Штефан Фюле: права кримських татар

22 вересня, 2013 р.

   
    Штефан Фюле, Європейський Комісар з розширення та Європейської політики сусідства
    
    Конференція про права кримських татар, Крим
    
    19 вересня 2013 р.
    
    Шановні Голово Ради міністрів, Міністре закордонних справ, Міністре культури, представники Меджлісу кримських татар та інші групи кримськотатарської спільноти!
    
    Дорогі пані та панове!
    
    За час мого перебування на посаді Європейського Комісара я приділяв особливу увагу економічній і політичній ситуації в Криму. Під час моїх попередніх візитів до Криму я використовував кожну нагоду, аби зустрітися з представниками кримських татар. Також я працював над розвитком конструктивного партнерства з усіма зацікавленими сторонами, особливо українською владою, громадянським суспільством та міжнародними партнерами, зокрема з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин, Радою Європи та організаціями ООН – Програмою розвитку ООН та Комісією ООН з прав людини.
    
    Крим є надважливим регіоном у рамках політики ЄС у регіоні Східного партнерства. І це стало можливим, з-поміж усього іншого, завдяки його:
    
    - стратегічному географічному розташуванню;
    
    - економічному потенціалу;
    
    - ролі у збереженні екологічної стабільності Чорного моря;
    
    - важливості для справ, що впливають на європейську безпеку.
    
    З іншого боку, ми є свідками того, що великий економічний потенціал Криму й досі залишається не до кінця реалізованим. Завдяки збільшенню прямих іноземних інвестицій у різноманітні сектори, зокрема туризм, торгівлю або інфраструктуру, можна створити нові можливості для регіону. Однак понад усе ми маємо інвестувати у людський капітал: освіту, боротьбу проти бідності, попередження захворюваності на ВІЛ/СНІД та туберкульоз, боротьбу проти маргіналізації та злочинності.
    
    Завдяки Спільній ініціативі зі співпраці у Криму та діяльності Програми розвитку ООН, ЄС та його країни-члени прагнуть зробити Крим економічно успішним та попередити потенційні шляхи виникнення конфліктів, зокрема, через протистояння на етнічному ґрунті.
    
    Сьогодні ми обговорюємо наслідки доволі болісного періоду історії Європи та Криму – депортації сталінським режимом кримських татар, а також інших етнічних груп, зокрема вірмен, болгар, німців і греків. Від 80-х років минулого сторіччя 266 тис. кримських татар, а також тисячі інших депортованих осіб повернулися на свої історичні землі, підтверджуючи таким чином своє бажання повністю змінити історичну несправедливість, яку ми усі однозначно засуджуємо.
    
    Протягом останніх двадцяти років українська влада, включаючи Раду міністрів Автономної Республіки Крим, демонструвала політичну готовність розв’язати правові та економічні проблеми, що є наслідком цього процесу. Я хочу віддати належне таким намірам та заохотити до подальших кроків, які дозволять розв’язати невирішені проблеми.
    
    Попри те, що ми не можемо змінити наше минуле, ми можемо працювати разом над тим, аби воно не створювало нових штучних ліній поділу для нашого спільного майбутнього.
    
    Європейський Союз був народжений із готовності подолати образи минулого; у такий спосіб він здатний зробити активний внесок у пошук шляхів розв’язання подібних проблем як наслідків масової депортації. Насправді, багато етнічних груп у Європі пережили масові депортації та геноцид під час або одразу після Другої світової війни. Прагнення створити гарантію того, що такі події більше не трапляться, є однією з тих візій, що призвели до створення Європейського Союзу.
    
    Однак для подолання цього важкого минулого важливу роль відіграє діалог між усіма зацікавленими сторонами. Саме через це я запропонував, аби ми зустрілися сьогодні та провели відверту та відкриту дискусію, щоб відкласти в сторону усі відмінності та віднайти можливі шляхи розв’язання проблем, від яких отримають користь усі сторони.
    
    Пані та панове!
    
    Пошук спільної мови вимагає спільного розуміння ситуації, яку ми маємо вирішити. Європейський Союз підтримує регулярні контакти з українською владою та представниками кримськотатарської спільноти щодо проблем, які хвилюють кримських татар. Однак ми дійшли висновку, що наразі існують істотно різні оцінки перешкод, що існують на нашому шляху, та кроків, до яких ми маємо вдатися. Водночас ми не можемо сподіватися на досягнення відчутних результатів без дискусії, заснованої на фактах, та чіткості цих фактів та цифр.
    
    Дозвольте мені зупинитися на кількох питаннях, які потребують уваги. Зокрема, таких:
    
    - Правових аспектах повернення;
    
    - Питаннях, що стосуються землі, житла та власності;
    
    - Соціально-економічних аспектах повернення та інтеграції;
    
    - Питаннях мови, культури, релігії;
    
    - Питаннях освіти.
    
    Я впевнений, що щодо усіх цих питань можна вести діалог та віднайти спільне розуміння. Зважаючи на хороший рівень співпраці з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин та пам’ятаючи про його всіма визнаний авторитет і престиж у справах, пов’язаних із запобігання конфліктам, я пропоную дуже серйозно поставитися до його залучення у цю проблему та уважно вивчити його рекомендації. Мабуть, зайвим буде сказати, що наші спільні висновки не мають нічого спільного із пропозиціями, які можуть бути сприйняті як втручання у суверенні справи України.
    
    Окрім того, пропозиція, зроблена Меджлісом кримських татар, щодо проведення у 2014 році міжнародного форуму під егідою Верховного Комісара ОБСЄ, що співпадає з 70-річчям депортації, є варіантом, вартим дискусії та, я сподіваюсь, погодження. Можуть виникнути розбіжності щодо цілей та умов проведення заходу; проте я маю надію, що за допомогою діалогу можна виробити спільну позицію.
    
    На завершення висловлю своє сподівання, що ця зустріч допоможе встановити конструктивний діалог щодо спільного розуміння реалій на місцях та зробить свій внесок у визначення головних елементів дорожньої мапи із розв’язання невирішених проблем.
    
    Дякую за вашу увагу!
    
    
    
    Заключні зауваги
    
    Я хотів би зробити деякі зауваги, аби підсумувати нашу дискусію та зробити деякі пропозиції щодо продовження сьогоднішніх дій.
    
    1. Коли Міністр закордонних справ України Леонід Кожара та я готувалися до сьогоднішнього обміну думками в контексті мого візиту до Криму, я передусім прагнув підсумувати здобутки та спонукати до справжнього діалогу щодо наявних викликів та нашого шляху вперед. Я радий з того, що сьогодні цей діалог відбувся. Важливо, що ми визнаємо зусилля та досягнення України протягом останніх двадцяти років, спрямовані на облаштування багатьох хвиль осіб, що повертаються, зокрема допомагаючи у побудові доріг, надаючи земельні ділянки, будуючи інфраструктуру та здійснюючи кроки для поліпшення участі колишніх депортованих у суспільному житті.
    
    2. Як спостерігач у цьому процесі, я маю враження, що сторонам ще слід здійснити певну роботу, аби досягти конкретних домовленостей та компромісів щодо створення належних умов для розмаїття у Криму – розмаїття європейського типу. А тому я спонукав би всі залучені сторони – і представників влади, і представників кримськотатарського народу – докласти зусиль для уможливлення відкритого та всеохопного політичного процесу. Це означає визнання і важливості плюралізму у кримськотатарському народі, і легітимності та ключової ролі таких організацій як Меджліс кримськотатарського народу.
    
    3. Ініціатива щодо проведення міжнародного форуму, що її сьогодні презентував пан Джемілєв, заслуговує на обговорення та, сподіваюся, на погодження. ЄС, ОБСЄ – спираючись на роботу, що її вже було здійснено, – та інші міжнародні інституції, зокрема країни-партнери, можуть допомогти України відповісти на цю проблему, яку Україна успадкувала з часів СРСР.
    
    4. Дозвольте мені означити три очікувані результати, що мають бути на нашому порядку денному. Йдеться про створення правових рамок для колишніх депортованих, за можливістю через ухвалення закону про відновлення прав, який було проголосовано в першому читанні в червні 2012 року; розширення Бішкецької угоди, аби уможливити процес повернення та спрощення міграційних правил для колишніх депортованих; відновлення урядової агенції, спеціально присвяченої цим питанням, із відповідною компетенцією, що зараз розпорошена у кількох департаментах органів влади. Здійснення таких заходів на макрорівні могло би надати нам інструменти для ефективнішого розв’язання щоденних проблем. Це створить платформу для ще інтенсивнішої підтримки цих процесів.
    
    5. Вшанування (у 2014 році) 70-ї річниці депортації надасть можливість не тільки подивитися назад, але й подивитися вперед та здійснити кроки для інтеграції кримськотатарського народу в сильнішу незалежну Україну. А тому я продовжуватиму закликати українських колег використати цю можливість не тільки для вшанування пам’яті, але й для демонстрування здатності взяти на себе лідерську роль у відповіді на складні питання.
    
    Дякую за вашу участь.