Не погоджуватися на жорсткіші стандарти захисту прав інтелектуальної власності у переговорах з ЄС – порада експертів.

11 березня, 2008 р.

   
    Український уряд повинен забезпечити, аби нова посилена угода з ЄС не призвела до погіршення доступу громадян до знань і до ліків, що може статися у випадку завчасного запровадження надто жорстких стандартів захисту прав інтелектуальної власності. Такою була головна думка українських і міжнародних експертів - учасників круглого столу “Питання інтелектуальної власності у новій посиленій угоді між Україною та ЄС: погляд громадянського суспільства”, що відбувся у Києві 4 березня ц.р.
    
    “Найскладнішим у політиці інтелектуальної власності є дотримання балансу – як зробити так, щоб з одного боку надати належну винагороду творцям і дистрибуторам, а з іншого – не перешкоджати інноваціям і розвитку суспільства, не обтяжувати користувачів монопольними цінами. Інакше кажучи встановити баланс інтересів між правовласниками і суспільством. І перш ніж брати на себе нові зобов’язання перед ЄС, уряд має зробити аналіз потенційних вигод і втрат,” – сказала Ірина Кучма, менеджерка Програми "Соціальний капітал і академічні публікації" Міжнародного фонду “Відродження”.
    
    “Очевидно, що захист прав інтелектуальної власності має бути забезпечений. Питання полягає у тому, які саме стандарти відповідають потребам економіки та суспільства кожної країни. Із вступом до СОТ Україна уже приєднується до Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), яка діє у рамках СОТ. Питання полягає у тому, чи потрібно Україні брати на себе додаткові зобов’язання у відносинах із ЄС і який вплив матимуть ці зобов’язання. У самому ЄС застосовуються такі стандарти, які забезпечують права як виробників, так і споживачів продуктів інтелектуальної власності. Але у відносинах з іншими країнами ЄС вимагає забезпечення інтересів тільки своїх правовласників, які зацікавлені у експорті до інших країн, наприклад, України,” - сказав Сісулє Мусунгу, старший науковий співробітник Йельської школи права.
    
    “Звичайною практикою для угод ЄС з третіми країнами є включення додаткових вимог щодо захисту прав інтелектуальної власності, непередбачених угодами ТРІПС та іншими міжнародними договорами. З одного боку, Чилі була змушена це визнати, з іншого боку у своїй угоді про асоціацію з ЄС добилася включення додаткового важливого положення про запобігання зловживанню правами інтелектуальної власності. Якщо країна погоджується на умови ТРІПС Плюс, то вона може позбутися можливості застосовувати винятки та обмеження в дії авторського права через наявність технічних засобів захисту, мати проблеми з трансляцією інформації в Інтернеті, тощо. У самому ЄС далеко не всі положення Європейської Директиви про авторське право вже впроваджені, отже, передчасно висувати подібні вимоги до України”, - зазначив Луїс Вілларроел Віллалон, радник з питань інтелектуальної власності міністерства освіти Республіки Чілі.
    
    “Протягом двох десятиріч до вступу до СОТ Індія не визнавала патенти на ліки. При вступі до СОТ та приєднанні до ТРІПС Індія отримала перехідний період у 10 років для повного запровадження патентної реєстрації ліків. Такі умови дозволили розвинути національну фармацевтичну промисловість, яка тепер може на рівних конкурувати з компаніями ЄС і США. І Індія зараз поряд з Канадою та Ізраїлем – найбільший у світі виробник ліків-генериків,” – поділився досвідом Індії експерт з питань прав інтелектуальної власності Дебабрата Саха.
    
    “Уже після вступу до СОТ можна очікувати підвищення цін на усі ліки, бо Україна зобов’язалася скасувати пільги з ПДВ на цю категорію товарів. А в рамках переговорів з ЄС можна очікувати висування вимог до України щодо жорсткішого режиму захисту патентів на ліки і регулювання ринку так званих генеричних лікувальних засобів, тобто таких, які є не оригінальними винаходами з брендовими іменами, а ідентичними копіями подібних уже раніше винайдених засобів. На сьогодні “генерики” складають більшу частину ліків на ринку України; брендові оригінальні ліки можуть бути у кілька і навіть у десятки разів дорожчими. Сьогодні вітчизняна фармацевтична промисловість не має ресурсів інвестувати у розробку нових високотехнологічних препаратів; інвестиції спрямовують на виробництво генериків. Таким чином, можна очікувати подальше зростання цін на ліки,” – дає прогноз Лариса Коновалова, експерт Відкритого інституту громадського здоров’я.
    
    Детальніші рекомендації за результатами круглого столу, а також детальний зміст дискусії незабаром будуть опубліковані на порталі http://eu.prostir.ua.
    
    Круглий стіл став першим заходом у низці круглих столів у рамках проекту Міжнародного Фонду “Відродження”, спрямованого на підвищення прозорості переговорного процесу щодо нової посиленої угоди між Україною та ЄС. Метою подібних заходів є налагодження змістовного діалогу між членами Делегації України з укладення нового базового договору між Україною та ЄС та представниками галузевих міністерств та відомств, з одного боку, та експертами від організацій громадянського суспільства та представниками груп інтересів – з іншого. Про наступні круглі столи в рамках проекту буде повідомлено додатково.
    
    Організатором круглого столу виступив Міжнародний Фонд “Відродження” у партнерстві з Делегацією України з укладення нового базового договору між Україною та ЄС, Інформаційною програмою та програмою Охорони здоров’я Інституту відкритого суспільства, Науковою бібліотекою Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, Асоціацією „Інформатіо-Консорціум” та eIFL.net.
    
    
    Джерело : Міжнародний фонд "Відродження"