Провідні недержавні аналітичні центри негативно оцінюють дії влади.

27 квітня, 2007 р.

    240 днів роботи владної коаліції стали своєрідним підсумком її діяльності в період від призначення Уряду В. Януковича в серпні 2006р. до недавнього розпуску Верховної Ради. Консорціум неурядових аналітичних центрів у складі Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Центру політико-правових реформ, Центру Разумкова за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” презентував 25 квітня 2007р. в Палаці мистецтв „Український дім” робочі матеріали доповіді „240 днів діяльності української влади в новому форматі: оцінка неурядових аналітичних центрів”.
    
    Аналіз роботи влади здійснено з погляду її відповідності засадам прозорості, підконтрольності суспільству, відповідності інтересам і правам громадян. Розглядаються чинники, що призвели до політичної кризи, наводяться матеріали досліджень громадської думки, подаються рекомендації експертів стосовно шляхів виходу з кризи та наступного вдосконалення процесу врядування в Україні.
    
    Повний текст аналітичної доповіді можна завантажити з інтернет-сторінки Центру Разумкова за адресою: http://www.uceps.org/ua/show/933/.
    
    Аналітична доповідь та виступи учасників дискусії, яка відбулася після презентації, будуть опубліковані в середині травня 2007р. в журналі «Національна безпека і оборона» №3 і будуть доступні на інтернет-сторінці Центру Разумкова.
    
    Політики опікуються боротьбою за повноваження, а не реформуванням країни
    
    Період після сформування Уряду В. Януковича у політичній сфері можна охарактеризувати як час витрачений на боротьбу за повноваження. Цей час демонструє критичне невміння політичних сил домовлятися, співіснувати, а також дотримуватися домовленостей. Фактом є вибіркове та недобросовісне застосування законодавства усіма суб’єктами політики, зловживання правами, систематичне порушення Конституції. Недосконалі та сумнівно легітимні конституційні зміни стали одним з ключових чинників дисбалансу у владі та правового хаосу.
    
    Позитивом цього періоду є тенденція до формування Уряду як самостійного суб’єкта вироблення державної політики, реалізації його статусу як вищого органу виконавчої влади. Але в частині організації врядування Кабінет Міністрів робив акцент не на демократичні процедури роботи, а на побудову жорстокої владної вертикалі та командно-адміністративні методи управління. Ухвалення Закону “Про Кабінет Міністрів України” в редакції, яка цементує теперішню систему державного управління, унеможливлює який-небудь серйозний поступ у наближенні системи урядування до демократичних стандартів.
    
    Економічна політика: проблеми переважають позитивні ініціативи
    
    З початку року відновилася тенденція до нарощування заборгованості із виплати заробітних плат. Наміри запровадження адресності в наданні соціальних пільг і соціальної допомоги у 2007 році могли б розглядатись як позитивний крок для бюджетної збалансованості, проте відсутність механізму забезпечення адресності надання пільг ставить під сумнів ефективність заходу. Для забезпечення збалансованості бюджету Пенсійного фонду Уряд передбачив низку заходів, що не вирішують проблеми стабільності функціонування пенсійної системи в довгостроковому періоді. Не відбувається підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування.
    
    Позитивною рисою бюджетного процесу стало визначення раціонального співвідношення між збільшенням капітальних видатків та темпами приросту соціальних витрат. Також, на відміну від минулих років, було відокремлено закон про бюджет від внесення змін до законодавства з питань оподаткування, що відповідає стандартам фіскальної прозорості. Позитивно слід оцінити наміри Уряду стосовно розробки та прийняття Податкового кодексу, а також дотримання своєї обіцянки зробити роботу над його проектом якомога прозорішою. Величина державного боргу залишається на достатньо низькому рівні, водночас поза належною увагою і контролем залишаються боргові зобов’язання державних компаній та місцевих органів влади. НБУ здійснює дієву монетарну політику, яка сприяє економічній стабільності, підвищенню довіри до національної грошової одиниці, і є одним з чинників стримування інфляційної динаміки.
    
    Потребують глибокого економічного обґрунтування наміри уряду стосовно відновлення СЕЗ і ТПР з метою ширшого залучення інвестицій. Квотування експорту зерна та розширення переліку сільськогосподарських продуктів, імпорт яких підлягає ліцензуванню, створюють додаткові перепони у переговорному процесі щодо вступу до СОТ і викликають певні сумніви в щирості проголошених намірів лібералізації торгівлі.
    
    Поряд з розширенням приватного підприємництва, відбувається фактичне призупинення приватизаційних процесів, збереження непрозорості приватизаційних конкурсів, продовження практики рейдерства у перерозподілі власності. Енергетичний сектор залишається одним з найбільш непрозорих, закритих секторів української економіки. Поодинокі позитивні зміни не вирішують комплексу проблем, що заважають нормальному розвитку енергетики.
    
    Уряд так і не зумів сформувати та оприлюднити програму своєї діяльності. Відсутність програми по суті означає неспроможність Уряду чітко і зрозуміло оприлюднити свої наміри та стратегічні перспективи, а також шляхи забезпечення їх досягнення. Це не відповідає принципам демократичного суспільства, порушує права громадян на участь в державному управлінні, послаблює можливості громадського контролю за владою.
    
    Зовнішня політика: амбіції регіонального лідерства змінив статус нестабільної країни
    
    У відносинах з ЄС досягнуто позитивних результатів, закладалися основи для подальшого розвитку співробітництва. Однак, євроінтеграційний курс не підкріплювався ефективними діями влади в соціально-економічній сфері. Внутрішня криза викликала стурбованість і певне розчарування з боку європейської спільноти, сумніви стосовно України як прогнозованого, стабільного партнера. Посилювалася невизначеність стосовно перспектив євроатлантичної інтеграції України.
    
    Влада не спромоглася ефективно використати політико-дипломатичний потенціал розвитку партнерства із США. Не повною мірою задіяні механізми міждержавного співробітництва, не налагоджені стабільні канали взаємовідносин політичних еліт, громадських інституцій. Внутрішні фактори значною мірою ускладнили подальшу підтримку зовнішньополітичного курсу України з боку США, перевели контакти із Сполученими Штатами у „фазу невизначеності”.
    На російському напрямі спостерігалася нескоординованість дій державних органів, брак стратегічних підходів. Політиці України стосовно РФ бракувало прозорості. У низці сфер (зокрема, енергетичній) контакти відбувалися в закритому режимі. Існує небезпека поглиблення політико-економічної залежності від РФ. Вкрай актуальним є для української влади забезпечення рівноправного, взаємовигідного за змістом та прозорого, відкритого за характером партнерства з РФ.
    
    Громадяни не бачать у владі захисника власних інтересів
    
    Результати моніторингу громадської думки свідчать про досить стійку тенденцію до поширення критичних настроїв у суспільстві стосовно загальної ситуації в країні, напряму розвитку подій, становища в різних сферах суспільного життя. Громадяни досить низько оцінюють відповідність діяльності владних інститутів та окремих органів влади таким засадам належного врядування, як прозорість, відкритість, підконтрольність суспільству, відповідність суспільним інтересам. Підвищується рівень негативних оцінок дій влади, вищих посадових осіб держави, а також політичних сил, представлених у Парламенті. Натомість знижується рівень позитивних очікувань від влади, її окремих інститутів. Загалом, можна констатувати, що кредит суспільної довіри до влади в її новому форматі, який склався після парламентських виборів 2006р. та конституційної реформи, є низьким.
    
    Опитані експерти вказують на відсутність змін або погіршення роботи влади
    
    Незалежні експерти в своїх оцінках схиляються до думки, що діяльність влади в усіх сферах не відповідає критеріям прозорості, підконтрольності суспільству, не відповідає інтересам суспільства. За період із серпня 2006р. у діяльності різних владних інститутів або не сталося змін, або відбулися негативні зміни. Саме в тих органах влади, які мають формувати правове поле України та відстоювати принципи правової держави, домінує правовий нігілізм. Негативною є ситуація в правоохоронних структурах, у сфері боротьби з корупцією, низькими є рівень поваги до прав і свобод громадян, прозорість і зрозумілість кадрової політики. Судова система України є корумпованою, залежною від органів виконавчої влади.
    
    
    Джерело : Центр Разумкова