Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

ІСАР «Єднання»
Ресурсний центр ГУРТ
ГО Громадянська палата міста Києва
Журнал
Коаліція ГО Покоління демократичних перетворень
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 НОВИНИ


Проект “Розвиток корпоративної філантропії в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку” ***

10 жовтня, 2005 р.

    У травні – липні 2005 року благодійний фонд „Творчий центр Каунтерпарт” провів всеукраїнське дослідження щодо сучасного стану розвитку корпоративної благодійності (філантропії) та перспектив її розвитку.
    
    Дослідження проводилось Творчим центром Каунтерпарт в партнерстві з Київським міжнародним інститутом соціології за фінансової підтримки фонду Чарльза Стюарта Мотта (США).
    
    Учасниками дослідження стали 879 представників українських великих та середніх бізнес-компаній, що розташовані в усіх обласних центрах України.
    
    Мета дослідження: виявити загальний стан розвитку та існуючих практик корпоративної благодійної діяльності великих та середніх бізнес-компаній України. Під корпоративною благодійністю в даному дослідженні мається на увазі надання бізнес-компанією коштів, матеріальної негрошової допомоги, послуг, волонтерів та інших ресурсів громадським або благодійним організаціям для досягнення ними власної місії. Корпоративна благодійність не передбачає досягнення бізнес-компанією маркетингової переваги.
    
    У дослідженні корпоративної благодійності були використані декілька методів: телефонне опитування великих та середніх підприємств, структуровані глибинні інтерв’ю для підприємств першої та другої груп, контент-аналіз статей друкованих засобів масової інформації щодо висвітлення в них проблематики корпоративної благодійності на Україні.
    
    Нижче наведені дані телефонного опитування представників українського бізнесу.
    12 цікавих фактів про благодійну діяльність бізнес-компаній в Україні
    
    Переважна більшість опитаних бізнес-компаній (82%) займається благодійною діяльністю, з них 87% роблять це безпосередньо адресатам і лише 22% через спеціалізовану організацію (НУО), тобто займаються власне корпоративною філантропією. Ще 11% респондентів надають благодійну допомогу через державні органи.
    На Сході частка „благодійників” на 9% більша ніж в Центрі (86% проти 77%).
    Працівники компаній, які займаються благодійністю, більш схильні називати причинами благодійності альтруїзм - 59%, проти 37%, які не займаються благодійністю, та менш схильні називати причинами благодійності бажання налагодити взаємовигідні стосунки з владою (23% проти 31%). Тобто, ті хто сам не веде благодійної діяльності “підозрює” в корисних мотивах тих, хто це робить.
    Альтруїстичні мотиви більше поширені на Сході, ніж на Заході (59% та 48%). Альтруїзм також є більш характерним для великих підприємств ніж для середніх (59% проти 52%).
    Серед причин, через які бізнес не приділяє достатньої уваги благодійній діяльності, найчастіше називають відсутність коштів (56%) та відсутність відповідних умов (41%), досить вагомою причиною також є побоювання щодо нецільового використання коштів (25%).
    Лише для 15% бізнес-компаній благодійна діяльність є частиною корпоративної стратегії; для 47% - це “переважно не пов’язані між собою акції”, а 35% систематично займаються благодійною діяльністю, хоча і не мають якоїсь стратегічної мети. Цікаво, що для останньої групи підприємств більш характерні альтруїстичні мотиви благодійної діяльності (68% проти 53% та 51% відповідно в перших двох групах).
    Виробники та представники сфери фінансів більш, ніж представники сфери послуг, схильні надавати допомогу систематично (хоча і без стратегічної мети) – 41% та 40% проти 30%, допомога через окремі акції в цих двох сферах поширена рідше.
    Соціальному захисту найбільше уваги приділяють на Сході (87%), а найменше в Центрі (72%); культуру і мистецтво більше підтримують на Заході (29%), а найменше на Півдні (19%); підтримка охорони здоров’я сильніша в Центрі (44%) та на Півдні (45%) ніж на Заході (33%) та на Сході (33%), релігійні організації більш схильні підтримувати на Заході (36%) та Півдні (34%) країни ніж в Центрі (24%) та на Сході (20%).
    Існує певна залежність між сферою діяльності підприємства та сферою, на яку спрямована благодійна допомога. Так допомога науці та освіті більш характерна для виробників, ніж для сфери послуг та фінансів (36% проти 19% та 16%); така ж тенденція спостерігається щодо сфери екології (11% проти 4% та 3%), виробники більше, ніж представники сфери послуг, допомагають релігійним організаціям (32% проти 20%).
    Найбільше витрачають на благодійність в центральній Україні та на Півдні, а найменше на Заході та Сході. Витрати на благодійність в Центрі вдвічі більші за середні по Україні, а от на Сході вони майже в п’ять разів менші. Великі витрати на благодійність в Центрі, зумовлені належністю до цього регіону м. Києва, відкидання міста Києва (в якому 3 компанії витратили на благодійність від 2 до 2,5 мільйонів доларів протягом року) зменшує середні витрати в центрі до 9 тисяч доларів, а видалення з Південного регіону компанії, яка витратила 1 900 000 доларів зменшує середні витрати Півдня до 10 500 доларів.
    Витрати компаній на благодійність є переважно невеликими, лише 12% витратили на благодійність понад 10 тисяч доларів та їх частка становить 97% усіх задекларованих витрат на благодійність. І з них лише 16 компаній витратили на благодійність понад 100 тисяч доларів, причому сукупна частка складає 87% усіх задекларованих витрат на благодійність.
    Більшість організацій надають допомогу у грошовій формі (77%) та у вигляді товарів та послуг, які пов’язані з діяльністю компанії (59%), 18% компаній надають інші товари та послуги і лише 5% компаній залучають до благодійної діяльності своїх співробітників.
    
    КОНТАКТИ
    Володимир Купрій
    Кікоть Оксана
    Тел./Факс: +38(044)574 6411/13
    Електронна адреса: Kupriy@ccc.kiev.ua, Kikot@ccc.kiev.ua
    
    Джерело: електронний бюлетень "Ключ до фінансування від ТЦК" #38


Ваша оцінка перспективи вступу України до ЄС:
5 років
10 років
20 років
Ніколи