Соціально – правовий статус кримсько – татарського народу в Україні (телесценарій)

   
    СЦЕНАРІЙ
    Шапка
    Анонс – Сьогодні в програмі:
    Хто розв”яже гордіїв вузол проблем кримських татар ?
    Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров – погляд на труднощі власного народу.
    Міфи та реалії сонячного Криму.
    Про що йдеться в стінах Верховної Ради ?
    За депутатами – останнє слово.
    Епіграф - В час гарячий полудневий
    Виглядаю у віконце
    Ясне небо, ясне море
    Ясні хмарки, ясне сонце
    Певно се країна світла
    Та злотистої блакиті
    Певно тут не чули зроду
    Що бува негода в світі
    Леся Українка
    з циклу “Кримські спогади”
    Синхрон – Москалець Олександр, радник Інституту російсько-українських відносин. Передмова про важливість теми.
    Автор З/К – Сонячний Крим. Всесвітній курорт. В уяві відразу постають яскраве сонце, тепле лазурне море, вічно зелена флора. Ялта, Бахчисарай, Ай-Петрі… Хто хоч один раз побував у Криму, той ніколи не забуде цей райський куточок. Відпочинок круглий рік… І навіть важко уявити, що серед такої краси декілька десятиріч тому сталася трагедія. Цілий народ за вказівкою сатрапа примусово за одну ніч під гвинтівками вигнали з власних домівок і вивезли з батьківщини. Кримські татари… Десятки років більшість суспільства навіть не знала про цей народ, про їхню трагедію. Повернення на рідну землю, довге і непросте, триває й сьогодні.
    Синхрон – Аджи Нурі ефенді, муфтій Криму. Спогади про депортацію, повернення. Із слів “Нас определяли в какую деревню, в какой сельсовет…Вот так мы жили до 54 года. … В 54 году собрали всех татар и объявили, что комендантский надзор снимается.
    Автор З/К – У далекому 68-мому, у часи “Хрущовської” відлиги на батьківщину до Криму влада дозволила повернутися декільком сотням сімей. Більш-менш надійних, хто не був помічений у вільнодумстві. Та незабаром силові структури вжили найжорстокіших заходів проти кримсько-татарських сімей. Їх будинки зносили бульдозерами, людей силоміць вивозили за межі Криму. Хто насмілювався приїхати вдруге судили та ув’язнювали. Повернення призупинилося. Ще на двадцять років Крим для кримських татар залишався далекою примарою.
    Синхрон – Рефат Чубаров, народний депутат України, заступник голови меджлісу кримсько-татарського народу. Спогади про 1968 рік, коли його сім’я повернулася в Крим Автор З/К – Рефат Абдурахманович Чубаров. Народний депутат України, заступник голови меджлісу кримсько-татарського народу. Народився в 1957 році у Самарканді. Закінчив Московський історико-архівний інститут. Працював у Латвії, був депутатом Ризької міськради. З 1989 року активний член кримсько-татарського руху. Володіє українською, кримсько-татарською, турецькою та російською мовами. Виховує двох доньок.
    Автор З/К – На шляху повернення на рідну землю кримсько-татарському народу судилося пережити ще десятиріччя відчайдушної і самовідданої боротьби з режимом, боротьби, яка об’єднала цих людей, загартувала численні загони активістів національно-визвольного руху, що постійно поповнювалися представниками підростаючого покоління.
    Синхрон – Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримсько-татарського народу.
    Спогади, роздуми. (З “В 89 г. мы создали организацию на базе инициативных групп “… до “ в 91 году провели 1-й национальный съезд”.
    Автор З/К – Мустафа Джемілєв. Народився 13 листопада 1943 року в селі Ай-Серез, що поблизу Судака. В 1944 році, коли Мустафі було всього шість місяців, сім’ю депортували в Узбекистан. Освіта – незакінчена вища. За антирадянську діяльність Мустафу Джемілєва вигнали з Ташкентського інституту іригації сільського господарства. У 1961 році Джемілєв стає активним членом Союзу кримсько-татарської молоді. У 1966 – його вперше арештовують за антирадянську пропаганду. У тюрмах і таборах проведено більше 15 років. З місць позбавлення волі звільнено у грудні 1986 року. З 1991 – Мустафа Джемілєв голова Меджлісу кримсько-татарського народу. У травні 1999 року указом Президента України Джемілєв призначений головою Ради представників кримсько-татарського народу при Президентові України. Має троє дітей.
    Автор З/К – У листопаді 1989 року Верховна Рада Союзу прийняла декларацію “Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення і забезпечення їхніх прав”.
    Титри – Листопад 1989 рік. Декларація ВР СРСР “Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення і забезпечення їхніх прав”.
    Автор З/К – І ось нарешті під час вже іншої відлиги – “Горбачовської” – почалося масове повернення кримських татар на історичну батьківщину. Сподіватися на справедливу й повну реабілітацію, звісно, не доводилося. Проте, люди могли більш-менш вільно повертатися до Криму. Крім того, влада привселюдно зізналася у злочинах минулого. Правда про страшні часи радянського комуністичного режиму суттєво змінила настрої у суспільстві. Люди наче прозріли. Хвиля національно-визвольних демонстрацій пройшла по всій країні.
    Синхрон – Джульверн Аблямітов, заступник голови Меджлісу з організаційних питань. Спогади про події на Червоній площі у Москві.
    Синхрон – Рефат Чубаров, народний депутат України, заступник голови меджлісу кримсько-татарського народу. Спогади про комісії Громико та Янаєва.
    Автор З/К – 12 лютого 1991 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про відновлення Автономної Кримської Соціалістичної Республіки”.
    Титри – Лютий 1991 рік. Закон “Про відновлення Кримської автономної радянської соціалістичної республіки”.
    Автор З/К – Багаторічна боротьба кримсько-татарського народу надала можливість повернутися на історичну батьківщину. За офіційними даними до Криму приїхало близько 275 тисяч кримських татар. Щоправда процес повернення і облаштування проходить надто непросто.
    Синхрон – Ремзі Аблаєв, заступник голови Меджлісу з соціально-економічних питань.
    Синхрон – Едіп Гафаров, заступник голови державного комітету Автономної республіки Крим у справах національностей та депортованих громадян.
    Титри – Жовтень 1992 рік. “Угода з питань, пов’язаних з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів”.
    Автор З/К – “Угода з питань, пов’язаних з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів” підписана за ініціативою України в жовтні 1992 року країнами-членами СНД на практиці так і залишилася красивою декларацією. Водночас, за розрахунками фахівців, на облаштування репатріантів необхідно близько 3 млрд. доларів. За сім років незалежності держава змогла надати лише 300 мільйонів, які спрямовані, головним чином, на будівництво житла, розвиток інфраструктури, інженерних комунікацій. Близько половини кримських татар, що повернулися не забезпечені житлом. Десятки великих селищ не мають постійного електро- і водопостачання, 60 відсотків кримських татар працездатного віку не мають постійної роботи.
    Синхрон – жінки скаржаться на побутові незручності. Нарізка по 3-5 сек.
    Синхрон – Вадим Петров, заступник голови державного комітету Автономної республіки Крим у справах національностей та депортованих громадян. (з “безусловно, на 1-м месте проблемы социально-экономического обустройства”… до “ а это тоже большие деньги“.
    Синхрон – Роман Безсмертний, постійний представник Президента України у Верховній Раді України. Фрагмент про те, що не соціально-економічні проблеми є головними.
    Автор З/К – Однак все ж таки найбільш складною та неврегульованою залишається проблема правового статусу кримсько-татарського народу в Україні. Розв’язання цієї проблеми вимагає політичного рішення. З прийняттям Конституції України, де вперше зафіксовано термін “корінні народи”, відкривається можливість розв’язання кримсько-татарської проблеми саме через визначення статусу кримських татар, як одного з корінних народів України.
    Синхрон – Роман Безсмертний, постійний представник Президента України у Верховній Раді України.
    Синхрон – Ремзі Аблаєв, заступник голови Меджлісу з соціально-економічних питань. Фрагмент про те, що кримські татари – це корінний народ та позиція Меджлісу.
    Автор З/К – Не дивлячись на певні складнощі економічного характеру та політичні циклони, деякі питання соціально-правового статусу вирішуються. Кримські татари без особливих труднощів можуть отримати громадянство України й на рівні з іншими брати активну участь у розбудові демократичної правової держави.
    Синхрон – Надія Пояркова, начальник відділу паспортної роботи, реєстрацій та міграційної роботи ГУ МВС у Криму.
    Титри – Стаття 11 Конституції України. “Держава сприяє консолідації та розвиткові
    української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України”.
    Автор З/К – Світова практика свідчить, що національне питання у всі часи було й залишається найскладнішим. І прикладів тому маємо багато. Якщо суспільство, владні структури не в змозі його вирішити вчасно, то це може призвести до національних конфліктів. Завжди треба шукати шляхи порозуміння.
    Синхрон – Наталя Беліцер, експерт Інституту демократії ім. П. Орлика.
    Автор З/К – Сьогодні всі сподівання кримсько-татарського народу на політичну передбачливість вищого законодавчого органу країни. Адже саме депутати невдовзі розглядатимуть законопроект про статус кримських татар. Що переможе – політичні амбіції чи здоровий глузд ?
    Синхрон – Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримсько-татарського народу.
    Синхрон – Роман Безсмертний, постійний представник Президента України у Верховній Раді України.
    Синхрон – Рефат Чубаров, народний депутат України, заступник голови меджлісу кримсько-татарського народу.
    Автор З/К – Розв’язання вузла кримсько-татарських проблем – це не просто прийняття певних політичних документів. Таким чином Україна, як держава, підтвердить світовому співтовариству своє вміння мирним шляхом вирішувати історичні проблеми. Інші країни тим самим отримають цінний досвід врегулювання складних національних питань. Навряд чи депутатський корпус при першому розгляді законопроекту буде готовий до його прийняття. Адже документ надто серйозний, щоби не замислюючись, підіймати руки. Але вкрай треба розпочинати серйозну розмову про долю й місце кримсько-татарського народу в Україні. В кінцевому результаті – це насамперед, майбутнє нашої держави.
    Кінцеві титри.
    СУБТИТРИ
    Титри – Стаття 11 Конституції України. “Держава сприяє консолідації та розвиткові
    української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України”.
    Петров Вадим Петрович, заступник голови державного комітету Автономної республіки Крим у справах національностей та депортованих громадян
    Ремзі Аблаєв, заступник голови Меджлісу з соціально-економічних питань
    Джульверн Аблямітов, заступник голови Меджлісу з організаційних питань
    Надія Пояркова, начальник відділу паспортної роботи, реєстрацій та міграційної роботи ГУ МВС у Криму.
    Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримсько-татарського народу
    Аджи Нурі ефенді, муфтій Криму
    Шевкет Хайбулаєв, член Меджлісу
    Едіп Гафаров, заступник голови державного комітету Автономної республіки Крим у справах національностей та депортованих громадян
    

Розміщено 6 листопада, 2003 р.