Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

Фонд Країна Добродій
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 БЮЛЕТЕНІ КЛУБУ


Бюлетень №9
від 12 листопада, 2004 р.

    ФУНДАЦІЯ “ ЧИННІСТЬ ЗАКОНУ”
    проект
    ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КЛУБ НУО
    
    
    
    
    
    БЮЛЕТЕНЬ № 7
    
    Спільного засідання комітету Верховної Ради України з питань
    державного будівництва та місцевого самоврядування, підкомітету Верховної Ради України з питань виборів та громадських організацій,
    Фундації “Чинність закону”
    за підтримки Фонду „Євразія”
    
    
    
    Тема:
    "Вплив бізнес - асоціацій на розвиток законодавства щодо малого та середнього бізнесу в Україні"
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    КИЇВ
    
    2004 р.
    
    
    www.rol.org.ua
    
    
    
    
    
    від директора проекту
    
    ШАНОВНІ ДРУЗІ!
    
    Ми пропонуємо Вашій увазі матеріали сьомого номеру бюлетеня “Парламентського клубу НУО”. Для тих, хто щойно залучився до нашого проекту, дозволю собі нагадати, що він містить виступи учасників “Парламентського клубу НУО”. Структури, яку ми, Оргкомітет проекту від Фундації соціально – правового захисту населення “Чинність закону”, заснували спільно із Фондом “Євразія” і завдяки його фінансовій підтримці. Захід здійснюється як спільний між комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, підкомітетом Верховної Ради України з питань законодавства про вибори та об’єднання громадян, Фундацією соціально – правового захисту населення “Чинність закону”. Це було надзвичайно важке засідання, адже його тема: "Вплив бізнес - асоціацій на розвиток законодавства щодо малого та середнього бізнесу в Україні" - вже сама по собі є відповідальною й багатогранною. На нашу думку, обговорення проблем забезпечення прав громадян на здійснення підприємницької діяльності, дозволить підвищити рівень поінформованості громадян та громадських організацій про їх роль в реалізації цих конституційних прав. І в цілому, сприятиме ліквідації зневіри підприємців до усіх гілок влади та правового нігілізму у сегменті відповідного законодавства. Обговорення такої проблематики, на нашу думку, сприятиме становленню гармонійного, прозорого, сталого розвитку виборчої системи в Україні.
    
    З повагою,
    
    Директор Проекту
    О. Спорников
    
    
    
    
    
    
    
    ВИСТУПИ УЧАСНИКІВ ЗАСІДАННЯ
    ЛЯПІНА К. Дуже дякую, шановні колеги! З більшістю з вас ми вже знайомі. Але хочу нагадати, що мене звати Ляпіна Ксенія, я є координатором проектів Інституту конкурентного суспільства, а також головою ради приватних підприємців України. І наша сьогоднішня тема: "Вплив бізнесу асоціації на розвиток законодавства". На мій погляд, є в край актуальною через те, що я знаю, що переважна більшість з вас, яких я в принципі особисто знаю, впливає на законодавство дуже активно і дуже ефективно. Але як нам налагодити цей вплив чи на більшому рівні, чи на кращому, може ще на більш технологічному рівні, напевно, це і мусить бути темою нашої сьогоднішньої дискусії. І в якій я маю дуже велику надію, всі візьмуть активну участь. Бо у нас саме ідея я так розумію, Парламентського клубу полягає в тому, щоб ми змогли поділитися нашими думками, зокрема, з народними депутатами України і почути їх думки. Тобто такий обмін досвідом і обмін думками. А зараз я хочу надати слово для привітання знаному народному депутату, який не байдужий до питань розвитку підприємництва в Україні Беспалому Борису Яковичу.
    
     БЕСПАЛИЙ Б. Я. Дякую, пані Ксенія.
     Я на функції президента не претендую, але дорогі друзі, я щиро радий вітати вас від нашого Комітету з питань місцевого самоврядування, державного будівництва і в цих дуже таких гостинних стінах. Нам приємно, що ця зустріч відбувається якраз в такому пристосованому зручному для роботи приміщенні, де відбуваються за звичай засідання Погоджувальної ради, а також інші такі вагомі зустрічі, як от, наприклад, наша сьогодні.
     І я також радий нагоді передати вам привітання від Анатолія Сергійовича Матвієнка, який є головою нашого комітету і в комітеті у нас дуже цінується співпраця з громадськістю є, навіть, громадська рада при комітеті, от є даний Парламентський клуб. І це не випадково, а тому що ми переконані, знаєте от, як інколи буває, йдуть так звані парламентські слухання. І саме так звані, тому що вони перетворюються в парламентське говоріння. Депутати говорять, а потім замість того, щоб слухати, скажімо тих людей, які є в даному випадку фахівцями, або дослухатися до позиції громадськості, ну, не всім це подобається і, наприклад, сьогодні не зовсім така, на мій погляд, виграшна була подія на ранковому засіданні Верховної Ради, коли годину ми втратили на так званий звіт. І якби створити, погіршити умови для роботи громадських організацій розглядалося і дуже цікавило деяких джерела фінансування громадських організацій, і дуже мало цікавить їхня позиція, їхні розробки і тим більше, їх можливості співпраці. Так що як бачите, є різні течії, але і керівництво парламентське і наш комітет, який тут надає нам умови для роботи я думаю, якраз розвитку сприяють.
     Другий такий момент, крім важливості нашої співпраці Верховної Ради як законодавчого органу і її парламентського комітету і громадських організацій, це само по собі цінне. Я думаю, і тема є дуже актуальна, тому що навряд чи хто заперечує, що сьогодні малий і середній бізнес це велика справа. Тому що тут є і інтереси споживачів, і самоврядування, і держави, все це переплітається. Разом з тим, тут для мажору такого великого, я навіть не знаю, засідання наше покаже чи є підстави, тому що є дуже багато проблем, наприклад, пов'язаних зі спрощеним порядком реєстрації, з єдиним вікном реєстрації, з перевірками, з плановими, позаплановими, пожежними правилами, санітарними нормами. Знаєте, я комп'ютерщик був за першою своєю спеціальністю, так я знаю, наприклад, асоціацію деяку, в яку поставлені взагалі комп'ютерні клуби і організації, які професійно використовують комп'ютери, діє така дуже цікава інструкція Мінздраву про монітори, так там є така норма, яка говорить, що, наприклад, вікна в тих приміщеннях мають бути повернуті на схід чи північний схід, підлога спеціальна і так далі. Тобто фактично, посібник для хабарництва, тому що легально працювати неможливо. На прикладі, це приміщення не годиться і ті монітори, які на столі у Володимира Литвина і його заступників. Вони поза правилами їх можна було б оштрафувати, тобто є і такий напівузаконений рекет, я думаю, стосовно дрібного, середнього, та і інших видів бізнесу. Я думаю, це є серйозна така проблема, яку ми теж обговоримо.
     Дорогі друзі, специфіка нашого комітету і до речі, парламенту, як законотворчого органу, хоча він слова "говорильня" парламент, але для того, щоб можливо як пані Ксенія справедливо сказала, наша робота була більш технологічною, можливо ті пропозиції, ті зауваження, які у вас мабуть є і я до цього хочу вас запросити, було б дуже важливо і дуже корисно отримати у вигляді конкретних пропозицій щодо змін до Законів і інших законодавчих актів, тоді б такий більш вагомий був би я б сказав, сухий залишок від нашої розмови, яка я думаю, буде за участю самого дружнього до наших комітетів це Комітет з питань підприємництва і промисловості, який очолює Юрій Єхануров, він навіть знаходиться з нами в одному коридорі, так між нами тільки це "лестничная площадка", більш нічого. Ми дуже такий дружній комітет. А в роботі навіть і цієї перешкоди немає. Я думаю, голова цього комітету підійде трошечки пізніше, а зараз я хотів вас ще раз привітати в цих стінах і запросити до конкретної співпраці і побажати нашому сьогоднішньому засіданню успіху. Спасибі.
     Дуже дякую, шановний Борис Якович. А в зв'язку з тим, що мабуть, Юрій Іванович Єхануров все ж таки затримається, на жаль, у нього сьогодні є пари, є певні обов'язки перед студентами, які також потрібно виконувати, але ми маємо надію, що він все ж таки підійде до нас. Я пропоную започаткувати відразу дискусію. Я пам'ятаю, минулий рік, коли ми проводили парламентські слухання з питань регуляторної політики та розвитку малого підприємництва, то була дуже велика драка за право виступити з парламентської трибуни і донести проблеми. І це абсолютно справедливо, тому що не часто нам, громадським об'єднанням, випадає така можливість донести нашу думку до Верховної Ради. Сьогодні є така можливість, тому я вас запрошую до активної дискусії, до активного висловлювання вашої думки. А оскільки у нас немає, дійсно, клуб, дійсно, демократична форма ведення, то просто. До нас приєднався шановний народний депутат, я думаю, що треба попросити.
    
    Народний депутат Валерій Асадчев - заступник голови Бюджетного комітету Верховної Ради.
    
    Я б хотів повернутись або почати своє міркування з теми сьогоднішнього зібрання "Вплив бізнес-асоціації на розвиток законодавства для малого і середнього підприємництва. Давайте ми, можливо, на таку категорію, як середній та малий бізнес подивимось під іншим кутом зору, що це таке з рештою, чим воно відрізняється від великого бізнесу, окрім обсягів, можливостей, розміру обігових коштів, чисельності працюючих і т. п. І що об'єднує малий, середній бізнес із крупним бізнесом.
     На мою думку, якщо різниця є в першій частині, що я говорив, по всіх показниках, то абсолютно нема ніякої різниці в тому контексті, що суб'єкти малого і середнього бізнесу, як суб'єктів великого бізнесу -це насамперед роботодавці. Це люди, які за рахунок власного капіталу, що вводиться в ринкових умовах, створили робочі місця, ризикуючи непросто цим інвестованим в робочі місця капіталом, а й ризикуючи самим бізнесом, своїм здоров'ям і, навіть часто, життям. Що ми хочемо від малого, середнього бізнесу?
     Наприклад, в Польщі 82 відсотки внутрішнього валового продукту -це результат діяльності малого та середнього бізнесу. Що в нас робиться, ми знаємо. Яка мета основна? Це бізнес, він хоче отримати прибутки, накопичення капіталу для того, щоб забезпечити розширення бізнесу і зрештою, якщо навіть підприємець малого, середнього, будь-якого бізнесу, навіть якщо переслідує лише меркантильні інтереси, то хоче він того чи не хоче, він обов'язково відіграє позитивну, конституційно державницьку, суспільну функцію.
     Як забезпечити йому всі можливості, особливо в такому чудовому суспільстві, в лапках, яким є на сьогодні Україна, з точки зору регуляторної, насамперед, політики, взагалі, умов встановлення, започаткування розвитку бізнесу? Безумовно, що це можливо лише при реалізації назви нинішнього заходу, коли малий та середній бізнес і будь-який бізнес, тільки не через куплені у Верховній Раді голоси при голосуванні регуляторних законів, буде мати можливість впливати на регуляторну політику, насамперед, на регуляторну політику. Зрештою, чи відбувається це в Україні? Абсолютно вірно, відбувається. Але якість цього якість цього впливу. Чим характеризується цей вплив? На мою думку, він характеризується протекціонізмом або особистими зв'язками, корупцією або хабарництвом, політиканством і мітинговістю.
     Зрештою, прикро дивитися, коли проїжджає ж попри урядових забодув і бачиш на асфальті людей, які щось пікетують. Це свідчення хворого суспільства - це однозначно. Де вихід?
     А вихід нам непотрібно шукати - він придуманий цивілізованим світом. Вихід у переговорах. Вихід у соціальному діалозі. Вихід у соціальному партнерстві.
     Чи можливо сьогодні говорити про те, чи є соціальне партнерство в Україні. Якщо для міжнародних організацій, то є. А якщо для забезпечення отого реального впливу (коли я набридну, Ксеніє, скажете, щоб я завершував, добре). Якщо говорити для України, для нашого реального впливу, то соціального партнерства немає.
     Чому? Тому що в пост-радянський період, коли розпочалося реформування державної власності, яка супроводжувалася корпоративним перегрупуванням сил із дуже активною, відомою "прихватизацією", про яку ми дуже багато чули в Україні. Створилися олігархічні угрупування, які спроможні сьогодні фінансувати будь-який напрямок лобування будь-якого економічного регуляторного закону.
     І під це заангажовуються суб'єкти переговорного процесу, як в профспілковому русі, так і в стороні бізнесу, або в стороні роботодавців.
     Чому роботодавців? Тому що, знову ж таки, за цивілізованими правилами гри саме роботодавець є активним суб'єктом переговорного процесу, який визначає в цивілізованому світі і розстановку на високі державні посади. Тому що це та частина населення, а вона дуже незначна в процентному відношенні, яка володіє фінансовими потоками і забезпечує наповнення бюджету і національну безпеку своєї держави не лише за рахунок власних відрахувань, а і за рахунок оподаткування найманих працівників. При цьому ще, і створює різного роду фонди соціальної гарантії тобто створює можливості держави соціально захистити незахищені верстви населення і забезпечити, я б так сказав, можливо гуманітарний розвиток суспільства.
     Що заважає нам в Україні, окрім тієї політичної, я б сказав, і фінансової заангажованості суб'єктів бізнесу, яких на сьогоднішній день можна, на превеликий жаль, в початковому, я підкреслюю, в початковому стані формування.
     В 2001 році було прийнято Закон України про організацію роботодавців. Цей закон не тільки порушив статті 22, 9, 15, 36 Конституції України, а він ще й порушив ратифіковані конвенції міжнародної організації праці такі, як, наприклад, 87 конвенція про свободу асоціацій на об'єднання.
     Цей Закон, з одного боку, він задекларує, я сказав би, посилення впливу роботодавців і створення можливостей для конструктивної взаємодії з соціальними партнерами, профспілками і державою. В той же час, він абсолютно позбавив суспільство можливості на самоорганізацію. Тому що не може бути цивілізованого демократичного суспільства без інститутів громадянського суспільства, які забезпечують прозорість влади і, насамперед, зрештою, це прозорість дій влади.
     Це, як кажуть, той кіт, який є для того, що ми всі знали, що кіт в домі є, тоді вони ведуть себе чемно. Ви знаєте, це алегорія, сентенція, але це дійсно так. У нас в будинку на Подолі було дуже багато щурів, доки ми Васька білого не привезли. І сьогодні чистота ідеальна. Оце той білий Васька, кіт, -це інститути громадянського суспільства.
     А цей закон про організацію роботодавців унеможливлює так організацію. Є на сьогодні, у нас зареєстровано два всеукраїнських об'єднання роботодавців, це Федерація роботодавців України, але вона утворювалась протягом двох років оргкомітетом під керівництвом Прем'єр-міністра. І ось у квітні, 19 числа, по-моєму, отримали свідоцтво про реєстрацію Всеукраїнська асоціація роботодавців, на яку команда Юрія Івановича Єханурова потратила десь майже півтора року.
     Про яку ми можемо говорити, не менше ж, правда? Не менше. Я дякую за це.
     Це свідчить про те, що прості суб'єкти бізнесу не зможуть організуватися як суб'єкти громадянського суспільства, у них бракуватиме для цього авторитарного впливу, фінансових можливостей і тому подібне.
     І, таким чином, на сьогодні громадські об'єднання підприємців лишилися за межами конституційного начебто, з точки зору авторів цього закону, переговорного процесу.
     Ще третя організація на минулому тижні десь провела була засновницький з'їзд і буде подавати документи на реєстрацію. Це ще не все. Я -президент Скільки орендарів і підприємців України, якщо мене хто не знає, Віктор Хмельовський. На сьогодні ми ведемо активну роботу по відстоюванню свого права на участь у переговорному процесі і на право впливати на регуляторну політику на конституційному рівні, а не на мітинговому. Тим паче, що в статуті нашої організації ще до прийняття цього одіозного, відверто кажу, закону, була передбачена ця участь, ми де-факто були учасниками переговорного процесу і підписання генеральної угоди.
     І хотів би зробити реверанс у бік урядової сторони, що цього року уряд повів себе виключно як уряд демократичний. Чому. Тому що вони не пішли по лінії зговору з окремими суб'єктами сторони роботодавців, а запросили всіх учасників цього процесу минулого періоду, це Федерація роботодавців, Спілка підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств, вони тоді ще не мали, їхня команда ще тоді не утворила асоціації "Всеукраїнські роботодавці", і Спілку орендарів і підприємців України.
    
    Юрій Єхануров, Народний депутат Україні, Голова комітету з підприємництва та регуляторної політики Верховної ради України
     Дякую. Шановні друзі! Я може трошки поділюся своїми враженнями від ситуації, і наскільки вони кореспондуються з вашими думками та роздумами, то ви самі зв'язуєте.
     Ви знаєте, зараз в Україні, існує два великі інститути, які притаманні демократичному суспільству. Це політичний інститут місцевого самоврядування, як структура влади і це економічний інститут малого, середнього підприємництва. Обидва ці два інститути зазнають дуже серйозних утисків сьогодні від тієї стратегії, яка ведеться в країні. Стратегія влади -це політики влади.
     Чому ці утиски відбуваються зрозуміло, тому що обидва інститути є незалежні, вони самостійні, скажімо, структури самоврядні вони обираються безпосередньо населенням і вони фактично несуть відповідальність тільки перед ним, у них немає ніякої вертикалі влади і відповідальність тільки за ту територію, яка їх обрала.
     Економічний інститут малого і середнього бізнесу -це дуже диверсифіковано розгалужена система людей, які хочуть просто на свій ризик зробити якість і для себе добрі, і для держави добрі справи. І звичайно, що вони теж не мають цієї великої структури підпорядкованості, це невеликі потужні системи і вони з одного боку, створюють дуже серйозну конкуренцію на ринку великим, потужним монополіям. Сьогодні в основному олігархічна, кланова, державні монополії, які фактично зрослися між собою. А з іншого боку вони не підпорядковані і їх ніяким чином не можна ухопити, щоб вони діяли так, як комусь це хочеться.
     І тому виникає дуже велика проблема у влади, влади, яка сьогодні фактично монополізувала чи намагається все монополізувати в Україні і тому ведеться нищівна боротьба, як з одним інститутом так і з іншим інститутом. По самоврядуванню я не буду тут говорити це трошки не та тема, хоча ви знаєте на дуже, дуже багатьох прикладах в Україні, яким чином і якими засобами ведеться боротьба з місцевим самоврядуванням.
     Щось аналогічно ведеться така ж сама боротьба із малим, середнім бізнесом. Різними абсолютно шляхами, методами. Це і методи адміністративними, що важно зареєструвати підприємство, це треба дуже багато виходити кабінетів тієї спрощеної системи, особливо не відчувається, треба давати на кожному рівні якісь хабарі і так далі, щоб це зробити.
     Друга схема це податкова схема. Спочатку начебто пішли на спрощену систему, зараз у зв'язку з запровадженнями Пенсійної реформи знову підприємців цього малого, середнього притягли до державної податкової адміністрації тому що треба перераховувати на персональний фонд за себе, треба перераховувати за того, кому ти дав робоче місце, для цього треба показувати обсяг заробітної плати, чи правильно ти перерахував. Таким чином, виникає уже безліч складнощів у звітності і в любому випадку ти якимось чином уже попадаєш під вплив податкового інспектора.
     І нарешті треті схема, це схема взагалі укрупнення, схема укрупнення бізнесу. Тобто через законодавчі системи з так би мовити, збільшення якихось стандартів, вимог до того чи іншого сектору бізнесу, в зв'язку з тим, з крупні, потужні монополії можуть ці стандарти витримати, а малий і середній бізнес не може цього зробити, чи скажемо, він не може це зробити в дуже короткий проміжок часу, поки вводиться той чи інший закон, фактично, крупний капітал таким чином бореться з тим, щоб малий і середній бізнес не створював йому серйозної конкуренції. Все це говорить про те, що це цілеспрямована політика, однозначно визначена і я думаю, що всі мабуть тут переконані, що вона не зміниться, поки буде існувати ця структура і ця система влади.
     Звичайно, сьогодні і цей рік є визначальний політичний, хочемо ми чи не хочемо, але всі питання, які б ми не обговорювали, чи то бюджетні питання, безліч зараз виникає бюджетних проблем, чи це економічні, якісь інші питання, це питання самоврядні чи це медичні питання, питання освітянські, не хочеш -не хочеш, але все рівно упирається повністю в ту політичну систему, яка склалася на превеликий жаль, в Україні. І ця система абсолютно не буде сприяти, вона не сприятлива для розвитку малого і середньому бізнесу. І чим далі ця система буде залишатися врешті-решт, вона все це має монополізувати, весь малий і середній бізнес має підійти під якусь кланово-мафіозну структуру, яка краще буде звичайно контролювати центральній владі і таким чином ми щось зробимо на зразок того, що було в Радянському Союзі -єдина державна політична система, тільки вона буде не державна, а вона буде приватно-кланова, вона буде фактично підпорядкована державній структурі або тим, хто сьогодні знаходиться при реальній владі.
     Як з цим боротися, звичайно, перша проблема -це проблема політична. Це проблема зміни влади, я не буду над цим зупинятися.
     Друга проблема боротьби в цілому боротьби з владою будь якою, тому що влада має все-рівно властивість все контролювати. І скрізь хочеться втручатися, вона боїться, навіть, передати якісь свої функції, як це притаманно іншим країнам не державним структурам і не державним інститутам, які набагато краще можуть відрегулювати ті чи інші питання і розказати владі, як його краще зробити.
     Сьогодні є величезна проблема в Україні це проблема Верховної Ради. Я вже 6-тий рік у Верховній Раді і 6-тий рік я борюся з Верховною Радою. І коли б мені сьогодні сказали кого краще вигнати в першу чергу Кучку чи Верховну Раду, то я відверто кажучи ще б подумав. Тому що так, як приймаються закони у Верховній Раді, як вони проходять, як вони обговорюються, це взагалі неприпустимо, такого немає в жодному законодавчому органі влади.
     По-перше взагалі ніхто не питає відповідних практиків з того сектору економіки, якими регулюються ті чи інші питання. От прийняли скажімо, пенсійне законодавство і Пенсійну реформу, ніхто не спитав у представників малого бізнесу, які знаходяться на спрощеній системі, як вони повинні це діло тепер регулювати. Фактично ця ж система скасувала спрощену систему.
     Я вас запевняю, що якщо були підключені до цієї роботи люди з реального сектору, які працюють в ньому, сьогодні є асоціації, вже і це дуже добре, то я вас запевняю, вони набагато краще б розказали законодавцям, як треба зробити, що треба зробити і воно було б прийнято в інтересах всіх. На превеликий жаль, цього ніхто не робить, вже коли все прийнято, все підписано, вже введено потім починається у нас крик, гвалти, що ж ми наробили, що ми накоїли. Аграрна партія проголосувала за бюджет, знищила свій аграрний весь сектор, потім півроку кричить у Верховній Раді, що ж таке ми наробили, давайте ми негайно ПДВ перше 24 треба негайно скасовувати, дійсно треба негайно скасовувати, бо ще ніхто не знає, як що відносити.
     І це, на превеликий жаль, практика роботи парламенту. І для мене, наприклад, як для парламентаря зрозуміло, що в жовтні місяці ми спільними зусиллями можемо якось змінити в Україні виконавчу владу, чи главу держави і ми можемо, я переконаний в цьому, що ми громадяни України можемо згуртуватися і зробити, що буде обраний демократичний Президент, обраний народом.
     А, як боротися з Верховною Радою, поки що ніхто рецепту не дав, чесно кажучи. А це сьогодні для України таке лихо, від якого страждають всі, навіть Кучма страждає від нього. Тому що, як приймаються законопроекти у Верховній Раді він не вичитується, він не дебатуються, не підключається реальний сектор, немає фахівців і це свідомо робиться така процедура потім один день зібралися 60-70 проголосували законопроектів, одна проголосованих суперечить іншій частині проголосованих вже в цей день. І потім це все виплескується в реальне життя, і потім люди бігають, хапаються за голови, все вводиться з дня опублікування, ніхто ні до чого не дає можливості пристосуватися. А до цього ще і накладається ціла низка нормативно-правових актів, всяких вигадок податкових адміністрацій і ми фактично знищуємо наш сектор економіки і в першу чергу малий і середній бізнес. Чому? Тому що він беззахисний. Тому що Пінчук, Медведчук, то вони самі себе захистять, вони не дадуть свій бізнес щось з ним зробити і там у них представники сидять у Верховній Раді у великій кількості, навіть фракція ціла. А малого і середнього бізнесу там немає і йому дуже важко туди потрапити, тому що він диверсифікований дуже. Один там підприємець нічого не зробить, а навіть згурнтувавшись в якісь осередки чи асоціації це теж не так просто все зробити.
     Тому тут є певна проблема, і, звичайно, що в першу чергу це мають дивитися на стратегію тих політичних сил, які будуть підтримувати малий і середній бізнес.
     Скажімо для мене, як і для нашої партії Української народної партії проблема на що ми повинні генеральну лінію своєї політики вести, скажімо чи це малий, середній бізнес, чи це крупний бізнес, чи це крупне товарне виробництво, як деякі кажуть в сільському господарстві, чи це фермерське виробництво, то ми сьогодні говоримо, ми вважаємо, що пріоритет треба віддавати малому, середньому бізнесу, треба віддавати пріоритет фермерському господарству. І саме їх треба захищати, їх так треба захищати, як опозицію у Верховній Раді, тому що вона не може прийняти рішення, а більшість може. Так і в бізнесі, великі, крупні потужні компанії, вони й так мають вплив і вони себе захистять. А той, хто розпочав свою справу тільки, в нього, так би мовити, гроша за душею немає, він не зможе себе захистити. Тому його повинні захищати, перш за все, влада, його повинна захищати політична відповідна сила, яка стратегічно бере цей напрямок, цих людей захищати, так би мовити, в парламенті на всіх щабелях влади.
     І тому, для нас це дуже важливо. Тому що малий середній бізнес створює прекрасну конкуренцію велику. Тому що якщо монополізувати той чи інший ринок, як ми бачимо зараз, ринок нафтопродуктів, це сіли, домовились і все, і ціни поповзли, і тим з ними боротися, з цими монополіями. А малий середній бізнес, коли тисячу підприємців працюють у цій сфері, з ними не домовишся і вони тримають реальну конкуренцію цін, і вони заставляють таким же чином тримати ці ціни і ті, хто займається великим середнім, це дуже корисно для держави. Да, звичайно, повинні бути певні стандарти, треба їх, можливість цієї галузі чи напрямок економіки підвищувати, але навіть це треба робити послідовно, давати людям можливість в часі, щоб вони звиклись до цього, щоб вони знали, що ті чи інші стандарти будуть вимоги підвищуватись. Для нас це дуже важливо, дуже важливо розвиток фермерського господарства, тому що в сільському господарстві взагалі невідомо, що зараз відбувається. Але один фермер себе не захистить, якщо це якась крупна утворилась конгломерація, то звичайно вона буде мати вплив або регіональний, або державний.
     А один фермер, хто його має захистити? Його має захистити закон, якась політична сила. Точно так, хто має захистити "маленького" акціонера? Якщо там три акціонери, які володіють 60-70 відсотків акцій, вони самі себе захистять. Вони мають право рішення приймати, а один, який купив акції, як його захистити. Тобто сьогодні це повинен захищати закон і оце усвідомлення того, що треба захищати тих, хто створює реальну конкуренцію і робить зиск позитивний, а не тих, хто сам себе захистить. Оцей краєугольний камінь, поворот усієї політики, яку ми повинні здійснити. Звичайно, для цього треба, перш за все, демократизація суспільства. Тому що без демократизації суспільства цього просто неможливо зробити. Але, навіть якщо ми цього доб'ємось, я ще раз хочу наголосити на цьому.
     В жовтні місяці нам прийдеться дуже багато що зробити спільно для того, щоб повернути кардинально всю політику в Україні, в тому числі економічну політику, оскільки ми говоримо сьогодні саме про малий середній бізнес, в сторону захисту малого і середнього бізнесу. Тільки він створить прекрасне підгрунтя для конкурентноздатної економіки. Я завжди приводжу такий хороший приклад.
     Чому будинок, фундамент ставлять на піщану подушку, саме на пісок? Тому що тисячі-мільйони піщинок утримують нормально цей фундамент. Спробуйте його покласти на якусь велику цегляну глибу, воно погано буде триматись, воно все буде хитатися. Отак малий середній бізнес, тисячі-мільйони людей, які за своєю власною ініціативою, з власною вигодою, з власною зацікавленістю, це тисячі-мільйони піщинок цих, які тримають фундамент економічної всієї держави. Саме на цьому фундаменті нормально може розвиватись і великий бізнес, і великі підприємництва. Без цього не буде нормальної конкуренції і не буде нормальної економіки. Врешті-решт, воно все завалиться і завалиться навіть той монополістичний капіталізм, яки сьогодні будується в Україні.
     Я хотів би, щоб ми це дуже чітко усвідомили з точки зору стратегії тієї політики, яка проводиться і яка має проводитись в Україні, і яку ми хочемо, щоб вона проводилась. Я вам дякую!
    
    Бедзай Сергій Андрійович, Голова Асоціації підприємств промисловості торгівлі та громадського харчування в Кіровоградській області, це місто Кіровоград.
     Я асоціацію маю, безпосереднє відношення із 1997 року. Ми з 1997 року, тут деякі робили структурні перебудови. На сьогоднішній день, півтора року назад, це в жовтні в нас буде вже два роки, ми зробили таке об'єднання, тому за останні роки всі захищають підприємця як на політичному рівні, так і на економічному рівні. Всі за підприємців і в кінцевому висновку хто ж конкретно береться за цю участь.
     У нас в регіоні створена громадсько-суспільна коаліція "Центр", куди повходили більшість громадських об'єднань, які на сьогоднішній день більш-менш відомі. Це і асоціація, це і УСПП, це Асоціація роботодавців України, торгівлі і громадські об'єднання, і профспілки, і торгово-промислові палати. І даже такий перелік громадських об'єднань на сьогоднішній день не в змозі що-небудь зробити дійове в плані виконання тих нормативних документів, які працюють на сьогоднішній день. Більш конкретніше.
     Я не дуже далекий від бізнесу. Я так рахую, ще з 90-х років, з 1991 року я створив ряд підприємств, підприємств приватного сектору, вони працюють, до сьогоднішнього дня працюють. Тепер порівнюючи 90-ті роки із сьогоденням.
     1992, 1994, 1995 роки я мав змогу без тіньового сектору економіки платити робітникам, які працюють на цих приватних підприємствах в 10-20 разів більше заробітної платні, ніж кожне підприємство такої самої галузі в державній структурі. І на 1997-98 роки, коли я будучи дуже активним противником тіньового сектору економіки я зрозумів, що підприємець не тому пішов в тіньовий сектор економіки, тому що йому так заблагоразумилось, а в нього іншого виходу на сьогоднішній день немає. Він вимушений працювати і те, що називають, там цифри різні приводять 40 відсотків, 50 відсотків, я ще раз хотів би стверджено сказати, що цей набрав величезного масштабу, який я даже на сьогоднішній день не хотів би зосереджувати, що це 50 відсотків, кожен підприємець займається цим ділом, тому що практично можливість вижити особливо у малому і середньому підприємстві практично немає. В чому причина.
     На мою думку, більша частина громадськості, особливо останні 2-3 роки, боїться розпочинати власний бізнес. А таких більше 90 відсотків. На нас навіяний страх. Ми сьогодні не знаємо, що робити, на нас політичний страх навіяно, у нас економічний страх. По політичному розрахунку я стверджено можу повторити, що немає сенсу розпочинати бізнес. Якщо одне робоче місце приватний підприємець виплатить 10, 15, 20 тисяч гривень із розрахунку того, що він буде даже отримувати... 50 відсотків, то цей бізнес можливо окупити... після сплати цих податків через 15-16 років. Скажіть мені, будь ласка, який бізнес витримає такий період "возмещения" цієї затратної частини, який на сьогоднішній день є. Його ніхто не витримає. Таким чином, ми живемо на сьогоднішній день в суспільстві постійного жаху, страху. Це економічно, політичне я вам скажу, і природнє. Ми з самого дитинства когось боїмося. Ми поступили на роботу, ми роботодавець... ми боїмося закону.
     Якщо ми, громадське об'єднання, відстоюємо ті чи інші права на сьогоднішній день законодавчо чи органами влади, ми попадаємо в який розряд. Ми економічну проблему на сьогоднішній день піднімаємо і відстоюємо. Він попадає, він думає опозиційно, він попадає,... нас записують..., яка опозиція. Ми викладаємо ті викладки, де на нашу думку, більш чи менше будуть вирішені ці гаразди. Таким чином, явище страху і байдужості -це головна причина на сьогоднішній день стримування розвитку підприємницької діяльності. Це головна причина на сьогоднішній день.
     Я вже не торкаюся тих фактів, які вже попередники мої коментували, малий і середній бізнес від великого бізнесу. Це зовсім інші речі. Ми вже не робимо як кажуть, в сфері підприємницької діяльності. На сьогоднішній день це вороги. Великий бізнес -це вороги. Великий бізнес шукає підтримку де? Йому потрібне громадське об'єднання на сьогоднішній день, йому не потрібні вони. Він має підтримку і фінансову, і політичну, тому що він доступний в органи влади. Він може знає... ці структури Верховна Рада і таке інше. Малий і середній бізнес він сьогодні відірваний.
     В кінці кінців фінансування громадських об'єднань тільки, щоб він фінансувався за рахунок членських внесків і таке інше. Це примарна, так сказати, позиція. Тому що він за рахунок цих членських внесків і активність як бізнесменів уже я бачу, що вона дещо трошки знижена, так і громадських об'єднань. Громадські об'єднання якийсь термін діяли дуже активно, а на сьогоднішній день все більше і більше громадські об'єднання теж миряться з думкою, що перебороти дуже тяжко, і теж уходять займатися або іншою справою, або переходять десь на іншу структуру.
     На сьогоднішній день дуже багато законів, які уже вийшли. Я не хотів би їх коментувати, слабкість кадрів підготовки... структур, підготовка кадрів які у нас сьогодні готуються для підприємницьких структур в вищих учбових закладах я так рахую, що вони не зовсім, м'яко кажучи, відповідають тій структурі. Там дуже мало практиків. Там, дійсно, професори там доценти і таке інше туди потрібно людей, які уже відкрили знають це діло з чого почати і розказати на пальцях. Як це все робиться.
     Дуже багато коментувати всіх законів України я останній можливо на мій погляд, дуже я думаю, що він дієвий. Закон про регуляторну політику. Дуже хороший закон ричага того, що відключать, щоб спрацював цей закон на сьогоднішній день його немає.
     Тому прописано, дуже гарно прописано, я вже не беруся до регіонів, ми декілька питань піднімали і в місті, і в області і таке інше. Закон поки що на цей рахунок не працює.
     І на останнє структури, які повинні, державні структури я маю на увазі, які повинні вирішувати проблему підприємницького... це у нас саме головний захисник в регіонах це державний відділ регуляторної, Держкомпідприємництва. Це в кінці-кінців теж чия структура? Державна структура. Вона не може захищати рівною ціною. Чому? Тому що це ті самі державні службовці.
     Громадські об'єднання -вони в змозі вирішувати ці питання. Державні структури, вони не зовсім, тому що вони повністю залежні від бюджету, від фінансування і так, як їм скажуть, так вони і будуть вирішувати ту, чи інші проблеми.
     Поки що в мене дуже багато питань і законам. От Кабінет Міністрів про підвищення тарифів на санпрофогляд. Ми дуже багато - з 37 до 157 гривень завищена ціна і це дуже важливе питання.
     В тому числі, по пенсійному фонду, і дуже багато таких документів, які я розумію так, що якщо десь будуть в процесі дискусій ще законодавчі норми вироблені, то я хотів би, щоб теж скористуватися можливістю для коментарів. Дякую за увагу.
    
     Дуже дякую. До речі, такий маленький коментар щодо питань ціни на послуги. Все інше -це є доручення Азарова з приводу, що треба щось з цим робити і якось це обмежувати, відповідає за це держпідприємництво і я також входжу в робочу групу. В кого є якісь ідеї, то в письмовій формі, будь ласка. Хоча в мене досить песимістичний настрій з приводу того, що чи вдасться врегулювати, але, принаймні, є можливість. Дуже дякую.
     Представляйтеся, будь ласка, добре?
    
    Карасева Ирина - Общественная организация «Лаборатория малого бизнеса» (м. Славутич, Чернігівської області)
     Я могу себя отнести к тем практикам, которые на местах вынуждены решать некоторые проблемы, которые возникают, когда законодательство не синхронизировано.
     Я бы привела такой пример. Вот один раз мне пришлось ехать в Киев через Остер. И там были все дроги указаны, но в какой-то момент дорога закончилась и начался "танкодром" фактически и несколько километров нам пришлось по танкодрому ехать.
     И вот я сравниваю сегодняшнюю ситуацию с той, которая была. Когда Закон принимается, я уверена, что очень высокого уровня профессионалы его разрабатывают, и принимают, и совершенные все таки профессионалы сидят в Верховной Раде, потому что комитеты работают. Но из-за того, что нет обратной связи и нет практиков, которые реально эти маленькие цепочки, которые там уже, в "танкодроме" не прописываются, не отслеживают и получаются такие ситуации.
     Мы работаем, я работаю с 1997 года в сфере поддержки предпринимательства и могу сказать, что мы имеем постоянные примеры, практические примеры, которые необходимо решить для того, чтобы предприниматели имели возможность действительно развивать свой бизнес.
     Я приехала для того, чтобы привести эти конкретные примеры и предложения конкретные, которые я излагаю и передам сегодня для рассмотрения.
     Вот первый пример. Частный предприниматель создал очень хороший магазин. Где? На пустующих развалинах площадей одного из почтовых отделений. Всего-то надо было сделать, кто заинтересуется, я покажу, одну гипсокартонную перегородку и там, где посылки переносились, где было специально окно для выноса посылок, там он сделал крылечко.
     Вот этот проект утверждался полгода и стоял разработчику пять тысяч гривен. Потому что в законодательном поле совершенно четко не прописано, что для малого предпринимательства, что для строительства объекта. Этот бедный предприниматель свой проект несчастный с земельными ресурсами. Здесь все описано и, кто хочет, может поинтересоваться. Это маленький пример, но таких примеров море.
     Второй пример. Один предприниматель сделал вместо подвала кафе-бар. Но в строительных документах черным по белому написано: как только происходит перепрофилирование объекта -он имеет право его в собственность получить. Но нигде не прописано, что этим собственником на сегодняшний день является либо государственная, либо коммунальная собственность. Возникает судебный прецедент.
     Дальше примеры. Бизнес-инкубатор. Хорошее дело и на Украине их больше шестидесяти, но активно работают пятнадцать. Почему? Да руки "обрезаны" у бизнес-инкубатора. Как он практически может помочь предпринимателю. Если в Законе об аренде государственной либо коммунальной собственности четко сказано: с первого дня сто процентов арендной платы. А разве начинающий предприниматель может с первого дня заплатить этих сто процентов арендной платы коммунальных платежей? Вы знаете, какие они у нас для юридических лиц?
     И никакого инструмента диверсификации вот этой какой-то логарифмической составляющей не существует в принципе. Что вынуждены делать бизнес-инкубаторы? Они заключают. Вот мы уже дошли до того, что мы трехмесячные договора аренды заключаем. Потому что мы, с одной стороны, предприниматели не платят, выживает сильнейший. С другой стороны, бизнес-инкубаторы не имеют никаких резервных фондов для того, чтобы покрывать эти затраты. Более того, как по государственной аренде, так и по коммунальной, он определенный процент, 30 -по государственной, а вот в городе у нас 40 принято, отчисляет куда? В органы собственников. Как он может содержать бизнес-инкубатор?
     Закон о бизнес-инкубаторе прошел второе чтение несколько лет назад и благополучно умер. Безусловно, надо это каким-то образом регулировать. Если у нас есть бизнес-инкубаторы, они призваны помогать предпринимателям, значит надо принимать закон, который регулирует эти вещи.
     Такие примеры еще можно привести. Вот всеукраинский конкурс местного самоуправления. Великолепный очень, я считаю, инструмент развития на местном уровне. Можно решать много технических проблем, социальных проектов и так далее.
     Но в этом году, этот конкурс впервые реализовывается, что получилось. В государственном бюджете все 10 миллионов, которые были на это дело предназначены, они все пошли в поточные вытраты. А многие проекты закупают оборудование, они теперь реально не могут закупить оборудование, которое записано у них в каждом проекте.
     У нас в Славутиче конкретный пример. Конкурсный проект выиграл создание фонда общего пользования коммунальной техники. Представьте себе, мы делаем коммунальную реформу, мы говорим, что надо отдать коммунальные услуги в частные руки. Ну, не может каждый маленький предприниматель купить минитрактор, газонокосилку и так далее. Мы создаем фонд общего пользования в городе. Но, согласно государственного бюджета этого года, мы не можем купить эту технику, хотя она составляет 95 процентов стоимости этого проекта.
     Дальше. Вот хорошо уже сказали, я во многом согласна со всеми выступающими, сказали о законе по регуляторной политике. Значит, вот подзаконные акты, законодательные подзаконные акты. Действительно, когда они принимаются, безусловно, необходимо участие практически тех советников, экспертов, которые на местах либо свой бизнес имели, либо связаны с системой поддержки бизнеса и выявляют все эти вопросы.
     Но, с другой стороны, вот предыдущий оратор сказал, что нет механизмов. Они фактически есть в Украине, они просто не узаконены. У нас есть 27 горячих линий в регионах, которые для развития предпринимательства, которые имеют реальную возможность информацию доносить и обратную связь в Верховный Совет передавать. У нас есть бизнес-инкубаторы, у нас есть агентства регионального развития -25, у нас есть фонды поддержки предпринимательства -28 (или 128???). Если их свести воедино и дать, и считать это инструментом распространения информации и получения предложения, он уже готов.
     И, в то же время, у нас существует уже инструмент о стандартизации этих предложений и подачи их уже в Верховный Совет. Это -фонды поддержки предпринимательства. Достаточно только в подзаконных актах это четким образом прописать.
     Хочу, пользуясь случаем, сообщить. Вот опять же, мы говорили о том, что очень большая, серьезная проблема, что у нас институты не готовят на должном уровне практических предпринимателей. Мы с этим действительно столкнулись. Начинающий предприниматель, или тот же студент, или тот, кто хочет работать в частной компании, он практически не знает, как, например, принять товар на склад, или он не знает как выглядят документы налоговые, или он даже не умеет быть секретарем в должной степени. Все это можно решить путем создания, у нас, в Славутиче, реализовывается этот проект, базы стажировок для малого бизнеса и центров устойчивого развития малых городов Украины.
     Наше глубокое понимание есть того, что у нас в Украине 85 процентов городов, это мало, но в них живет 60 процентов населения. Можно какие угодно законы принимать. Но, пока экономика этих городов не будет поднята на должный уровень, у нас невозможно говорить о благосостоянии Украины.
     Поэтому я, пользуясь случаем, хочу еще раз сказать, что в Славутиче создана горячая линия для неприбыльных организаций, пожалуйста, кто интересуется, я привезла проспекты, можно будет звонить.
     И я передаю четыре предложения в парламентский клуб с тем, что необходимо: первое -доработать существующий проект или разработать новый проект о бизнес-инкубаторах, второе разработать и вести упрощенный порядок оформления согласований на местном уровне перепланировок и перепрофилирования арендных помещений для малого бизнеса.
     Третье. В Законе о регуляторной политике разработать и внедрить схему получения информации и предложения для синхронизации законодательных и нормативных актов, связанных с развитием предпринимательства.
     И четвертое. На конкурсной основе создать экспертный совет местных советников в сфере малого бизнеса, которые будут участвовать в подготовке предложений при разработке не только законодательных актов, но и подзаконных нормативных актов в разных сферах, связанных с развитием предпринимательства.
    
    
     ХОМЕНКО В. – Львівський бізнес-центр (голова) Про захист здоров'я населення від шкідливого впливу тютюнопаління. Що ми будемо мати в разі прийняття цього законопроекту? Одні і ті ж правовідносини будуть регулюватися двома законами і, ви знаєте, що в першу чергу при армії тих контролерів, яких ми маємо, постраждає малий і середній бізнес.
     Наступне. Закон передбачає спеціалізовану торгівлю і це саме те, про що ми говорили, що доступ до ринку для малих і середніх підприємств буде недосяжним.
     Наступне. Закон вводиться з моменту прийняття. Окремі суб'єкти підприємницької діяльності просто не зможуть терміново виконати ці норми.
     І така, наприклад, норма, як заборона виставлення продукції в вітринах, а поруч буде стояти бабушка, то, як ви думаєте, де можуть купувати продукцію? Будуть користуватися тіньовим сектором економіки.
     І, що стосується, наприклад, рамкової конвенції. Закон направлений на те, щоб виконати вимоги рамкової конвенції.
     По-перше, рамкову конвенцію лише Всесвітня організація торгівлі, вона ще тільки одобрила текст і сьогодні йде процес підписання і ратифікації цієї рамкової конвенції країнами членами ООН.
     В Україні з 1995 року діє Закон про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного,.... плодових алкогольних напоїв, тютюнових виробів.
     Так от, рамкову конвенцію ми ще не підписали, але окремі норми цей Закон уже враховує. У нас встановлені обмеження до торгівлі.
     Тому, я дуже просила б, щоб шановні народні депутати ще раз звернули увагу на цей Закон.
    
     Я вам скажу трошки по цьому, бо я знаю цей законопроект. Ви знаєте, в цьому році була запроваджена в системі обігу тютюнових виробів -це акцизні, підакцизні товари і так звана... ставка. Я був противником цієї... ставки і казав, що запровадження ускладнення системи адміністрування приведе тільки до тінізації цього сектору. Сьогодні ще півроку немає, трошки менше, але ми вже маємо певні дані по надходженням і маємо падіння надходжень в бюджет. Хоча всі чотири чи п'ять років, коли існувала специфічна ставка, були тільки збільшення.
     Спілкуючись з підприємцями ми з'ясували такі речі, що для того, щоб з'ясовувати їм реальну ціну, закон передбачає, що вони повинні дати відомості, яка максимальна ціна відпускна. Але коли вони з бази отримують товар, то ніхто їм там максимальної ціни не вказує, а вони просто отримують по тій ціні, по якій продають. Таким чином, у них цього документа про максимальну ціну просто не має і хто повинен його видати, теж невідомо.
     А в результаті цього приходять знов податківці і починаються штрафні санкції дуже великі. Внаслідок цього підприємці входять у "тінь".
     Аналогічно я вам можу сказати абсолютно однозначно, що спрацює N 3237. Це не так просто перевести таку систему, як воно дійсно існує на Заході, коли там існує спеціальна схема "табак", та би мовити, спеціалізовані магазини, і то не всюди.
     Тому я, наприклад, я категоричний противник прийняття цього Закону, просто категоричний. Він нічого корисного, особливо в наших умовах, не дасть. Це треба сісти, дуже добре думати: чи варто, чи не варто взагалі. А якщо варто, то це не робиться з моменту прийняття закону і введення його в дію. Це дуже складна система і ми так позбавимо десятки тисяч людей просто робочих легальних місць і, в результаті, воно все закінчиться не тим, що у нас були спеціалізовані ці магазини.
     А воно закінчиться тим, як було колись, коли в переходах стояла шеренга бабусь з цигарками і продавали все в тіньовому секторі.
     Тому я є противником цього закону, оскільки ми зможемо переконати, щоб він не пройшов, то, я думаю, що ми спробуємо це зробити.
    
    
     Игорь Дилев, Исполнительный директор ассоциации "Бизнес-Волынь" (Луцк)
     Меня интересует, как бюджетный комитет относится к упорядочиванию ставок по регионам. Вот у нас есть прекрасный... Украины и России и я вам хочу сказать, что, допустим, каждый регион, он тоже ... не вся Украина.
     И, допустим, принимаемые ставки для Киева и для Луцка, в котором 200000 населения, там допустим у нас розничная торговля и оптовая торговля, единый налог 200 гривен, и на то, и на то. Вот как перестраховываться, можно ли это предусмотреть каким-то образом? Потому что доходит до абсурда.
     А потом, когда нужны средства в бюджет, уже как бы и понимать некуда. И брать средства неоткуда. Вот вы разумно сказали, что, да, питаться из этого фиксированного налога неразумно для бюджета, а тем более, когда человек приходит, только начинает заниматься бизнесом. Его сразу хлопают по самым высоким ставкам. Вот, допустим, у нас.
    
     Вы знаете, я сразу вам скажу, что я вообще считаю, что это не проблема бюджета. Я уже об этом сказал, что мы не можем бюджетом регулировать эти платежи. Поскольку бюджет формируется на год. Если мы каждый год будем это все менять, никакой бизнес, малый, средний к такому приспособиться не может.
     Поэтому вообще бюджет это трогать не должен. Это должны быть долгосрочные ставки, установленные законом, и они должны действовать на протяжение довольно продолжительного времени.
     Я вот вам приведу один такой интересный пример, я изучал и сейчас изучаю, потому что в Украине это тоже есть проблемный вопрос, система недвижимости и налог на недвижимость.
     И изучал, читал французское законодательство. И вот у них очень интересные там вещи. Они проводят эту оценку недвижимости, что-то раз на десять лет или на двенадцать даже. И там такая оценка, что бывает, что теряет бюджет, поскольку цены идут и так далее. Но все равно, они не делают эту переоценку каждый год. Почему. Да потому, что они обеспечивают стабильность и понятие принципов и законов бизнеса. То есть бизнес должен быть уверен, что и завтра, и послезавтра, и через год оно будет так. Потому что, когда он заключает договор, он должен знать, что этот договор может выполняться и два, и три года, и ничего особенного не поменяется. Тогда он уверен в этом. Когда он этого не знает, то это на много хуже. И ничего бюджет от этого не получит, если он каждый год будет это менять. Поэтому пусть оно будет стабильно. А, если через 12 лет оно должно немножко поменяться, то об этом, по крайней мере, еще за три года до этого или за четыре уже должны все знать. Вот это -честная и откровенная работа.
     Поэтому я всегда был категорический противник бюджетом менять налоговое законодательство или менять систему администрирования.
     У нас есть некоторые платежи, которые надо вводить бюджетом. Но они никак ни касаются малого, среднего бизнеса. Это платежи наших монополистов, это НАК "Нафтогаз", потому что они завязаны на российские договора, там меняются достаточно часто эти цены, там транзит газа, объемы, кубометры и там действительно, эти платежи, они по-разному... погоду. Но это абсолютно никак не касается на всю экономическую систему малого и среднего бизнеса. Оно должно быть незыблемым. Вот, если мы поставили 200 гривен, не имеет значения, что идет инфляция, пусть это поработает десять лет. Ну, через 10 лет, может быть, мы поставим 250.
     Но каждый должен знать, что 10 лет -незыблемо. Поверьте мне, бюджет не потеряет. И если кто-то думает, что я завтра поставлю 600 и бюджет выиграет, это глупый человек, он просто не понимает экономической системы. Потому что, если предприниматель знает, что 10-15 лет это незыблемо, он оборот нарастит на много больше, рабочих мест создаст на много больше, через заработную плату, через налогообложение заработной платы бюджет получит в 10 раз больше, чем он будет все время менять и все будут прятаться в тень.
     Поэтому я говорю, что я вообще категорический противник этих вещей , делать через бюджет.
     Асадчев В. (відповідь)
     Це питання до певної міри стосується і нашого комітету, бо це по самоврядуванню. Ми взагалі стоїмо на такій позиції децентралізації замість уніфікації.
     От у нас ціни і на послуги, і на товари по районах дуже диверсифіковані. І, на наш погляд, є повним абсурдом, наприклад, визначати вартість споживчого кошику, а на цій підставі прожитковий мінімум взагалі середній по державі. Це все одно, як середня температура по лікарні. Наприклад, в тому ж Луцьку і в тому ж Києві різні ціни і на нерухомість, наприклад, і на хліб, ну, на все різні ціни. Десь менше, а десь, до речі , і більше.
     То от, наприклад, якщо у нас вартість землі враховує, де земля розташована, тобто кадастрові, то оці речі, як і соціальний споживчий кошик, так, наприклад, і податкові ці всі речі, вони абсолютно це не враховують.
     Тому ми якраз механізмом, який пропонує наш комітет тут, посилити повноваження місцевого самоврядування. Тобто дати їм можливість більш гнучко. У нас іде централізація, одна директива всім губернаторам і пішли давити.
     Один тільки приклад. Скажімо, в Швеції, там до певної міри, може, і крайня така система, але там органи місцевого самоврядування, комуни нижчого рівня, мають право навіть встановлювати прямі податки. Тобто, в Луцьку може бути один набір, одні ставки прямих податків, а в Києві - дещо інші.
     Я думаю, у нас це призведе до анархії, скажімо. Навряд чи це може. Але виходом в цій частині є повноваження самоврядування. І, можливо, даремно ми відмовились від виконавчих органів на рівні районів, а адміністрації виконавчих органів на рівні областей, і тут я хочу сказати, що якраз нашим комітетом, і лобіює ці речі дуже активно Анатолій Матвієнко, ми пропонуємо відповідні зміни в Конституції, де більше повноважень радам за рахунок адміністрацій. Тобто, щоб вони були гнучкі.
     Зрештою, розумієте, рада, вона обирається населенням округу. Значить, рада зацікавлена щось робити для населення, як і міський голова, їх просто не переоберуть. А губернатор, який призначений із центру, він зацікавлений подобатись тим, хто його призначив. І абсолютно байдуже, як до нього ставляться в районі.
     Тому такі питання, які повсякденного життя, чим ближче той, хто приймає рішення до тих, хто там живе, тим більше шансів на те, що будуть ці рішення розумні саме в інтересах регіонів. Сьогодні він один губернатор, завтра ось в Донецьку Щербань, потім він в Сумах, потім він буде послом в ООН, а там після нас хоч потоп.
     Це спонтанна реакція, але предмет стосувався. .
    
    Хмельовский Л. – Голова асоціації роботодавців України
    Дякую, я хотів для репліки по Закону про засади державної регуляторної політики. Я хотів би зробити деякі застереження. Моя особиста оцінка цього закону, що це ні що інше, як випущений пар. Чому? Тому що ми всі маємо право реагувати і діяти по цьому закону. І ми не маємо ніякого права відслідковувати реагування на наші пропозиції, тому що 906 указ передбачає створення координаційної ради з питань підприємництва при органах виконавчої влади. 14 пункт по-моєму, передбачає перехід на регулювання на засадах соціального партнерства, а цим законом громадські об'єднання підприємців, організації роботодавців у сфері регуляторної політики ставляться на один щабель і з двірником, і з пересічним громадянином, інше і тому подібне. То ж це абсолютно... патентний для поліпшення регуляторної політики закон. Він лише дасть можливість використати його у передвиборчих баталіях. Це однозначно і користуючись тим, що я захопив ефір, будьте добрі, запишіть, www. soful. or. якщо комусь цікавий журнал "Роботодавець", ви там знайдете всі примірники журналу і ми будемо дуже раді, якщо у нас налагодиться співпраця. Ми дуже відкриті і вірні вам слуги.
    
    Головін Анатолій – Голова асоціації підприємців Херсонщини
    Я качестве небольшого короткого выступления, может быть даже реплики. Мне очень импонирует обсуждение сегодня в этом клубе темы, которая записана у нас в повестке: "Роль бизнес-ассоциаций малого и среднего бизнеса". Вот на тему "Роль бизнес-ассоциаций" хотелось бы высказать свою точку зрения и может быть, если время нам позволит, продолжить эту беседу.
     Сколько бы мы не говорили, может один предприниматель или не может в коллективе работать, но добиться своего он может тогда, когда он в бизнес-ассоциации. Сколько б мы не говорили, что одна бизнес-ассоциация, я немножко поддерживаю... сегодня с Кировоградщины, немного и нет, и много можно возразить ему. Сколько б мы не говорили о том, что одна бизнес-ассоциация не может ничего сделать или что-то может сделать, решить какую-то задачу, какую-то проблему, которая стоит перед бизнесом. Пока эти бизнес-ассоциации в определенной какой-то теме, ситуативной теме не объединятся вместе для решения этой задачи, толку никогда не будет. Опыт - это практика постоянная нашего общения, нашей работы.
     Наша беда в том, что мы в бизнес-ассоциациях, каждая из лидеров бизнес-ассоциация, особенно в регионах чувствуем себя вот где-то обособленно и не умеем лидерами сплотиться, вот лидерами, иногда на уровне самой ассоциации вроде бы и да, но сам лидер иногда не идет на контакт и не идут вот эти общения друг с другом для того, чтобы перед местным органом власти находить или добиваться перед ними решения того или иного вопроса.
     У нас, как правило, получается, что вот несколько есть активных, вот эти несколько активных без конца что-то там и уже устали от них местные органы, устали от них главы администраций, зам. глав и мы не координируем свои действия и не умеем объединить свои усилия. Вот я бы хотела вас, и призвать, а примеров я сегодня могу очень много.
     Вот на практике, сидит Валентина Алексеевна Хоменко. Ксения. Вот самый последний пример, когда мы сумели объединить 10 или 12 бизнес-ассоциаций, которые нужно было добиться все-таки своего решения по отмене постановления Кабинета Министров по внедрению сертификатов в соответствии с голограммами, я так коротко их называю, чтобы долго не называть само это название, сам этот термин, то если просто одна спилка или..., или наша Всеукраинская ассоциация работодателей, или союз Хмелевского, Виктор уже ушел, или какая-то другая ассоциация подняла эти вопросы и обращалась к Президенту, к Януковичу, Премьер министру, к Азарову, ничего бы этого не получилось. А когда нас собралось 17, 18, 20 человек, бизнес-ассоциация, когда нас поддержала европейская бизнес-ассоциация, торговая американская палата, когда мы объединили большую группу людей, у нас получилось, немножко получилось, но не до конца. Но все-таки мы чувствуем, что есть сила в наших руках.
     То же самое касается и ПДВ. Вспомните, что делалось с НДС в последнее время, пока вынужден был под давлением массы не только олигархов, не только тех, которые очень заинтересованы, отойти от этого указа по НДС.
     Я обращаюсь к ассоциациям, я высказываю свою точку зрению, что нам надо больше пытаться, кто старше, кто мудрее, кто имеет уже опыт обучать своих коллег, как объединяться, как вместе добиваться своих этих проблем. Потому что, ну сказал Валерий Михайлович, правильно он говорит, сегодня трудно сказать, кто страшнее или с кем больше нужно бороться, или с Президентом, когда он подписывает указы, через три недели принимает другое решение или с Верховной Радой. И если мы будем разобщенными, не будем объединяться, будет плохо. Не будет толку от наших решений.
     Вот я, например, считаю, для меня было бы обидно, что я не знала, что 27 млн. провалялись, извините, в Госкомитете. Я бы пообъединяла кого могла только под эти флаги и пошла, подняла скандал на всю Украину, а может быть даже на весь мир. Ну, как это так, вернуть в бюджет деньги, которые должны были бы остаться в малом и среднем бизнесе. Никто не сказал об этом, если бы мы об этом знали только.
     Поэтому, мое выступление, моя реплика, можно сказать, не столько по проблемам, я могу назвать их сегодня, как и вы, десятками и примеров привести, и всего чего угодно, а может быть даже больше с призывом: "Господа! Давайте работать объединено, давайте работать коалицией, давайте работать вместе, давайте друг друга уважать, воспринимать", иногда не очень хочется, любишь, друг дружку не очень, но все-таки воспринимать, раз ты возглавляешь общественную организацию, "объединяться и действовать". Тогда у нас все будет получаться, не все, ну хоть что-то будет получаться. Спасибо за внимание!
    
    
    Т. Шупеник, Спілка телевізійників Черкащини - Вы знаете,


Чи вважаєте ви за необхідне реформувати ООН?
Так
Ні
ООН потрібно ліквідувати, а не реформувати


За підтримки фонду Євразія За фінансової підтримки фонду "Євразія"