Звернення до Міністерства закордонних справ РФ щодо Голодомору 1932-1933 рр.

19 листопада, 2007 р.

    Напередодні наближення 75-ї річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні, ми вітаємо прийняття Резолюції ЮНЕСКО про Увіковічення пам’яті його жертв. Резолюція нагадує, що Голодомор був викликаний жорсткими діями і політикою тоталітарного сталінського режиму та закликає держави-члени забезпечити поширення знань про цей злочин. Ця резолюція підписана і Росією.
    
    Україна, разом з 12 державами світу, визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом проти українського народу. Таку думку розділяють історики, дослідники та представники громадянського суспільства багатьох країн світу.
    
    Безумовно, мова йде про весь народ України, що проживав у ті страшні роки на її території, а не лише про представників титульної нації. Нам відомо, однак, що на офіційному рівні Росія виступає проти визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом. Багато інших держав явно не поспішають приймати рішення з цього приводу, яке може, як їм видається, ускладнить відносини з Росією.
    
    Таке заперечення очевидного залишається незрозумілим, оскільки у даному випадку злочин здійснив тоталітарний режим, який як Росія, так і Україна, однозначно засуджують.
    
    Тому ми закликаємо владу Російської Федерації:
    1) забезпечити вільний доступ дослідників та представників міжнародної громадськості до всіх архівних матеріалів, зокрема, до документів КДБ, що стосуються кінця двадцятих та тридцятих років у СРСР, які зараз знаходяться у розпорядженні Федеральної служби безпеки РФ. Служба безпеки України вже розсекретила всі документи про Голодомор, що є у її розпорядженні;
    
    2) якщо, зрозуміло, архівні матеріали не доведуть зворотного, визнати Голодомор геноцидом – злочином, здійсненим тоталітарним сталінським режимом;
    
    3) сприяти розширенню знань про Голодомор з метою засвоєння майбутніми поколіннями уроків цього трагічного періоду історії. Це б відповідало принципам та цілям ЮНЕСКО, членом якої є Російська Федерація.
    
    Ми впевнені, що без визнання факту здійсненого злочину неможливо створити умови, в яких будуть забезпечені гарантії від повторення подібного в майбутньому.
    Джерело:http://www.civicua.org.ua/