У Верховному Суді України 25 жовтня 2004 року відбулася зустріч судді цього суду Є.Ф. Стрекалова й експерта Програми моніторингу TACIS В.С. Мудрук, яка здійснює спостереження за втіленням проекту протидії торгівлі людьми в нашій країні.

11 грудня, 2004 р.

    *** Партнером цієї програми є, зокрема, й Міжнародна організація міграції (МОМ).
    Перш ніж ставити запитання, В.С. Мудрук детально охарактеризувала свою місію та мету візиту до Верховного Суду. За її словами, коли Європейська Комісія фінансує якийсь проект, то 20 членів цього основного органу ЄС мають упевнитись, що гроші європейських платників податків витрачаються на користь тієї країни, в якій він здійснюється. Для цього створено програму регулярного моніторингу проектів технічної допомоги Європейського Союзу, що функціонує за однаковою схемою у всіх країнах. Приблизно раз у півріччя країну відвідують експерти програми для переговорів зі спеціалістами, які працюють над проектом, та представниками організацій, що є партнерами. Експерти з’ясовують, наскільки реалізовано проект відповідно до запланованого, чи ефективний він у цій країні, а також, чи не залишаться після його здійснення в кінцевому результаті тільки звіти та підписи виконавців, які реально нікому не потрібні. Нині настав час для такої регулярної перевірки проекту з протидії торгівлі людьми, який за дорученням Єврокомісії виконує в Україні Міжнародна організація міграції.
    “Тому я, – підвела підсумок сказаному Віталія Мудрук, – попросила про зустріч з вами, Євгене Федоровичу, щоб почути думку представника Верховного Суду України про те, яка на сьогодні взагалі ситуація у вашій країні щодо протидії торгівлі людьми. Звичайно, з цим пов’зане ціле коло запитань: наскільки адекватна із зазначеною ситуацією та діяльність, яку здійснює МОМ спільно з правоохоронними органами України, чи є від цього результати в плані карного розшуку торгівців людьми, чи покращився розгляд кримінальних справ щодо них в судах України, за якими нормами права засуджуються ці злочинці? Адже у Міжнародній організації міграції мені повідомили, що Верховний Суд України – один із основних партнерів у здійсненні цього проекту”.
    Є.Ф. Стрекалов констатував, що запитання експерта Програми моніторингу TACIS є багатогранним. Нагальна проблема торгівля людьми постала в Україні після розпаду СРСР. Користуючись моментом кризи у всіх сферах, зокрема й відсутністю правової бази, окремі ділки стали постачати “живий товар” із України на ринки інших країн – Польщі, ФРН, Італії, Греції, Саудівської Аравії тощо. За даними МОМ, сьогодні близько 100 тисяч українок “працюють” у секс-бізнесі близького та далекого зарубіжжя.
    У Кримінальному кодексі України, прийнятому парламентом 5 квітня 2001 року, є стаття 149 “Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини”. У попередньому КК, як зазначив суддя Верховного Суду, теж була відповідна стаття 1241 щодо торгівлі людьми. Чинне національне законодавство у цій сфері аналізувалося експертами із Нідерландів, які визнали, що воно є одним із найкращих у Європі.
    Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, а також минулого року – Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію.
    Як поінформував Є.Ф. Стрекалов, після того, як набрав чинності новий Кримінальний кодекс, за статтею 149 було засуджено 142 особи. Причому застосування статті зростає по висхідній: у 2003 році засуджено 53 особи, а вже першому півріччі нинішнього – 48. Є дані, що в суди цього року надійшло 145 кримінальних справ щодо торгівлі людьми.
    Отже, на сьогодні в Україні є прогрес у застосуванні зазначеного законодавства. У цьому велику роль відіграла Міжнародна організація міграції, яка змогла зібрати інформацію про жертв работоргівлі, вивезених злочинними шляхом з нашої країни, зустрітися з ними та повернути в Україну. Крім того, міжнародні організації проводять величезну роботу з прокуратурою, судами та іншими правоохоронними органами нашої країни щодо боротьби з цим злом.
    Є.Ф. Стрекалов зазначив, що бере участь у цій роботі як представник Верховного Суду України, оскільки спеціалізується щодо застосування законодавства з питань протидії торгівлі людьми. Зокрема, виступив на семінарах у Луганську, Одесі та Дніпропетровську із названих питань. Варто додати, що він як член урядової комісії України також брав участь у роботі спеціального комітету ООН з розробки Конвенції проти транснаціональної організованої злочинності й був заступником голови зазначеної урядової комісії. Тому добре ознайомлений з проблемами, якими цікавилася пані Мудрук для підготовки відповідного звіту. (TACIS – програма ЄС, започаткована у 90-х роках минулого століття для фінансування грантів з метою підтримки переходу до ринкової економіки та розвитку демократичного суспільства в нових незалежних державах, в тому числі й в Україні.)
    Відповідаючи на запитання експерта Програми моніторингу TACIS, суддя Верховного Суду України констатував, що виділені кошти використовуються в нашій країні за призначенням. Однак, на його думку, проект протидії торгівлі людьми необхідно профінансувати в більших обсягах, щоб охопити всі терени України. Адже поки що зазначений проект реально втілюється лише в кількох областях. Статистика ж свідчить, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, вчиняються в усіх без винятку регіонах.
    Зокрема, неблагополучними в цьому плані є Луганська,
    Донецька, Харківська області та Автономна Республіка Крим. Донецьк – це своєрідні ворота переміщення “живого товару” в Росію, а Крим – в далеке зарубіжжя. На Сонячному півострові вчинено 35 таких злочинів. Тому, як підкреслювалося на зустрічі, є необхідність розповсюдити заходи, що передбачені в проекті, у всіх регіонах України.
    Дуже ефективною формою роботи з правоохоронними органами, як довела практика, зазначив Є.Ф. Стрекалов, є семінари. В них беруть участь представники органів дізнання, слідчі, прокуратура, СБУ і, звичайно, судді. Вони діляться інформацією про особливості цього виду злочинності в Україні й переймають досвід. Суддя Верховного Суду також навів основні питання, що мають обговорюватися на цих семінарах: проблеми кваліфікації злочину, типові помилки органів слідства, захист свідків тощо. Він констатував, що робота в такій формі по всій Україні з узагальненням інформації, одержаної зі всіх її теренів, дасть дієві результати у протидії торгівлі людьми.
    На думку Є.Ф. Стрекалова, необхідно реформувати національне законодавство у цій сфері з використанням міжнародного досвіду. Злочинні угруповання, що займаються переміщенням “живого товару”, діють як ланки одного ланцюжка, наприклад: Україна – Польща – Німеччина. Необхідно обмінюватися інформацією з правоохоронними органами зазначених держав, а також – Нідерландів та Греції, інших країн, щоб прикордонники знали час і місце переміщення жертв работоргівлі, чекали на це й були готові застосувати до злочинців усі необхідні заходи. На жаль, у національному законодавстві це не передбачено. Крім того, справи щодо зазначених злочинних угруповань в Україні здебільшого розглядаються не за статтею 149 КК, а за іншими нормами законодавства.
    У наступному році, поінформував суддя Верховного Суду, передбачено внести зміни в Кримінальний кодекс України з метою його повного узгодження з Конвенцією ООН проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів до цього міжнародно-правового документа. Пропозиції щодо статті 149 КК уже передані у Верховну Раду України для розгляду в першому читанні.
    Підсумовуючи розмову, Є.Ф. Стрекалов підкреслив: для розв’язання болючої для України проблеми торгівлі людьми необхідно, перш за все, внести зміни у національне законодавство й навчати кадри правоохоронних органів, щоб вони діяли відповідно до норм зазначеної Конвенції ООН. Причому серед викладачів мають бути й міжнародні експерти в цій сфері.
    Користуючись нагодою, суддя Верховного Суду висловив подяку Міжнародній організації міграції та програмі TACIS, яку представляла пані Мудрук.
    Експерт Програми моніторингу TACIS на завершення зустрічі констатувала: “Євгене Федоровичу, ви надали мені дуже корисну інформацію. Я зрозуміла, що Верховний Суд України – це та установа, яка не на словах, а на ділі здійснює конкретні заходи щодо запобігання торгівлі людьми”.
    
    Джерело: сайт Верховного Суду України