Кожному шостому ув'язненому журналісту не висувають звинувачень.

13 грудня, 2007 р.

   
    Кожен шостий ув’язнений журналіст, перебуваючи за гратами, чекає на висунення офіційних звинувачень. Багатьох з них понад рік утримують у засекречених місцях. Такі дані річного звіту Комітету захисту журналістів. Станом на грудень 2007 року за гратами перебувають 127 представників «четвертої влади» (у 2006 році було 134). Кількість ув’язнених журналістів зменшилась за рахунок звільнення 15 ефіопських журналістів, затриманих зі звинуваченнями в антидержавній діяльності.
    Китай так і залишається найбільшим тюремщиком для журналістів. Країна не дотримала обіцянки покращити ситуацію зі свободою слова напередодні Пекінської олімпіади наступного року. Після Китаю – Куба, Еритрея, Іран та Азербайджан. Найпопулярніші звинувачення традиційні: антидержавна діяльність, розголошення державної таємниці, дії всупереч національних інтересів. За цими статтями утримують 57% ув’явзених журналістів, переважно на Кубі та в Китаї.
    
    Тоді як загальна кількість ув’язнених журналістів зменшилась, Комітет захисту журналістів відзначає зростання кількості тих, кого утримують без висунення звинувачень.Така тенденція спостерігається протягом останніх трьох років. Більшість таких випадків порушення прав людини відбуваються в Еритреї та Ірані, але й Сполучені Штати вдаються до таких методів. Оператор телеканалу Аль-Джазира Самі аль-Хаж вже 5 років перебуває на військовій базі Гуантанамо, а фотографа Associated Press Білала Хуссейна майже 20 місяців утримують в Іраку. Представники американських збройних сил не раз заявляли, що справу Хуссейна передадуть до іракського суду, та фотограф все ще перебуває в ув’язненні без жодних звинувачень та пояснення причин затримання.
    
    «Ув’язнення журналістів на основі простих тверджень не має нічого спільного з законністю. Це організоване державою викрадення»,-каже виконавчий директор Комітету захисту журналістів Джоель Саймон. «Ми вважаємо, що всіх 127 журналістів мають негайно випустити, та особливо нас хвилює доля тих, кого утримують в нелюдських умовах та позбавляють зв’язку з адвокатами та рідними».
    
    Практика утримання журналістів без висунення звинувачень жорстко порушує права людини та загальні принциписправедливості і людяності. Наприклад, редактор іранської газети Мохаммед Седдіг Кабудванд, якого затримали у липні, все ще чекає на висунення йому звинувачень. До нього не пускають адвоката, який також не може ознайомитись з документами по справі. Влада ж Еритреї відмовляється надавати інформацію про те, чи затримані журналісти ще живі.
    
    За останні роки серед ув’язнених збільшується кількість інтернет-журналістів і блогерів. Вони становлять майже 40% ув’язнених журналістів. Журналісти друкованих видань – 50%. Бурхливий розвиток інтернету та інтернет-журналістики в Китаї призвів до збільшення ув’язнених інтернетчиків: 18 з 29 журналістів, які зараз перебувають за гратами, працювати в інтернеті. Серед них Ші-Тао, лауреат журналістських премій, засуджений до 10 років ув’язнення за розсилання електронною поштою зразків державної пропаганди на іноземні веб-сайти. Інтернет-гігант Yahoo! надав китайській владі інформацію про рахунок користувача, це дозволило знайти Ші-Тао і породило дискусію про корпоративну відповідальність та приватність в інтернеті.
    
    Наразі Китай залишається країною, де ув'язнено найбільше журналістів. Він не дотримався даниху 2001 році обіцянок покращити ситуацію зі свободою слова до Олімпійських ігор.
    
    Менша активність Фіделя Кастро не привела до покращення свободи преси та зменшення кількості ув’язнених журналістів на Кубі. Там за гратами перебувають 24 журналісти. Новими в верхній частині рейтингу є Іран та Азербайджан. На рахунку останнього – ув’язнення редактора Ейнули Фатуллаєва, що триває з квітня.
    
    Зазначим , що до переліку 24 країн, які ув'язнюють журналістів, не потрапила Україна зі справою Володимира Лутьєва, судова справа якого триває вже п'ятий рік.
    Джерело:http://imi.org.ua/