Бердж: зона вільної торгівлі з ЄС вестиме до модернізації української економіки

5 серпня, 2013 р.

   
    Глибока і всеохопна зона вільної торгівлі, що є частиною парафованої Угоди про асоціацію, усуне не лише тарифи на більшість товарів, але й сприятиме модернізації української економіки.
    Ніколас Бердж, Керівник торгівельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні
    
    Ніколас Бердж, Керівник торгівельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні
    
    На цьому наголосив Ніколас Бердж, Керівник торгівельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні, виступаючи перед учасниками Школи європейських студій – освітнього проекту, заснованого дипмісією ЄС в Україні. Нижче ви можете ознайомитися з резюме головних тез Берджа під час його виступу.
    
    Щодо макроекономічної ситуації в Україні. Торік в Україні було зафіксовано суттєве уповільнення економічного зростання: ВВП країни зріс лише на 0,2%. Для порівняння, у 2010 році ріст ВВП України склав 4,2%, у 2011 році – 5,2%. Прогнози на поточний рік є стриманішими: різні міжнародні інституції (МВФ, ЄБРР, Світовий Банк) прогнозують або дуже повільне зростання (0-2%), або спад економіки.
    
    Економічний розвиток України здебільшого залежить від експорту. Експорт сталі – одного з найбільш експортованих товарів України – й досі не може вийти на показники, що передували кризі 2008-2009 років. Наразі Україні імпортує більше, ніж експортує, що призводить до збільшення розриву між імпортом та експортом. У 2012 році дефіцит платіжного балансу країни досяг 14,5 млрд. дол. США (8,3% від ВВП; у 2011 році він складав 5,5% від ВВП).
    
    Натомість створення глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі з ЄС активізуватиме зростання і торгівлю, а також допоможе у залученні міжнародних інвестиції та трансформації економіки України.
    
    Щодо прямих закордонних інвестицій. ЄС здійснює 80% усіх прямих закордонних інвестицій в Україну. Утім, у 2012 році обсяг інвестицій з ЄС знизився: Євросоюз інвестував в Україну 4,3 мільярди євро, порівняно з 5,2 мільярдами у 2011 році. Однією з причин цього падіння є незадовільний бізнесовий клімат в країні, який, як видається, і далі погіршується.
    
    Щодо торгівельних відносин між ЄС та Україною. Частка Євросоюзу у зовнішньому товарообігу України становить 33%. Водночас частка України у товарообігу з ЄС не перевищує 2%. Утім, обидва показники мають чималий потенціал для зростання в майбутньому.
    
    Щодо глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ). ГВЗВТ є найбільш амбітною угодою, щодо якої ЄС коли-небудь вів перемовини з країною з-поза своїх меж. Угода передбачає не лише обопільне відкриття ринків за допомогою усунення або зменшення імпортних тарифів або квот, але й усуватиме нетарифні бар’єри, гармонізуючи закони, стандарти і процедури у всіх секторах економіки. Тому вона сприятиме стимулюванню зростання, збільшенню торгівлі, привабленню інвестицій та трансформуванню української економіки.
    
    Цю Угоду називають «глибокою», тому що вона передбачає гармонізацію з майже всім законодавством ЄС, зокрема тим, що стосується внутрішнього ринку Євросоюзу. Вона є «всеохопною» через те, що охоплює різні сектори і сфери економіки.
    
    Створення такої зони вільної торгівлі передбачатиме усунення 95% усіх імпортних тарифних ліній. Решту буде зменшено. На відміну від нинішньої ситуації, за якої тарифи можуть використовуватися для перешкоджання конкуренції та інноваціям, створення ГВЗВТ призведе до більших інвестицій, приходу нових технологій, підвищення заробітної платні, зростання та кращих умов працевлаштування. Все також може зробити Україну більш конкурентоздатною на світових ринках.
    Студенти Школи європейських студій
    
    Студенти Школи європейських студій (EU Study Days)
    
    Про зміни, що їх зона вільної торгівлі з ЄС може дати Україні. По-перше, зменшення тарифів вестиме до зменшення витрат бізнесу, що займається торгівлею між ЄС та Україною. За нашими оцінками, завдяки зменшенню митних тарифів, українські експортери заощадять 487 мільйонів євро на рік. Найбільші вигоди дістануть аграрії : вони заощадять близько 330 мільйонів євро у сфері первинної сільськогосподарської продукції та 53 мільйони євро у сфері обробленої сільськогосподарської продукції.
    
    У разі дотримання усіх технічних процедур і стандартів, українські компанії отримають змогу виходити зі своїм товаром на європейський ринок. Це підштовхне компанії з ЄС інвестувати в Україну та поширювати європейські стандарти всередині країни. ГВЗВТ сприятиме наближенню конкуренційної політики та правил у сфері держаних закупівель до європейських стандартів. Це дозволить малим підприємствам дістати кращий доступ до капіталу.
    
    Також це стосується й сфери послуг: наразі Україна займає сильні позиції у сфері розподільчих послуг та комунікаційному секторі, а отже, за допомогою вільної торгівлі з ЄС, зможе розраховувати на завоювання більшої частини цього ринку.
    
    Не слід також забувати, що модель ГВЗВТ сприяла трансформації багатьох економік країн Центральної Європи.
    
    Впровадження ГВЗВТ стане справжньою революцією на економічному ландшафті України, включаючи економічні, торгівельні та інвестиційні відносини з ЄС.
    
    Щодо адаптаційного періоду. Адаптація до правил ГВЗВТ триватиме 7-10 років, під час яких нові вимоги поступово набуватимуть чинності. Цей період надасть можливість українським компаніям пристосуватися до нового економіко-торгівельного клімату, запропонованого Угодою.
    
    Щодо інших торгівельних угод. ГВЗВТ не позбавляє Україну її суверенного права вступати у торгівельні перемовини з іншими сторонами.
    
    На відміну від ГВЗВТ з ЄС, Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану передбачає передачу частини суверенітету наднаціональним органам. Тому якщо Україна стане повноцінним членом Митного союзу з Росією, вона не зможе вести незалежні перемовини щодо торгівельних угод з жодною іншою країною чи групою країн, зокрема з ЄС.
    
    Щодо перспектив членства України в ЄС. ГВЗВТ є передусім планом трансформації України. Тому, якщо через п’ять-сім років, коли Україна виконає усі вимоги, зазначені в Угоді, та стукатиме в двері ЄС із проханням стати членом Союзу, Євросоюзу буде дуже складно відмовити Києву.