі дільниці. Відмова в доступі до інформації – це порушення стало “хітом” жовтня і листопада саме ”завдяки” виборчим махінаціям. За жовтень-листопад ми зафіксували 64 таких випадки (йдеться лише про випадки, які стали відомими і були відображені у ЗМІ). Симптоматично, що більшість таких порушень зафіксовані у тих регіонах, де спостерігалася найбільша кількість порушень та фальсифікацій – у Харківській, Сумській, Кіровоградській, Донецькій та Луганській областях.
    
    Маємо також констатувати, що законодавча невирішеність питання про можливість контролю за виборчим процесом з боку громадських організацій знову стимулювала використання їх представниками журналістських посвідчень для доступу на дільниці. Тому певна частина порушень щодо відмови у доступі стосувалася саме їх.
    
    З виборчою кампанією пов’язана також більша частина таких поширених порушень, як погрози та напади на журналістів. Причому ці факти стосувалися не тільки безпосередньо днів голосування, але й висвітлення передвиборчих кампаній кандидатів. Були приклади, коли навіть на публічні агітаційні акції провладного кандидата не допускалися журналісти. Присутність представників ЗМІ блокувалася – в тому числі і правоохоронними органами – і на акціях опозиційного кандидата.
    
    12 жовтня знімальна група АТН під час зйомок репортажу про підготовку акцій одної з політичних сил на Привокзальній площі Харкова була атакована чоловіками у цивільному. Вони вимагали від відеооператора та журналіста терміново припинити роботу та вимкнути камеру, погрожуючи фізичним впливом та висловлюючись нецензурно. Нападники відмовилися представитися. Відкрита кримінальна справа за фактом нападу на Андрія Войцехівського, чию камеру невідомі втопили у фонтані. За словами Войцехівського, події на Привокзальній площі він знімав для 5 каналу.
    АТН “Новости”, Студія Борея, Медіа-група «Об’єктив», ”Харьковские новости”, 7 канал, Радіо “Новая волна” оголосили про акції непокори, якщо їм заважатимуть працювати.
    
    Заступник редактора тижневика «Суббота плюс» Тарас Василенко не зміг написати матеріал про концерт зірок естради на підтримку кандидата в Президенти Віктора Януковича, що проходив на центральній площі Запоріжжя.
    Як повідомила редакція тижневика, "на площі Тарасу перешкодили працівники міліції, які в грубій формі вимагали, щоб він залишив захід. Отримавши відмову, журналісту заламали руки, підвели до міліцейської машини, декілька разів вдарили головою та грудною клітиною об двері автомобіля і відвезли до орджонікідзевський райвідділ Запоріжжя". Міліція заперечує факт затримання, пояснюючи, що журналісти сам прийшов поговорити.
    На думку працівників редакції «Субботы плюс», єдиною причиною затримання був помаранчевий шарф, у який був одягнений журналіст.”
    У цей же день в Луганську міліціонери не пускали до місця проведення мітингу Віктора Ющенка у Луганську автобус з журналістами, вимагаючи, аби вони залишили транспорт і добиралися до сцени пішки. У ньому було 12 київських журналістів. Автобус пропустили після того, як представники ЗМІ назвалися журналістами, які підтримують В.Януковича, повідомляє razom.org.
    
    Причиною для протиправних дій щодо журналістів ставало їх елементарне намагання виконувати свої службові обов’язки, якщо це розходилося з установкою влади на підтримку одного кандидата. На Полтавщині невідомий з ножем напав на директора комунальної телекомпанії "Гребінка" Ніну Третяк, відібравши гроші. А наступного засновники ТК змусили директора написати заяву про безоплатну відпустку до 21 листопада. Керівникам районної влади не сподобалося, що під час виборчої кампанії ТК "Гребінка" подавала політичну рекламу усім кандидатам, які укладали договори, зокрема, Віктору Ющенку.
    
    Неабияк відзначилась у боротьбі з опозиційною пресою кіровоградська міліція. Так в Кіровограді міліція без жодних законних підстав, за наказом голови міського управління МВС підполковника Олександра Ярового заарештувала місцевого студента Петра Піддубного, який розповсюджував газету "Сільські вісті" на міському ринку. Затриманого студента побили і відвезли до відділку міліції, повідомляє сайт "Разом".
    Для звільнення незаконно заарештованого студента до відділу міліції прибули керівник обласної організації партії "Батьківщина" та штабу коаліції "Сила народу" Валерій Кальченко, кореспондент місцевої газети "Там, де Ятрань", студентка Уманського аграрного університету Тетяна Трубіцина та група активістів коаліції "Сила народу". Вони вимагали пояснень від міліції з приводу незаконних дій та негайного звільнення Петра Піддубного.
    У відповідь на законні вимоги представників опозиції згаданий керівник міського управління міліції Олександр Яровий побив Валерій Кальченка, розбив обличчя Тетяні Трубіциній та забрав у неї фотокамеру.
    З приводу вказаних подій коаліція "Сила народу" звернулася до Генерального прокурора України з вимогою порушити кримінальну справу стосовно керівника міського управління міліції за перевищення службових повноважень та завдання тілесних ушкоджень.
    Прокуратура Кіровоградської області натомість розповсюдила заяву про порушення кримінальної справи проти Валерій Кальченка, про що повідомила через заяву прес-служби.
    Пізніше двоє невідомих жорстоко побили Олександра Дануцу, ведучого випуску новин на телеканалі ТРК „ТВ-Стимул”, який здійснює ретрансляцію „5 каналу” на Кіровоградщині, повідомляє «proUA».
    На журналіста напали близько 19.30 у ліфті готелю „Турист”, де знаходиться студія телекомпанії. Нападники забрали відеокамеру та відеокасети з відзнятими сюжетами, які висвітлюють протизаконні дії міської влади напередодні другого туру виборів.
    Олександра з численними травмами госпіталізовано до міської лікарні. Журналіст пов’язує напад зі своєю професійною діяльністю. Напередодні Олександру зателефонували на мобільний з „останнім попередженням” припинити поширювати інформацію стосовно перебігу виборчих перегонів в області.
    Там же, в Кіровограді жорстоко побили політичного оглядача кіровоградського тижневика „Україна-Центр”, редактора додатку „УЦ-Репортер” Геннадія Рибченкова. Група молодиків чекала на нього, коли він повертався з мітингу на підтримку Віктора Ющенка. Попередньо уточнивши, чи справді перед ними Геннадій, вони почали його бити. При цьому звучала фраза: "теперь будешь писать только за Януковича". У журналіста відібрали лише мобільний телефон, залишивши гроші і документи.
    Головний редактор тижневика "Україна-Центр" Єфим Мармер повідомив, що на місце події виїжджала оперативно-слідча група Кіровського РОВД міліції. Геннадій Рибченков дав свідчення і потрапив у лікарню з ушкодженнями середньої тяжкості.
    Досить показовою була ситуація на каналі “Студія “1+1”. Коли журналісти каналу вирішили публічно виступити проти практики політичної цензури гендиректор "1+1" Володимир Оселедчик заявив колективу каналу про загрозу своєму життю і через це попросив не приєднуватися до акції протесту журналістів.
    Що стосується фактів цензури, то безумовно найгучнішим свідченням тотального цензурування на телебаченні став уже задана нами раніше акція протесту тележурналістів, до яких приєдналась значна кількість їх колег. Одним з резонансних епізодів опору цензурі було відсторонення Володимира Голосняка, ведучого вечірнього випуску новин Першого Національного телеканалу. Його відсторонили від ефіру за відмову зачитати рекомендовану до оприлюднення заяву про теледебати штабу кандидата на пост Президента України Віктора Януковича. Таке рішення за згодою ведучого прийняв Микола Канішевський, перший віце-президент Національної телекомпанії України. Сам В.Голосняк наполягав, що разом із заявою В.Януковича слід подати інформацію, на яких умовах погодився дебатувати його конкурент Віктор Ющенко.
    Судові позови до журналістів та ЗМІ достатньо широко використовувалися головними політичними опонентами. Але тут існувала суттєва різниця у підходах. Опозиційні кандидати та їх команди намагалися з допомогою судових рішень якимось чином протистояти інформаційному пресингу та маніпулятивним технологіям з боку провладних телеканалів. Але навіть не зважаючи на сприятливі рішення судів їм практично не вдавалося добитися їх виконання. Натомість, з боку влади простежувалось намагання використати тиск через суд задля усунення з інформаційного поля нечисленні інформресурси опозиції.
    Так 26 жовтня Верховний Суд України задовольнив шість скарг кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка на неправомірні рішення Центральної виборчої комісії у зв'язку з порушенням телеканалами "Інтер", "1+1" та УТ-1 виборчого законодавства.
    
    Як повідомили УНІАН у прес-службі Центрального штабу кандидата, зокрема, В.Ющенко звернувся до ЦВК зі скаргами на неправомірні дії загальнодержавних телеканалів "Інтер", "1+1" та УТ-1, які безкоштовно агітують за кандидата на пост Президента України Віктора Януковича. ЦВК своїм рішенням безпідставно відмовила у задоволенні цих скарг.
    
    В.Ющенко оскаржив ці постанови Центрвиборчкому у Верховному Суді, який визнав дії ЦВК неправомірними, скасував рішення про відмову у розгляді і зобов'язав комісію дати правову оцінку протиправній поведінці загальнонаціональних каналів.
    
    Станом на 26 жовтня В.Ющенко виграв 26 справ у Верховному Суді щодо порушень виборчого законодавства телевізійними каналами України. Тепер ЦВК має розглянути їх по суті і прийняти відповідне рішення.
    Верховний Суд України відмінив постанову Центральної виборчої комісії у справі російського громадянина, телеведучого каналу ICTV Дмитра Кисельова.
    Як повідомили агентству „Новости-Украина” у прес-службі Віктора Ющенко, суд визнав незаконними дії ЦВК, яка відмовилася розглядати скаргу кандидата у Президенти Віктора Ющенка до ICTV щодо порушень "Закону про вибори Президента України" за двома фактами.
    По-перше, телекомпанія ICTV порушила вимогу Закону про неможливість ведення агітації з боку іноземних громадян. Зокрема, у програмі "Детально з Дмитром Кисельовим".
    По-друге, оскаржувалися дії ICTV щодо порушення вимог виборчого законодавства стосовно ведення передвиборчої агітації без відповідної плати за це із виборчого фонду кандидата згідно з угодою.
    Ющенко звернувся до ЦВК з проханням визнати неправомірними дії телеканала ICTV, на якому, на його думку, 10 жовтня у програмі «Детально з Дмитром Кисельовим» велася агітація проти нього.
    Кандидат у президенти Олександр Мороз подав у суд скаргу щодо відмови "Студії 1+1" надавати йому ефір. 29 жовтня суд задовольнив скаргу Соціалістичної партії України проти телеканалу "Студія 1+1". 20 жовтня "1+1" відмовив кандидату в Президенти Олександру Морозу в трансляції його агітаційного ролика. Відеоролик тривалістю 3 хвилини містив звернення Мороза до громадян України. Генеральний директор каналу Володимир Оселедчик запропонував скоротити виступ до 10 секунд, повідомив начальник виборчого штабу Мороза Йосип Вінський. Народний депутат Юрій Луценко повідомив ІМІ, що позов було виграно і суд зобов’язав телеканал надати ефір для подання рекламних матеріалів. Проте, за його словами, оскільки вирок суду було винесено безпосередньо перед виборами, випускати в ефір агітаційні матеріали було вже не доцільно.
    Незадовго до 31 жовтня були арештовані банківські рахунки опозиційного "5 каналу" за позовом народного депутата Володимира Сівковича.
    Рахунки було заарештовано після рішення Печерського районного суду про попередній арешт рахунків народного депутата, члена фракції "Наша Україна" Петра Порошенка і його особистого майна, а також арешт рахунків "5-го каналу". Як повідомляє низка інтернет-видань, таке рішення було прийнято через відмову Порошенка принести публічні вибачення Сівковичу.
    За словами гендиректора каналу Івана Адамчука, «5 канал» пропонував Сівковичу ефірний час і приніс всі необхідні вибачення зі свого боку. Арешт рахунків призвів до акції протестного голодування працівників “5-го каналу”, які вважали судове рішення спробою ліквідувати або заблокувати роботу одного з небагатьох телеканалів, який дозволяв собі надавати суспільству об’єктивну інформацію.
    Поширеними були випадки перешкоджання виходу опозиційних ЗМІ та телеканалів. Для цього застосовувалися прості, але ефективні методи створення проблем з друком у типографіях, відключення з ефіру, вилучення та знищення тиражів. У більшості таких випадків були задіяні працівники МВС.
    
    Наприклад, у Сєвєродонецькій міській друкарні Луганської області було знищено наклад чергового номера газети "Любимый город". У ній були опубліковані інтерв'ю з кандидатами на пост президента України Олександром Морозом, Василем Волгою, Леонідом Черновецьким, а також розміщена політична реклама кандидата у президенти України Анатолія Кінаха.
    
    Співробітникамредакції газети "Любимый город", які приїхали, щоб забрати віддрукований наклад, директор друкарні заявив, що "зламалась машина". В той же час, працівники друкарні розповіли, що вже готовий номер газети, за наказом директора, було пущено під гільйотину.
    Напередодні першого туру президентських виборів у Херсоні працівниками обласного Управління по боротьбі з організованою злочинністю було заарештовано наклад газети "Так".
    Газети знаходились у приміщенні кафе «Козацька розвага». Представник Херсонського штабу Віктора Ющенка Володимир Косюк розповів, що біля складу з газетами перебувало близько 40 людей у міліцейській формі та близько 50 людей у цивільному. Склад замкнули і взяли під охорону. Приводом для арешту, зі слів правоохоронців, стала відсутність вихідних даних накладу. Проте на цьому номері газети "Так" зазначено усі вихідні дані, лише частину з них погано видно через незначний друкарський брак, повідомляє «Разом».
    Після втручання керівництва Херсонського обласного штабу Віктора Ющенка правоохоронці склали протокол, зафіксувавши наклад газети, та зникли в невідомому напрямку.
    В Миколаєві обласна типографія не надрукувала чергові випуски багатьох миколаївських газет, окрім газет „СКИФ” і половини накладу „Фактів”.
    
    У ненадрукованих газетах містилася інформація про візит Віктора Ющенка у Миколаїв та мітинг-протест соціалістів під стінами облдержадміністрації. Як коментують інцидент в обласній типографії, нібито сталася аварія і пропало світло, тому наклади газет почали друкувати вранці в середу, пише Mukola.net.
    
    У перших числах листопада силові структури Харкова розпочали масштабне блокування роботи місцевого ТОВ “Фактор-Друк”, щоб змусити це поліграфічне підприємство відмовитися від друку опозиційних видань: газети “Схід-Захід”, бюлетеня “Разом”, спецвипусків “Харьковский обозреватель”.
    
    Як повідомив кореспонденту УНІАН директор ТОВ “Фактор-Друк” Олександр Політучий, навколо підприємства встановлено пости ДАІ, які перевіряють весь транспорт, що прибуває та виїздить із друкарні. Він зазначив, що з 12 жовтня на підприємстві пройшло чотири етапи перевірок, зокрема, інвентаризація основних знарядь та матеріальних цінностей, які провадилися міським управлінням боротьби з економічними злочинами, податковою міліцією. В друкарню з'являлися оперуповноважені міліції з різними людьми, які не представлялися, і вимагали не лише розірвати договірні відносини з цими виданнями, а й надати письмові свідчення, що “ці відносини розірвано, а друк припинено”, зазначив О.Політучий.
    
    Він заявив, що “немає жодних підстав для такого роду перевірок” і повідомив, що у зв'язку з “їх незаконністю” звернувся до генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ, а також до керівників обласної прокуратури та міліції. У своєму зверненні директор “Фактор-Друку” називає такі перевірки “втручанням у законну господарську діяльність підприємства”, а дії міліції вважає такими, що дестабілізують роботу підприємства.
    
    Кількома днями раніше у Кіровограді із запізненням на добу з'явилася в продажу газета „Народне слово” – друкований орган Кіровоградської облдержадміністрації і обласної ради.
    
    Як пояснив причину затримки друку газети головний редактор газети Валерій М'ятович, віце-губернатор області Сергій Неділько, прочитавши макет номера, в якому мова йшла про вибори Президента України в Кіровограді, заявив: „друкувати це не можна”.
    
    Тим не менш, плівки відвезли в друкарню, однак після виклику директора друкарні в облдержадміністрацію, газету все ж не пустили в друк, - зазначив головний редактор.
    
    За його словами, в номері газети, який заборонила, а потім знову дозволила друкувати обласна влада, міститься матеріал про вибори в Кіровограді з деякими фактами порушень і стенограма відеоконференції Президента РФ Володимира Путіна. „Жодних матеріалів проти влади, жодних протизаконних закликів в газеті немає”, - заявив головний редактор.
    
    Газета "Народне слово" обвинувачує чиновників облдержадміністрації в зриві випуску газети у вівторок, 2 листопада з політичних мотивів. 4 листопада наступний номер газети вийшов зі зверненням головного редактора, у якому він вважає грубим утручанням деяких членів редколегії, в основному чиновників облдержадміністрації, у роботу журналістів.
    
    В листопаді Донецька дирекція УДППЗ “Укрпошта” відмовилася доставити кільком тисячам передплатників Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Харківської областей та Криму газету “Свобода” №38. Директор Донецької дирекції УДППЗ “Укрпошта” Микола Дремов повідомив представнику редакції Михайлу Халаджі про існування рішення одного із райсудів міста Донецька про заборону розповсюдження газети, однак відмовився надати його копію.
    Тим часом сім київських друкарень, до яких редакція звернулася з пропозицією виготовити наступний номер газети, відмовилися від співпраці, пославшись на ті чи інші причини.
    
    У жовтні відбувся так званий “типографський скандал”, який розпочався з того, що у типографії “Новий друк”, до якої був причетний син одного з керівників виборчої кампанії Віктора Януковича Валерія Пустовойтенка депутати “Нашої України” знайшли агітаційну літературу антиющенківського спрямування та агітпродукцію на підтримку Януковича в кількості, яка явно перевищувала розміри виборчого фонду, визначену законом.
    
    Як крок у відповідь можна було розцінити напад на одну з київських друкарень, яка офіційно виготовляла матеріали передвиборчої агітації кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка.
    
    Як повідомив народний депутат Євген Жовтяк, звечора 7 жовтня на територію друкарні “вдерся” член фракції СДПУ(о) Нестор Шуфрич з групою депутатів, а під ранок його змінив членфракції "Регіони України" Віталій Хомутинник. Вони зробили спробу знайти докази того, що друкована продукція Ющенка не має обов’язкових вихідних даних (це звинувачення не підтвердилося).
    
    Один із власників друкарні повідомив, що зранку на місці події зібралась невелика група депутатів із різних фракцій, які ведуть між собою дискусію. "Почалося все з того, що близько 21.30 охоронець зателефонував керівництву друкарні і сказав, що до приміщення увірвалося 10-12 людей. Коли ми під'їхали, там було кілька депутатів від фракцій СДПУ(о) та "Регіони України" з групою людей. Згодом під'їхала податкова міліція", - розповів він.
    10 жовтня близько 22.30 сталася пожежа на типографії Черкаського обласного комітету Соціалістичної партії України. Згоріли обидві друкарські машини, знищено 80% обладнання. За версією пожежників, які гасили вогонь, пожежа стала наслідком вибуху в приміщенні друкарні.
    Однак, за версією міліції, мало місце лише возгорання, яке сталося через несправний електроприлад (кип’ятильник). Але, на момент виникнення пожежі приміщення типографії було знеструмлено. Про присутність сторонніх у приміщенні також свідчить вирвана частина залізних гратів.
    Типографія друкувала газети “Проспект Правди” (Харків), “Кременчуцький інформбюлетень” (Полтавська область), “Народну Правду” та “Вільнодумець” (Черкаси).
    Підсумовуючи, як саме пережили журналісти та ЗМІ бурхливий період найдраматичнішої в сучасній історії України виборчої кампанії, можна констатувати, що практично до самого дня другого туру голосування влада широкомасштабно використовувала різноманітні форми тиску на мас-медіа. Спершу - для забезпечення безперешкодного впровадження у масову свідомість маніпулятивних заготовок своїх політтехнологів і відповідно – інформаційного блокування опозиційних політиків. Пізніше – для того, щоб застерегтися від публічного розголошення численних фактів кричущих фальсифікацій та спробувати звичним шляхом інформаційних спецоперацій легітимізувати спотворений результат та кандидата, якого вивели вперед шляхом обману. Засоби для досягнення цих цілей не особливо вибиралися – у хід йшли підпали типографій, знищення тиражів опозиційних видань, відключення в регіонах опозиційних каналів (для чого навіть приймалися, по суті протизаконні, рішення місцевих органів влади). Здійснювався також безпрецедентний тиск на представників ЗМІ, як у ході кампанії, так і безпосередньо під час процесу голосування та підрахунку голосів.
    Як ми вже згадували, напередодні виборів частина журналістів здійснила спробу відмовитися працювати в рамках цензурно-маніпулятивної схеми . Можливо дещо запізніла, та все ж принциповість цієї позиції заслуговує, на наш погляд, значно більшої поваги, ніж позиція тих топ-менеджерів, які задекларували свою відданість професійним стандартам лише тоді, коли потужні акції народного протесту зруйнували розрахунки фальсифікаторів.
    Фактично, можна вважати, що саме народний спротив сьогодні різко змінив ситуацію не лише в країні, але і у медійному середовищі, створивши умови для реального впровадження у практику журналістської роботи професійних стандартів неупередженості та об’єктивності.
    Зміни, які відбулися в масовій свідомості українців, ментальна стійкість яку вони проявили перед тривалими і систематичними маніпулятивними впливами змушує до оптимістичних очікувань і щодо змін у медіасфері. Зараз, принаймні, складно уявити, що ближчим часом може відбутися “ренесанс” темникотворців. Навіть, не зважаючи на те, що ситуація політичної кризи в Україні ще не отримала свого остаточного розв’язання.
    Об"єднана профспілка
    

Публікація від 8 грудня, 2004 р.