Кому вигідно?

22 березня, 2006 р.

    Тортури в міліції... Це дуже актуальна і болюча тема для всіх – як для жертв, так і для міліціонерів. Інформація, яка була оприлюднена в Інтернеті сьогодні, стала своєрідним детонатором, особливо напередодні виборів. Крім міліції, перевірити факти вирішила і правозахисна організація Центр „Доброчин”, яка займається проблемами тортур у міліції, та члени Дорадчого комітету при УМВС України в Чернігівській області.
    Виїхавши за вказаною в інформації адресою вул. 50 років ВЛКСМ 9, ми провели бесіди із працівниками гуртожитку та його комендантом Аллою Пилипенко. Всі вони в один голос стверджували, що нічого подібного в їх гуртожитку ні вчора, ні два дні тому, ні днями не було. Те ж саме повторили працівники ще двох розташованих поруч гуртожитків. Проте в гуртожитку № 9 обмовилися, що якийсь конфлікт за участю молоді та співробітників міліції був кілька місяців тому. Крім того приміщення, зображене на відео зйомці про побиття дуже схоже на фойє гуртожитку № 9, що підтверджують фото, зроблені нами на місці події. Але ідентифікувати це повинні експерти, які мають відповідне право виносити таке рішення.
    Найцікавіше, що всі опитані нами працівники гуртожитку, разом з комендантом стверджували, що до них сьогодні не зверталися працівники міліції, прокуратури які мали б проводити за вказаним фактом власну перевірку.
    Як стало відомо членам Дорадчого комітету пізніше, міліція проводить власне розслідування опублікованої інформації і вже встановила особи міліціонерів, які нібито били юнака. Затримано двох міліціонерів, які вже здали зброю, свої службові посвідчення за наказом керівництва. Їх справою займається ВБ (внутрішня безпека), прокуратура. Сам факт побиття теж нібито підтвердився. Але після спілкування з працівниками міліції, котрі підозрюються у цьому злочині, ми маємо інформацію, що від них вимагали признання факту побиття та погрожували відправити в кайданах до СІЗО, в разі якщо вони не визнають свою вину. Однак, кримінальної справи за цим фактом немає, як і немає потерпілого, який би звертався з заявою за допомогою до правоохоронних органів, немає свідків цієї події.
    Закономірно виникають запитання, чому інформація про міліцейські „тортури” в гуртожитку з’явилася саме зараз, напередодні виборів, в яких беруть участь керівники міліції Чернігова та області у списках однієї з партій? Кому сьогодні вигідна дискредитація Чернігівської міліції, а якщо дивитись глибше - то керівництва, яке нібито „допрацювалося”? Негоже без свідків та „постраждалих” осіб виносити якісь певні рішення стосовно окремих осіб у формі. Усі повинні бути рівними перед Законом, права людини ніколи не повинні порушуватись, навіть в угоду громадськості.