Сто перше - китайське попередження до українського третього сектору

   
    Саме як попередження українським громадським організаціям або НУО або третьому сектору, кому як подобається, можна розглядати, розісланий на минулому тижні проект постанови Кабінету Міністрів про створення спеціальних рад неурядових організацій при всіх органах виконавчої влади - починаючи від райадміністрації й до Кабінету Міністрів. Сплеск інтересу до громадського сектору можна спостерігати і у Верховній Раді, де діє „Парламентський клуб НУО” – спільний проект Фундації „Чинність закону”, Фонду „Євразія” та відповідних профільних комітетів парламенту. Ця цікавість безперечно не є випадковою – наближаються вибори і громадські організації з їхнім електоральним потенціалом стають для багатьох можливістю „зустрічатися з виборцями” а може й впливати на їхні „темні думки”. Втім якщо в Уряді такий рух на зустріч „пересічним громадянам” – це усього лише проект, то засідання „Парламентського клубу НУО” – це вже реальність, на минулому тижні відбулося вже його друге засідання.
    
    
    Ці „тілорухи” влади, можна також вважати й своєрідним „месиджем” до українських ГО. Суть якого зводиться до того, що наш третій сектор, має розпочати „дружбу” із „першим сектором”, поки не пізно. Та якщо Уряд, залицяється до вже пікорених дівчат, так званих „формальних” організацій – профспілок, рад підприємців тощо, то наш парламент, вирішив скликати „поговорити за життя” організації реального недержавного сектору. Тобто такі що існують за власний, донорський кошт або членські внески своїх членів. Безперечно, не таких, які після отримання чергового гранта, днем з вогнем не розшукати, але серйозних гравців „третього сектора”, не рахуватися з якими не можуть собі дозволити, в тому числі й державні структури. Отже у проекті „Парламентський клуб НУО” - спільному проекті Фундації „Чинність закону”, Фонду „Євразія” та парламентського комітету з державного будівництва, протягом року, так би мовити, „зводитимуться” між собою Народні Депутати та громадські організації. Які таким чином спробують лобіювати інтереси тих груп населення, яких вони представляють, а це й діти, і жінки, й інваліди, і навіть ув’язнені. Президент клубу, він же голова парламентського підкомітету з питань законодавства про вибори та громадські організації Володимир Бондаренко, стверджує, що „причиною для зміцнення українського третього сектору є наявність широкого плюралізму в самих настроях людей”. Одним словом, сьогодні ми бачимо, прагнення влади як законодавчої так і виконавчої, без жартів співпрацювати з „третім сектором” українського суспільства. Цього практично не можна було уявити ще зовсім донедавна.
    Отже, що ж це клуб? „Взагалі, проект передбачав створення, такого собі місця де громадські організації могли б зустрітися із парламентарями і в неформальній атмосфері обговорити із ними проблеми сектора”: говорить директор проекту із боку Фундації „Чинність закону” Олег Спорников. „Тематики цих засідань, завжди починаються зі слів „ вплив такого-то типу організацій на прийняття рішень у державі. „Різного типу” – це й жіночі, і дитячі, і організації інвалідів, ветеранів та й тих же профспілок... незалежних.” „Проблеми сектору” – це, для парламенту, безперечно законодавчі проблеми, адже не завдання нардепів, допомагати „сірим та убогим”, як кажуть, копійочкою. А дати їм в руки законодавчу „вудку”, щоб вони змогли на законних підставах „ловити рибку” на потребу своїх членів та засновників. А це між іншими за даними Єдиного держреєстру Мінюсту – 29 мільйонів людей(!), які створили 30 500 цих самих неурядових організацій.
    Отже, попереду ще 8 щомісячних засідань „Парламентського клубу НУО”. Усі хто хоче прийти на його засідання можуть телефонувати до оргкомітету проекту в Києві – 5438894. А як будуть далі розвиватися відносини між владою та громадськими організаціями – поживемо – побачимо.
    Михайло Городецький
    

Публікація від 4 січня, 2004 р.