Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ІНТЕГРО
Фонд Країна Добродій
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 НОВИНИ


Що заважає Україні виконувати рішення Європейського суду з прав людини?

23 жовтня, 2006 р.

    *** Більш, ніж півроку тому в Україні почав діяти Закон «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Він увібрав у себе всі сучасні напрацювання Ради Європи, законодавчо закріпивши обов’язковість вжиття заходів індивідуального та загального характеру.
    
    Серед індивідуальних заходів найменш проблемними є виконання рішень Європейського суду з прав людини щодо виплати справедливої сатисфакції. У більшості випадків, кошти сплачуються вчасно. У разі невчасної сплати нараховується та сплачується пеня. За інформацією Міністерства фінансів України, протягом минулого року з державного бюджету фактично було сплачено за рішеннями Європейського суду з прав людини 3 мільйони 200 тисяч 400 гривень. На забезпечення виконання рішень Європейського суду у цьому році загальнодержавні видатки передбачені у розмірі 20 мільйонів гривень.
    
    Крім того, на сьогоднішній день рішення міжнародної судової установи є підставою для порушення касаційного провадження у справі за винятковими обставинами (Restitutio in integrum) . Це передбачено Цивільним процесуальним та Господарським процесуальним кодексами, Кримінально-процесуальним кодексом, а також кодексом адміністративного судочинства. Більше того, пунктом 3 статті 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» прямо передбачаються можливість:
    
    повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі;
    повторного розгляду справи адміністративним органом, тобто без потреби опосередковувати його рішенням суду.
    Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини письмово роз’яснює заявникам їх право звернутися відповідного суду за переглядом рішення національного суду на підставі рішення Європейського суду з прав людини. Однак, з часом країна стикнулася з реальними проблемами у виконанні рішень Європейського суду з прав людини.
    
    На сьогодні Європейським судом з прав людини за заявами, поданими проти України, винесено 204 рішення. У 200 з них встановлено порушення Україною своїх зобов’язань перед Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. За заявами проти України порушено 430 справ, які зараз перебувають на розгляді в Секретаріаті Урядового уповноваженого зі справ Європейського суду з прав людини.
    
    Аналіз предмету цих скарг та прийнятих по них рішень свідчить про наявність «системних» проблем в Україні, які потребують негайного вирішення. Зокрема, надмірної тривалості досудового слідства, судового розгляду чи виконання рішень українських судів. Для подолання цього явища на національному рівні немає жодних правових засобів. Тому, зараз держава намагається комплексно дослідити проблему на законодавчому рівні.
    
    Міністерство юстиції розробило проект Закону України "Про захист права особи на досудове провадження, судовий розгляд та виконання рішення суду протягом розумного строку". На думку розробника, прийняття та ефективне виконання цього законопроекту дозволить усунути недоліки системного характеру, припинити порушення Конвенції та забезпечити максимальне відшкодування наслідків цих порушень.
    
    Причиною невиконання більшості судових рішень є перепони законодавчого характеру. Зокрема, мораторій на застосування примусової реалізації майна підприємств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, та мораторій на задоволення вимог кредиторів, запроваджений нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» тощо.
    
    Ці законодавчі перепони були виявлені під час розгляду Європейським судом з прав людини гучних справ проти України. Саме на виконання рішення по цих справах Міністерство юстиції розробило низку законопроектів, які, в разі їх ефективного застосування, дозволять усунути порушення з боку України. Зокрема, проекти Закону України:
    
    "Про внесення змін до деяких законів України", де розширено перелік обставин, за яких боржник повинен самостійно порушити справу про банкрутство (розроблений на виконання рішення Суду у справах "Сокур проти України", "Грішечкін проти України", "Твердохліб проти України",тощо) ;
    "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення", яким вводиться процедура оскарження рішень судів у справах про адміністративні правопорушення (розроблений на виконання рішення Суду у справі "Гурепка проти України");
    "Про внесення змін до деяких закон актів", яким обмежується участі прокурора у господарському процесі (розробляється з метою попередження можливих порушень Конвенції) ;
    "Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України", який вводить уніфіковану процедуру застосування примусового годування лише за дозволом суду до всіх осіб, позбавлених волі та тих, що перебувають під контролем державних органів (розробляється на виконання рішення Суду у справі "Невмержицький проти України");
    "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України" щодо закінчення строків тримання особи під вартою (розробляється з метою попередження можливих порушень Конвенції) ;
    "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України"щодо екстрадиції (розробляється з метою попередження можливих порушень Конвенції) ;
    "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України" щодо порядку вирішення заяви про відвід судді (розробляється з метою попередження можливих порушень Конвенції) ;
    "Про внесення змін до деяких законодавчих актів", яким розширюється коло осіб, що можуть ініціювати порушення справи про банкрутство, з метою надання можливості державному виконавцю брати учать у процедурі банкрутства (розроблено на виконання рішення Суду у справах "Семенов проти України", "Колосай проти України", "Щукін проти України", тощо) ;
    "Про захист права особи на досудове провадження, судовий розгляд та виконання рішення суду протягом розумного строку" (розроблено на виконання численних рішень Європейського суду з прав людини, в яких встановлено порушення розумного строку відповідного провадження) .
    Схвалення Верховною Радою зазначених законопроектів дозволить усунути недоліки національного законодавства, що гальмують виконання в Україні судових рішень, зокрема, Європейського суду з прав людини.
    
    За окремими категоріями невиконання рішень Європейського суду з прав людини державою вже було вжито певних заходів. Зокрема, з метою виплати заборгованостей працівникам навчальних закладів, що виникла через недофінансуванням певних статей Державного бюджету (справи "Півень проти України", "Жовнір проти України", "Кечко проти України", тощо) , парламентом було прийнято Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів». На його реалізацію у Державному бюджеті України на 2005 рік виділені кошти в обсязі 659 146 000 грн., які були профінансовані в повному обсязі. У 2006 році обсяг коштів на зазначені цілі збережений на рівні минулого року і профінансований у повному обсязі у вересні цього року.
    
    Крім того, Президентом України 27 червня 2006 року видано Указ "Про Національний план дій із забезпечення належного виконання рішень судів", метою якого є забезпечення захисту прав та свобод людини щодо належного виконання рішень судів. Цей план є ще однією ланкою у процесі подолання державою проблеми невиконання судових рішень в Україні.
    
    Іншою системною проблемою в Україні є неефективне розслідування скарг на неналежне поводження, таке, що принижує гідність або катування з боку правоохоронних органів (справа "Афанасьєв проти України"). За обставинами багатьох справ, поданих до Європейського суду з прав людини, органи прокуратури та МВС, навіть порушивши провадження за скаргою, згодом закривають його за формальними ознаками. Доведено випадки і неналежного реагування на такі скарги, і не вжиття своєчасних заходів, необхідних для проведення ефективного розслідування за скаргами.
    
    Вирішення зазначеної проблеми цілком врегульоване на законодавчому рівні. Однак, вимогу статті З Конвенції (заборона катування) необхідно ще імплементувати в існуючу практику. З цією метою розроблено низку заходів щодо впровадження для співробітників органів прокуратури кваліфікаційних вимог, спрямованих на знання Конвенції. Відповідні вимоги знання Конвенції планується включити і до навчальних програм працівників правоохоронних органів.
    
    Наведені результати аналізу свідчать про те, що для належного виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні вживаються відповідні заходи. Однак, вирішення системних проблем у цій сфері потребує законодавчого регулювання, що, в свою чергу, є довготривалим процесом. Задля його прискорення в Україні потрібно організувати повноцінне інформування громадськості щодо необхідності забезпечення належного рівня виконання рішень Європейського суду з прав людини та налагодити активну і тісну співпрацю у цій сфері між представниками як усіх гілок влади, так і суспільства в цілому.
    
    Уповноважений у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини.


Чи вважаєте ви за необхідне реформувати ООН?
Так
Ні
ООН потрібно ліквідувати, а не реформувати