Викриваючи злочини: секретні перевезення затриманих і «зниклих» літаками ЦРУ.

5 квітня, 2006 р.

    *** Сьогодні, 5 квітня, міжнародна Амністія оприлюднює звіт: „Сполучені Штати – поза радаром. Секретні перельоти до тортур і зникнень”.
    У звіті надано вичерпну інформація про секретні перельоти США та описуються умови за яких транспортуються секретні в’язні.
    
    Міжнародна Амністія проаналізувала пересування літаків, пов’язаних з ЦРУ, за період між січнем 2001 та липнем 2005 р.р., особливо
    тих, якими транспортувалися відомі арештанти: Khaled el-Marsi, Maher Arar та Abu Omar. Проведений аналіз показує, що ці літаки часто
    користалися європейським повітряним простором, хоча не доведено, що вони завжди перевозили в’язнів.
    
    Міжнародна Амністія інтерв’ювала деяких жертв цих переміщень. Коли організація перевірила фактичну інформацію про польоти,
    свідчення цих жертв виявилися послідовними та такими, яким можна довіряти. Також логічними та послідовними були описи кожного з
    випадків тортур і жорстокого поводження з в‘язнями.
    
    Серед опитаних лише троє громадян Йемену дозволили оприлюднити їхні свідчення. Ці троє чоловіків „зникли” на 18 місяців, упродовж
    яких знаходилися в невідомому місці тримання. Під час перельоту їм зав’язали очі, вони не знали місце розташування в‘язниці, але
    тривалість перельоту та розклад молитов, які їм повідомляли, дають можливість припускати, що їх тримали у Джібуті, Афганістані та
    Східній Європі.
    
    В результаті цих переміщень декілька чоловік й досі вважаються „зниклими”, хоча дуже важко встановити повний обсяг переміщень.
    Передовсім тому, що родичі часто не бажають повідомляти про «зниклих» через страх перед репресіями та переслідуваннями.
    
    Звіт Міжнародної Амністії аналізує справу громадянина Німеччини Мухамада Заммара, який „зник” в Марокко в 2001 році. За
    повідомленнями його відвезли до Сирії рейсом ЦРУ Гольфстрім V рейс № 379Р. У 2004 році колишній в’язень тюрми у Сирії, де начебто
    тримали Заммара, описав свою камеру, як „могилу”, а стан в’язнів, як „живі трупи”. Останній раз Заммар зв’язувався зі своїми рідними
    в червні 2005 року. З того часу жоден із його родичів, а також офіційні структури Німеччини не мають інформації про місце його
    перебування, або навіть про те, чи він живий.
    
    Міжнародна Амністія знову закликає всі країни-члени забезпечити припинення використання європейських аеропортів та європейського
    повітряного простору для підтримки та виконання секретних переміщень людей. З допомогою, чи без дипломатичних гарантій, ця практика
    не сприяє притягнути до відповідальності, вона призводить лише до тортур та загрожує життю затриманих.
    Повний текст звіту доступний за адресою http://web.amnesty.org/library/index/ENGAMR510512006
    
    Піднесіть свій голос на захист прав людини!