Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ІНТЕГРО
Фонд Країна Добродій
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 ПУБЛІКАЦІЇ -- Офіційні документи


Політика ЄС з невизнання щодо Криму і Севастополя

   
    ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА.
    Контекст: чому ЄС провадить політику невизнання?
    18 березня 2014 року Російська Федерація незаконно анексувала Автономну Республіку Крим і місто Севастополь.
    
    Європейський Союз не визнає і продовжує cуворо засуджувати порушення міжнародного законодавства, що залишається викликом для міжнародного безпекового порядку. Така позиція ґрунтується на Статуті ООН, у якому чітко зазначено, що держава не може заволодіти територією іншої держави за допомогою погроз або застосування сили. Також така позиція походить від Гельсінського заключного акту, у якому сторони-підписанти заявили про наміри поважати непорушність кордонів і територіальну цілісність суверенних держав.
    
    27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН підтвердила свою відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності й територіальній цілісності України у рамках кордонів, визнаних міжнародною спільнотою. У такий спосіб було підкреслено нечинність так званого «референдуму», що відбувся у Криму 16 березня.
    
    Генеральна асамблея ухвалила резолюцію під назвою «Територіальна цілісність України». У ній міститься заклик до країн, міжнародних організацій, спеціалізованих агенцій не визнавати будь-яких змін у статусі Криму або Чорноморського порту міста Севастополь та утриматися від дій чи справ, які можна інтерпретувати як такі. Резолюція була підтримана 100-ма голосами; 11 проголосували проти, 58 – утрималися.
    
    Політика ЄС з невизнання складається з широкої низки заходів. Їхня мета – продемонструвати, що ЄС не визнає незаконної анексії, вдаючись до відчутних заходів на додачу до регулярної політики і дипломатичних дій.
    
    Уперше зобов’язання щодо невизнання анексії було висловлено під час зустрічі Європейської Ради, яка відбулася у березні 2014 року. Відтоді Європейська Рада неодноразово підтверджувала його, зокрема у таких висновках:
    
    Висновки Європейської Ради (20-21 березня 2014 року)
    Висновки Європейської Ради (19-20 березня 2015 року)
    
    Замороження рахунків і заборона на в’їзд
    Норми про замороження рахунків і заборону на в’їзд до ЄС поширюються на 150 осіб; також заморожено рахунки 37-и організацій у Євросоюзі. Це стосується осіб та організацій, які є відповідальними за дії проти територіальної цілісності України; осіб, які надають підтримку російським громадянам, відповідальним за прийняття рішень, та, які отримують користь від такої підтримки; 13-и організацій у Криму і Севастополі, які було конфісковано або які отримали користь від передачі прав власності всупереч українському законодавству. Заборона також поширюється на здійснення будь-яких платежів цим особам та організаціям. Імена 6 депутатів Держдуми Росії, обраних від Республіки Крим та міста Севастополь на виборах 18 вересня 2016 року, додані до списку санкцій. Ще два депутати Держдуми Росії, обраних від Республіки Крим та міста Севастополь, вже були у списку через їх попередню діяльність.
    
    Обмеження щодо Криму і Севастополя
    Як частина політики ЄС з невизнання незаконної анексії Криму і Севастополя Євросоюз наклав відчутні обмеження на економічні обміни з територією. Це, зокрема, стосується:
    
    Заборони на імпорт товарів, що походять з Криму і Севастополя, – крім випадків, коли вони мають українські сертифікати;
    Заборони здійснювати інвестиції у Крим. Європейці та компанії, розташовані в ЄС, не мають права купувати нерухомість чи підприємства у Криму, фінансувати кримські компанії чи надавати відповідні послуги. Окрім того, вони позбавлені права інвестувати в інфраструктурні проекти у таких сферах як: транспорт, телекомунікації, енергетика, пошук, розвідка і видобуток нафти, газу та корисних копалин;
    Заборони надання туристичних послуг у Криму чи Севастополі. Європейські круїзні лайнери не мають права заходити у такі порти Кримського півострова (виняток може становити лише надзвичайна ситуація): Севастополь, Керч, Ялта, Феодосія, Євпаторія, Чорноморськ і Камиш-Бурун. Це стосується усіх кораблів, що знаходяться у власності або контролюються європейською компанією, чи ходять під прапором країни-члена ЄС;
    Окрім того, європейським перевізникам — незалежно від типу судна — заборонено здійснювати будь-які виплати адміністраціям морських портів Керчі та Севастополя. Цей пункт є частиною обмежувальних заходів ЄС щодо дій, які загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України;
    Товари та технології для транспорту, телекомунікацій та енергетичної сфери, а також для розробки родовищ нафти, природного газу та корисних копалин заборонено експортувати кримським компаніям, або ж для використання у Криму;
    У цих сферах також заборонено надавати технічну допомогу, здійснювати посередницьку діяльність, надавати послуги у сферах будівництва та проектування.
    ЄС створив Інформаційний бюлетень для європейського бізнесу, який веде діяльність чи інвестує у Крим і Севастополь, аби забезпечити дотримання зазначених обмежувальних заходів та інших елементів політики невизнання:
    Інформаційний бюлетень для європейського бізнесу, що здійснює діяльність чи інвестує у Крим і Севастополь
    Висновки Європейської Ради щодо обмежувальних заходів у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя
    
    Рекомендації щодо подання заявки на отримання Шенгенської візи
    Консульства і посольства країн-членів ЄС в Україні та Російській Федерації дотримуються рекомендацій щодо подання заявок на отримання Шенгенської візи жителями Криму і Севастополя (рекомендації було опубліковано у травні 2014 року). Згідно з ними, жителі Криму і Севастополя, які прагнуть відвідати країни Шенгенської зони, мають у цілому отримувати свої візи у консульствах країн Шенгенської зони, що знаходяться в Україні.
    
    Рекомендації щодо невизнання певних категорій російських паспортів
    У червні 2016 року Європейська Комісія і Європейська служба зовнішньої дії, підтверджуючи, що визнання проїзних документів належить до компетенцій країн-членів, опублікувала рекомендації, запропонувавши державам ЄС дотримуватися спільного підходу щодо російських паспортів, виданих у Криму. Рекомендації містять пропозицію не визнавати два типи документів:
    Звичайні російські міжнародні паспорти, які було видано російськими адміністративними органами влади, утвореними у Криму і Севастополі після нелегальної анексії цих територій;
    Звичайні російські паспорти, видані жителям Криму і Севастополя російськими адміністративними органами влади у Російській Федерації після незаконної анексії, – за умови, що ці люди не мали російського громадянства перед анексією.
    У цілому не слід видавати візу власнику паспорту у разі, якщо такий документ не визнається.
    
    Слід зауважити: не існує заборони на в’їзд для жителів Криму. Усі власники проїзного документу, який визнають країни-члени ЄС, можуть подавати заявку на отримання Шенгенської візи.
    
    Програми і проекти ЄС
    Кримські бюджетні організації не мають права на участь у програмах ЄС, до яких долучилася Україна. Йдеться, зокрема, про такі програми: Креативна Європа (програма ЄС з підтримки культурних і креативних секторів) і Горизонт 2020 (найбільша програма Євросоюзу у сфері досліджень та інновацій). Кримські організації не мають права брати участь в Еразмус+ (програма ЄС з освіти, стажування, молоді та спорту).
    
    Ці обмеження стосуються організацій, а не людей. Кримські студенти, які навчаються у Євросоюзі, мають право подаватися на стипендії для навчання на спільних програмах Еразмус Мундус для отримання ступеня магістра.
    
    

Публікація від 19 березня, 2017 р.

Чи вважаєте ви за необхідне реформувати ООН?
Так
Ні
ООН потрібно ліквідувати, а не реформувати