Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

ІСАР «Єднання»
Ресурсний центр ГУРТ
ГО Громадянська палата міста Києва
Журнал
Коаліція ГО Покоління демократичних перетворень
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 ТЕЛЕСЦЕНАРІЇ


Громадянські права в Україні. Зростання рівня правової культури населення через безоплатні юридичні консультації. Досвід роботи громадських організацій у Львові (телесценарій)

   
    Анонс – Сьогодні у програмі: вік живи – вік учися…Що ви позичаєте – долари чи умовні одиниці ? Безпрецедентна юридична казуїстика в судовій справі.
    *на папері закони гарні. Але скористатись ними у житті іноді дуже складно. Виграти справу набагато легше ніж добитись виконання судового рішення – досвід роботи юристів Львівської економіко-правової академії.
    *Як зареєструвати громадську організацію або благодійний фонд? Поради фахівців міністерства юстиції.
    *Зранку вони слухають лекції. Після обід – працюють. Завдяки студентам Львівської комерційної академії мешканці міста вирішують свої пекучі питання.
    Перебивка
    Автор З/К – Сім’я Марицьких позичила своєму доброму знайомому Савченку дуже велику суму в доларах США. А позичають у нас, як відомо, не гривні, а саме долари. Через те, що курс національної валюти весь час коливається, причому не в кращу сторону. Для того, щоб захистити себе від можливої недобросовісності Марицькі взяли з Савченка розписку. У ній зазначалось, що пан Савченко отримав у позику терміном на один рік 50 тисяч “умовних одиниць”. Чому саме умовних ? Бо чули Марицькі, що існує у нас кримінальна відповідальність за здійснення незаконних валютних операцій.
    Минув рік, настав час повертати позику. А Савченко здивовано: “які гроші ?.. нічого не брав, не знаю”. І тоді сім’я звернулась з позовом до суду. Сталося неймовірне – справу Марицькі програли. По-перше, тому що розписка не є достатньою підставою для підтвердження позовних вимог. Чинне законодавство регламентує, що позика грошей відбувається тільки на підставі договору. Тобто – у цьому випадку форма закону не була дотримана. По-друге, українські суди керуються у своїй діяльності не лише законами, які приймає Верховна Рада. Крім них – так званими судовими роз’ясненнями своїх вищих органів. Суддя має право поставити дуже просте питання: “скажіть будь ласка, яка сума зазначена у вашій декларації про прибутки” ? Як правило, у таких звітах записана досить скромна сума. А звідси висновок – якщо тих грошей ви не заробили, то їх просто не було. Відповідно, ви не могли їх нікому позичити. На такій підставі Марицькі програли судову справу і втратили свої гроші. Касаційний суд залишив справу без змін. Безпрецедентний випадок. Нонсенс ? Безперечно. Юридичний казус вищого гатунку.
    Перебивка
    Автор З/К – Вітчизняна юриспруденція містить чимало таких тонкощів, що навіть самі юристи диву даються. Про пересічних громадян годі й казати. Розв’язати найпростішу справу часто буває досить складно. Вищезгаданий сумний випадок трапився у Львові, де перебувала творча група “Правочину”. До речі, зараз правова обізнаність львів’ян час від часу зростає. Тому що в місті активно працюють громадські організації з правової просвіти. І напевно, якщо б сім’я Марицьких одразу звернулася по юридичну консультацію до міжрегіональної економіко-правової академії, все б закінчилось зовсім по-іншому.
    Синхрон – В. Рижий (консультація до судової справи)
    Автор З/К – Українська традиція позичати гроші – сама по собі гарна. Ближнього свого треба виручати. Але позичаючи будьте обережні і звертайте увагу на вимоги закону.
    Синхрон – жінка із запитанням.
    Синхрон – М. Максимик (консультація про позику грошей).
    Перебивка
    Автор З/К - За радянських часів коло наших прав було досить специфічним. Тепер їх набагато більше, але скористатись ними, як і раніше, не завжди легко. Рівень правових знань в Україні залишає бажати кращого. Проте варто зазначити, що зараз ви маєте можливість звернутися за допомогою до недержавних громадських організацій, що надають безкоштовні юридичні консультації.
    В 1995 році у Львові група молодих юристів-економістів об’єдналась в громадську правозахисну організацію, що отримала назву “Міжрегіональна економіко-правова академія”. Одне з основних завдань організації – популяризація юридичних знань серед населення. Разом з тим, просто розказувати людині про її права - цього недостатньо. Треба сприяти тому, щоб вона могла ними користуватися. Зрештою, це й стало головним напрямком діяльності академії. До роботи з консультування залучаються молоді юристи, випускники та студенти юридичних факультетів. Проблеми у людей на Львівщині – як і усюди. Біля вісімдесяти відсотків усіх справ та скарг пов’язані з невиплатою заробітної плати. Окрім цього, - різні трудові конфлікти, справи житлового характеру тощо. З червня 1998 року більше двохсот львів’ян отримали консультації та розв’язали свої проблеми за сприяння юристів міжрегіональної академії.
    Синхрон – М. Максимик.
    Автор З/К – Ця людина півроку не отримувала гроші, що заробила. Ситуація до болю знайома багатьом з нас. Держава, підприємства мають перед людьми величезний борг з багатьма нулями. Звернення з позовом до суду – один із шляхів цивільного вирішення цієї проблеми. Проте, як виявляється, позитивне рішення суду не гарантує отримання зароблених вами грошей.
    Синхрон – М. Максимик (консультація).
    Автор З/К – Робота, що нею займаються фахівці права з міжрегіональної академії, безперечно, вкрай необхідна. Зважаючи на те, що закони часто змінюються та збільшуються масою різних роз’яснень та доповнень – за ними не завжди встигають слідкувати навіть досвідчені юристи. Що вже казати про пересічного громадянина. До того ж не секрет, що багатьом людям користуватись послугами платних юристів не по кишені. Напрямки діяльності економіко-правової академії не обмежуються лише рамками безкоштовних консультацій. Багато уваги приділяється правовій просвіті населення. Це постійні рубрики в газетах, участь в телепрограмах, видавництво брошур, численні семінари.
    Синхрон – М. Максимик
    Перебивка
    Автор З/К – Зранку ці юнаки та дівчаті сидять на лекціях. Після обіду – працюють, надають безкоштовні консультації мешканцям міста. Громадська організація “Ліга студентів-правників Львівської комерційної академії” набуває все більшої популярності.
    Досьє нашої програми:
    Маркіян Дулеба – президент і один із засновників Ліги студентів-правників, студент третього курсу юридичного факультету Львівської комерційної академії. Професію юриста обрав свідомо, за покликом душі. Прагне стати висококваліфікованим адвокатом, працювати в галузі цивільного, банківського, господарського права та захищати інтереси людей. Навчання поєднує з практикою, активно займається громадською роботою. Декан факультету дивується – у нього на все вистачає часу, і коли він тільки встигає відпочивати?
    Оксана Цебенко – активний співпрацівник Ліги студентів-правників. Студентка четвертого курсу Львівської комерційної академії. Сподівається, що професія юриста дасть можливість почувати себе впевненіше, захищати свої інтереси та оточуючих її людей. У майбутньому Оксану приваблює правове регулювання підприємницької діяльності. Не виключає можливості займатися викладацькою і науковою діяльністю.
    Богдан Породько – один із засновників Ліги студентів-правників. Студент третього курсу юридичного факультету. Професію юриста обрав свідомо з вірою у власну можливість сприяти зміцненню права в національній свідомості. В майбутньому прагне стати адвокатом, займатись біржовим правом.
    Перебивка
    Автор З/К – Свої перші консультації студенти почали надавати на початку 1997 року. У лютому наступного року ліга була зареєстрована і стала юридичною особою. Ініціатива студентів отримала заохочення і підтримку з боку академії – ректора, декана, викладачів. Зараз у відремонтованому приміщенні постійно діє консультаційний пункт. З понеділка до п’ятниці сюди можна звертатися з будь-яких правових питань. І звертаються - малозабезпечені верстви населення, а таких чимало, від молоді до пенсіонерів. Щодо видів послуг – то це не лише консультації. Студенти допомагають складати юридичні документи – заяви, позови, скарги. У разі необхідності на громадських засадах захищають інтереси клієнтів у суді.
    Синхрон – М. Дулеба
    Автор З/К – За зразок своєї діяльності студенти Львівської комерційної академії взяли досвід навчальних закладів США. Адже відомо, що в Америці неможливо отримати диплом юриста, доки студент не пройшов курсу практичної підготовки в так званих “клініках”. Це офіси при університетах, де під наглядом викладачів студенти надають безкоштовні юридичні консультації.
    Синхрон – В. Передрієнко
    Автор З/К – На вулицю Франка, де міститься офіс Ліги студентів-правників, людей звертається чимало. Кожний зі своїми питаннями, із болем.
    Синхрон – Клієнт (запитання).
    Синхрон – А. Соловйов (відповідь).
    Автор З/К – Нещодавно Ліга студентів-правників придбала для роботи комп’ютери, де зберігаються усі необхідні документи. Збирається юридична бібліотека, і тепер більшість законів завжди поруч. Люди, що звертаються за консультацією, отримують особисту картку, у якій зазначаються їх данні, суть справи, методи її вирішення та результат. І це не формалізм, тому що звернень і справ справді багато.
    Синхрон – А. Соловйов
    Синхрон – Р. Гентош
    Автор З/К – Треба зазначити, що енергійність та наполегливість студентів дають надзвичайно позитивні результати. За юридичними консультаціями до них звертаються не лише мешканці Львова. Приїздять люди з районів і навіть, сусідніх областей.
    Синхрон – О. Цебенко (консультація).
    Автор З/К – Про свої консультації студенти інформують через газети, а також власноруч роздають картки, де зазначена адреса, час та види послуг, які людина може отримати.
    Ліга активно співпрацює з регіональними і Всеукраїнською організацією студентів-правників. Приймає участь в різних молодіжних заходах з проблем права.
    Синхрон – М. Дулеба
    Автор З/К – Правова просвіта громадян – одне з найважливіших завдань сьогодення. Якщо людина добре знає свої права та обов”язки і знає, як ними скористатись, то це вже запобігає можливим порушенням та різним бюрократичним зволіканням з боку офіційних адміністративних органів. В решті решт, через правову просвіту наша країна швидше стане цивілізованою європейською державою. І тому, роботу благодійних неурядових організацій з правової просвіти не можна недооцінювати. Вона має величезне значення. Хотілося б вірити, що й надалі Міжрегіональна економіко-правова академія та Ліга студентів-правників Львівської комерційної академії будуть сприяти правовій розбудові у нашій державі та допомагати людям вирішувати їх злободенні питання.
    ТИТР
    «Якщо вільне суспільство не в змозі допомогти тим, хто бідний, воно не зможе й уберегти, тих не багатьох, хто багатий».
    Дж. Ф. Кеннеді
    Автор З/К - Наївно було б думати, що благодійність та меценатство мають на меті лише гуманні цілі. У всякому разі сьогодні, все менше і менше людей вірять у це. Останнім часом, різке зростання кількості різноманітних фондів, спілок, об’єднань, свідчить, що окрім моральних цінностей існує ще багато вагомих підстав для милосердя, гуманності і благодійності. Особливо це стосується міжнародних фондів. За даними Мінюсту України, у нашій державі зареєстровано і діє близько ста міжнародних благодійних фондів. Інвестиційний потік ресурсів, свідчить про небайдужість західного світу до майбутнього України. Чим же викликано такий інтерес?
    Люба Паливода
    Директор ТЦ
    “ Каунтерпарт”
    СИНХРОН: ТЦ “КАУНТЕРПАРТ”
    Автор З/К - Безоплатне вливання власного капіталу в іншу економіку, на перший погляд, свідчить про безкорисність держави - донора. Але насправді у цьому є особливий, далекоглядний хід благодійника. Мати злиденного та голодного сусіду набагато дорожче, ніж допомагати йому становитись на ноги. Історія зберегла достатньо прикладів, що свідчать про те, до чого призводить сусідство полярних в економічному положенні країн. Найжахливіший урок світ одержав після Першої світової війни, коли політичні й економічні санкції, що були застосовані проти Німеччини, відкинули німців у глибокі злидні. В наслідок чого до Рейхстагу прийшла тоталітарна, націонал - соціалістична партія на чолі з Гітлером. Європа тоді дорого заплатила за економічну блокаду Німеччини. Повторювати сьогодні ту страшну історичну помилку ні хто не хотів би. Тому, щоб не повернути до соцтабору тоталітарний режим, розумні західні політики й бізнесмени зараз витрачають мільйони на підтримку нових незалежних держав. До того ж для їх власної економіки вигідно мати розумного, багатого сусіду, що у майбутньому зможе стати гідним торговим партнером. Щоправда переважній більшості нашого населення, поки що не зрозуміле: з яких міркувань Захід нам допомагає - гуманних або меркантильних. Меценати люди розумні самі розберуться куди, кому, скільки, і з яких міркувань віддавати свої гроші.
    СИНХРОН: “Відродження”
    Автор З/К - Пріоритетним сектором для матеріальної підтримки Заходу є так називаний « Третій сектор », тобто неурядові – некомерційні, неприбуткові, недержавні організації. Роль яких у суспільстві полягає у перерозподілі коштів адресного напрямку та гуманітарної допомоги у найбільш необхідний для цього сектор. Неурядові організації займаються також найрізноманітнішою суспільно – корисною діяльністю – поширенням правової просвіти, захистом громадянських прав майже усіх верств населення, утвердженням у суспільстві цивілізованих правовідносин. Контролем та наглядом за дотриманням з боку держави загальноєвропейських та світових норм права. Проте, зрозуміло, що вісімнадцять тисяч чинних в Україні НУО – це занадто вже велика кількість просвітителів та наглядачів.
    Частково, існування такої величезної кількості НУО, на сьогоднішній день, обумовлює мінливе та неконкретне українське законодавство. Це викликає знервованість не лише серед членів громадських організацій, але й серед керівників Мінюсту. Наприклад 30 березня 1998 року, постановою Кабінету Міністрів України, Міністерству юстиції було доручено: в термін до 30 листопада 1998 року перереєструвати всі благодійні фонди та громадські організації. Причому ті хто не встигне цього зробити, ризикують бути позбавленими своєї діяльності. Проте перереєстрація та й реєстрація Неурядової Організації справа не з легких.
    Горбунова Лідія Миколаївна заст. міністра юстиції України
    СИНХРОН: Горбунова Лідія Миколаївна заст. міністра юстиції України
    Автор З/К – На жаль у законодавстві України немає чіткого означення поняття “неурядові організації”. Основним законом тут залишається Закон “Про об’єднання громадян” і незважаючи на суттєві відмінності у організаційно – правових формах прибуткових та неприбуткових організацій усі вони зараз називаються громадськими.
    Законодавство України, що регулює питання створення та діяльності всього спектру організацій “третього некомерційного, неприбуткового, недержавного сектору” на сьогодні складається із Конституції України, законів, постанов Кабінету Міністрів, та нормативних актів, інших центральних органів державної виконавчої влади, зокрема Податкової адміністрації. Хоча перелік назв такого законодавства здається доволі великим, проте фактично правове поле для організацій третього сектору не є створеним і нагадує собою мозаїку окремих шматків із суперечливими підходами до одних і тих же проблем.
    Перелік законів, що стосуються неприбуткових організацій, на які слід зважати у своїй діяльності, на сьогодні виглядає так:
    ТИТРИ
    Закони України
    1."Про об'єднання громадян"
    2. "Про благодійництво та благодійні організації"
    3. "Про творчих працівників та творчі спілки"
    4. "Про оподаткування прибутку підприємств"
    5. "Про податок на додану вартість"
    Відповідно до Закону "Про об'єднання громадян" в Україні може бути утворено громадську організацію у формі :
    ТИТРИ
    асоціації (членської організації),
    фонду (з фіксованим членством і без такого), або
    спілці громадських організацій.
    Проте цей же Закон не визначає відмінностей між цими організаціями у порядку їх заснування чи легалізації або відношення до майнових прав і обов'язків. Порядок заснування громадської організації, реєстрації та фінансової звітності не залежить від типу громадської організації.
    Громадські організації відрізняться лише за своїм статусом. Котрий визначається відповідно до:
    ТИТРИ
    статті 9 Закону "Про об'єднання громадян"
    і може бути:
    ТИТРИ
    всеукраїнським, місцевим та міжнародним.
    Статус організації фактично вирішує лише питання визначення органів легалізації оскільки всі інші права і обов'язки ГО не залежать від статусу.
    ТИТРИ
    * Для міжнародних та всеукраїнських організацій органом що легалізує - є Міністерство юстиції України.
    *Для організацій з місцевим обласним статусом —
    управління юстиції Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
    *Для організацій з місцевим районним статусом — районні, районні у містах Києві та Севастополі міські державні адміністрації;
    *Для організацій з місцевим міським, селищним, сільським статусом — виконавчі комітети міських, селищних, сільських Рад.
    Частина 2., Положення про порядок легалізації об'єднань громадян. Постанова Кабінету Міністрів України № 140 від 26.02.1993 р
    Люба Паливода
    Директор ТЦ
    “ Каунтерпарт”
    СИНХРОН: ТЦ “ Каунтерпарт”
    Автор З/К – Найбільшою завадою на шляху розвітку українського
    “ Третього сектору” є те, що український законодавець протягом усіх років нашої незалежності не зробив спроби прийняти базовий закон, який би пожвавив процес розвитку громадянського суспільства в Україні.
    Хоча Конституція України закріпила право на утворення і діяльність в Україні громадських організацій, на сьогодні питання удосконалення законодавства про громадські (неприбуткові, неурядові) організації стоїть як ніколи гостро.
    Подальше затягування з прийняттям загального для третього сектору, детально виписаного закону гальмує процес активізації цього сектору в Україні і впливає на перебіг соціальної реформи. Адже реформування охорони здоров'я, освіти і культури навряд чи можливе без розвинутої мережі неприбуткових організацій різних організаційно-правових форм.
    Заради об'єктивності варто зауважити, що затягування з прийняттям нового законодавства про громадські (неприбуткові) організації частково пояснюється відсутністю у депутатів та широкої громадськості знань і розуміння природи неприбуткового сектору та його впливу на ситуацію в державі. Змінити цю ситуацію можна, але потрібно налагодити широкий діалог між громадським сектором та депутатами, урядовцями. Необхідно також формувати відповідну громадську думку в корисності існування неприбуткового сектору і на цій основі привести українське законодавство у цій сфері до логічної уніфікації, аби процес утворення та діяльності неприбуткових організацій в Україні був досить простим, відкритим і зрозумілим для всіх.
    Демократія неможлива без великої кількості автономних від держави, великих і малих, впливових і не дуже, громадських та інших неприбуткових організацій, які є обов'язковою умовою стабільного існування суспільства і його морального удосконалення.
    Кінцеві титри
    

Розміщено 6 листопада, 2003 р.

Чи порушуються державою права людини під час дії карантину?
Так
Ні
Це є необхідністю


За підтримки фонду Євразія За фінансової підтримки фонду "Євразія"