EU Newsletter 03.07.2007
Зовнішні відносини Європейського Союзу
Європейська політика сусідства
ЄС посилює Європейську політику сусідства. Доповідь про істотне посилення Європейської політики сусідства (ЄПС) стала однією з останніх ініціатив головування ФРН в Європейському Союзі. Документ, підтриманий на останньому засіданні Європейської Ради, було поширено 28-го червня.
Доповідь пропонує посилення співпраці між ЄС та країнами-сусідами ЄС в економічній, фінансовій та політичній сферах. Особливий акцент зроблено на енергетичній співпраці, поліпшенні умов для іноземних інвестицій та перспективах укладання угод про вільну торгівлю між ЄС та країнами ЄПС.
У документі наголошено на ролі нового фінансового механізму політики (Європейського інструменту сусідства та партнерства) та перспективах створення спеціального Європейського інвестиційного фонду сусідства.
У доповіді зроблено акцент на тому, що Розширена угода між Україною та ЄС, перемовини щодо якої ведуться нині, має стати „флагманським проектом зі зміцнення Європейської політики сусідства”. В документі підкреслено, що створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС стане моделлю подібних ініціатив з іншими країнами, що входять до сфери ЄПС.
Окремий акцент доповіді зроблено на розвитку регіональної співпраці країн Чорноморського регіону, зокрема на реалізації ініціативи Європейської Комісії „Чорноморська синергія”.
Європейська політика сусідства (ЄПС) була заснована 2004-го року. Її метою є розподіл вигід, викликаних розширенням Європейського Союзу, із сусідніми країнами, а також зміцнення стабільності, безпеки та добробуту всіх сусідніх держав ЄС. В радіусі дії політики перебувають Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Ліван, Сирія, Йорданія, Ізраїль, Палестинська автономія, Єгипет, Лівія, Туніс, Марокко та Алжир. >>> докладніше
Центральна Азія
ЄС презентував нову стратегію розвитку відносин із країнами Центральної Азії. 30 червня, в останній день головування ФРН в Європейському Союзі, міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр зустрівся із представниками країн Центральної Азії для презентації нової європейської стратегії розвитку стосунків із державами регіону.
Нова стратегія надає політичні орієнтири для посилення співпраці між Європейським Союзом та п’ятьма країнами регіону: Казахстаном, Таджикистаном, Узбекистаном, Киргизстаном та Туркменістаном.
Європейську стратегію розвитку відносин із країнами Центральної Азії було ухвалено на останньому засіданні Європейської Ради (21-22 червня). Стратегія передбачає посилення співпраці у цілому спектрі відносин, зокрема щодо захисту прав людини, зміцнення верховенства права та демократії, у сферах освіти, економічного розвитку, торгівлі та інвестицій, енергетики, транспорту, екологічної політики, міграції та міжкультурного діалогу.
Усередині 2008 року Європейська Комісія подасть першу моніторингову доповідь щодо поступу, досягнутого в рамках реалізації стратегії. >>> докладніше
Міграція
Європейська Комісія презентує нову програму реалізації міграційної політики. Нову програму в сфері міграційної політики Комісія презентувала 25 червня.
Програма суттєво підвищує рівень фінансування проектів з реалізації міграційної політики, що їх ЄС виконуватиме спільно з третіми країнами. Якщо річний бюджет програми „Еней” (AENEAS) – попередниці нинішньої ініціативи - складав близько 40 мільйонів євро на рік, річний бюджет нинішньої програми становитиме від 48 мільйонів євро (2007 рік) до 62 мільйонів євро (2013 рік). Загалом протягом семи років ЄС планує виділити на потреби програми 380 мільйонів євро.
Одним із пріоритетних напрямків ініціативи є східноєвропейський вектор (Україна, Білорусь, Молдова, Росія, Центральна Азія). Протягом найближчих 4-х років на цей напрям Комісія виділить близько 50 мільйонів євро. >>> докладніше
Внутрішні питання Європейського Союзу
Загальні питання
Завершилося головування ФРН в Європейському Союзі. 1 липня добіг кінця шестимісячний термін головування Німеччини в ЄС.
Шість місяців, що минули від дня початку головування (1 січня 2007 року), можна вважати безсумнівним успіхом уряду ФРН та ЄС у цілому. Союзові вдалося завершити „період роздумів”, що розпочався у червні 2005 року після відхилення проекту європейської Конституції громадянами Франції та Нідерландів. На останньому зібранні Європейської Ради (21-22 червня) голови держав та урядів країн-членів ЄС узгодили основні принципи майбутнього „Реформаторського договору” та домовились, що він вступить у силу не пізніше найближчих виборів до Європейського Парламенту (2009 рік).
Ще одним важливим результатом головування ФРН стало ухвалення історичних рішень, спрямованих на побудову екологічно чистої енергетики ЄС. Зокрема, відповідно до ухвали Європейської Ради від 9 березня 2007 року, 2020 року частка відновлюваних джерел енергії (вітру, води, сонця та біопалива) в структурі енергетики ЄС складатиме 20%. Викиди СО2 в атмосферу мають зменшитися на 20% порівняно з рівнем 1990 року. Також на 20% має підвищитися рівень енергоефективності нових технологій.
Протягом головування ФРН було також досягнуто поступу у справі наближення ЄС до своїх громадян та побудови „Європи конкретних результатів”. Зокрема, було значно знижено тарифи на міжнародний роумінг усередині ЄС.
У стосунках з Україною головування ФРН було позначене початком перемовин щодо укладання нової Розширеної угоди між Україною та ЄС (5 березня) та підписанням угод про спрощення візового режиму та реадмісію (18 червня).
Від 1 липня функції держави-голови ЄС виконуватиме Португалія. 1 січня 2008 року естафета перейде до Словенії. >>> докладніше
Див. також: Веб-сторінка головування Португалії в Європейському Союзі
Нові держави-члени ЄС
Європейська Комісія публікує моніторингову доповідь щодо поступу Болгарії та Румунії після приєднання до ЄС. Доповідь Комісії, оприлюднена 27 червня, здійснює огляд перших шести місяців, що минули від дня вступу двох східноєвропейських країн до ЄС.
Відповідно до висновків Комісії, протягом шести місяців після приєднання країни досягли певного поступу, передусім у законодавчій сфері. Водночас, твердить Комісія, держави мають здійснити низку кроків для забезпечення виконання законодавчих норм, здійснення судової реформи, боротьби проти корупції та організованої злочинності.
Комісія пропонує конкретні дії для здійснення подальших реформ. Зокрема, країнам запропоновано скласти план дій, на основі якого вони зможуть отримати додаткове фінансування від інституцій та держав-членів ЄС.
Болгарія та Румунія приєдналися до ЄС 1 січня 2007 року. Попри те, що країни виконали основні критерії передвступного процесу, Європейська Комісія визначила низку „супровідних умов”, що їх мали виконати країни після вступу до ЄС. Нинішня моніторингова доповідь присвячена оцінці їхнього виконання. >>> докладніше
Економіка
Дані Євростату свідчать про істотні розриви рівня ВВП у різних країнах ЄС. Про суттєві відмінності рівня ВВП на душу населення, сформульованого у стандартах купівельної спроможності (PPS), свідчать дані Євростату, опубліковані 28 червня.
Відповідно до інформації європейської статистичної служби, в країнах ЄС показник ВВП на душу населення, виражений у стандартах купівельної спроможності, коливається від 37% до 280% порівняно із середньоєвропейським рівнем.
Найзаможнішими в ЄС є громадяни Люксембургу (ВВП на душу населення складає 280% від середнього рівня ЄС-27). За ним ідуть Ірландія (144%), Нідерланди (131%), Австрія (129%) та Данія (127%). До середньоєвропейського рівня наближаються Італія (104% порівняно з середньоєвропейськими даними), Іспанія (102%) та Кіпр (94%).
Найменш заможними в ЄС є громадяни Болгарії (ВВП на душу населення складає лиш 37% від середньоєвропейського рівня), Румунії (38%), Польщі (53%) та Латвії (56%). Серед країн-кандидатів на вступ до ЄС найліпші показники у Хорватії (50% від середньоєвропейського рівня), за якою йдуть Туреччина (29%) та колишня Югославська Республіка Македонія (27%). >>> докладніше
Оподаткування
Середній рівень податкових ставок у ЄС складає 39,6% від ВВП. Про це свідчить повідомлення Євростату, оприлюднене 26 червня.
За інформацією європейської статистичної служби, 2005-го року середній рівень податків в ЄС складав 39,6% від ВВП Союзу. Це на 0,4 пункти вище, ніж 2004-го року (39,2%), однак нижче від податкового піку, зафіксованого в 1999 році (41%). За інформацією Євростату, 1999-го року у більшості країн ЄС розпочалася тенденція до зниження податків, що завершилася 2005-го року.
У зоні євро (ЄС-13) рівень податків складав у 2005-му році 39,9% від ВВП.
Повідомлення Євростату також свідчить про значні відмінності фіскальних моделей різних держав-членів ЄС. У багатьох східних країнах ЄС загальний рівень податків є нижчим, ніж 30% від ВВП країни: йдеться передусім про Румунію (28% від ВВП), Литву (28,9%), Словаччину (29,3%) та Латвію (29,4%). Натомість у кількох північних країнах вони перевищують 50% від ВВП; така ситуація наявна у Швеції (51,3% від ВВП) та Данії (50,3%).
Серед найбільших країн ЄС найбільший податковий тягар зафіксовано у Франції (44% від ВВП країни), за якою йдуть Італія (40,6%), Німеччина (38,8%), Сполучене Королівство (37%), Іспанія (35,6%) та Польща (34,2%). >>> докладніше
Енергетика
У Барселоні відкрито штаб-квартиру спільного підприємства з розвитку термоядерної енергії. Церемонія відкриття штаб-квартири відбулася 28 червня.
Спільне підприємство є вагомим внеском Європейського Союзу до побудови „Міжнародного термоядерного експериментального реактору” (ITER - International Thermonuclear Experimental Reactor). Партнерами проекту є Європейський Союз, Японія, Китай, Індія, Південна Корея, Росія та США.
У рамках проекту буде створено перший експериментальний термоядерний реактор. За прогнозами експертів, за 8 років дослідники зможуть отримати першу термоядерну плазму. Реактор планується розмістити в містечку Кадараш (південь Франції).
Термоядерна енергія є джерелом енергії Сонця та інших зірок. Під час термоядерної реакції зливаються ядра двох легких атомів, утворюючи важчі атоми та вивільняючи велику кількість енергії. Цим реакція відрізняється від процесу розщеплення важких атомів, яке є основою атомної енергетики.
Термоядерна енергія не спричиняє викидів парникових газів та радіоактивних відходів. Вона є чистішою, ніж паливна енергетика, безпечнішою й простішою, ніж ядерна, та потужнішою, ніж технології використання альтернативних джерел енергії. >>> докладніше
Соціальні питання
Європейська Комісія пропонує поширити застосування принципу „гнучкої захищеності” на ринку праці ЄС. Відповідне Повідомлення Комісії було поширено 27 червня.
Принцип „гнучкої захищеності” (flexicurity) має на меті створення такого ринку праці, на якому працівники мали би високий рівень мобільності та свободи вибору між підприємствами, країнами та галузями, і водночас зберігали достатній рівень соціальної захищеності. Застосування принципу передбачає гнучкі і водночас надійні договірні стосунки між працівником та працедавцем, поширення програм навчання протягом життя, а також застосування сучасних програм соціальної підтримки.
На думку Комісії, нині в ЄС національні ринки праці здебільшого страждають або від недостатньої гнучкості (обмеження свободи працівника у виборі місця роботи чи свободи працедавця в найманні чи звільненні працівників), або від недостатнього соціального захисту. Принцип „гнучкої захищеності” має створити гармонійний ринок праці, одночасно гнучкий та захищений.
Першою країною, в якій почався застосовуватися принцип „гнучкої захищеності”, була Данія. Саме данську модель покладено в основу європейської концепції „гнучкої захищеності”. >>> докладніше
Див. також: Виступ Європейського Комісара у справах працевлаштування та соціальних питань Владіміра Шпідли: „Гнучка захищеність в Європі: модернізація європейського ринку праці у ХХІ столітті”
Науково-дослідницька діяльність
Рада ЄС ухвалює рішення про заснування Європейського інституту технологій. 28 червня Рада Міністрів ЄС у справах конкурентноздатності ухвалила рішення про заснування Європейського інституту технологій (ЄIT).
За словами міністра ФРН у справах науки та досліджень Анетти Шаван, що головувала на зустрічі, „ЄІТ надасть нового та тривалого поштовху освіті, дослідницькій діяльності та інноваціям в ЄС, і в такий спосіб підвищить рівень конкурентноздатності ЄС [на світових ринках]”.
Центральним елементом Європейського інституту технологій стануть так звані Спільноти знань та інновацій (Knowledge and Innovation Communities, KICs), що координуватимуть співпрацю провідних європейських дослідницьких інституцій в тих чи інших галузях знання. Одна з таких Спільнот зосередиться на дослідженні перспектив відновлюваних джерел енергії та на боротьбі проти змін клімату.
На першу стадію розвитку Європейського інституту технологій Європейська Комісія надасть 309 мільйони євро.
Ідею створення Європейського інституту технологій запропонував у лютому 2005-го року Президент Європейської Комісії Жузе Мануель Баррозу. 8-го червня 2006-го року Комісія оприлюднила Повідомлення „Європейський інститут технологій: подальші кроки до створення”.
Концепція ЄІТ народилася в рамках Лісабонської стратегії, відповідно до якої 2010-го року ЄС мав би стати найконкурентноздатнішою та найтехнологічнішою економікою світу. >>> докладніше
Інші новини
Європейському соціальному фонду виповнюється 50 років. >>> докладніше
Виступ Хоакіна Альмунії, Європейського Комісара з економічних та монетарних питань: „Людське сприйняття та реальність: висновки з використання статистичних даних у Європейському Союзі”. >>> докладніше
Виступ Хоакіна Альмунії, Європейського Комісара з економічних та монетарних питань: „Фінансові послуги та євро - партнерство, що надає нової енергії європейській інтеграції”. >>> докладніше
Виступ Неелі Крус, Європейського Комісара у справах політики конкуренції: „Як найліпше завершити формування Єдиного європейського енергетичного ринку?”. >>> докладніше
Виступ Андріса Пібалґса, Європейського Комісара з енергетичних питань: „Зустріч Сходу та Заходу: нові кордони енергетичної безпеки”. >>> докладніше
Виступ Беніти Ферреро-Вальднер, Європейського Комісара у справах зовнішніх відносин та європейської політики сусідства: „Зовнішня політика ЄС: міф чи реальність?”. >>> докладніше
Виступ Оллі Рена, Європейського Комісара у справах розширення: „50 років поглиблення та розширення інтеграції”. >>> докладніше
Заява Андріса Пібалґса, Європейського Комісара з енергетичних питань, з приводу підписання угоди між British Petrolium та „Газпромом”. >>> докладніше
Європейська Комісія ухвалює новий пакт дій щодо держав та компаній, які порушують право ЄС. >>> докладніше
У ЄС відбувся день боротьби проти тортур (26 червня). >>> докладніше
У червні зріс індикатор бізнесового клімату в ЄС. >>> докладніше
Веб-сторінка тижня
Сторінка Інтерактивної термінології Європи
http://iate.europa.eu/
Минулого тижня Європейський Комісар у справах багатомовності Леонард Орбан відкрив єдину базу термінології ЄС всіма 23-ма офіційними мовами Союзу. >>> докладніше
Анонси подій
ЄС-Україна
5 липня: зустріч Європейського Комісара з енергетичних питань Андріса Пібалґса із віце-прем’єр-міністром України Андрієм Клюєвим (Брюссель).
Інші події
3 липня: участь президента Європейської Комісії Жузе-Мануеля Баррозу та Європейського Комісара у справах гуманітарної допомоги Луї Мішеля у 9-му саміті Африканського Союзу.
4 липня: оприлюднення заходів щодо реформування європейської виноробної галузі.
5-6 липня: конференція з питань розвитку біопалива в ЄС. >>> докладніше
Публікація від 6 липня, 2007 р.
|
