Завдання допомогти України вижити, провести реформи і досягти добробуту є європейським завданням.

11 вересня, 2015 р.

    На цьому наголосив Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер під час своєї щорічної промови «Стан Союзу» (State of the Union address). Промову очільник Єврокомісії виголосив сьогодні, 9 вересня, у Страсбурзі. У ній Юнкер також торкнувся тем, пов’язаних з міграційною кризою у ЄС, зоною євро і Грецією, кліматичними змінами тощо.
    «Зрештою, українська мрія, мрія Майдану є європейською; ця мрія – це жити у сучасній країні, мати стабільну економіку та справедливу політичну систему», – підкреслив Президент Єврокомісії.
    За останній рік, зізнався Юнкер, він дуже добре познайомився з Президентом України Петром Порошенком. Це відбулося завдяки зустрічам на саміті, під час обіду у Порошенка вдома, а також під час інших багатьох зустрічей та «нескінченних телефонних розмов».
    «Він розпочав трансформацію своєї країни, – відзначив Юнкер. – Він бореться за мир. Він заслуговує на нашу підтримку».
    У зв’язку із цим очільник Єврокомісії нагадав, що ЄС вже чимало зробив для України. Зокрема, йдеться про позику у 3,41 мільярди євро у рамках трьох програм з макрофінансової допомоги. Також він нагадав про участь ЄС як посередника, що дозволить зберегти постачання газу для України взимку, та про поради щодо здійснення реформи судової системи.
    На його переконання, Європейський Союз потребує єдності, коли мова йде про східні країни-члени ЄС, зокрема держави Балтії. «Безпека і кордони країн-членів Євросоюзу є недоторканими. Я хочу, аби це дуже чітко зрозуміли у Москві», – підкреслив Президент Єврокомісії.
    Також більше єдності потрібно, коли йдеться про санкції. Вони, за словами Юнкера, є «потужним інструментом у протистоянні агресії і порушенню міжнародного права. «Вони [санкції] – це політика, яка має зберігатися доти, доки не буде повністю дотримано Мінських домовленостей», – підкреслив Юнкер.
    Водночас не слід забувати і про пошук рішень, переконаний очільник Комісії. Він згадав про зустріч з Президентом Росії Володимиром Путіним, яка відбулася під час саміту G20 у Брісбені. Під час неї, за словами Юнкера, обидва президента «пригадали як довго вони знають одне одного, як змінилися часи». «Дух співпраці між ЄС і Росією поступився підозрам і недовірі», – резюмував Юнкер.
    «Євросоюз повинен показати Росії ціну конфронтації. Водночас він повинен чітко зазначити про свою готовність бути залученим [у діалог]», – наголосив Юнкер.
    Також Президент Єврокомісії підняв проблему міграції у ЄС. За його словами, подолання міграційної кризи – це найперший пріоритет на сьогодні. Адже це, на переконання Юнкера, насамперед питання «гуманності та людської гідності».
    У зв’язку із цим, він назвав кількість біженців, які прибувають зараз до Європи, «важливою і безпрецедентною». Однак вони все ще складають лише 0,11% від усього населення ЄС, заспокоїв Президент Єврокомісії.
    «Ми можемо побудувати стіни, ми можемо побудувати огорожу, – підкреслив Юнкер. – Однак уявіть-но на секундочку, якби цими людьми були ви: ваші діти у вас на руках, світ, який ви знали, розривається на частини навколо вас. Немає такої ціни, яку би ви не заплатили, немає такої стіни, на яку би ви не піднялися, немає такого моря, яке би ви не перепливли, немає такого кордону, який би ви не перетнули, – якщо йде війна або варварство з боку так званої Ісламської держави, від якої ви втікаєте».
    У зв’язку із цим Юнкер переконаний: у Євросоюзу є способи допомогти тим, «хто тікає від війни, терору і утисків».
    «Європа – це пекар на острові Кос, який роздає свій хліб голодним і втомленим душам. Європа – це студенти у Мюнхені і Пассау, які приносять одяг для новоприбулих на залізничний вокзал. Європа – це співробітник поліції в Австрії, який вітає виснажених біженців після перетину кордону. Це Європа, в якій я хочу жити», – наголосив Юнкер.
    Питання кризи в Греції та майбутнього зони євро – були також серед тем, піднятих Юнкером під час своєї промови. За його словами, було вкрай важливо – «після тижнів перемовин, невеликого прогресу, постійних невдач, багатьох кризових моментів і часто хорошої порції драми» – врешті-решт підписати нову Програму з підтримки стабільності для Греції.
    «Оскільки ця програма запроваджена, я хочу, аби вона стала новим початком для Греції та зони євро у цілому», – підкреслив очільник Єврокомісії.
    У такий спосіб він пообіцяв підтримувати Афіни: «Ми допомагатимемо Греції у розвитку стратегії економічного зростання, яка буде належати Греції і впроваджуватиметься нею ж».
    Окрім того, він попередив: криза не завершилася – «її лише поставили на паузу». Наразі у Європейському Союзі нараховується 23 мільйони безробітних; понад половина з них не мають роботи рік або більше. У середньому державний борг у ЄС перевищив 88% ВВП.
    «Що нам потрібно, так це відтворити процес зближення – як між країнами-членами, так і всередині суспільств», – відзначив Юнкер. У серці цього процесу, додав Президент Комісії, має бути «продуктивність, створення робочих місць і соціальна справедливість».
    Практично, на переконання Юнкера, це означає таке: інвестиції у джерела робочих місць у Європі (тобто у єдиний ринок); завершення Економіко-монетарного союзу з метою створення умов для тривалого відновлення.
    Говорячи про питання змін клімату, Юнкер зазначив, що у ЄС немає «срібних куль» для розв’язання цієї проблеми. «Однак наші закони і наші дії дозволили нам зменшити викиди вуглецю і водночас зберегти зростання економіки», – підкреслив очільник Єврокомісії.
    У зв’язку із цим він запевнив: Єврокомісія продовжить працювати, аби гарантувати, що Європа утримує лідерство у боротьбі проти змін клімату.
    Підсумовуючи, Юнкер зазначив, зокрема, що, для того, аби впоратися з «колосальними» проблеми, Євросоюзу потрібно «змінити методи роботи і стати швидшим». «Ми повинні бути більш європейськими у нашому методі», – підкреслив він.