Голова СБУ радить, як вберегтися від інтернет- шпигунів.

1 липня, 2008 р.

    Українцям дедалі важче зберігати приватність в інтернеті. Їхні ідентифікаційні номери, адреси і телефони сайти вже пропонують на продаж, пише журнал Новинар.
    
    Знайти друзів, родичів, однокласників, боржників і навіть злочинців нині просто за допомогою віртуальних баз даних. У такий спосіб медіа-юрист Ігор Розкладай відшукав п′ять гілок свого роду. Він ставився до подібних інтернет-ресурсів позитивно, допоки не знайшов досьє на самого себе. Доступним для загалу був навіть номер його ідентифікаційного коду.
    
    Якщо вірити розробникам сайту radarix.com, в їхньому розпорядженні є не тільки ідентифікаційні номери, а й телефони та домашні адреси всіх мешканців країн СНД. «З погляду приватності, це доволі небезпечно, – переконаний юрист, – зловмисники можуть скористатися цією базою для шантажу або тиску».
    
    Американець Оґі Ґрант, автор багатьох книжок про медіа-технології, запевняє Новинаря: питання захисту приватності гостро постане тоді, коли українці почнуть масово використовувати інтернет не тільки для роботи, а й для розваг, спілкування та освіти. З ним солідарний і київський системний адміністратор Ігор Гуня. «Останні роки набуває популярності послуга розрахунку за товари в інтернеті, – каже Гуня. – Виникає питання: як швидко злочинці отримають доступ до інформації про номери кредитних карток таких покупців? Адже з цими даними вони зможуть грабувати нас на солідні суми. Будьте певні: кілька таких випадків змусять людей двічі думати, перш ніж надавати свою персональну інформацію сайтам».
    
    Для захисту особистих даних Гуня радить встановлювати на домашні комп’ютери, підключені до інтернету, не лише антивірусні програми, а й програми Інтернет-охорони (Internet security). Все це в комплексі захищає юзерів від зараження ПК різноманітними вірусами, «троянськими конями», шпигунськими програмами-хробаками, що «прогризають» захист і викрадають персональні дані, а також від спроб хакерів узяти ваш комп’ютер під контроль, щоб розсилати з нього спам чи здійснювати атаки.
    
    Валентин Наливайченко, в.о голови Служби безпеки України, має власні рецепти, як вберегти приватність в інтернеті. Зокрема, він радить не залишати пароля від електронної скриньки на сумнівних сайтах. «Особисто я ніколи не використовую власну електронну адресу на сайтах азартних ігор, – ділиться він. – Також уникаю сайтів, які в примусовій манері завантажують веб-сторінку, – це порнографія і те, що перебуває під контролем спецслужб. Я знаю, що на цих сайтах можна робити, але розумію, що в такий спосіб розблокую доступ до своєї електронної пошти».
    
    Наливайченко також радить не використовувати у приватному листуванні слів «тероризм», «бомба», «вибух». Каже: якщо бодай одне з них згадано у вашому листі, можете не сумніватися – його перевірять. «Треба розуміти, що світ зараз електронний і за будь-яким ключовим словом можна відслідкувати, звідки надійшло повідомлення», – зауважує Наливайченко. З його слів, у інших випадках приватних листів не читають.
    
    джерело: ua.korrespondent.net