Проблема незахищеності власності шкодить іміджу України

21 листопада, 2006 р.

    *** 20 листопада відбулося публічне обговорення “Захищена власність – основи розвитку демократичної країни”, організоване Громадянською мережею ОПОРА в рамках кампанії АнтиRaider.
    
    Вперше було здійснено спробу створити прецедент публічного обговорення теми рейдерства, захисту приватної та корпоративної власності за участі всіх зацікавлених сторін та фігурантів процесу.
    
    Представники влади виявилися найбільш неорганізованими та закритими у переговорному процесі на рівні з тими особами, в бік яких все частіше лунають звинувачення в участі у захопленні підприємств. Це стало показником того, що до сьогодні в Україні не сформована політична та бізнесова культура, що регламентує взаємовідносини між цими секторами суспільства.
    
    За словами Ольги Айвазовської, представника Громадянської мережі ОПОРА: «Держава, правоохоронні органи, прокуратура та суди не здійснюють належного контролю за порушеннями у сфері приватної та корпоративної власності. Цивілізована держава повинна забезпечити такі умови, де цілком законне, прозоре набуття та управління власністю буде вигіднішим та безпечнішим, а процес захоплення буде обходитися у всіх розуміннях дорожче. Для цього потрібна політична воля та чітка законодавча база, яка гарантуватиме права власників, жорстко каратиме порушення, боротиметься з корупцією».
    
    У публічному обговоренні проблем захисту корпоративної власності активну участь взяли ті підприємства, які офіційно заявляють про спроби захоплення їх бізнесу. Так представник Бунге-Україна (ТМ Олейна) Михайло Соколов наголосив на тому, що влада на всіх рівнях показово створює комісії та відомства по боротьбі з рейдерством, до яких входять особи, які причетні до рейдерських атак або недобросовісного лобі. Також проблемою є відносна завуальованість рейдерів, імена яких всі знають, але не наважуються називати.
    
    Юрист-консульт Бунге-Україна наголосив на корумпованості та безкарності суддів, які беруть участь у схемі захоплення підприємства та зміні власника, виносячи ряд рішень, що суперечать українському законодавству.
    
    Представник ВАТ Дніпропетровський центральний ринок («Озерка») Кунцевич Олександр зазначив, що держава повинна бути незалежним арбітром і сприяти цивілізованому вирішенню корпоративних суперечок. Також ним було зазначено, що варто внести зміни до цивільно-процесуального кодексу, який дозволяє маніпулювати поновленнями на робочих місцях осіб, що були усунуті трудовим колективом від керівництва. Цей метод активно використовується рейдерами сьогодні. Але це не вигідно можновладцям, тому що на робочих місцях таким чином поновлюються всі, від голів облдержадміністрацій до прокурорів.
    
    Представник ЗАТ «ДОПСОК» Шахворостов Олексій наголосив, що ріст рейдерства спричинено бездіяльністю правоохоронних органів та прокуратури, які часто самі мають відношення до реалізації схеми захоплення підприємства.
    
    Керуючий партнер Адвокатської кампанії «Агєєв, Бережний та партнери» Віктор Агєєв зазначив, що проблема незахищеності корпоративної власності лежить у площині виконання законодавства. Найперше, сам суд не виконує закон та приймає абсурдні рішення. До того ж варто закріпити норму, згідно якої лише за місцем реєстрації підприємства може бути розглянуто спір у суді даного територіального розташування. Також експерт порадив вносити у статут підприємства третейське зобов’язання, що виведе спір між підприємцями з юрисдикції державних судів. Повинні бути приклади публічного покарання недобросовісних та корумпованих суддів.
    
    Учасники обговорення погодилися, що проблема незахищеності власності стала загальнонаціональною та загрожує економічному розвитку країни, позитивному інвестиційному кліматові, шкодить іміджу України та становить небезпеку подальшому її розвитку. Тому звернулися через відкритий лист до Президента України, Прем’єр-міністра, Голови ВРУ, Секретаря РНБО, Генерального прокурора України, Голови Верховного суду України з вимогою розпочати публічний діалог між владою та бізнесом за участю громадськості, як незалежного арбітра, щодо вироблення ефективних механізмів вирішення проблеми захисту власності та бізнесу в Україні. Такий крок стане показником рівня готовності всіх гілок влади формувати сприятливі умови для розвитку економіки і суспільних відносин загалом.