Дата проведення: 29 березня 2005 року

Тема:
Обговорення Законопроекту "Про соціальний статус бездомних громадян"

Опис:
АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА ПРО СТАН БЕЗДОМНОСТІ В УКРАЇНІ

Ініціативна група, обговоривши основні проблеми, з якими зіштовхуються громадяни України, що не мають постійного місця проживання, вважає за необхідне звернути увагу на наступні аспекти:
- Проблема бездомності - це не тільки проблема людей, що живуть на вулиці. Бездомні - це не тільки ті, хто риється в сміттєвих баках і спить на вулиці. Значну групу ризику складають громадяни, що не мають реєстрації, але в той же час мають роботу і орендують житло.
- Питання бездомності пов'язане, насамперед , із проблемою відновлення документів громадян та обліку громадян, що не мають реєстрації. Такі громадяни не мають можливості стати на облік у службі зайнятості, в муніципальних і державних установах соціального захисту, в медичних установах, податковій інспекції, оформити документи своїм дітям, брати участь у виборах, користуватися споживчими кредитами, відкрити рахунок у банку тощо.
- кількість реабілітаційних центрів як бюджетних, так і позабюджетних недержавних, недостатня; не вирішується питання з реєстрацією громадян та відновленням документів. Найчастіше громадяни без визначеного місця проживання потребують лише відновлення паспорту та отримання ідентифікаційного коду податкової інспекції. Можливість для даної категорії громадян постановки на облік і відновлення документів, дозволить уникнути значних витрат державного і муніципальних бюджетів та забезпечить отримання ними послуг у сфері охорони здоров’я, зайнятості чи освіти, захисту в органах влади та правосуддя, соціального патронажу, соціальної реабілітації тощо.
- Відсутність юридичного статусу "бездомний", не закріпленого на законодавчому рівні, знижує ефективність роботи муніципальних і недержавних установ соціального захисту, що працюють з даною категорією населення. Наявність такого статусу дозволить розробляти програми, спрямовані на профілактику, підтримку і реабілітацію громадян без визначеного місця проживання.
Враховуючи, що з 1991 року проблемою бездомності займалися лише деякі органи місцевого самоврядування, громадські, в тому числі і міжнародні благодійні організації, говорити про комплексний підхід до профілактики і реабілітації бездомних не приходиться. Саме така розрізнена та нескоординована робота не дозволяє сьогодні говорити про реальну кількість бездомних в Україні. З огляду на багаторічний досвід роботи неприбуткових та муніципальних організацій у наданні різних послуг як громадянам без реєстрації, так і громадянам, що проживають на вулиці, не маючи місця проживання, ми наголошуємо на необхідності спільних дій з боку держави, муніципальних установ, територіальних громад і неприбуткових організацій для ефективного реагування на проблему бездомності в Україні.
Ініціативна група пропонує інтегральний підхід щодо законодавчого забезпечення дієвості програм, спрямованих на рішення проблем бездомності в Україні, з включенням наступних компонентів, а саме:

Робота з громадянами, що не мають визначеного місця проживання,
Профілактика бездомності:
" прийняття нормативних актів, що забезпечують відновлення документів громадянам, які не мають реєстрації та постійного місця проживання, але які не проживають у муніципальних або державних центрах соціального захисту;
" організація обліку бездомних для забезпечення їхніх конституційних прав;
" державні програми дешевого (соціального) житла;
" забезпечення випускників шкіл-інтернатів державним житлом;
" забезпечення громадян, що вийшли із в'язниць можливістю відновлення документів і одержання соціального житла;
" розробка нових санітарних норм і стандартів для розвитку різної форми власності установ соціального захисту для бездомних та мережі установ соціального захисту для бездомних

Підтримка громадян, що не мають визначеного місця проживання:
" створення нічліжок для постійно проживаючих на вулиці. В даний час в Україні не існує нічліжок для бездомних, у яких вони могли б провести одну ніч. Це пов'язано з тим, що стандарти і нормативи санітарно-епідеміологічної служби не відповідають вимогам часу. Наприклад, для того, щоб відкрити реабілітаційний центр для бездомних у м. Одесі, Управлінню соціального захисту Одеської міської ради довелося використовувати нормативи і стандарти підводного човна;
" Сприяння організаціям різних форм власності в організації пунктів харчування в місцях скупчення бездомних (на запит до СЕС щодо організації пункту харчування бездомних, фонду "Дорога до будинку" було сказано, що такий пункт відкрити неможливо, тому що немає місця, де бездомні могли б мити руки);
" Організація пунктів роздачі речей для бездомних;
" Створення спеціалізованих медичних пунктів для бездомних на базі організацій різних форм власності;
" Створення системи консультативних пунктів для соціально-правової допомоги даної категорії населення
Слід зазначити, що у випадку наявності системи відновлення документів і обліку, громадяни, що не мають реєстрації, але поки працюють і знімають квартиру, перерахованими вище послугами користатися не будуть. Це знижує навантаження на дані установи.

Реабілітація громадян без визначеного місця проживання:
" Створення реабілітаційних центрів, у яких бездомні знаходилися би обмежений термін для участі в конкретних реабілітаційних програмах;
" Організація системи працевлаштування для даної категорії населення з використанням світового досвіду;
" Програми по підтримці малого бізнесу для даної категорії населення;
" Забезпечення кредитування покупки житла для даної категорії населення;
" Застосування програм реабілітації для бездомних у рамках міжнародних програм і проектів.

Враховуючи, що облік громадян без визначеного місця проживання буде вимагати від територіальних громад виділення додаткових коштів на рішення проблем бездомності законодавчо необхідно надати можливість місцевим органам влади самим розробляти соціальні програми, спрямовані на допомогу даної категорії населення, з урахуванням гостроти проблеми в кожній конкретній громаді. Забезпечення заходів вимагає об'єднання ресурсів державних і муніципальних установ, недержавних організацій, приватних осіб і комерційних структур. Створення мережі пунктів обліку бездомних у кожнім місті дозволить створити єдину базу даних і вивчати проблеми внутрішньої міграції. Відкриття пунктів обліку вимагає спеціального підходу і залучення соціальних працівників. Міський пункт обліку сепарує потік і визначає тих, кому необхідна реєстрація, медичні, соціальні послуги, консультація тощо. Це допомогло б паспортним столам або іншим установам, що займаються відновленням документів, уникнути необхідності створення спеціальних підрозділів. Міський пункт обліку зможе підготувати первинні документи, необхідні для відновлення паспортів, і здійснювати соціальний супровід бездомного. Фактор міграції серед бездомних буде також врахований.


Місце проведення: Верховна Рада України