На стихійну гей-ходу в Києві підтяглися сили спецназу.

18 травня, 2007 р.

    Увечері 17 травня активісти й активістки гей-лесбійського руху України провели в Києві на Хрещатику публічну акцію, спрямовану на боротьбу з гомофобією та пропаганду толерантності. Спонтанний захід переріс в гей-лесбійську ходу.
    
    Участь в акції взяли представники цілої низки ЛГБТ-організацій та неформальних груп: київської міської громадської організації Гей-альянс, феміністсько-лесбійського Інформаційно-освітнього центру Жіноча Мережа, всеукраїнської громадської організації Гей-Форум України, столичної ініціативної гей-групи , Жіночого спортивного клубу NRG та інших.
    
    Активістами "третього сектору" склад учасників не вичерпувався: до ходи приєдналися представники ЛГБТ-співтовариства, які не входять у які-небудь гей-лесбійські організації, а також ряд гетеросексуалів, які вирішили виявити солідарність з геями та лесбіянками в Міжнародний день протидії гомофобаї, до якого була присвячена акція.
    
    
    
    Гомофобія лікується, - упевнені учасники акції
    
    
    
    
    До сьомої години вечора учасники заходу зібралися під Національною парламентською бібліотекою на початку вулиці Грушевського, щоб одержати матеріал для роздачі та пройти короткий інструктаж, а основне - надягти білі футболки з червоним написом "Гомофобія лікується" і зображенням червоного медичного хреста. Людей прийшло набагато більше, ніж очікувалося, тому футболок на всіх не вистачило. Деякі прикрасили свій одяг гей-лесбійською символікою, пов’язали веселкові шестиколірні краватки.
    
    Практично з перших хвилин акції поруч з її учасниками знаходилися співробітники правоохоронних органів, які поводилися миролюбно і не перешкоджали проведенню заходу. Організатори навмисно не проводили широкого попереднього анонсування, щоб не залучати уваги агресивно та по-справжньому гомофобно налаштованих громадян.
    
    Розбившись на малі групи, учасники акції проїхали по маршруту від Європейської площі через майдан Незалежності по Хрещату, далі через Бессарабську площу по вулиці Червоноармійській до площі Льва Толстого і нарешті - по вулиці Льва Толстого через парк імені Тараса Шевченка до пам’ятника Кобзарю - кінцевому пункту ходу.
    
    Учасників акції невідступно супроводжували численні представники мас-медіа, присутність яких стала фактором безпеки. Окремі журналісти безпосередньо приєдналися до акції.
    
    Хоча захід не планували в форматі ходи, саме такої форми він набув. Виявилося, що у центрі Києва дуже багато геїв та лесбіянок, а на Хрещатику - особливо. Деякі з них спонтанно приєдналися до ходи, поповнивши його ряди.
    
    Інформаційні матеріали, які лунали з вуст учасників акції-ходи, стосувалися гомофобії, міфів про гомосексуальність, принципів толерантності. Їх отримали кілька сотень киян та гостей столиці, які у цей час опинилися на шляху гей-ходи.
    
    На маршруті ніяких вагомих інцидентів не відбулося, якщо не брати до уваги словесних сутичок активістів з окремими громадянами.
    
    Сюрприз очікував учасників заходу в парку Шевченка, куди колона підтяглася ближче до восьмої вечора, щоб на площі навколо пам’ятника Кобзарю зняти із себе гей-лесбійську й антигомофобну атрибутику, а також підбити підсумки.
    
    
    Виявилося, столичні правоохоронні органи всерйоз і дуже оперативно занепокоїлися безпекою учасників акції: до парку підтягнулися помітні сили спецназу - за твердженням ЛГБТ-активістів, не менше сотні бійців. Омонівці дислокувалися по периметру парку, а також у безпосередній близькості від учасників ходи, яка уже завершилася.
    
    Присутність спецназу була абсолютно виправданою. З’ясувалося, що опонувати учасникам акції мали намір представники ультранаціоналістичних сил. Однак вони спізнилися. Група гомофобно налаштованих молодих людей прибула на місце подій уже тоді, коли акція завершилася, а її учасники підбивали підсумки. Під пильним наглядом спецназівців учасники акції залишили парк.
    
    Керівник операції правоохоронних органів з забезпечення громадського правопорядку під час акції в неформальній розмові з її організаторами пояснив, що сили спецназу стягнуті для недопущення силових інцидентів, і дав рекомендації, яким чином учасникам варто розійтися, щоб звести нанівець можливий ризик.
    
    Ні державні, ні закордонні чи міжнародні організації дану акцію не фінансували і не підтримували. Усі витрати з підготовки та проведення заходу його організатори здійснили за рахунок власних коштів.
    
    Нагадаємо, щорічно 17 травня міжнародна громадськість відмічає Міжнародний день протидії гемофобії- IDAHO. В Україні, як і в усьму світі, цей День проводиться втретє.
    
    джерело: korrespondent.net