Сьогодні відзначається Всесвітній день без тютюну

31 травня, 2007 р.

    Останній день весни оголошено Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВОЗ) Днем без тютюну. Ідея відзначати цей день виникла ще в 1988 році. Передбачається, що хоча б один день на рік люди зможуть прожити без паління.
    
    
    За даними ВОЗ, сьогодні паління є головною причиною смертності населення на планеті, якій можна запобігти. Щорічно хвороби, спричинені палінням, забирають близько 5,4 мільйонів життів.
    
    Фахівці зазначають, що за 20 хвилин після останньої викуреної сигарети артеріальний тиск людини знижується до нормального, відновлюється робота серця, поліпшується кровопостачання долонь і ступнів. Потім, через 8 годин, нормалізується вміст кисню у крові.
    
    А якщо продовжити відмову від паління до двох діб, то підсилиться здатність відчувати смак і запах. А щоб поліпшити колір обличчя, ліквідувати неприємні запахи волосся, то утримання слід продовжити до тижня. Хоча саме здоров’я колишнього курця почне відновлюватися лише через місяць: полегшиться дихання, зникне втома, головний біль, кашель.
    
    Зауважимо, що перша антитютюнова організація, функції якої взяла на себе церква, з’явилася в 16 столітті. Відтоді було винайдено безліч способів допомогти курцю позбутися цієї шкідливої звички. Найпростіший з них - припинити купувати сигарети. Але не усі здатні на такий подвиг.
    
    За сучасну пристрасть до тютюну можна дякувати корінним американцям: саме древні індіанці придумали кидати листи тютюну в багаття і насолоджуватися тим димом, який він виділяє, коли жевріє. Вони ж придумали прообрази сучасних трубок. У 1492 році Колумб на одному з островів у басейні Карибського моря (можливо, це був острів Тобаго, від назви якого, як вважають деякі історики, і походить слово "тютюн") зустрів курящого індіанця. Супутник Колумба, Роберт Пейн, зацікавився тютюном, і в 1497 році під час другої подорожі до берегів Америки, написав цілий звіт про цю рослину і його використання. А капітан одного із судів ескадри Колумба, Родріго де Херес, не тільки ризикнув спробувати те, що курили індіанці, але і захопив листи тютюну із собою. Так тютюн потрапив до Старого Світу.
    
    У 1531 році тютюн почали вирощувати в Європі. Але активному поширенню тютюну європейці завдячують Жану Ніко, французькому посланцеві при португальському дворі, чиїм ім’ям згодом було названо алколоїд нікотин. Знаючи, що королеву Катерину Медічі часто непокоять головні болі, він підніс їй сухі листи тютюну і наказав вдихати їх при кожнім приступі. Сучасні лікарі ставлять під сумнів лікувальні властивості тютюну: вдихання тютюнового пилу спричинює алергійний риніт, а іноді і повну втрату нюху. Проте, з легкої руки Медічі нюхання тютюну широко поширилося у Франції: через королівську пристрасть існувала думка, що нюхальний тютюн є ледве не панацеєю від багатьох хвороб.
    
    Слід зауважити, що Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала днями нові рекомендації з боротьби з тютюнопалінням - її експерти пропонують заборонити паління на робочих місцях і в громадських установах у всіх країнах-членах організації незалежно від рівня їхнього економічного розвитку.
    джерело: korrespondent.net