Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

Quicks: Креативний мобільний застосунок для відеомонтажу
Мобільний додаток Slibe для веб - дизайнерів
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область

 

 ПУБЛІКАЦІЇ -- З української преси


ГАЗЕТА “УКРАЇНА-БІЗНЕС”

   
    Президент секції “Автомобіль України” народний депутат Стаженко: “Щороку на дорогах України гине 5 000 наших громадян, хіба ми не в змозі щось зробити хоча б для їх близьких…”
    
    Щодня сотні надзвичайних ситуацій трапляються на дорогах України. Головними діючими особами у цих невеселих пригодах стають водії та потерпілі у ДТП. Перші намагаються уникнути відповідальності, другі – отримати відшкодування за збитки. Чи існує цивілізоване вирішення проблеми?
    Щороку в Україні трапляється більше 150 тисяч дорожніх аварій. Кількість потерпілих перевищує 35 тисяч, загиблих - 5 тисяч чоловік. За мовчазними статистичними даними людські долі, трагедії. Травмовані діти, каліцтва, загиблі пішоходи, розбиті машини. А потім довгі сумні дні у лікарняній палаті сам на сам із своїми проблемами.
    Дорожньо-транспортна пригода, ДТП. Кожного дня, щохвилини звіти Державтоінспекції поповнюються новими жахливими цифрами.
    Хто захистить конституційні права потерпілого? Хто відшкодує шкоду життю, здоров’ю та майну жертв аварій? Скільки ж ми будемо жити за принципом: кожний вирішує свої проблеми сам.
    Для багатьох українців придбання “легковушки” є чимось надзвичайним, такою собі знаменною подією у житті. Так повелося ще за часів Радянського Союзу. Машина у нас завжди коштувала дорого і була заповітною мрією для багатьох сімей. Запчастини та ремонт відбирають чимало нервів і коштів. А тому дорожня аварія, якщо така, не дай Боже, трапляється, то стає справжньою трагедією для автовласників. Єдине, що їх хвилює – це стан машини. Про потерпілого думають в останню чергу. А якщо живий, то й взагалі наче ніяких проблем. Погодьтесь, це ненормально.
    Згідно Цивільного кодексу України водій, що заподіяв ДТП, зобов’язаний компенсувати постраждалому усі витрати. Безперечно, винуватець повинен мати чималу суму грошей. А якщо її немає?
     Світова практика захисту конституційних прав потерпілих в ДТП має напрацьований цивілізований механізм відшкодування збитків. В сорока чотирьох країнах діє так звана “зелена картка”. В Європі вже понад 50 років існує страхування цивільної відповідальності. Що це значить? Все просто. Водії страхуються, купують страховий поліс на випадок неприємних пригод на дорогах. В разі ДТП страхова компанія відшкодовує потерпілому заподіяну йому водієм шкоду. Пристойно і цивілізовано.
    В Україні страхування цивільної відповідальності щодо третіх осіб затверджено декількома Постановами Кабінету Міністрів. Серпнева 2000 року постанова Кабінету Міністрів України зобов’язала всіх водіїв з 1 жовтня мати страховий поліс. Безумовно, такі непопулярні методи подобаються не всім. Наводяться приклади на захист водіїв. А хто подбає про потерпілого, хто захистить його права? До речі, Уряди багатьох країн світу силовими методами запроваджували обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів перед третіми особами – потенційними потерпілими та жертвами ДТП. Адже демократія – це, насамперед дотримання законних прав. Той, хто сідає за кермо автомобіля, повинен усвідомити і пам’ятати, що у будь-який момент він може стати винуватцем ДТП. А крім того: сьогодні ти водій, а завтра пішохід і потерпілий. Боронь Боже, але від цього не застрахований ніхто.
    Багато хто думає, що вартість страхового полісу надмірно висока, але насправді це не так, адже вона дорівнює вартості двох каністр бензину - 98 гривень 60 копійок. Невже це багато? Невже життя, здоров’я того не варті? Невже у разі аварії водій обійдеться такою сумою, щоб відшкодувати збитки? Безперечно – ні!
    Певна частина автовласників, особливо від’їжджаючих за кордон, вже звикла користуватись послугами страхових компаній. Думається, що вони на власному досвіді відчули ефективність страховки. Адже в разі ДТП такий водій виймає з кишені поліс, а не гроші. Постраждалий же отримує відшкодування за збитки, а водій не відчуває провини та зрештою його не мучить сумління.
     У першу чергу, саме страхування цивільної відповідальності створює механізм соціального захисту потерпілого.
    
    Уже більш як півроку, це найважливіше питання є предметом роботи Всеукраїнського Парламентського клубу народних депутатів України у Верховній Раді України та його секції “Автомобіль України”. В листопаді місяці минулого року секція розглянувши звернення Моторного (транспортного) страхового бюро України, своїм рішенням доручила народним депутатам - членам клубу, вивчити це питання і розробити відповідний законопроект.
    І от 30 березня цього року на своєму в’їздному засіданні у Харкові, секція “Автомобіль України” розглянула підготовлений законопроект й доручила депутатові В.Я. Стаженку, президенту секції, подати його від імені клубу на розгляд Верховної Ради.
    У засіданні секції прийняли участь фахівці автомобілебудування, керівники автопідприємств України, народні депутати, представники міністерства транспорту.
    Представляючи законопроект “Про цивільну відповідальність власників транспортних засобів” Володимир Якович Стаженко зауважив: “ Суть цього документу полягає в тому, що він спрямований на захист не лише потерпілих, але і водіїв, що стали учасниками дорожньо-транспортних пригод. При наявності страхового полісу водій має можливість отримати відшкодування за шкоду заподіяну потерпілому, а останній без нервів і проблем отримає матеріальну компенсацію на лікування або ремонт машини. Таким чином відбувається цивілізоване вирішення автотранспортної пригоди”.
    На харківському засіданні присутні одностайно зійшлись на тому, що безпека дорожнього руху безпосередньо пов’язана з обов’язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а тому прийняття Закону “Про цивільну відповідальність власників транспортних засобів” є на сьогодні питанням величезної соціальної ваги.
    
    Михайло Городецький
    Олег Спорников
    

Публікація від 21 жовтня, 2003 р.

Яким суспільним інституціям ви довіряєте найбільше?
Президенту
Верховній раді
Уряду
органам місцевого самоврядування
Армії
Поліції
Цекрві
Громадським організаціям
Волонтерам
Нікому не довіряю