Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

ІСАР «Єднання»
Ресурсний центр ГУРТ
ГО Громадянська палата міста Києва
Журнал
Коаліція ГО Покоління демократичних перетворень
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 ТЕЛЕСЦЕНАРІЇ


Соціально-правовий статус ромів (циган) в Україні (сценарій документального фільму)

   
    ШАПКА
    ЗСТ Ролик “Права людини”
    ТИТРИ
    Автор З/К - «Они шли, пели и смеялись; мужчины – бронзовые, с пышными черными усами и густыми кудрями до плеч, в коротких куртках и широких шароварах; женщины и девушки – веселые, гибкие, с темно-синими глазами, тоже бронзовые. Их волосы, шелковые и черные, были распущенны, ветер, теплый и легкий, играя ими, звякал монетами, вплетенными в них. Ветер тек широкой, ровной волной, но иногда он точно прыгал через что-то невидимое и, рождая сильный порыв, развевал волосы женщин в фантастические гривы, вздымавшиеся вокруг их голов. Это делало женщин странными и сказочными. Они уходили все дальше от нас, а ночь и фантазия одевали их все прекраснее».
    Максим Горький
    «Старуха Изергиль»
    ВВМЗ циганський танок
    Титри Автор З/К – Ключові реформи ромської нації.
    1927 рік. Постанова ЦВК РНК СРСР “Про допомогу циганам що кочують, але бажають жити осіло”. Була розроблена “Інструкція про проведення заходів економічного та організаційно-адміністративного порядку для допомоги переходу кочовим циганам до осілого життя та залучення їх у трудові процеси”. З того часу у Радянському Союзі почали існування 25 ромських колгоспів. Дев’ять з них знаходились в Україні. Але спроба прив’язати ромів до землі не мала успіху. До 1936 року більшість циган повернулись до кочового способу життя.
    1956 рік. Указ Верховної Ради СРСР “Про заборону бродяжництва та паразитичного способу життя”. Цей закон також діяв недовго. Проте незважаючи на його недоліки, частина ромів осіла і почала інтегрувати у суспільство. Інші продовжували мандрувати, вважаючи, що саме це й є - справжня циганська доля.
    1998 рік - Стаття 11 Конституції України
    Держава сприяє консолідації та розвиткові
    української нації, її історичної свідомості, традицій і культури,
    а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної
    самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
    Синхрон:
    Субтитр
    Ілля Мазоре
    Старший науковий співробітник лабораторії російської мови та мов національних меншин Інституту педагогіки АПН України
    Говорить про реформи - “500 років не було оприлюднено…”
    Синхрон:
    Табор уходит не в небо. Он уходит в никуда
    Субтитр
    Василь Гажаман, начальник управління етнонаціональних процесів та національних меншин Держкомітету у справах національностей та міграції.
    Синхрон:
    Субтитр
    Ігор Крикунов, Художній керівник театру “ Романс”
    Автор З/К – У буденному житті ми часто не помічаємо їх. Намагаємося якомога швидше прослизнути повз їх настійливі намагання передбачити нашу долю. А часто – густо, плутаючи їх з “особами кавказької національності”, у серцях лаємо їх, мовляв… понаїхали сюди….
    Вони, натомість, презирливо звуть нас – “ білими”, просять “позолотити їм ручку” і нічого не вимагають від органів соціального забезпечення. Не отримують паспортів, одружуються у дванадцять років і живуть згідно наказам свого керівництва. Цигани… Зараз прийнято називати їх ромами, народом – ромен. Наші співвітчизники… і водночас чужі нам …
    Чому? ……Чому вже багато віків ми живемо поруч з ними і не розуміємо їх? Нам подобаються їх запальні танці, ми любимо їх гітари, що ридають біля нічного вогнища, ми на рівні підсвідомості відчуваємо таємничість їх обрядів….. і все одне не розуміємо…
    ВВМЗ - Фрагмент циганського танцю і монтажно бабусю з ножем та інший бруд
    Синхрон – Я ром і цим пишаюсь…..
    Субтитр
    Діма Климашенко-
    співак
    Автор З/К – Ця програма – спроба знайти спільну мову між суспільством і ромами, крок назустріч малим народам, що живуть в Україні.
    Ми поїхали в Закарпаття де мешкає найбільша ромська громада в Україні. Мукачево, Берегове – ромські острови. Місця компактного проживання, так модно називаються зараз страшні циганські резервації, що їх ми побачили серед чарівних карпатських просторів. Саме звідси почалось наше знайомство з життям табору - цього головного осередку ромської культури й водночас якоїсь безвихідності, туги та … лінощі. Тут повною мірою відчувалась ностальгія по радянській турботі за малими націями, коли їм у всьому віддавали пріоритет. І ось тепер повністю надані самі собі, роми скаржаться й плачуть, що ніхто не дає їм роботи, ніхто за них не хвилюється. Забуваючи під час, що врятування тих, що тонуть – справа насамперед їх власних рук, й може навіть головний принцип ринкової економіки.
    Субтитр Синхрон – роми з таборів Мукачева і Берегового.
    Золтан Олах, староста ромського табору м. Мукачева, депутат міськради.
    Калман Сабо староста ромського табору м. Берегового. Василь Габор,
    Пересічні роми.
    СИНХРОН: ( 12.53-14.12) “ між елітою та нижчими шарами існує дистанція”.
    Субтитр
    Василь Гажаман, начальник управління етнонаціональних процесів та національних меншин Держкомітету у справах національностей та міграції.
    ЗСТ Ролик “Права людини”
    Автор З/К – Розпад радянського союзу обумовив зростання національної самосвідомості, відродження мови, культури, традицій народів, що входили до його складу. У цьому процесі й Україна не залишилась осторонь. Але не зважаючи на намагання держави гарантувати національним меншинам усі можливі права та свободи, соціально-правовий статус ромів й досі залишається розмитим. Адже цей народ й дотепер з недовірою ставиться до законів держави, визнаючи лише звичаї власного табору. Але останнім часом, крига недовіри між ромами та суспільством скресла і поступово ромен починають визнавати правила спільної державної гри. У значній мірі цьому сприяє діяльність міжнародних благодійних фондів, інших громадських організацій.
    Синхрон –
    Субтитр
    Григорій Немиря , голова правління міжнародного фонду “Відродження”
    Синхрон – розповідь про діяльність фонду і товариств ромів Закарпаття.
    Субтитр
    Вадим Чепурнов, офіційний представник міжнародного фонду “Відродження” в Закарпатті.
    Синхрон: ( 14.16-15.39) “ про м/ф ”.
    Субтитр
    Василь Гажаман, начальник управління етнонаціональних процесів та національних меншин Держкомітету у справах національностей та міграції.
    Автор З/К – Відродження національної самосвідомості будь-якого народу починається з розвитку громадської думки. Тож і поява ромських громадських об’єднань свідчить про усвідомлення ромами своєї ролі в українському суспільстві. Ще на початку 90-х років, під час “горбачовської” перебудови в Ужгороді було створене перше циганське об’єднання “Рома”. Згодом з’явились “Романі Яг”, “Амаро Дром” та інші. Поки що їх зусилля здебільшого зконцентровані на пошуках хліба насущного. Але з часом роми все ж таки дійдуть висновку, що правова просвіта, культура, освіта є майбутнім фундаментом для розвитку будь-якої національної ідеї.
    Синхрон
    Субтитр
    Аладар Адам, Голова товариства “ Романі Яг”
    Автор З/К – Вже зараз ромські лідери, які зазвичай і є керівниками громадських товариств, розуміють необхідність популяризації та відродження традицій циганської самобутності. З метою органічного приєднання ромів до великої сім’ї цивілізованих народів Європи.
    Субтитр
    Синхрон
    Йосип Адам, голова товариства ромів Закарпаття “Рома”.
    Субтитр Синхрон – розповідає про футбольну команду “Рома”, її успіхи.
    Еміл Агій, тренер футбольного клубу “Рома”
    Автор З/К – На Закарпатті, що історично було сумішшю різних народів, мов і традицій, ми маємо приклад того, як роми органічно увійшли до національно-культурного середовища України. Словаки, угорці, цигани, українці живуть тут досить мирно, не зважаючи на різність поглядів і традицій. У цьому краю не викликає подиву свято, де за одним столом прекрасно розуміють один одного люди різних національностей і роми зокрема. (0.20)
    Субтитр Синхрон – розповідає, що він словак і завжди жив поруч з циганами.
    МихайлоЧурило голова районного комітету “Радванка”м. Ужгороду.
    Автор З/К – Жити в суспільстві й бути від нього вільним неможливо. Ромам, як і іншим громадянам закони країни надають певних прав та обов’язків. Але зважаючи на переважну малограмотність ромського населення скористатись елементарними громадянськими правами для них складає велику проблему. Тому зараз правова просвіта повинна бути одним з головних напрямків у діяльності ромських товариств.
    Синхрон
    Субтитр
    Ернест Бучко, заступник голови товариства “Романі Яг”, заслужений працівник культури України.
    Перебивка
    ЗСТ “ Права людини”
    Автор З/К – Однією з головних проблем ромів як в Україні, так і у цілому світі залишається дуже низький освітній рівень. У порівнянні з минулим століттям він не став набагато кращим. Навіть у радянські часи, коли для навчання були досить сприятливі умови, більшість циган не використали можливість отримати освіту. Згідно даних перепису населення 1989 року на Закарпатті, середньо-спеціальну освіту мали біля одного відсотка ромів, а середню – близько п’ятнадцяти. Циган з вищою освітою можна порахувати по пальцях однієї руки. Інші мають три класи середньої школи. Показники вражають, адже йдеться про кінець двадцятого століття. За даними Закарпатського обласного управління народної освіти на лютий минулого року навчанням у школах було охоплено близько чотирьох тисяч дітей-ромів, що й приблизно не відповідає їх загальній кількості. Але й ті, хто вчаться, ходять у школу через день. Питання ромської освіти досить складне, оскільки воно тісно пов’язане із звичаями, традиціями, психологією цього народу . Насамперед, головним принципом у вихованні дітей у циганських сім’ях вважається вміння пристосуватись до дорослого життя, навчитись виживати і заробляти на шматок хліба. Аналіз, проведений Європейським Центром Прав Ромів показує, що 47 відсотків сімей бажають дати своїм дітям лише початкову освіту, вісім відсотків – середньо-спеціальну і лише півпроценту – вищу. Окрім того відомо, що ромські родини зазвичай багатодітні та бідні. Тому й частина ромських дітей змалку привчається не до книжок, а до вулиці. Багато хто з дітей не має змоги ходити до школи через відсутність елементарного одягу та взуття. А відтак не маючи освіти й на роботу не влаштуєшся. Адже її зараз і для фахівців не вистачає.
    Синхрон – роми таборів Мукачева і Берегового
    Субтитр Синхрон – про проблеми та особливості освіти ромів ( перемонтировать).
    Євгенія Навроцька, консультант правозахисного центру “Романі Яг”.
    Субтитр
    Синхрон – про освіту, головне, щоб вони хотіли с переходом на конференцію.
    Жанна Кошкіна ( 20.42)
    Провідний спеціаліст відділу освіти національних меншин Міносвіти України
    Автор З/К – З метою вивести освіту ромського народу на якісно новий рівень й зібрались у Ірпені представники циганської еліти, а разом з ними й фахівці міністерства освіти, міжнародних благодійних організацій. Конференцією цей форум назвати можна було б лише умовно, тому що лідери циганських громад з усієї України звертались один до одного виключно по - братськи. Скоріше це нагадувало таке своєрідне віче, небайдужих до власної долі людей. Скільки болю за біди свого народу було в їх словах. Скільки емоцій та гарячого циганського темпераменту – у виступах. І звичайно багато протиріч, таких притаманних ромським лідерам. Але усіх їх поєднувало одне – бажання щось змінити у житті занедбаних і забутих державою таборів. Старий ромський професор – інтелігент, що володіє древнім санскритом – прадавньою мовою ромів, аби щось поліпшити в освіті своїх одноплемінників – написав абетку. Перший буквар – літературною ромською мовою.
    СИНХРОН
    Субтитр( 10.21)
    Ілля Мазоре
    Старший науковий співробітник лабораторії російської мови та мов національних меншин Інституту педагогіки АПН України
    Автор З/К – Серед лідерів провінційних ромських громад, також є розуміння необхідності ретельно працювати у напрямку просвіти своїх людей. Це зайвий раз свідчить про зростання рівня національної свідомості ромського народу, його спроможності перемогти кланові протиріччя у ім’я об’єднання нації та її поступове входження до українського суспільства.
    СИНХРОН
    Субтитр
    Анатолій Кондур Директор центру соціальної адаптації та реабілітації ромів м. Ізмаїл ( 24.08)
    Автор З/К – На ірпіньській конференції представники міністерства освіти, міжнародного фонду “Відродження” продемонстрували щире бажання допомогти зусиллям ромської еліти, спрямованим на підвищення освітнього рівня народу ромен. Оскільки дуже слушно вважають цей процес за світло у кінці тунелю національного відродження багатьох малих народів України. Зараз дуже важливо об’єднати сили усіх громадських, національно – культурних, державних організацій заради виховання нової генерації ромів, які могли б повністю реалізувати себе як громадяни цієї країни.
    СИНХРОН
    Субтитр
    Анатолій Кондур Директор центру соціальної адаптації та реабілітації ромів м. Ізмаїл ( 26.16)
    Субтитр
    Борислав Марковський
    Голова правління асоціації молодих ромів Києва
    Синхрон – про діяльність асоціації, необхідність молоді ромів навчатись.
    Субтитр
    Синхрон – про освіту, головне, щоб вони хотіли
    Жанна Кошкіна ( 21.49)
    Провідний спеціаліст відділу освіти національних меншин Міносвіти України
    Синхрон – розповідь про те , що роми повинні самі діяти більш активно.
    Субтитр
    Василь Гажаман, начальник управління етнонаціональних процесів та національних меншин Держкомітету у справах національностей та міграції.
    Автор З/К – Щоб ефективно відстоювати право на освіту, інші громадянські права такої великої громади як ромська, безумовно потрібні не лише зусилля органів влади або благодійних організацій. Насамперед на те повинна бути воля самих ромів, попри всі негаразди, попри усі розбіжності. І може головним результатом ірпіньської конференції стала надія на злагоду. Завуальована, ламка, …але надія.
    СИНХРОН
    Субтитр
    Петро Григориченко голова громадського об’єднання “ Форум ромен України”
    ( 29.37)
    Автор З/К - Без своєї держави, якої їм не виділила скупа історія, роми здебільшого самі залишаються із своїми проблемами. Розпорошений рухливий народ, вони більше належать до природи ніж до цивілізації і звикли покладатись на звички та правила життя громади. У столітніх блуканнях світом циганам бракує не держави, а свого ромського Мойсея, який об’єднав би їх спільною національною ідеєю.
    Кінцеві титри
    

Розміщено 6 листопада, 2003 р.

Чи порушуються державою права людини під час дії карантину?
Так
Ні
Це є необхідністю


За підтримки фонду Євразія За фінансової підтримки фонду "Євразія"