Наша сторінка на Facebook Наша сторінка у Twitter Наш канал Youtube
підписатися на новини
Email
підписатись
відписатись

Quicks: Креативний мобільний застосунок для відеомонтажу
Мобільний додаток Slibe для веб - дизайнерів
Газета Нова Доба - видання про Київ і столичну область

 

 НОВИНИ


Україні потрібен спеціальний орган із захисту прав людини

20 грудня, 2005 р.

    16 грудня у Харкові відбулось виїзне засідання комітету Верховної ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
    
    Його проведення стало можливим завдяки Харківській облдержадміністрації та Програмі сприяння парламенту Університету Індіани.
    
    Темою засідання були перспективи впровадження в Україні нещодавно прийнятого закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». В заході взяли участь голова комітету Геннадій Удовенко, члени комітету, працівники секретаріату та представники громадських організацій.
    
    Геннадій Удовенко, зокрема, відзначив великий внесок громадських організацій регіону в розробку цього та іншого законів. «Жоден закон з питань прав людини не потрапляє на розгляд комітету без попередньої експертизи Харківської правозахисної групи» – наголосив він.
    Більшість учасників засідання репрезентували жіночі організації, серед них – Харківський центр жіночих досліджень, Харківський центр гендерних досліджень, жіноча організація «Крона» та інші.
    
    Показово, що серед тих, хто записався для виступу на засіданні не було жодного чоловіка. Під кінець обговорення головуючий навіть заохотив до виступу чоловіків.
    Виступів стосувались практичних механізмів впровадження закону, деяких моментів його тексту, а також висвітлювали діяльність місцевих жіночих організацій.
    
    Усі учасники погодились із думкою про те, що цей закон є першим кроком у забезпеченні гендерної рівності, радше декларацією, що встановлює основні принципи рівності чоловіків та жінок. Згадувалось і поняття «дух закону», що має радше моральний, аніж законодавчий вплив на зміну ситуації в країні. Його впровадження та ефективне функціонування потребує прийняття цілої низки підзаконних актів й визначення органу, відповідального за його дотримання. В законі йдеться про можливість встановлення квот представництва жінок на всіх рівнях державного управління, однак не визначено, якими саме повинні бути ці квоти. Геннадій Удовенко відзначив, що народні депутати не пішли на такий крок.
    
    Почуте на засіданні наштовхує на думку про те, що народні депутати нечасто ризикують визначати законом конкретні зобов’язання для держави. Саме тому Верховною радою прийнято чи буде прийнято найближчим часом низку декларативних законів у сфері прав людини. З одного боку, комітетові й окремим депутатам важко протистояти законопроектам, що декларують захист тієї чи іншої соціальної групи, однак не передбачають чітких механізмів своєї реалізації. Це пов’язано із ризиком бути розкритикованими, зокрема, з боку ЗМІ, за небажання захищати права певних соціальних груп. З іншого боку, депутатам важко подати законопроект, що передбачає дієві механізми, бо ті, у свою чергу, потребують фінансування та конкретних кроків з боку держави. Складається небезпечна ситуація, коли Україна лише формально виконує зобов’язання перед міжнародними організаціями. На практиці ж, прийняття схожих законів блокує впровадження дієвих механізмів чи відкладає його на невизначений термін.
    
    Геннадій Удовенко підкреслив, що в Україні необхідно створити окремий орган із захисту прав людини, бо існуючі інститути діють недостатньо ефективно.
    
    На засіданні комітету був присутній також представник Коаліції ВІЛ-сервісних організацій Зорян Кісь. Наприкінці обговорення З. Кісь поставив питання у дещо ширшому контексті. Воно стосувалось неодноразово згадуваного на засіданні поняття дискримінації та перспектив вирішення цієї проблеми в Україні. На його думку, найбільш дієвим шляхом подолання проблеми дискримінації на законодавчому рівні стало б прийняття комплексного антидискримінаційного закону, який би чітко визначав саме поняття дискримінації, містив відкритий перелік ознак, за якими заборонено дискримінацію та встановлював ефективні механізми судового і позасудового захисту від неї. Г. Удовенко погодився із слушністю такої пропозиції, однак попередив про можливий спротив з боку народних депутатів. Члени комітету та працівники секретаріату отримали інформаційні матеріали щодо діяльності Коаліції в сфері протидії дискримінації та пропозиції щодо вирішення цієї проблеми.
    
    Коаліція ВІЛ-сервісних організацій у співпраці з проектом UCAN продовжить діяльність щодо протидії дискримінації в Україні. Одним із пріоритетів цієї діяльності стане розробка і лобіювання закону, що передбачатиме конкретні механізми захисту від дискримінації усіх і кожного на території України. До участі в розробці концепції закону та в інших заходах Коаліція прагне залучити якнайбільше громадських організацій, що працюють із дискримінованими групами та у сфері правозахисну. Вони сформують національний рух проти дискримінації.
    
    Автор : Зорян Кісь


Яким суспільним інституціям ви довіряєте найбільше?
Президенту
Верховній раді
Уряду
органам місцевого самоврядування
Армії
Поліції
Цекрві
Громадським організаціям
Волонтерам
Нікому не довіряю