Медіаексперти виступили за посилення конституційних гарантій свободи слова та інформації

1 грудня, 2015 р.

    1 грудня члени робочої групи при парламентському Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики, до якої входять народні депутати, представники громадських організацій та медіаіндустрії, обговорили проект Стратегії розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів, який розроблено за підтримки спільної програми ЄС та РЄ «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».
    Учасники обговорення зупинилися на основних принципах законодавчого регулювання та конституційних положень, які потребують змін. Зокрема, в проекті Стратегії йдеться, що зважаючи на стрімкий розвиток інформаційного суспільства, існує необхідність посилення конституційних гарантій свободи слова та інформації, приведення їх у відповідність до новітніх міжнародних стандартів. Слід також вдосконалити застарілу інституційну основу державного регулювання та нагляду у сфері діяльності засобів масової інформації, закласти конституційну основу для створення нових автономних органів для захисту окремих прав.
    Для цього пропонується внести наступні зміни до Конституції України:
    1. Передбачити заборону обмеження державою доступу до засобів масової комунікації та мережі інтернет (право на доступ до мережі інтернет або право брати участь в інформаційному суспільстві). Встановити, що держава сприяє універсальному доступу до мережі інтернет.
    2. Закріпити в окремій статті право на доступ до будь-якої інформації, що знаходиться в органів влади, та доступ до інформації суспільного інтересу, що знаходиться в інших визначених законом суб’єктів. Передбачити вичерпний перелік інтересів, захист яких може бути підставою для обмеження цього права, якщо це необхідно в демократичному суспільстві. Право на доступ до інформації слід виділити із загального права на інформацію та передбачати обов’язок розпорядників надавати інформацію.
    3. Закріпити заборону притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності за поширення недостовірної інформації, наклеп чи образу, крім розпалювання ворожнечі, ненависті, пропаганди війни чи насильства.
    Вилучити з Конституції України норму, що передбачає відповідальність за посягання на честь та гідність Президента України (стаття 105). Існування такої норми в Конституції порушує принцип рівності і в окремих випадках є несумісним з європейською практикою, зважаючи на публічний статус Президента України.
    4. Передбачити гарантії функціонування Суспільного телебачення і радіомовлення.
    5. Оптимізувати інституційну структуру:
    5.1. Виключити в тексті Конституції України згадку про Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Існування підпорядкованого уряду центрального органу виконавчої влади в інформаційній сфері суперечить демократичним стандартам. Крім того, аналіз повноважень Держкомтелерадіо вказує на відсутність необхідності в існуванні такого окремого органу. Функції Держкомтелерадіо можуть бути розподілені серед інших існуючих органів державної влади.
    5.2. Передбачити можливість створення законом незалежних органів державної влади у сфері захисту окремих прав людини, спеціальний порядок призначення керівників яких буде визначено законом. Це дозволить створити на підставі закону незалежний від уряду орган чи органи з контролю за дотриманням права на доступ до інформації, права на захист персональних даних. При цьому законом може бути визначено особливий, конкурсний порядок відбору керівництва такого органу (органів), особливі гарантії незалежності органу.
    5.3. Замінити власну назву «Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення» на «Національну комісію з питань регулювання та нагляду у сфері аудіовізуальних послуг» чи інше подібне формулювання.
    Слід також розглянути можливість зміни порядку призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Наприклад, визначити суб’єктом призначення Верховну Раду України, передбачивши призначення членів Національної ради кваліфікованою більшістю у 2/3 від конституційного складу або призначення половини складу Національної ради коаліцією депутатських фракцій, а іншої половини – народними депутатами України, які не входять до складу коаліції депутатських фракцій.
    Також члени робочої групи обговорили необхідність ухвалення окремих законів або внесення змін до існуючих, які стосуються медіасфери та питань свободи слова. За словами голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар, пріоритетами на найближчий час буде ухвалення законів про аудіовізуальні послуги та про підтримку саморегулювання та співрегулювання ЗМІ.
    Члени робочої групи внесли низку пропозицій щодо державної політики стимулювання медіаграмотності; гармонізації законодавства про вибори в частині регулювання діяльності ЗМІ у передвиборчий період. Після їх внесення до проекту, Стратегія буде доповнена графіком реалізації та ухвалена Комітетом з питань свободи слова та інформації.
    Нагадаємо, Україна у червні 2014 року Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, і протягом двох років має привести своє законодавство до європейських стандартів, тобто до червня 2016 року.
    1 квітня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики обговорив необхідність приведення всього вітчизняного медійного законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи до червня 2016 року. Перше засідання робочої групи з наближення медіазаконодавства до європейських стандартів при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики відбулося 29 травня.
    17 червня робоча група на своєму другому засіданні розглянула орієнтовну структуру «Стратегії розвитку законодавства України з питань свободи вираження поглядів та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів».