Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

Фонд Країна Добродій
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область
Парламентський клуб НУО
Українська гельсинська спілка з прав людини
Портал Громадський простір

 

 НОВИНИ


Європейський Союз повинен відкрити двері для України – заява мережі PASOS

19 січня, 2005 р.

    ***
    Міжнародний центр перспективних досліджень Дата видання: 19.01.2005
    [Україна]
    
    Міжнародна мережа неурядових організацій PASOS закликала Європейський Союз провести саміт Україна – ЄС для погодження технічної та фінансової допомоги Україні на збільшення прозорості й посилення верховенства права, а також відмовитися під час обговорення майбутніх стосунків з Києвом від складеного ще за часів Холодної війни ставлення до України як до “сфери впливу”.
    
    
    
    ЄС відіграв важливу роль у відстоюванні демократії в Україні
    
    Дипломатичні зусилля останніх тижнів 2004 року в Києві продемонстрували спроможність Європейського Союзу формулювати та впроваджувати спільну зовнішню політику, принаймні на східному кордоні. Швидка та змістовна реакція на сфальсифіковані вибори та порушення процедур демократії в Україні підтвердила відданість ЄС основоположним цінностям демократії й рівності та відмову від короткострокового підходу до реґіональної політики. Мережа PASOS, що складається з 23 незалежних центрів публічної політики із 17 країн Європи та Центральної Азії, вітає посередницькі зусилля ЄС у переговорах. Вони увінчалися успіхом і відкрили шлях до переголосування другого туру президентських виборів в Україні 26 грудня 2004 року.
    
    Зміни, що відбуваються в Україні, великою мірою є результатом розширення ЄС до кордону з Україною, після того як Польща, Угорщина та Словаччина разом із сімома іншими країнами стали новими членами Європейського Союзу в травні 2004 року. Видатна роль, яку відігравали президенти двох країн – нових членів ЄС – Польщі та Литви – у переговорах щодо мирного та демократичного вирішення кризи в Україні, продемонструвала активну позицію Європейського Союзу. Ці динамічні дії у поєднанні з посередництвом Верховного представника ЄС з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єра Солани є сигналом про справжню відданість ЄС підтримці демократичних процесів у сусідній країні. Таку дипломатичну ініціативу найбільше вітають нові країни – члени ЄС, що, як і Україна, мають досвід недавнього авторитарного минулого, прихованого під ідеями комунізму.
    
    Зміни в Україні мають вплинути на перегляд політики ЄС
    
    PASOS вважає, що події, які відбувалися в Києві, посилили переконання щодо важливості передачі уроків історії та використання основних цінностей демократії, рівності та плюралізму в зовнішній політиці. Лише за такого підходу можна забезпечити те, що свобода та суверенітет жодної країни не буде стримуватися застарілими рамками періоду Холодної війни, коли “сфери впливу” домінували над національним самовизначенням. Нині для ЄС дуже важливо підтримати свої інтереси щодо добробуту в Україні, яка є найбільшим сусідом ЄС після Росії та Туреччини. У той час, коли дату початку переговорів про членство Туреччини в ЄС визначено, відкриття дверей до членства України було б важливим сигналом українцям про те, що їхні сусіди з Європейського Союзу з розпростертими обіймами вітають сміливість українців у боротьбі за чесні вибори.
    
    Ми закликаємо країни – члени ЄС та Європейські інститути запропонувати Україні пакет надійних та амбітних політичних рішень. Це – знак визнання відданості основним європейським цінностям, яку продемонструвало українське суспільство, та ключової ролі цієї країни у підтримці стабільності у великій частині Східної Європи. Пропозиціям ЄС (Угода про партнерство та співробітництво, План дій, Політика сусідства) відчутно бракує сфокусованості й адекватного визнання швидкої еволюції країни від пострадянської “контрольованої демократії” до справжньої плюралістичної системи, ближчої до європейської політичної моделі.
    
    Щоб не вводити в оману інших сусідів ЄС, установи Європейського Союзу мають провадити диференційовану політику сусідства, засновану на максимальній відкритості до змін у кожній сусідній країні. Зрозуміло, зацікавленість України в ухваленні реформ суттєво відрізняється від її іншого сусіда, Білорусі, а отже, рамки стосунків ЄС з обома країнами не повинні залишатися без змін. Першим кроком до визнання позитивних змін в Україні є вироблення чутливих до поточних потреб сусідніх країн політичних пропозицій.
    
    ЄС має надати Україні негайну допомогу
    
    Європейський Союз повинен бути здатним адаптуватися до зміни обставин у сусідніх країнах. Ще 1989 року ЄС швидко започаткував програму PHARE для підтримки перехідного періоду в Польщі та Угорщині. Згодом її застосовували в усіх країнах, які стали на шлях переходу до демократії та ринкової економіки. Багато організацій – членів мережі PASOS діють у країнах, що скористалися цією ініціативою і де громадяни добре пам’ятають про вагому підтримку ЄС, яку надавали новим демократіям. Зараз ми дедалі більше усвідомлюємо кончу потребу використати позитивний імпульс для реформування до того, як розпочнеться неминучий період спаду активності та втомленості суспільства. Отже, ми закликаємо всі зацікавлені країни – члени Європейського Союзу та Європейську Комісію скликати саміт Україна – ЄС якомога швидше. На цьому саміті необхідно спільно узгодити пріоритети фінансової допомоги ЄС.
    
    Технічна допомога та підтримка розбудови інститутів демократії в Україні передбачає прозорість і верховенство права. Цього можна досягти завдяки зміцненню рішучості України бути визнаною країною з ринковою економікою та приєднатися до Світової організації торгівлі. Що більше, популярний характер мирної української революції висуває більше вимог до європейських політиків. Країна з населенням близько 47 мільйонів людей, яка межує з Євросоюзом, не стане ближчою до Європи, якщо до нинішньої політики, яка, на думку багатьох українців, неадекватна їхнім прагненням, буде внесено лише деякі поправки. Досвід перехідного періоду 90-х років у країнах Центральної та Південно-Східної Європи продемонстрував, що процес тіснішої інтеґрації до інших демократій і ринкових економік є потужним стимулом до реформ. Саміт Україна – ЄС повинен запропонувати перспективу асоційованого членства в ЄС як відкриту можливість і завершитися визнанням того, що ступінь інтеґрації України залежатиме лише від волі самої країни. Така заява потребуватиме включення до Плану дій до 2006 року механізмів перегляду та оцінки прогресу України щодо ключових пунктів спільно затвердженої програми.
    
    Україна для ЄС не є “сферою впливу”
    
    У довгостроковій перспективі установи ЄС повинні підвищити фактичний статус Києва як партнера у переговорах через затвердження принципу, за яким “усі питання, що стосуються відносин України та ЄС, повинні вирішуватися безпосередньо з українською стороною”. Цей принцип виключає попередні консультації з третіми країнами та встановлення умов або обмежень характеру або сутності цих стосунків через позицію третіх країн. Українські виборці продемонстрували вражаючу незалежність поглядів, і необхідно поважати таке волевиявлення відповідним чином. Суспільства країн – нових членів ЄС добре пам’ятають, що однією з головних вимог усіх революцій 1989 року була повна відмова від концепції “сфер впливу”.
    
    Громадяни України чекають на негайний і чіткий сигнал Європейського Союзу про те, що країну вітають в європейській спільноті. Одним з найближчих заходів, що матиме безпосередню важливість для повсякденного життя людей, має стати полегшення умов інтеґрації України до ЄС. А особливо з країнами – новими членами ЄС, з якими Україну пов’язують безліч історичних, культурних та економічних зв’язків. Водночас Європейська Комісія має визначити умови та часові рамки для остаточної відмови від візових вимог до українців, які подорожують територією Європи.
    
    Організації – члени мережі PASOS переконані, що активна східна політика Європейського Союзу повинна просувати основні цінності Європейського Співтовариства серед країн-сусідів, включаючи Росію. Російсько-українські стосунки, засновані на взаємній повазі суверенітету обох країн, становлять безпосередній інтерес для всього ЄС (враховуючи взаємозалежність розширеного ЄС, України та Росії щодо питань енергетичної політики та міграції). Недавні заяви Росії підтверджують: Москва усвідомлює, що прогресивна інтеґрація України до європейської структури безпеки, ринків і демократичних норм перетворюватиме Київ на цінного та передбачуваного партнера для Москви. Модель ЄС щодо узгодженої розбудови довіри, яка зараз застосовується в країнах Південно-Східної Європи, представляє безпосередній інтерес і для східних сусідів.


Яким суспільним інституціям ви довіряєте найбільше?
Президенту
Верховній раді
Уряду
органам місцевого самоврядування
Армії
Поліції
Цекрві
Громадським організаціям
Волонтерам
Нікому не довіряю