Жінок на Прикарпатті більше ніж чоловіків, проте заробляють вони меньше.

19 липня, 2007 р.

    Розпорядженням Івано-Франківської облдержадміністрації схвалено обласну Програму з утвердження гендерної рівності в суспільстві на 2007-2010 роки та внесено її на затвердження обласною радою.
    
    Згідно «обгрунтування доцільності розроблення програми», «рівність можливостей – це не лише правова, а й соціально-економічна, культурна проблема. Без її розв’язання, тобто без подолання економічної і соціальної залежності жінки від чоловіка, умов, які її породжують та відтворюють, розвитку культури неможливе реальне забезпечення рівності прав».
    
    Чисельність постійного населення Івано-Франківщини станом на 1 січня 2007 року становила 1382,6 тис. осіб. Частка жінок у загальній кількості за останні 15 років не змінилась і становить 52,9%, або 730,9 тис., в тому числі в міській – 309,7 тис. та в сільській місцевості – 421,2 тис. осіб.
    
    Аналіз вікової структури показує, що у вікових групах до 39 років чисельність чоловіків більша, ніж жінок (за 2006 рік народилося 8150 дівчаток і 7663 хлопчиків — ЗІК). Однак, починаючи з 40 років і далі, жінки за чисельністю випереджають чоловіків. Спостерігається нерівномірність у кількості чоловіків і жінок у працездатному віці та старшому за працездатний.
    
    Зокрема, у працездатному віці чоловіків на 7,1 % більше, ніж жінок цієї вікової групи, а у віці старшому за працездатний жінок у 2,3 рази більше, ніж чоловіків. Внаслідок таких диспропорцій у цілому в області на 1000 жінок припадає 892 чоловіки. При цьому, медіанний вік жінок складає 39 років проти 34 — у чоловіків.
    
    Є різниця і в тривалості життя чоловіків і жінок. У середньому жінки живуть 75 років, тоді як чоловіки – 65.
    
    За статевою ознакою загальна кількість працюючих на підприємствах, в установах, організаціях розподілялась майже порівну, проте за сферами прикладання праці існують суттєві відмінності. Жіноча праця більш поширена в нашій області у сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги, освіти, де питома вага жінок у 2006 році становила 80,9 % і 72,7 % відповідно, у сфері обслуговування готелів і ресторанів – 68,2 %, фінансових установах – 65,9%, у державному управлінні – 63,8%.
    
    Чоловічими сферами прикладання праці традиційно залишаються лісове (81,2%), рибне господарство (75,4 %), будівництво (82,8 %), добувна промисловість та оброблення деревини і виробів з деревини (81,8 % і 76,2 % відповідно).
    
    У більшості видів економічної діяльності це зв’язано з умовами праці, зокрема забороною використання праці жінок на особливо важких та шкідливих роботах, хоча серед працюючих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, у 2006 році 27 % становили жінки. Серед потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, кожним п’ятим потерпілим була жінка. Майже дві третини жінок (63 %) одержали виробничі травми через організаційні причини.
    
    У 2006 році коефіцієнт валового обороту робочої сили серед жінок (відношення кількості прийнятих та вибулих до середньооблікової кількості працівників відповідної статі-ЗІК) був удвічі нижчим і становив 31,4 % проти 64,2 % у чоловіків. Порівняно з 2005 роком цей показник у жінок знизився, а у чоловіків – зріс. Як за рівнем прийому, так і за рівнем звільнення чоловіки домінують над жінками.
    
    За даними центру зайнятості у 2006 році серед незайнятих громадян, які були вивільнені у зв’язку зі змінами в організації виробництва, більше половини (57,6 %) становили жінки. Серед звільнених за власним бажанням жінки склали 43,1 %. Трохи більше третини жінок (37,8 %), які звернулися до служби зайнятості за допомогою у пошуках роботи, у 2006 році були працевлаштовані.
    
    Серед працюючих в області з вищою освітою майже дві третини (61,4%) – жінки. Рівень оплати праці жінок в області у 2006 році на 27,5% був нижчим, ніж у чоловіків і становив 784 грн. на місяць.
    
    У промисловості заробітна плата жінок становила у 2006 році 68,5% зарплати чоловіків, у торгівлі – 78,6 %, навіть у сферах, де понад три чверті працюючих складають жінки (фінансова діяльність, освіта, охорона здоров’я), вона також нижча, розрив у оплаті праці складає 28,9-6,4%.
    
    Серед загальної кількості державних службовців області переважають жінки, водночас їхнє представництво значно зменшується відповідно до підвищення категорії посад: чим вища посада, тим менше можливостей має жінка зайняти її або, навпаки, невисокі посади, причому не тільки управлінські, обіймають саме жінки.
    
    Так, складаючи переважну частину в загальній кількості працюючих в органах виконавчої влади (73,5%) та місцевого самоврядування (72%), відсоток жінок на вищих керівних посадах в області значно нижчий.
    джерело: zik.com.ua