Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

ІСАР «Єднання»
Ресурсний центр ГУРТ
ГО Громадянська палата міста Києва
Журнал
Коаліція ГО Покоління демократичних перетворень
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 ТЕЛЕСЦЕНАРІЇ


Компенсації жертвам нацизму. Отримання спадщини (телесценарій)

   
    СЦЕНАРИЙ
    Анонс “ Сьогодні в програмі :
    * Після 30 березня 1999 року Німеччина не прийматиме судові позови від жертв нацизму – що робити? – поради програми “Правочин”
    * Про спільні дії між Україною та Росією щодо компенсаційних виплат жертвам війни – інтерв’ю з Головою Фонду взаєморозуміння та примирення Росії – Віктором Князевим
    * Інтереси позивачів з України, що постраждали у роки Великої Вітчизняної, у німецьких судах представляє адвокат Крузе – робота триває….
    * Англійська пенсія, американський спадок, заповіт канадійської тітки – судові справи у програмі “ Правочин”, - коментар Директора Західно – українського бюро Укрінюрколегії – Івана Чижмара, досвідчених адвокатів, поради фахівців.
    * Під час ефіру Вас консультують за двома телефонними лініями:
    Теми : “ Спадок” та “ Компенсації жертвам нацизму”
    ЗСТ “ ВАС КОНСУЛЬТУЮТЬ…”
    • Під час ефіру Вас консультує Віце – президент Ін’юрколегії України Олександр Васильович Сторожук:
    Теми : “ Спадщина” та “ Компенсації жертвам нацизму” –
    Телефон тел. 246-5800.
    Автор З/К - Під час розквіту третього рейху, у роки Великої Вітчизняної війни, з України було вивезено понад три мільйони наших співвітчизників. Там на чужині українські громадяни важкою працею збагачували “ арійську державу” не за совість, а за страх. У ті часи їх заробітною платою було власне життя. Працюючи у німецькому народному господарстві - на військових виробництвах, у великих концернах і фірмах наші земляки й не думали про будь – які компенсації за свою працю. Але минали часи, їх колишні господарі відбудовувались, багатіли й зараз вельми процвітають. А люди, що пережили пекло фашиського рабства і сьогодні живуть у злиднях. З 650 тисяч «остербайтерів», що живуть в Україні - 610 тисяч - пенсіонери, з них 130 тисяч - інваліди, а 360 тисяч - страждають від невиліковних хвороб.
    Проте справедливість щодо в’язнів та примусових працівників з плином часу була відновлена. Згідно з рішеннями багатьох міжнародних угод, Німеччина має розрахуватися із своїми колишніми жертвами та відшкодувати їм моральні та матеріальні збитки.
    Відповідно до рішення Конституційного Суду ФРН, термін подачі претензій у німецькі суди за невиплаченими компенсаціями примусовим робітникам минув 30 березня цього року. І в подальшому їх мають виплачувати централізовано через національні Фонди “ Взаєморозуміння та примирення”. Чи влаштовує такий статус – кво українських громадян – жертв нацизму?
    СИНХРОН
    Данило Курдельчук, президент Інюрколегї України
    Автор З/К – У справі компенсаційних виплат нациським жертвам є ще декілька важливих проблем. Річ у тім, що ще уряд Гельмута Коля виділив один мільярд марок на “гуманітарне врегулювання” жертвам нацизму з колишнього СРСР. Для цього в 1993 році були створені три самостійних фонди
    “ Взаєморозуміння та примирення” – український, білоруський та російський. Ці фонди є партнерами німецького “Фонду – Ініціативи”, що формується спільно Урядом ФРН та найкрупнішими німецькими діловими структурами з метою здійснити виплати усіх компенсацій жертвам “третього рейху”. Проте бути партнерами, ще не означає довіряти. Марно німці не беруть участі у діяльності органів фондів “ Взаєморозуміння та примирення”, як власне кажучи й організації колишніх остарбайтерів та військовополонених. Залишається сподіватись на власну порядність національного керівництва фондів “Взаєморозуміння та примирення”.
    Віктор Князев Голова фонду
    “Взаєморозуміння та примирення”
    ( Росія)
    ЗСТ “ ВАС КОНСУЛЬТУЮТЬ…”
    Автор З/К – В діяльності фондів “Взаєморозуміння та примирення” є дві найважливіших проблеми – перша небажання визнавати потерпілими радянських військовополонених і друга – розподіл остарбайтерів за місцем, так би мовити, роботи. Сучасні німці хотіли б сплачувати меншу компенсацію, тим хто працював у сільському господарстві рейху, а військовополонені взагалі залишаються без оплати. Тому багато хто з жертв вирішив добиватись компенсацій самостійно, без допомоги Фондів.
    СИНХРОН
    Данило Курдельчук, президент Інюрколегї України
    СИНХРОН
    Володимир Літвинов
    Голова міжнародного руху колишніх малолітніх в’язнів фашизму
    Автор З/К – Звернутися з заявою у німецький суд дуже не просто. Це можуть зробити лише фахівці. На сьогодні, спеціалісти з ІНЮРКОЛЕГІІ України звернулись із заявами про захист прав шестиста жертв нацизму у німецьких судах. Щоб допомогти цим людям українські юристи почали співпрацювати з німецьким адвокатом і нотаріусом Петером - Йохеном Крузе. Адже за законами Німеччини представляти інтереси громадян у судах цієї країни може лише німецький адвокат.
    ВВМЗ “ Співбесіда”
    Журналіст розмовляє з
    П –Й Крузе
    Автор З/К – Справді, судові позови щодо виплат компенсацій примусовим робітникам війни вже почали розглядатися німецькими судами. Дуже символічно, що такий процес стартував саме у місті Нюрнбергу. 16 квітня цього року на лаву підсудних сіли керівники фірми “ Діль”, які відмовились від сплати справедливих компенсацій своїм примусовим працівникам. Під загрозою початку аналогічних судових процесів деякі німецькі структури, що використовували рабський труд наших громадян самі ініціюють виплати компенсацій. Інше питання – чи роблять вони це відверто?
    СИНХРОН
    Данило Курдельчук, президент Інюрколегї України
    Відбивка “ Правочин”
    ЗСТ “ ВАС КОНСУЛЬТУЮТЬ…”
    ЗСТ “ Соціальна реклама” - Права людини
    Автор З/К – Спадкові справи – це завжди непрості долі, важки роки світових воєн, рідні домівки кинуті напризволяще… Кинуті. Але незабуті.
    Рідне село…Чи може воно стертися з пам’яті? А рідні, близькі люди? Через усе життя у багатому зарубіжжі постають у пам’яті їх образи – світлі й милі… Босоноге дитинство асоціюється з бідним, але дружним життям. Весна, перше кохання, одруження … і війна.
    Через західну Україну пронеслись найстрашніші війни нашого століття. І кожна з них розкидала, розметала по різних країнах та континентах сотні тисяч людей, близьких та рідних. Потім гуманний радянський режим і роки мовчання, страху, “ залізного занавесу”. І ось це стало можливим - отримати від бабусі, тітки, дядька – звістку, листа, спадщину….
    Шістдесят відсотків усіх спадкових справ у Радянському Союзі мало західноукраїнське походження. І до сьогодні, після виходу нашої жовтневої програми, що була присвячена проблемам отримання спадку, до редакції нашої програми телефонують й пишуть люди. Кожен із своїми проблемами, але багатьох поєднує одне - наявність родичів за кордоном. В основному це мешканці західних регіонів нашої країни. Усім відповісти неможливо, тому ми й вирішили звернутись до фахівців Ін’юрколегії.
    СИНХРОН
    Іван Чижмар
    Директор Західноукраїнського бюро Укрїнюрколегії
    “ Історично так склалося, що з нашого регіону найбільше поїхало людей на заробітки……. До виїхали заробляти….. і 2 питання ( встик) інформацію про смерть близького родича отримують від сусідів. Родичів…”
    СИНХРОН
    Данило Курдельчук, президент Інюрколегї України
    “Орієнтація на західноукраінський регіон в той час звідти був найбільшій відток людей…….” Люди, які працюють там теж мають великий досвід”
    СУДОВА СПРАВА
    Автор З/К - В один щасливий для Вас день, Ви обов’язково дізнаєтесь про те, що стали спадкоємцем закордонної спадщини. Вашій радості не буде меж, але через власну легковажність і правову необізнаність Ви можете потрапити у влучно наставлене сільце закордонних аферистів. Завдяки довірливості наших громадян механізм хижацьких заробітків тамтешні вояжери відпрацювали до дрібничок. Так було в одному тихому, мальовничому селі на Тернопільщині, куди сонячним, весняним ранком завітали декілька галантних чоловіків. Двоє з них зовсім не володіли українською, а один був місцевий і дуже уважний. Господарів, до яких прибули несподівані візитери вдома не було, а їхня донька, привітно зустрівши гостей, почула від них радісну новину про те, що вона тепер стала спадкоємицею неабияких достатків. У Канаді померла її тітка лишивши їй та багатьом її родичам гарний капітал. Проте розмір усього спадку закордонні “добродії” не афішували, а запропонували дівчині, якій щойно виповнилося шістнадцять, підписати якісь папери складені англійською мовою. “З метою якнайшвидшого отримання грошей” – пояснили люб’язні гості. Наступниця багатої пані, не мудруючи лукаво, підписала купу іноземних документів, причому за себе та за своїх рідних, і провівши дорогих гостей лишилась очікувати на своє щастя…. Звісно минув місяць, два, півроку, а від її “лицарів” не було ані звістки.
    Це вже згодом, коли тернопільські спадкоємці звернулись до ін’юрколегії, дізналась наша героїня, що перш ніж пропонувати на підпис будь – які документи, грамотні адвокати повинні повідомити їй та іншим спадкодавцям: розмір спадку, умови оплати свого гонорару, а також надати для ознайомлення усі необхідні папери, що виконані рідною мовою.
    СИНХРОН
    Дарія Смолинець. Адвокат Західноукраїнського бюро Укрінюрколегії
    СИНХРОН
    Іван Чижмар
    Директор Західноукраїнського бюро Укрїнюрколегії
    СУДОВА СПРАВА
    Автор З/К – У житті буває й так, що померлий за кордоном родич не залишає спадку, але після нього зостаються якісь речі, спогади, а можливо й соціальні виплати. Пенсія наприклад. Ін’юрколегія й у цьому випадку допомагає, хоча справи ці майже благодійні.
    Було це у сорок першому році - влітку. Іван та Ганна побралися, почали жити окремо від батьків. Та незабаром лихо, війна… Іван пішов на фронт, воював, потрапив у полон. Потім у таборі для колишніх військовополонених, обрав для себе нову Батьківщину – Велику Британію. До Ганни не писав, не хотів кривдити її зв’язком із “ зрадником Радянської Батьківщини”, але сподівався, що згодом забере її до себе. Вона ж думала, що Іван загинув. Довго сумувала за ним, а потім змирилась, проте заміж не вийшла, якось не судилося. Розлучення ж не оформляла – у такий спосіб доводила щось сама собі.
    Іван працював у “Британських авіалініях”, гарно заробляв. У встановлений строк вийшов на пенсію й раптом помер. Його друг, що все життя хоронив юнацьку таємницю Айвана - повідомив про смерть Ганні. Так вона дізналась, що стала вдовою, не бувши дружиною…..
    СИНХРОН
    Ольга Урдюк, помічник
    адвоката Західноукраїнського бюро Укрінюрколегії
    СИНХРОН
    Іван Чижмар
    Директор Західноукраїнського бюро Укрїнюрколегії
    СУДОВА СПРАВА
    Автор З/К – Жила собі в Америці пані Христина, українка за походженням, бізнесмен за покликанням. Про історичну батьківщину чула лише з газет та з вуст старенької вже матері. Пані Христина була не лише вдалим підприємцем а й вродливою жінкою, що декілька разів була одружена, дітей не мала. Але прізвище своє змінювала багато разів і ані трохи цим не турбувалась. За своє довге життя Христина заробила чималий капітал і оскільки близьких в Америці у неї не лишилось, гроші успадкували українські родичі.
    Та їх щастя тривало недовго. Бурхлива молодість американської тітки стала на заваді отримання українцями свого великого спадку. Річ у тім, що неодноразові зміни прізвищ пані Христини, згодом призвели до трансформації її справжнього українського прізвища. Де, на якому етапі її життя, загубилась ота маленька і водночас фатальна буква з її паспорта, вже не пам’ятає ніхто. От і доводиться юристам Ін’юрколегії розбиратись в американських судах у подробицях життя пані Христини.
    СИНХРОН
    Іван Чижмар
    Директор Західноукраїнського бюро Укрїнюрколегії
    ЗСТ “ ВАС КОНСУЛЬТУЮТЬ…”
    СИНХРОН
    Данило Курдельчук, президент Інюрколегї України
    ( конкуренти і про досвід, підсумки програми, що вони займаються усім)
    ЗСТ “ Соціальна реклама”- Права человека
    ЗСТ “ Соціальна реклама” – Екологія.
    ТИТРИ
    

Розміщено 6 листопада, 2003 р.

Чи порушуються державою права людини під час дії карантину?
Так
Ні
Це є необхідністю


За підтримки фонду Євразія За фінансової підтримки фонду "Євразія"